Андрій Капріца: Точне землеробство – це не модно, а ефективно

На Вінничині уже 12 років керує господарством Андрій Капріца, який вважає, що за точним землеробством майбутнє, а також не боїться говорити про те, що інколи робить імпульсивні покупки, особливо, коли йому дуже подобається нова сівалка.

Розкажіть про своє господарство, який земельний банк обробляєте, які сільськогосподарські культури вирощуєте?

– Знаходиться наше господарство у Вінницькій області, у зоні нестабільного зволоження, що пов’язано з дефіцитом опадів. Наш земельний банк на сьогодні – це 1200 га, а починали ми з 50 га землі, пізніше у спадок  я отримав 500 га. Вирощуємо пшеницю, кукурудзу, соняшник, ріпак, а у цьому році почали вирощувати ще й цукровий буряк.

Діджиталізація, точне землеробство – це примха чи майбутнє аграрного сектору?

– Ми запровадили точне землеробство у господарстві. Зараз це здавалось би «модно», але насправді, у першу чергу, це ефективно. Уся техніка підібрана для точного землеробства і вона нова, сучасна та іноземного виробництва. Техніку ми оновлюємо за потреби, або, коли на ринку з’являється щось супер нове. Наприклад, ми могли б і не міняти нашу сівалку для посіву просапних культур, але з’явилася більш технологічна сівалка, яка мені дуже сподобалася, і наше господарство першим в Україні її купило. Імпульсивні покупки ми також часом робимо.

Додам, що свою техніку ми надаємо в оренду тільки тоді, коли вона вільна. До прикладу, зібрали кукурудзу, погода хороша, не стояти ж комбайну, він «пішов» молотити людям. Завтра закінчимо оранку чи глибоке рихлення, і знов техніка буде вільна, і якщо її будуть просити в оренду, то чому «ні»?

Якось змінилося ваше життя після відкриття ринку землі?

– У нас нічого не змінилося взагалі. Ми як працювати, так і працюємо далі. Люди, які хотіли продати пай, вони є, як і були раніше.

Читайте також: ВАРті новини: Для агровиробників порядок отримання ліцензії на пальне не змінюється

Які проблеми, крім кліматичних змін, зараз виникають перед аграріями?

– Важко дати однозначну відповідь. Наприклад, якщо у нас є певні кредитні зобов’язання, вони довгострокові, але вони планові. Цей рік дозволив навіть трохи розслабитись, та одразу зауважу, саме цього не потрібно робити. Ми віддали частину кредитів, добрива та хімію ми купили раніше.

Якщо проблеми і є, то вони планові, ми готові були до них, а коли це так, значить, наполовину вони уже вирішені.

Аграрні спілки, кооперативи, об’єднання в сучасних реаліях - просто організації на папері чи реальна допомога фермерам?

– Знову ж таки, однозначної відповіді тут немає. Особисто я беру участь у багатьох програмах, є учасником ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада». Вбачаю у цьому необхідність. Ця організація вирішує політичні, економічні питання, надає юридичну підтримку – це реальна допомога.

Спілкування також надзвичайно важливе для аграріїв, адже проблеми у всіх одні, як і цікавинки ринку, які вартують обговорення.

Замкнутись у своєму господарстві можна, але ким ти там будеш? Об’єднання мають існувати – це 100% і об’єднуватися варто.

А скільки часу Ви у Всеукраїнській Аграрній Раді?

–  Майже рік я з ВАР. Мені подобається те, що вони діють превентивно, на випередження. Пригадую масове блокування податкових накладних минулого року. ВАР взяла під контроль це питання. Саме завдяки ВАР нашому підприємству не заблокували жодної податкової. Проблема зникла, я дуже радий цьому.

До того ж, коли мені потрібна юридична допомога, ВАР швидко вирішує питання.

Читайте також: ВАРті новини: ВАР пропонує європейський підхід до держпідтримки будівництва ферм

Чи мають змінюватися підходи до ведення сільськогосподарської діяльності?

– Аграрний бізнес постійно перебуває  у потоці змін. Але коли аграрії знаходяться у певному вакуумі, вони не рухаються вперед. Вітчизняним виробника уже не можна застигати на місці, ми уже і так далеко позаду щодо середніх показників врожайності у порівнянні з розвиненими аграрними країнами.

Потрібно рухатися у ногу з часом і забувати про МТЗ та сівалку СЗ-3,6А. Слід купувати хорошу техніку і рухатись у напрямку точного землеробства. Землі більше, на жаль, не стає, особливо якісної. Потрібно розвиватися на тому земельному банку, що  є.

Новітні технології полегшують нам життя, а також допомагають отримати додатковий урожай тощо.

Ми аграрна країна і майбутнє саме за нами, за новим поколінням аграріїв, до якого я і себе зараховую. Хочемо цього чи ні, але ми вже змінюємо сільське господарство в Україні.

Як сталося, що ви вирішили своє життя пов’язати з агро?

– Наше господарство започаткував ще мій покійний дідусь, і, коли я закінчував школу, обирав  вищий навчальний заклад, то з його вибором він мені також допоміг. Саме за порадою діда я обрав спеціальність агронома, адже тоді в господарстві бракувало такого фахівця.

Я послухав порад адже мені завжди подобалося працювати на землі, і такі предмети як біологія та хімія були моїми улюбленими в школі. Тож пішов вчитися на агронома, а після смерті діда, на сімейній нараді було прийнято рішення, що господарством буду керувати вже я. В агро, можна сказати, що я з самого народження: я народився у 1989 році, а наше господарство було засноване ще у 1991 році, керую ним уже 12 років.

Фото надано Андрієм Капріцею