Заблоковані добрива: причини та наслідки

Під видом боротьби з контрабандою російських азотних добрив до України митниця з 7 грудня блокує весь імпорт цієї продукції до України, що надходять з Білорусі, Литви, Туреччини, Казахстану, Узбекистану та Грузії. Митні органи перевіряють усі товари цієї групи аби не допустити постачання російських добрив до України без сплати антидемпінгового мита, яке складає за даними прес-служби ДФС 29,25% для заводу «Дорогобуж» та 42,96% для усіх інших російських виробників.

Згідно повідомлення ДФС, в даний час митницями вживаються вичерпні заходи щодо недопущення ввезення, в тому числі з Республіки Білорусь, добрив походженням з Російської Федерації з метою ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі. В результаті це призвело до того, що наразі, згідно даних Всеукраїнської Аграрної Ради, на кордоні з Україною заблоковано більше 40 тисяч тонн азотних добрив.

Для того, аби розібратись в ситуації та з’ясувати можливі наслідки цих дій Agravery.com опитав експертів агрохімічної та аграрної галузей України.

Михайло Саницький, аналітик ринку мінеральних добрив компанії «Інфоіндустрія»

- З 7 грудня оператори ринку почали масово повідомляти про відмову розмитнення мінеральних добрив відповідною службою. Мова йде про добрива, які завозяться не з Росії. Зокрема, станом на 20 грудня оператори підтверджують простій як мінімум 113 вагонів з Білорусі на станціях Коростень і Сарни. Знаємо також про блокування інших вантажів. Проблема виникла не тільки у імпортері з Білорусі, але навіть з країн ЄС, наприклад, з польських заводів, підозрювати які в контрабанді російського товару не доводиться. Продукти можуть бути які завгодно: NPK-добрива, сульфат амонію, КАС, фосфорні добрива, вид транспорту теж може бути різний. Митники, мовляв, підозрюють імпортерів в підробці добрив - постачанні інших видів, відмінних від декларованих, у вмісті токсичних речовин і інших маніпуляціях. Стандартна документація, чомусь, виявилася недостатньою, наприклад, пропоновані імпортерами з Білорусі сертифікат походження форми СТ-1 плюс Акт експертизи товару торгово-промислової палати Білорусі. Митниця наполягає на відборі зразків для підтвердження відповідності коду УКТЗЕД у спеціалізованих лабораторіях. Термін проведення всієї цієї процедури може займати 30 днів. Оператори зазнають мільйонних витрат, які потім будуть перекладені шляхом підвищення ціни на українського аграрія. Крім того, збої в поставках можуть привести до того, що оператори скоротять обсяги закупівлі та не виконають свої зобов'язання перед продавцями-виробниками, що погіршить умови роботи або взагалі змусить постачальника переорієнтувати збут на інші ринки, де менше ризиків. Імпорт ряду продуктів компенсувати українськими товарами неможливо. Ситуація кепська.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради

- Блокування поставок добрив розпочалось після письма одного із керівників ДФС, яке було надіслане на усі митниці країни. В цьому письмі йшла мова про боротьбу із російською контрабандою, проте боротьба почалась із постачальниками з Білорусі, Туреччини, Польщі, Казахстану, Болгарії, Грузії, Литви та Узбекистану. Ці країни ніяк не схожі на Росію. Більше того, російські добрива не можуть пливти морем, це не має сенсу. Це не вигідно. Станом на 20 грудня заблоковане розмитнення більше 47 тисяч тонн мінеральних добрив. Це 53% місячного імпорту добрив. І це не остаточні цифри, це ті дані, які вдалось зібрати на цей час. На даний момент ціни на добрива в Україні вищі за світові на 40% і це ще без впливу блокування імпорту. Для прикладу, ціни на аміачну селітру з Казахстану, Узбекистану, Туреччини та Грузії коливаються в межах 9900-10100 грн за тонну, тоді як Аграрний фонд реалізує по ціні 11200 грн за тонну.

Читайте також: Аграрний 2018-й: залізна сімка аграрної логістики

А тепер, коли виявилось, що країни, які не мають ніякого відношення до Росії, постачають добрива, які роблять продукти компанії Ostchem неконкурентоспроможними, Аграрний фонд, який придбав ці добрива у компанії Ostchem, вирішив отримати дотації на купівлю тих добрив, які він пропонує, а коли цього не вийшло досягти, ми отримали тотальне блокування імпорту усіх мінеральних добрив. І це означає, що наразі робиться спроба перерозподілити ринок імпорту добрив.

Це нагадує ситуацію, яка відбувалась за часів Януковича, коли на окремих ринках руками прикордонників встановлювався один монопольний імпортер, який постачав продукцію в Україні по погодженій ціні. І наразі усе дуже схоже на те, що зараз робиться саме така спроба руками державних органів блокувати імпорт незалежним імпортерам, аби залишився один гравець, який буде торгувати по «правильній» ціні, аби у пана Фірташа був бізнес. І я не здивуюсь, якщо імпортером-монополістом стане компанія, пов’язана із Дмитром Фірташем, або із його оточенням. І постає питання, а навіщо аграрний фонд купував таку дорогу селітру, невже там не знають ринкову кон’юнктуру? І тепер ми перекриваємо границю для того, аби Аграрний фонд міг продати свою селітру по цій ціні. Руками державних органів руйнують імпорт добрив не із Росії, а з інших країн і це призведе до того, що ціни на добрива зростуть. І це зробить українських сільгоспвиробників неконкурентоспроможними.

Олексій Диканюк, комерційний директор компанії «Агрон»

- Щодо останніх подій з блокуванням ввезення азотної групи добрив в Україну, мені здається, що це не Фірташ лобіює заборону, а саме Аграрний Фонд, оскільки саме їм потрібно зараз реалізувати свої добрива по завищеній ціні. А вони просто не можуть реалізувати ці добрива по 11500 грн за тонну, коли імпортні товари заходять в Україну по дешевшим цінам. Саме тому і пішли ці проблеми. Я просто не бачу, кому, окрім Аграрного Фонду, це могло б бути вигідно. Тому ж самому Фірташу до цього немає діла, в нього є куди більші проблеми ніж закривати границю України.

Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради

- Турецькі кораблі вже більше тижня стоять в Херсоні через українську митницю. Як можна допускати таку ситуацію в умовах такого дефіциту добрив на ринку України? Це призведе до втрати експорту аграрної продукції, яка приносить Україні 40% усієї валютної виручки. Без експорту в нас не буде грошей, нам не буде за що захищати країну. Тепер розберемось з Аграрним Фондом. В усьому світі аграрний фонд відіграє роль стабілізатора ринку. Ціни на добрива ідуть вниз – аграрний фонд купляє, ідуть вверх – продає. А що ми маємо сьогодні? Аграрний фонд хоче продавати добрива по якихось космічних цінах. По моїй інформації, він закупив у компанії Ostchem аміачну селітру по 11500, а продає по 11200. Аграрний Фонд – це державне підприємство і рішення про закупівлю добрив він самостійно не приймає, це має бути постанова Кабінету Міністрів. І це рішення на мільярди гривень. А що таке 1000 гривень за тонну для сільгоспвиробника? При внесенні 300 кілограмів аміачної селітри на гектар сільгоспвиробник втрачає 300 гривень з кожного гектару. А тепер помножте цю суму на кількість посівних площ в Україні. Ви отримаєте цифру, яка перебільшує фактичну державну підтримку, яку отримали сільгоспвиробники. Я вважаю, що це є диверсія митної служби України.

Читайте також: Аграрний 2018-й: ринок зерна у цифрах

Сергій Рубан, голова Спілки агрохіміків України

- Давайте розберемось, яким чином контрабанда могла потрапити до, наприклад, Казахстану? Давайте порахуємо. Від найближчого заводу в Росії, який виробляє селітру, до заводу в Актау, транспортний тариф складає $20 за тонну, від заводу в Актау до України тариф складає $55, разом це $75 за тонну лише логістичних витрат. Ще мінімум $10 буде витрачено на заміну тари, окрім того - це пряме порушення законодавства, чого влада Казахстану не допускає ніяким чином. Ми працюємо з цим ринком і знаємо, як жорстко там ставляться до законів. Таким чином російські контрабандисти повинні закласти на додаткові витрати близько $100 за тонну. До України такі добрива мали б потрапити за ціною 12 тисяч гривень за тонну аби відбити собівартість. Про Грузію взагалі говорити не варто, оскільки там відсутнє залізничне сполучення з РФ. А везти автомобільним транспортом з Росії до заводу в Руставі буде коштувати приблизно $70-100, з Грузії до України буде коштувати ще $25-30, що сумарно складає не менше $100 без врахування перетарування. Російські заводи не підуть на такі збитки, їм вигідніше продавати свої добрива на інші ринки такі як Південна Америка чи Європа, де цей продукт активно купують. Окрім того, усі виробники добрив контролюються державою і поява додаткових 100 тисяч тонн продукту при загальному виробництві заводу в 500 тисяч тонн викличе великі питання у контролюючих органів цих держав.

На мою думку, через блокування митними органами імпорту добрив в Україну у найближчому майбутньому вони здорожчають мінімум на 500 гривень. Імпортери просто не розуміють, як складеться ситуація в майбутньому і така невизначеність вплине на ціну.