Директор зі стратегії ПАТ «Укрпошта»: Якщо плануємо зберегти свою стовідсоткову присутність в селах, необхідно пересаджувати листонош на авто

Наразі Укрпошта має близько 11 тис. відділень  і обслуговує усі 27 тис. населених пунктів країни. Часто відділення зв’язку – це і власне пошта, і банк, і роздрібний магазин. Більше 10 млн українців проживають сьогодні у селах з кількістю мешканців менше двох тисяч.  Їх також обслуговують листоноші Укрпошти (за відсутності у селі власного стаціонарного відділення, послуги надають працівники найближчого до них відділення зв’язку, за яким закріплені навколишні маленькі села). Для обслуговування таких населених пунктів Укрпошта пілотує в  Чернігівщині проект «пересувних поштових відділень». Цей формат є апробованим на практиці в країнах Балтії, США, Білорусі. В Україні пілотний проект стартував 12-го червня поточного року, на маршрути уже вийшло 82 мобільні бригади.

Чому сільські відділення Укрпошти часто збиткові, чи має національний поштовий оператор підтримку з держбюджету, чи зможе «пошта на колесах» видавати надруковані паспорти та приймати гроші на поштові рахунки, Agravery.com дізнавався у директора зі стратегії та трансформації ПАТ «Укрпошта» Костянтина Мішустіна.

Чому Укрпошта вирішила реалізовувати «пілотний» проект пересувних відділень, а не інвестувати у розбудову стаціонарних?

- Є декілька факторів, які необхідно враховувати. Один з них – збитковість сільських відділень. Відділення у селі в середньому дає близько 8 тис. грн доходу щомісяця і має 11 тис. грн витрат (заробітна плата з нарахуваннями, оренда, комунальні послуги тощо). Це спричинене низьким завантаженням (близько 4 посилок, 53 листи на місяць) і скороченням обсягу певних послуг, які традиційно надавала пошта (наприклад, пересилка листів чи передплата друкованих видань).  Зауважу, що падіння обсягів листування та передплати – частина загальносвітового тренду: люди, дійсно, стали менше писати листів та  читати друкованих видань, віддаючи перевагу телебаченню й інтернету.

Відіграє роль і демографічний фактор скорочення сільського населення в Україні. У тій же Чернігівщині з 1488 сіл регіону 1269 мають населення менше 2 тис. Є населені пункти, в яких 100-200 мешканців, а то і менше. Часто у відділеннях зв’язку  працюють літні люди, яких (при виході працівника на пенсію) фізично ніким замінити. Проблема пошуку кваліфікованого і відповідального персоналу для сільських поштових відділень актуальна. Як актуальна і проблема контролю персоналу. Бували випадки, коли, після надходження скарги від місцевих жителів, виявлялось, що листоноша невчасно, із затримкою, розносить періодику чи кореспонденцію. Або не розносить зовсім, накопичуючи надходження за весь тиждень, щоб зайвий раз не ходити.

До речі, оператори, листоноші сільських відділень часто мають навантаження 0,2, 0,3 чи 0,5 ставки. Проте за кожного працівника, навіть з найменшим навантаженням, ми сплачуємо ЄСВ у повному обсязі, тобто 819 гривень. Також не забуваймо про надзвичайну зношеність і не завжди задовільний стан тих приміщень, у яких знаходяться сільські ВПЗ, а при збитковості такого відділення за що робити ремонти? Відсутність санвузлів, постійного опалення, ґратованих вікон… За відсутності комп’ютерів в принципі, - працівники роками звикли працювати «на папірцях». Обладнувати такі ВПЗ вартісною комп’ютерною технікою теж недоцільно: іноді – неможливо забезпечити необхідні умови безпеки, іноді – температурний режим (коли відділення працює і, відповідно, опалюється, один день на тиждень), іноді – забезпечити канали зв’язку та необхідну швидкість інтернету, іноді – працівника, здатного працювати на новому обладнанні… Частіше, маємо увесь комплекс цих проблем.

Читайте також: Фантоми підтримки, або чому аграріям не потрібні дотації на зерновози

Тож виходом з ситуації (коли ми не розглядаємо варіант тотального закриття відділень, як це зробив би, наприклад, за аналогічних умов, приватний оператор) може бути перехід на іншу форму обслуговування – мобільне відділення.

Близько 400 авто працювали і до цього пересувними відділеннями по Україні, проте це був формат «поштового обміну». Коли в село приїжджала машина, привозила листи, пенсії, передплачені газети,  натомість забирала у листоноші отримані платежі, посилки та листи для подальшої відправки. Наразі ж впроваджується принципово новий формат.

У чому полягає цей новий формат? І чим він відрізнятиметься від попереднього?

- Бригада «листонош на авто» складається з трьох працівників: начальник відділення, водій-кур’єр та листоноша. Вона приїжджає у село за визначеним графіком, доведеним до відома мешканців села. Частота приїзду залежить в основному від кількості місцевих мешканців та обсягу послуг: чим більша кількість населення та кількість посилок, листів, платежів, тим частіше приїжджатиме бригада і довше працюватиме «на місці».

Начальник бригади надає послуги у «точці присутності» (клубі, приміщенні сільради тощо). Двоє інших працівників розносять та розвозять селом, в залежності від габаритів, пошту, посилки, передплачені видання, пенсію, грошові перекази. При цьому ми можемо точно проконтролювати доставку або, за необхідності, підмінити хворого працівника.

До речі, у деяких селах приміщення для роботи «пересувних» бригад надають і місцеві агропідприємства.

Чому для цього пілотного проекту обрали саме Чернігівську область?

- Причин декілька. По-перше, у регіоні сформована гарна управлінська командa, яка має необхідну кваліфікацію і компетенції, щоби впроваджувати в життя складний проект. По-друге, Чернігівщина релевантна для проведення  «пілоту», оскільки має досить велику територію з відносно низькою щільністю населення, велику кількість населених пунктів з малою кількістю мешканців. Саме на прикладі Чернігівської області зможемо не тільки більш чітко окреслити проблеми, які необхідно вирішити, впровадити шляхи їхнього вирішення, а й виявити, проаналізувати та видалити усі «баги», що неодмінно виникають при втіленні будь-якого проекту в життя.

Коли проект із «поштою на колесах» вийде на загальноукраїнський рівень?

- У поточному році проект поширюватиметься виключно на Чернігівську область, у 2019 році - охопить ще декілька областей. Перехід на загальнодержавний рівень плануємо орієнтовно у 2020-2021 роках. Це залежатиме від факторів часу, залучення інвестицій,  затвердження фінплану на 2019 рік… Поки що не забігаємо уперед, у листопаді поточного року будемо підбивати проміжні підсумки «пілоту».

А ви вже рахували, скільки знадобиться грошей, аби для всієї України запустити пересувні поштові відділення?

- Не можемо поки що розкривати таку інформацію, хоча інвестиції необхідні  немалі. У нас немає іншої альтернативи: якщо плануємо зберегти свою стовідсоткову присутність в селах та продовжити надавати весь спектр послуг у найменших селах, необхідно змінювати формат та пересаджувати листонош на авто.

У яких областях України Укрпошта має найбільшу частку сільських відділень? Яку частину стаціонарних відділень у селі замінять пересувними?

- У нас нема такої області, яка у «поштовому» відношенні більше чи менше урбанізована. До того ж часто оцінюємо села не за розміром населення, а за обсягом послуг, що там надаємо. Наприклад, принципово може відрізнятись кількість виплачених пенсій та передплачених видань у сусідніх селищах, що обидва мають по тисячі мешканців (адже кількість пенсіонерів, які водночас є й основними передплатниками, може бути суттєво різною).

Читайте також: Підмоклі жнива: як зливи розмили сподівання зібрати якісне зерно

В цілому, маємо 8 тис. населених пунктів, де живе від 500 до 2 тис. мешканців, і понад 1,6 тис. населених пунктів, в яких живе понад 2 тис. мешканців. В населених пунктів «2 тис.+» ми залишаємо стаціонарні поштові відділення, які цьогоріч вперше будуть комп’ютеризовані на всі 100%. У селах із населенням менше 2 тис. плануємо замінити стаціонарні ВПЗ на пересувні.

А на чому «Укрпошта» у сільській місцевості заробляє, а на чому витрачає?

- Спочатку про витрати: понад 70% усіх витрат – це витрати на фонд оплати праці. При цьому 82% від фонду заробітної плати складають витрати на виробничий персонал. Заробляємо на посилках, платежах, переказах та торгівлі. Останні два роки активно реалізуємо стратегію підвищення доходів. Так у 2017 році порівняно з 2016 роком,  поштовий експорт зріс на 36%, імпорт – на 22%, загальні обсяги пересилання посилок зросли на 13%, доходи від торгівлі – на 31%.

За 2 квартали поточного року ( в порівнянні з аналогічним періодом минулого) збільшили доходи по посилках – на 51,0%, по переказах – на 11%. Укрпошта через відділення зв’язку здійснює виплату 45% усіх пенсій в Україні, проте ця стаття доходів майже не зростає і є збитковою, оскільки тариф на доставку пенсій Укрпоштою не переглядався з 2004  року.

Збитковими є для нас і тарифи на доставку передплатних видань, які на момент 2019 року плануємо вивести на рівень собівартості. Нагадаю, що жодних дотацій від держави на надання цієї чи будь-якої іншої послуги Укрпошта не отримує. Проте маємо зобов’язання як національний поштовий оператор доставляти листи, посилки, кореспонденцію у будь-який населений пункт країни до дверей адресата (приватні оператори таких видатків на себе не беруть, доставляючи відправлення або на відділення, або кур’єрською доставкою, за яку треба сплачувати додатково).

Роздрібна торгівля, яка зосереджена в основному у поштових відділеннях сіл – це не тільки можливість для місцевих мешканців придбати необхідний товар «на місці», а для компанії – отримати прибуток, це – ще й можливість для листонош та операторів отримати додаткові бонуси до зарплати.

А як ви набираєте працівників для роботи в бригадах «пошти на колесах»? Набираєте додатковий штат чи залучаєте уже наявних працівників з більших відділень?

- Пропонуємо роботу, в першу чергу, тим листоношам, стаціонарні відділення яких планується закрити. Втім далеко не всі погоджуються. У нас є випадки, коли, наприклад, у відділенні працює дві листоноші з навантаженням 0,5 і 0,35 від ставки. Проте жодна не погоджується продовжити працювати на ставку 0,8. Причина в тому, що для багатьох сільських поштарів їхня посада  – місце дочекатись пенсії. Їм нема потреби працювати повний робочий день 5 днів на тиждень, адже отримувана зарплата не є основним джерелом доходів (багато хто має домашнє господарство, інші види заробітку). Хоча маємо випадки, коли повертаються в штат колишні поштарі, які раніше залишили роботу якраз через урізання ставок. Також активно набираємо нових, з офіційним працевлаштуванням,  на «білі» зарплати.

Чи узгоджуєте ви свої плани  розвитку або закриття сільських відділень із місцевими адміністраціями?

- За законодавством, Укрпошта – публічна акціонерна компанія, яка має самостійно ухвалювати плани своєї роботи чи розвитку мережі в рамках існуючих нормативів. Проте ми намагаємось тісно співпрацювати із облдержадміністраціями, районними радами та адміністраціями ОТГ в консультативному полі, особливо, - в рамках проекту «пересувних відділень». Розуміємо, що проект – резонансний, тому багато часу витрачаємо на роз’яснювальну роботу. Створили робочу групу при Чернігівській ОДА, підписали меморандум про співпрацю, надаємо адміністраціям та радам необхідну інформацію про проект, розповідаємо про хід «пілоту». 

Читайте також: «Мінус Роттердам», або як працюватиме ринок електроенергії для аграріїв?

Також ведемо активні переговори з представниками місцевих громад про виділення приміщень, де розташовуватимуться т.зв. «точки присутності».

В інтерв’ю нашому виданню ваш колега Артур Муравицький розповідав, що Укрпошта планує і на пересувні поштові відділення поширити надання фінансових послуг з подачі заявок до банків на кредитування чи страхування. Також – надати можливість «пошті на колесах» здійснювати поштові виплати селянам за оренду ріллі,  можливість відкривати поштові рахунки (як тільки це дозволить ВР). Як швидко вдасться втілити ці плани у життя? І чи допоможуть ці задумки збільшити прибутковість роботи пошти на селі?

- Пересувне відділення має надавати весь спектр послуг Укрпошти, він нічим не відрізнятиметься від спектру послуг стаціонарного. Поки що пересувні ВПЗ не автоматизовані, вони працюють в основному на РРО-касах, і не мають планшетів чи комп’ютерів. Плануємо поступово їх встановлювати, аби зробити доступними всі фінансові послуги, зокрема, і поштові рахунки. 

А як селяни зможуть класти гроші на поштові рахунки у відділеннях Укрпошти «на колесах»?

- Зараз ми «однією рукою» привозимо готівку селянам, яку видаємо пенсіями та соціальними виплатами. Потім «іншою рукою» забираємо ці ж гроші назад в якості платежів за комунальні та інші послуги, переказів тощо, і веземо назад. Оптимальніше і цивілізованіше, якщо селяни отримають можливість переводити гроші з поштових рахунків (за допомогою мобільних терміналів), сплачуючи за  «комуналку» чи придбані у відділенні товари. 

А як вийшло, що Укрпошта не отримує державні субсидії? Чи вашій компанії не потрібна держпідтримка?

- Різні країни по-різному вирішують питання підтримки національного поштового оператора. Деякі – виплачують компенсації за надання (збиткових для оператора) універсальних послуг або за розповсюдження періодики (пошта сусідньої Словакії отримує 15 млн євро – на надання універсальних послуг,  пошта Чехії – 27 млн євро тощо). В Україні Укрпошта, як правило, самостійно вирішує свої проблеми.

Наше бажання – не залежати від грошей з бюджету, стати сучасною клієнторієнтованою компанією, налагодити бізнес, який би приносив стабільний прибуток. Для цього іноді доводиться йти на непопулярні кроки,  переглядаючи та впроваджуючи нові тарифи (які не переглядались протягом багатьох років), щоби вивести їх на рівень беззбитковості.

Звичайно, якщо держава вважає за необхідне зберігати для громадян незмінно низькі тарифи (нижчі за собівартість), то логічним було б надання поштовому оператору відповідної компенсації.

Артур Муравицький говорив і про плани перенести деякі адмінпослуги на поштові відділення, як то видача надрукованих паспортів чи подача заявок на агродотації. За його словами, такі плани поширюються і на пересувні поштові відділення.  Як швидко вам вдасться провести таку роботу?  Чи підуть селяни контактувати з державою через «віконце авто»? Адже зараз громадяни контактують із державою через інтернет або в адмінбудівлі.

- Можливо, у місті люди звикли більше отримувати послуги саме в адмінбудівлях. А в селах люди отримують пенсії саме від листонош, і селяни теж давно до цього звикли. 

Читайте також: Про запас: як змінюється ринок деталей для сільгосптехніки

«Заводити» нові послуги зможемо, коли вирішимо проблему із оснащенням комп’ютерами пересувних відділень. Хоча для себе ми розглядаємо варіант участі у різних державних сервісах. Наприклад,  можемо долучитись до проектів сільської медицини, і доставляти ліки. Немає проблеми поставити холодильник в авто. Є питання: хто може здійснювати це, крім нас, маючи настільки розгалужену мережу в селі і відповідний навчений  штат працівників.