Голод скасовується. Що змінять обмеження на експорт пшениці?

З 30-го березня в Україні формально ввели обмеження на експорт пшениці (продовольчої і фуражної разом) в обсязі до 20,2 млн тонн у 19/20 МР. Відповідний документ підписали учасники зернового ринку, а також очільник Мінекономіки Ігор Петрашко. В Українській зерновій асоціації (УЗА) зазначають, що на сьогодні Україна експортувала майже 18 млн т пшениці, тож залишилося експортувати в квітні-червні 2020 року відповідно до протоколу 2,2 млн т.

Президент УЗА Микола Горбачьов пояснив Agravery.com, що фактично ніякого обмеження чи заборони не було введено. Обсяг експорту пшениці в розмірі 20,2 млн т був погоджений ще на початку 19/20 маркетингово року. За словами експерта, наразі Мінекономіки та зерновики лише засвідчили те, що між бізнесом та владою виконуються домовленості, укладені раніше.

Також президент УЗА зазначає, що і в державних, і в приватних компаніях є запаси зерна та борошна, а тому жодних ризиків для продовольчої безпеки він не бачить. З ним погоджується бізнес девелопмент менеджера компанії Maxigrain Олена Нероба. Адже, за даними Держстату, на початок минулого місяця в Україні на складах зберігалось майже 5 млн т зерна пшениці. До цього обсягу можна додати об'єм зерна на неофіційних сховищах, який, втім, неможливо порахувати. Олена Нероба запевняє, що наявного в країні зерна вистачить як на задоволення внутрішніх потреб, так і на виконання зовнішніх поставок. «Насправді, до нового врожаю нам лишилося 2,5 місяці і приблизно 2,5 мільойни тонн експортного потенціалу пшениці. А на елеваторах обліковується 5 млн т. Плюс є зерно, яке зберігається у невеликих приватних господарствах. Тож голод від нестачі батонів, макаронів та борошна нам не світить, що тішить», — пише на своїй сторінці facebook аналітик. Разом з тим незабаром Держстат опублікує оновлені дані щодо запасів пшениці.

Чи заборонять експортувати пшеницю з України, якщо зерновики до кінця 19/20 МР поставлять на світовий ринок її понад 20,2 млн т?

Микола Горбачьов пояснює, що про можливе закриття експорту держава має повідомляти зерновиків за два місяці. Каже, відтепер бізнес попереджений. Відтак буде здійснюватись щотижневий, а наприкінці маркетингово року навіть щоденний моніторинг поставок, щоб не перевищити обумовлену цифру у 20,2 млн т. В іншому разі держава матиме право призупинити експорт. «Але мати право і скористатись правом — це дві великі різниці. Я думаю, що якщо в травні ми побачимо гарну колосисту пшеницю, то жодних заходів по обмеженню експорту не буде вжито, навіть якщо ми поставимо більше (за 20,2 млн т, — Ред.)», сказав президент УЗА.

Тим часом, Казахстан увів квоти на експорт пшениці, Росія обмежила поставки низки зернових культур до 7 млн т в країни, що не входять до Євразійського економічного союзу. Експерти ринку кажуть, подібні заходи тільки підживлюють паніку на світовому ринку. Відтак зростає попит і ціна на пшеницю. За словами аналітика компанії Agritel Олексія Єрьоміна, на умовах FOB українська пшениця 11,5% досягала максимумів в 225−230 дол./т до кінця січня. Після чого ціни на неї стали знижуватися в очікуванні нового врожаю і високої конкуренції з боку як європейської, так і російської пшениці (російський рубль девальвував через падіння цін на нафту, що збільшило конкурентоспроможність зерна з РФ). До середини березня ціни на українську пшеницю 11,5% на умовах FOB знизилися до рівня в 200 дол./т, розповів фахівець. Але потім, зауважує Олексій Єрьомін, попит з боку імпортерів почав рости, зокрема, через очікувані проблеми з логістикою та можливі обмеження експорту. «І на вчора (30.03.2020 — Ред.) українська пшениця 11,5% на умовах FOB коштувала вже 217−219 дол./т, тобто практично повернулася до максимумів року, практично + 10% за 2 тижні», — сказав аналітик.

Нагадаємо, що раніше українські хлібопекарі закликали запровадити тимчасове обмеження експорту зернової продукції продовольчої групи з метою недопущення різкого зростання ціни на хліб. «Лише за останні десять днів середня ціна на пшеницю другого і третього класу зросла на 400−500 грн/тонну. Таке здорожчання уже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500−600 грн/тонну. Оскільки борошно у собівартості хліба складає понад 40%, то й підвищення ціни на цей товар першої необхідності для громадян на 15−20% є майже доконаним фактом», — ще минулої п'ятниці попередили в Асоціації борошномелів України.

Якщо ж формальні обмеження перейдуть у площину реальних заборон чи квотувань експорту зерна з основних держав-постачальників, тоді можуть постраждати, насамперед, бідні країни Африки. Оскільки вони залежать від імпортних продуктів харчування, занепокоєні в міжнародній інформаційній агенції Deutsche Welle.