Зіновій Свереда: Парадокси податкового кодексу гальмують розвиток кооперації

Понад два роки Верховна Рада ухвалювала Закон «Про сільськогосподарську кооперацію». Наприкінці осені його положення, нарешті, вступлять у дію. Про деталі закону в інтерв’ю Agravery.com розповів доктор соціальної економіки, експерт Української Кооперативної Федерації Зиновій Свереда.

Чому в Україні виникла необхідність в законі «Про сільськогосподарську кооперацію»?

Ефективне законодавство приймається у відповідний час, у зрозумілий спосіб, для людей, які цього потребують. Тому закон про кооперацію потрібно було оновити ще наприкінці 90-тих років, принаймні, коли були розформовані колгоспи, щоб дати людям більш ефективну та зрозумілу альтернативу. А у нас довший час не було прописано навіть прості речі: хто такий фермер, що таке сімейне господарство, параметри визначення щодо малого і середнього фермерства тощо. 

Читайте також: Кооперативи на паузі: чому в Україні фермерські об’єднання працюють не на повну

Вважаю, що не можна розглядати окремо питання про сільськогосподарську кооперацію без фінансової кооперації, без реформи закону про кредитні спілки, про створення кооперативного аграрного банку. Крім того, зруйнована типова солідарність громад: вже в селах мало селян, які займаються сільським господарством, а більшає кількість мешканців, які їздять працювати у міста або на сезонні заробітки. Брак ефективного менеджменту довів ситуацію до соціально-економічного абсурду: коли на слайдах показують потенціал України, але в селах ні доріг, ні шкіл, ані здорового глузду. 

Оновлення закону про с/г кооперацію потрібно в комплексі: фінансова кооперація, обслуговуюча, споживча. Я анти-прихильник розглядати окремо закон про сільськогосподарську кооперацію без інших видів кооперації, особливо фінансової. Натомість, замість пошуку ліків для певного «хворого місця», треба лікувати весь організм. І саме для цього потрібна взаємодія усіх промоутерів кооперації.

Закон вводиться у дію 15 листопада 2020 року. Що точно помітять українські аграрії чи учасники кооперативів після цієї дати? 

Одразу не помітять не тільки змін, але і самої дати. Реальна кооперація вибудовується роками і поколіннями. Крім того, даний закон розділив кооперативний світ: одні вважають, що повністю деформовані ідеї та принципи кооперації, інші – вбачають в законі прорив. Я вважаю, що потрібно було більше прислухатися до наукового кооперативного світу, бо сьогодні місце науковців зайняли «піарщики», які продають обкладинку, а не зміст. Якщо асоціації фермерів, малих і середніх підприємців, асоціацій кооператорів дають свої поради та судження, а їх не враховують, то і закон не буде працювати. 

Останнім часом міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства досить ефективно співпрацює з асоціаціями, створивши різні консультативні групи. Але, коли поради проходять між усіма комітетами та затвердженнями, то остаточні варіанти часто інші, аніж ті, що пропонувались. Новим законом будуть якнайшвидше користуватись ті, хто його і лобіював. А учасники кооперативів мало що помітять, бо дуже мало маємо реальних кооперативів. Є проблема, що комерційні банки не бажають фінансувати кооперативи. Це природно: комерційні банки мають фінансувати ТОВ, а кооперативні банки — кооперативи. 

Читайте також: Ганна Морозова: Кооперація допомагає маленьким виробникам вийти на високомаржинальні ринки

Сільське господарство не може жити однорічними програмами: ми потребуємо цілісної програми щонайменше на 4 роки. Є велика потреба спеціалізованого земельного банку та аграрних судів. Перша проблема, яку потрібно усунути, це трактування статусу неприбутковості для СОК із боку податкових інспекцій та інших органів. Вони можуть по-різному пояснювати КВЕДи. Крім того, переважно спостерігається вільне пояснення законів при реєстрації: можна використати закон про сільськогосподарську кооперацію або норми Податкового кодексу. Часто чиновники не орієнтуються в кооперації, або мають упередження до кооперативних господарств. Проте, я вважаю, що це питання державницької стратегії: держава бажає розвинути тільки сільське господарство, чи й сільські території та громади? Ставить акцент лише на прибутковість, де в центрі фінанси, чи на добробут та сталий розвиток, де вживаються соціально-економічні показники? 

фото: facebook Зіновія Свереди

Розкажіть про сильні та слабкі сторони цього закону.

Слабкість будь-якого закону розпочинається з відсутності широкого обговорення серед зацікавлених кіл, а саме, фермерів, кооператорів, громадського активу, професорів. Тому, не всі забажають користуватися новим законом. Бо в Україні є ще закон про кооперацію. Є проблема більш чіткого визначення «що таке пай», про форму управління та голосування. Крім того, є критичні зауваження щодо форми кооперативних виплат. Тому важко сказати, що новий закон набагато кращий від старого: є свої «за» і «проти». Я б сказав, що кооперацією люди будуть займатися тоді, коли це буде зрозуміло і вигідно. Тому реформи треба було розпочинати з усунення парадоксів Податкового кодексу, який є спадщиною «Совєтського» союзу, бо трактує бажання бути заможним, як злочинне. 

Крім того, є ризик, коли в кооперативі об’єднати фізичних і юридичних осіб. Обміркуємо приклад: кооператив, членами якого є фізичні і юридичні особи, отримав кредит, але його не повернув. Як будуть визначатися ризики або відповідальність? На мою думку, першими програють найслабші члени кооперативу, а саме, фізичні особи-селяни, в яких можуть конфіскувати не тільки земельний пай, але і будинок. Суміш фізичних та юридичних осіб в єдиний кооператив може привести до хаосу та деструктиву. 

Часто люди трохи підмінюють поняття: для багатьох людей сам кооператив — це проблема, але кооператив створюється для вирішення проблем людей.

Законом дозволяється створювати неприбуткові кооперативи. Кому цікава така форма об’єднання? 

Неприбутковість пов’язана з місією кооперативів - обслуговувати своїх членів. Це цікаво для тих, хто бажає сформувати реальну кооперацію. І старий закон дозволяв, але податкова інспекція не завжди визнавала неприбутковість кооперативів. Проблема в іншому. У Європі чи світі кооперація є частиною концепції розвитку сільських територій, як правило. А у нас немає повноцінних програм та фінансування сільських територій. Поки-що лише йдеться мова про розвиток об’єднаних територіальних громад. Досить цікавою є постанова уряду 4.14 щодо пріоритетів регіонального розвитку. Але все залежить від одного – чи є гроші, чи немає. 

Реформу кооперації та отримання кооперативами держпідтримки потрібно починати зі створення офіційного реєстру сільськогосподарських кооперативів. Передусім, з кількох причин: щоб держава реально розуміла, скільки є реальних дійсних членів кооперативів, їхніх потреб, а крім того, чи є можливості проведення аудиту щодо дотримання кооперативних принципів. Відсутність аудиту стосовно дотримання кооперативних принципів та законодавства веде до маніпуляцій та викривлення інформації про стан кооперації в державі. Крім того, на першому етапі державні програми віддавали б перевагу співпраці з кооперативними об’єднаннями, принаймні, за територіальною характеристикою та класифікацією діяльності та КВЕД. Однією з вимог мало б стати членство в кооперативних об’єднаннях.

Закон також передбачає можливість утворення сільськогосподарських кооперативних об’єднань (кооперативів другого рівня). В чому їх різниця із звичайними?

Кооператив другого рівня: певна кількість кооперативів першого рівня (первинних), які пропонують схожі продукти або послуги, можуть об'єднатися, щоб створити федерацію або асоціацію. Тут більше мова йде про регіональні та галузеві об’єднання. Кооперативи другого рівня не забороняв і попередній закон. Можна було засновувати кооперативні союзи та об’єднання. 

Я б трохи був обережний з тим. Це було б добре, якщо б кооперативи стали важливим напрямком для стратегії розвитку об’єднаних територіальних громад. Але сьогодні важливим є відсутність будь-яких монополій. Якщо будуть зберігатися кооперативні принципи, то тоді кооперативи ІІ рівня будуть працювати добре. Одночасно, це може стати інструментом «заганяти» туди новостворені кооперативи. Тому кооперативи другого рівня можуть стати таким собі монополістом на певній території чи галузі. 

фото: facebook Зіновія Свереди

В законі 10 розділів, які законодавчо описують норми від створення та існування кооперативу до його ліквідації. Автори документу нічого не забули? 

Є питання щодо реорганізації, і кому буде належати майно кооперативів у випадку їхньої ліквідації. А так, на практиці, я думаю, що у випадку ліквідації члени кооперативу зроблять так, що ніякого майна в кінці ліквідації не буде. 

Дехто називає цей закон «конституцією» українських кооперативів, інші – підігнаним під інтереси окремих представників агросектору? Чому такий розкол?

Основу закону мали б писати кооператори. Але кооперативний світ у нас дуже зруйнований. Є багато сильних особистостей, проте сама кооперативна система занедбана: від освіти до кооперативних банків. Крім того, є питання дотримання кооперативних принципів. Є низка статей  в законі, які можна інтерпретувати по-різному. Прості люди не дуже розбираються ані в старому, ані в новому законі. Звичайно, що змінювати та вдосконалювати закон потрібно. Але є багато застережень. Чому він так довго приймався і чому саме перед ринком землі? 

Читайте також: Сезон картоплі 2020. З якими викликами зіткнулися фермери

Потрібно визнати, що всі попередні закони, переважно, довели до деградації село та сільські громади. Єдиний успіх – це децентралізація.  Крім того, депутати, які голосували, теж на 99% не розуміють суті кооперації. Багато-хто вважає, що даний закон просто прийняли для галочки, бо він вже досить довгий час перебував на обговоренні, тому що його фінансували грантові організації. Інші взагалі трохи скептичні, тому що досі в нас не розроблені параметри: хто такий малий і середній фермер, багато інших визначень. Є думки, що через нове можливе оподаткування з гектара люди об’єднаються в кооперативи, які будуть неуспішними, та будуть позбуватися паїв та городів. 

Чи не плануються зміни до закону «Про сільськогосподарську кооперацію» найближчим часом?

Зміни будуть постійно. У нас часто так, що закон на сторінок 15, а поправки до закону – це кілька томів по 300 сторінок. Це все є спадщиною колоніальної системи, коли було багато можливостей для інтерпретацій, щоб зробити людину залежною від чиновників, а не керуватися самим лише законом. 

Що, окрім законодавчих змін, заважає розвиватись українському кооперативному руху? 

Причин є багато. Переважно, це втрачені сімейні традиції сільського господарства та зруйнована солідарність сільських громад. Є потреба комплексної реформи законодавства про кооперацію. Є неузгодженість самих людей між собою, а також лобіювання інших гравців на ринку, які не бажають бачити сильну кооперацію: на жаль, багато-хто отримує швидкі прибутки тоді, коли інші бідніють. Крім того, кооперація сильно пов’язана з освітою та культурою, історією краю. 

Розглядати кооперацію лише як певну соціально-бізнес модель - це помилково. Кооперація як процес формування культури співпраці, дає свої плоди: все більше розвивається соціальне підприємництво, кластери, створюються різні громадські організації, які формують соціально-відповідальний бізнес.  Тому я б не робив трагедії з того, що не розвиваються саме кооперативи як юридичні особи. Реальна трагедія – це пасивні немотивовані люди, які не бажають себе реалізовувати в житті, та віддають право вирішувати іншим за них же самих. 

фото: facebook Зіновія Свереди