Директор "Державний центр сертифікації та експертизи": Перепон для експорту українського насіння не бачу

Наприкінці минулого року Мінагрополітики стало відповідальним за сертифікацію у сфері насінництва та розсадництва. У свою чергу, міністерство доручило ці функції новому підприємству – «Державному центру сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції», замість ліквідованої раніше Держсільгоспінспекції. Реорганізація зайняла досить багато часу і коштувала виробникам  проблемами із постачанням насіння до посівної, про що писав раніше  Agravery.com. Яким чином працює установа зараз, та у чому її принципові відмінності від Держсільгоспінспекції, розповів в.о. директора ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції»  Олександр Капустінський.

Минулоріч процес сертифікації насіння в Україні було фактично заблоковане, бо не було уповноваженого органу, а Держсільгоспінспекція уже була ліквідована. Згодом, ваше підприємство стало її своєрідним правонаступником. Що було зроблено новим підприємством з лютого і до сьогодні?

-  Основний вид нашої діяльності – це сертифікація насіння та садивного матеріалу. До реорганізації наше підприємство працювало довгий час як сучасна лабораторія по визначенню якості сільськогосподарської продукції, у штаті було лише 30 працівників. У новому форматі  ми працюємо з лютого цього року, і на сьогодні маємо близько 320 працівників. У структуру  підприємства входять 24 філії по всій Україні, задіяно  250  лаборантів і агрономів-інспекторів. Працюємо  відповідно до  Закону України «Про  насіння та садивний матеріал», постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал», яка визначає процедуру проведення сертифікації та видачі сертифікатів, що засвідчують сортові і посівні якості насіння або сортові і товарні якості садивного матеріалу.

Відповідно до діючих норм нашого законодавства  насіння і садивний матеріал вводяться в обіг після їх сертифікації.  За цей час нами було проаналізовано насіння, маса партій якого становить біля 640 тис.тонн, та видано більше 21 тис. сертифікатів на насіння і садивний матеріал.

Читайте також: Обличчя аграріїв. "Найрадісніше в роботі – я бачу розвиток, бачу, як вводяться нові технології"

Це зрозуміло. А у чому полягає принципова різниця між вашим підприємством і колишньою Держсільгоспінспекцією?  Що від цього отримають самі виробники насіння?

- Держсільгоспінспекція була центральним органом виконавчої влади, який фінансувався із державного бюджету. Фактично, у кращі роки, на насіннєвий напрямок витрачалось близько 120 млн бюджетних коштів (це при умові мінімальної заробітної плати, низьких цін на комунальні тарифи). З 30 грудня 2016 року всі працівники ліквідованої установи були звільнені, і за два наступних місяці, завдяки чіткій позиції Мінагрополітики в цьому  питанні, ми разом налагодили роботу. Принципова різниця у тому, що державне підприємство надає послугу на договірних умовах, що позитивно впливає на якість і термін її виконання. 

Яким чином формувались ціни на послуги вашого підприємства? На що ви спирались при ціноутворенні?

- Ми державне підприємство і зобов’язані  працювати максимально прозоро. Всі ціни на наші послуги розміщені на сайті. Вони були сформовані наступним чином: підприємство замовило Українському науково-дослідному  інституту продуктивності агропромислового комплексу провести хронометраж всіх послуг, потім на це накладаються планові витрати підприємства. Тож ціна, яку ми отримали, цілком виправдана.

Порівнювали із розцінками приватних лабораторій?

- Ціни конкурентні. Але хочу зазначити, що такого рівня підприємств із мережею по всій території України та штатом працівників на сьогодні просто немає. 

Одним із аспектів, який не влаштовував сільгоспвиробників,  були корупційні схеми, які часто-густо траплялись у обласних осередках Держсільгоспінспекції. На  ваш погляд, подібною прозорістю ви зможете виправити імідж?

- Раніше все фінансувалось з бюджету, проте  викликало низку нарікань. Нам зараз працювати просто. Намагаємось надати максимальний рівень сервісу – якщо замовник здійснив оплату послугу, він має отримати її у повному обсязі та за мінімальний проміжок часу. Хоча тепер уже немає 570 насіннєвих лабораторій у кожному  районному центрі, але, завдяки логістиці, достатньо наявних. 

Читайте також: Чому варто інвестувати у олійний льон? Плюси для виробника та переробника

 Що сталося із колишніми працівниками Держсільгоспінспекції? Ви їх також працевлаштували?

 - Так, близько 70% спеціалістів які на сьогодні працюють на підприємстві є колишніми працівниками Держсільгоспінспекції. 

За яким принципом робився відбір працівників? Чи проводили додаткове навчання агрономів-аудиторів?
- За результатами співбесід та рекомендацій ми відібрали найкращих спеціалістів. Щодо навчання та підвищення кваліфікації, ми його проводимо регулярно – раз на 2 місяці. Запрошуємо провідних науковців з питань насінництва, наші працівники виконують практичні завдання.  З грудня будемо проводити безкоштовні тренінги для наших фахівців на базі Національного університету біоресурсів і природокористування. У подальшому, хочемо проводити навчання не тільки для наших фахівців, а й приватних осіб, які працюють у цій сфері.  Також ми активно залучаємо молодих фахівців.

Яким чином визначали кількість потрібних для кожного регіону працівників філій? Чи не буде проблем із сертифікацію через те, що  людей замало?

-  Формували штат пропорційно до кількості насіннєвих підприємств та посівних площ у регіоні. На деякі із них потрібно максимум  2 агрономи та 2 лаборанти, у певних до 20. Ми орієнтуємося на те, що наші філії були самоокупними, навіть найменшій аби вийти на прибутки потрібно «заробляти» 200-300 тис. грн на рік. Тому ми намагаємось максимально оптимізувати роботу. Приміром, виробник може самостійно відібрати проби і за наш кошт надіслати їх «Новою Поштою» на аналіз. Договір також доступний у електронному вигляді на сайті, його можна укласти дистанційно.  

Як ви ставитесь до того, що у вас нещодавно  з’явився конкурент, іще один уповноважений орган сертифікації, підприємство «Агросерт»?

- Ставлюсь позитивно. Конкуренція стимулює до розвитку. Проте такої бази, як у нас, та кількості спеціалістів немає ні у кого. До  складу підприємства входить єдина в Україні лабораторія, яка акредитована відповідно до вимог Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння (ISTA). Ми також активно працюємо із великими мережевими супермаркетами, аналізуємо на наявність пестицидів, металів, сторонніх домішок продукцію на їхнє замовлення. Тому ми готові до конкуренції.

Читайте також: Потрапити на полицю: на яких умовах мережі працюють з фермерами

Тим не менше, згідно діючого законодавства, і над вами, і над цим другим підприємством має бути орган, який здійснює перевірку роботи. На кого на разі покладені ці функції?

- На сьогодні, Законом про насіння передбачено два види контролю, зокрема: порядок контролю за діяльністю органу з оцінки відповідності, який  здійснюється Мінагрополітики, (ст.181 Закону), а  функція арбітражного контролю насіння, якщо скарга споживача на придбане насіння – покладено на Держпродспоживслужбу.

Про проблему еквівалентності насіння та експорт

Одна із проблем насіннєвих компаній в Україні – це визнання еквівалентності насіння для експорту до ЄС та інших країн. Як ви вважаєте, коли нарешті українське насіння може нарешті бути повноцінно представлене за кордоном?

- Перепон для експорту українського насіння я не бачу. Україна на сьогодні приєдналась до схеми Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – насіннєві схеми ОЕСР) ми видаємо сертифікат ISTA згідно з правилами та в порядку, встановленими Міжнародною асоціацією з контролю за якістю насіння (ISTA), а із цим сертифікатами наше насіння їде до Білорусі,  Молдови, Румунії, Туреччнини тощо.

У нас працює чимало міжнародних насіннєвих заводів, насіння виробляється чи доробляється  на вітчизняних потужностях, потім його можна, і потрібно експортувати. Потенціал експорту насіння у нас величезний. Потрібно, щоб Єврокомісія формально прийняла рішення про рішення визнання еквівалентності, фінальне голосування по статусу якої попередньо. як нам відомо заплановано в ЄС на кінець 2017 року. Але на цим питанням потрібно працювати спільно державним органам та виробникам насіння, науковим установам. 

Не так давно ОЕСР та ISTA звинуватили Україну у тому, що держава декілька років не платить членських внесків, і може бути виключена із цих міжнародних асоціацій. Тоді ні про яку еквівалентність уже б не йшлося. Чи були сплачені ці внески?

- Держсільгоспінспекції не могла раніше сплачувати ці внески, оскільки не мала відповідних коштів. Оскільки на сьогодні державне підприємство виконує функції уповноваженого органу із сертифікації насіння  та відповідає за провадження Насіннєвих схем ОЕСР в Україні, то підприємством ще в травні цього року повністю сплачено всю заборгованість, це близько 18 тис. євро. 

Скільки насіння було експортовано цього року? Скільки подібних експортних сертифікатів було виписано?  

- Обяги, на жаль, невеликі – 1,78 тис.тонн, 61 експортний сертифікат. Основним імпортером нашого насіння продовжує залишатись Білорусь.   

Читайте також: За державні кошти: на що аграріям вистачить держпідтримки?

А як щодо кількості фальсифікованого та контрафактного насіння на ринку? Деякі експерти стверджують, що це 30% від загального обсягу. Чи відповідає це дійсності?

- Якщо порівнювати дані орієнтовної потреби в насінні і садивному матеріалі, то державним підприємстовм було перевірено біля 30%. Тобто такий обсяг насіння та садивного матеріалу надали для анвлізування субєкти господарювання. Висновки робіть самі.

Про роботу із державними органами

А які у вас взагалі відносини із керівництвом Мінагрополітики? Чи відчуваєте підтримку?

- Робочі стосунки. Працюємо плідно, майже у щоденному режимі, постійно відчуваємо підтримку в нашій новій, спільній справі.

А з Держпродспоживом?

- Теж робочі.