Аграрний 2018-й: які рішення держави впливали на агросектор

1. Воєнний стан

Запроваження воєнного стану 26 листопада стало найрезонанснішою подією року для України, зокрема для аграріїв. Нагадаємо, що приводом для такого рішення стала атака російського військового флоту на українські бойові кораблі в районі Керченської затоки, яка відбулась 25 листопада цього року. Одразу після переходу до режиму ВС очільник Кабміну Володимир Гройсман наголосив, що головним завданням уряду за умов воєнного стану стане «підтримка армії та сектору безпеки», а також «забезпечення економічної стабільності і захист прав та свобод громадян».

Теоретично, запровадження ВС могло принести суттєві збитки для аграріїв: як правило, іноземні інвестори та зернотрейдери не люблять працювати у форс-мажорних обставинах; вітчизняних аграріїв могли залучити до військових мобілізаційних заходів. Втім, як на брифінгу 19 грудня наголосив очільник Мінагрополітики Максим Мартинюк, українські аграрії «у звичайному режимі» відпрацювали увесь період воєнного стану.

Читайте також: Атакували з моря, або як працюватиме агросектор в умовах воєнного стану

2. Заборона на російські добрива

Не менш важливим цьогоріч для аграріїв було рішення заборонити імпорт добрив російського виробництва. Нагадаємо хронологію подій: в січні уряд вирішив внести сульфат амонію до переліку товарів, імпорт яких із РФ заборонено.

У травні Рада національної безпеки та оборони заборонила на території України роботу таких постачальників та виробників добрив, як ПАТ "Фосагро", АТ "Мінерально-хімічна компанія "Єврохім", "Об'єднана хімічна компанія "Уралхім", АТ "Невинномиський Азот", Новомосковська акціонерна компанія "Азот", АТ "Апатит", дочірнє підприємство "Агроцентр Єврохім-Україна", ТОВ "Агроцентр Україна", ТОВ "Фосагро-Україна" і ПАТ "Дорогобуж".

Сьомого грудня при приводом боротьби із контрабандою російських азотних добрив митниця заблокува імпорт цієї продукції до України, що надходять з Білорусі, Литви, Туреччини, Казахстану, Узбекистану та Грузії. Митні органи перевіряють усі товари цієї групи аби не допустити постачання російських добрив до України без сплати антидемпінгового мита, яке складає за даними прес-служби ДФС 29,25% для заводу «Дорогобуж» та 42,96% для усіх інших російських виробників. Через це на кордоні з Україною було заблоковано понад 40 тисяч тонн азотних добрив.

Ці всі рішення пояснювались логікою військового протистояння із Росією та «захистом національного виробника міндобрив». Втім, через це аграрії стали переплачували за аміачну селітру до 40% від світової ціни, а внесення калійно-фосфорних добрив упало на 44%.

Читайте також: Заблоковані добрива: причини та наслідки

3. Обмеження на експорт продовольчого зерна

В принципі, Мінагрополітики та зернотрейдери кожного року підписують Меморандум про взаєморозуміння, де проговорюють планові обсяги експорту зерна. Втім, цьогоріч міністерство та «зерновики» підписували Меморандум, аби уникнути паніки на зерновому ринку, і заодно – адміністративних обмежень на експорт.

Наприкінці липня-початку серпня в Україні тривали затяжні зливи, які загрожували врожаю-2018: збір зерна міг бути навіть меншим за 60 млн тонн, більша частина з якого – фураж. Представники борошномельних компаній почали наполягати на обмеженнях експорту, аби уникнути дефіциту зерна. Втім, як наголосив очільник Мінагрополітики Мартинюк, для спокою на ринку буде достатньо закріпити норми поставок зерна в Меморандумі про взаєморозуміння. В підсумку, держава та зернотрейдери домовились, що експорт продовольчої пшениці обмежиться на рівні 8 млн тонн, фуражної пшениці – також на рівні 8 млн тонн. Вцілому в 2018 році Україна зібрала майже 71 млн тонн зерна, тобто на 10 млн тонн більше від очікуваного влітку. Станом на 18 грудня квота на експорт продовольчої пшениці була використана лише на 74% або 6 млн тонн, фуражної – 52% або 4,1 млн тонн.

Читайте також: Хлібне буття: про що свідчить зерновий меморандум Мінагрополітики?

4. Зміна системи держпідтримки

2018 рік запам’ятається аграріям також зміною системи дотацій. Нагадаємо, до 31 грудня 2017 року агросектор підтримували «квазіакумуляцією ПДВ». За цією системою, тваринницькі, птахівницькі та садівницькі господарства могли отримати дотацію пропорційно виручці від своєї діяльності. Формально, така система дотування аграріям видавалась справедливою. Втім, під час запуску «квазіакумуляції ПДВ» службовці Мінфіну самовільно змінили її формат, відтак агровиробники могли претендувати на компенсацію лише суми прибутку від «дотаційної» діяльності.

Така новація поставила аграріїв у нерівне положення: виробники молока та яловичого м’яса першу половину року працюють фактично «в нуль», зате птахівники мають прибуток цілорічно. Така система дотування не дала відчутних результатів, тому Мінагрополітики вирішило у 2018 році замінити її прямими виплатами на розвиток виробництва. Для таких виплат у 2018 році передбачили 6,7 млрд грн, з яких 4 млрд грн – на розвиток тваринництва, 0,95 млрд грн – на оновлення парку агротехніки, 0,3 млрд грн – на висадку нових садів і виноградників. На підтримку фермерів окремо заклали мільярд гривень.

Агровиробники-учасники Всеукраїнської аграрної ради та Аграрного союзу України наполягають на відновленні системи «квазіакумуляції ПДВ»: на їх думку, система прямих виплат небезпечна корупцією чиновників та бюрократичними перепонами. Втім, у Мінагрополітики звітують, що за 2018 рік на підтримку аграріїв витратили понад 4 млрд грн. При цьому дотації на оновлення агротехніки отримало 4,4 тисячі агрогосподарств, на розвиток тваринництва – 154 тисячі господарств «одноосібників» і фермерів, а також промислових агропідприємств, на розвиток садівництва – 177 підприємств. «Фермерський мільярд» розподілили між 969 ФГ.

Читайте також: Підтримка і розвиток: на що агровиробники отримували дотації у 2018 році?

5. Пенсійна реформа для фермерів

З 1 січня 2018 року фермери стали платниками єдиного соціального внеску, це визначив закон №2148 про пенсійну реформу в Україні. Тепер фермери мають відраховувати до Пенсійного фонду мінімум 819 гривень щомісяця за одного працівника, або ж 9,82 тисяч гривень за рік. До цього часу держава сама бралась сплачувати ЄСВ замість фермерських господарств, Втім, після зниження у 2016 році ставки ЄСВ із 34% до 22% сплата такого податку до ПФ «просіла» рівно наполовину. Тому фермери залишились фактично без гарантованої державної пенсії.

Таке рішення не вплине суттєво на фінансовий стан вітчизняних фермерів: до кінця минулого року ФГ сплачували лише 300 гривень єдиного податку 4 групи на один гектар ріллі в обробітку.

Читайте також: Відправив на пенсії, або чому фермерські гроші відправили на соцстрахування

6. Нові правила для молока «від населення»

2018 рік приніс й іншу новацію для малих агровиробників – зміна правил закупівлі молока другого сорту, або ж «від населення». З 1 липня цього року молоко такого сорту не можна використовувати для виробництва питних молочних продуктів, лише для виробництва м’якого сиру або подібних продуктів. Із 1 січня 2022 року молоко «від населення» можна буде переробляти лише для технічних цілей чи для виробництва кормів. Перейти до таких стандартів якості Україна зобов’язана в рамках Угоди про Асоціацію із ЄС.

В Мінагрополітики наголошують: уряд не запроваджуватиме прямої заборони на переробку молока «від населення» як економічно невигідну. Наприклад, у 2017 році одноосібники дали майже 40% із 3,06 млн тон молока на переробку. У свою чергу, в аграрному міністерстві планують покращувати якість молока від населення завдяки утворенню селянських молочарських кооперативів. Для таких об’єднань держава зобов’язалась покривати 25% затрат на холодильне обладнання. Втім, за 2018 рік селяни в Україні утворили лише 8 нових молочарських кооперативів.

Читайте також: Q&A: що буде з молоком "від населення"?