Сезон картоплі 2020. З якими викликами зіткнулися фермери

Сезон картоплі 2020 року показав, що без зрошення картоплярство в Україні стає неможливим. На цьому наголошували фермери, селекціонери та експерти ринку, які зібралися на Всеукраїнський день картоплі.

Заступниця головного редактора

Посуха в окремих регіонах настільки сильна, що картоплю неможливо викопати, адже ґрунт перетворився на камінь. Фермери вважають не рентабельним сьогодні вирощувати картоплю без зрошення. Багато виробників відмовляються від картоплі, натомість переходять на культивування зернових. Попри те країну очікують і нові промислові гравці ринку, які стартують з площами картоплі не менш як 100 га. Щодо промислового картоплярства, то воно за різними оцінками знаходиться в діапазоні 3−10%, а решта площ — в обробітку в приватних садибах.

Що потрібно новим гравцям ринку

 

Максим Каземир, комерційний директор ТД «Калинівка-Преміум», вважає картоплю перспективною культурою:

-Картопля серед овочів — це сама об'ємна категорія, вона користується цілорічним попитом. Обсяги картоплі, які потенційно можна продавати, якщо порівнювати з буряком, морквою чи навіть капустою — більші. Тому це цікавіший продукт для продажів у порівнянні з іншими овочами.

Рентабельність культивування картоплі буде залежати від регіону, вибору сортів та наявності зрошення. «В нас є можливість вирощувати картоплю на Херсонщині - це одні витрати, тут точно треба полив, а є поля в Київській області - тут інші умови, витрати можуть бути менші. Поки придивляємося до сортів для названих регіонів. До того ж у рамках Всеукраїнського дня картоплі нам цікаво поспілкуватися з іншими виробниками продовольчої картоплі, насіннєвої картоплі, подивитися на обладнання та техніку. По сортам вже отримали консультації в розрізі регіонів. Цікавить не тільки врожайність, а й смак. Ми працюємо з усіма мережами в Україні, і нас якість, смак картоплі цікавить у першу чергу», — розповідає Максим Каземир.

ТД «Калинівка-Преміум» має площі овочів понад 200 га в Херсонській, Миколаївській областях. Та стартувати з картоплею вважають за доцільне не менш як зі 100 га.

-Якщо стартувати, то мінімум зі 100 гектарів, бо моркви в нас 70 гектарів, цибулі більше 100 га, буряка 40 га — а це культури, які не в таких обсягах продаються. Тому під картоплю потрібно одразу не менше 100 га, адже 500 тонн картоплі в місяць можемо легко продавати, — вважає комерційний директор ТД «Калинівка-Преміум».

Щодо цін на картоплю, то у вересні вони будуть у діапазоні 7−9грн/кг, — впевнена головний агроном ТОВ «Потато Агро» Ольга Лонська.

Ольга Лонська, головний агроном ТОВ «Потато Агро». фото: superagronom.com

Вектор селекції - посухостійкість

 

Посухостійкість поступово стає головним викликом і у селекції картоплі. Погодні умови останніх років змушують селекціонерів робити такий акцент, а також на стійкість до тих хвороб, які розвиваються в умовах засухи.

Інститут картоплярства НААН України давно займається селекційною роботою. Валентина Гордієнко, завідуюча лабораторії генетичних ресурсів, розповідає:

-На даний момент зміни клімату істотно впливають як на урожайність, так і на якість картоплі. Тому їм потрібно приділяти велику увагу, це відносно нова проблема. Виведення сорту займає мінімум 12 років, і за такий довгий період проблеми картоплярства змінюються. Посухостійкість, жаростійкість — сьогодні вектор селекції спрямовано на ці явища. Ховороби, звісно, ніхто не відміняв, та й вони змінюються разом з кліматом. Та сама парша в умовах вискоих температур і посухи буде більш агресивною.

Валентина Гордієнко, завідуюча лабораторії генетичних ресурсів.

Читайте також: Насіннєва картопля: вихід із тіні

Сорти Інституту картоплярства більш менш всі посухостійкі. Робота ведеться в умовах, коли вологи не вистачає, піщані грунти, отже умови створення нових сортів дуже жорсткі. «Оскільки поливу в нас нема, то відбираємо самі посухостійкі сорти. Тому наш популярний сорт Княгиня дає урожай за будь-яких умов, сорт Мирослава досягає показників понад 100т/га, з ранніх сортів Скарбниця дає гарні врожаї.

Смак картоплі важливий для дрібніших фермерів, хобі-ринку. Промисловим виробникам потрібні ще гарна форма та розмір.

-Перевага української селекції - смакові якості картоплі, ми на це завжди орієнтуємося. Потім вже йде стійкість до хвороб, ми працюємо саме над тими хворобами, які розповсюджені в нас — фітофтора, парша, тощо. Раси фітофторозу можуть бути іншими в Німеччині та Голландії, — вважає Валентина Гордієнко.

фото Інституту картоплярства

Як обрати сорт, або урожайність за будь-яких умов

 

Кліматичні зміни та їх домінуючий вплив на картоплярство відзначає і агроном компанії «Солана» Олексій Олабін:

-Відсутність вологи і зрошення виходять на перший план. Була інформація ще 3−4 роки назад, що грунтово-кліматичні зони змістилися вже на 200 км. Черкащина раніше була зоною Лісостепу, тут не було проблем з дощами, то зараз це вже фактично зона Степу і тут постійний дефіцит опадів. Від цього страждають не лише овочева група, а й кукурудза, інші культури. Україна без зрошення просто не виживе, навіть північні регіони.

Сорт обирається за двома критеріями — це комерційна успішність на ринку, і друге — технологічність вирощування. «Великий вибір сортів є на ринку, але сорт повинен давати результати в любих умовах. Вважаю, що є достойні українські сорти картоплі поруч з іноземними», — наголошує Олексій Олабін.

Олексій Олабін:, агроном компанії «Солана»

Читайте також: Микола Гордійчук: Україна не хоче захищати внутрішній картопляний ринок, і не цінує виробників

Буглак Наталія, яка веде сімейне фермерське господарство на Херсонщині, вважає, що сорт рятує в екстремальних погодних умовах:

-Цього року град на наших полях випадав чотири рази. Один з них — град йшов півгодини розміром з яйце, рослини було візуально знищені. В наших умовах в гектар картоплі потрібно вкласти 100 тисяч гривень, а в нас 5 гектарів під картоплею. І за півгодини можна втратити все., До того ж за дощів картопля дуже в нас хворіє. Та при всіх таких катаклізмах сорт Гранада дав 33−35 т/га. Ми були впевнені, що нічого не зберемо на побитому градом полі. Зокрема, інші сорти у сусідніх господарств — не дали нічого. Там, де граду в нас не було, то отримали гарний врожай сорту Прада — 60 т/га.

Наталія Буглак

В господарстві окрім картоплі вирощують ще пшеницю на 30 га. «Пшеницю можна і без зрошення виростити, а от картоплю — ні», — впевнена Наталія Буглак.

Сорт Гранада дав урожайність 33−35 т/га

 

Василь Левицький, ДП «Левона-С», не тільки вирощує картоплю, а й переробляє:

-На крохмаль переробляємо нестандартну картоплю. Виробляємо крохмаль для кондитерської промисловості, туди не всі сорти йдуть. Маємо своє виробництво, пюре з бобових ще робимо. Якщо ціна нормальна на продовольчу картоплю, то тоді продаємо, не переробляємо.

Василь Левицький

Загалом в господарстві вирощують 8 сортів картоплі та на висококрохмальні сорти нарікають.

-Часто висококрохмальні сорти не дають нормального желюючого крохмалю — ось такий парадокс. Альбатрос гарний сорт для виробництва крохмалю, а от сорт Курас — крохмалю дає багато, але потрібно призвичаїтись з ним працювати - правильно вирощувати і миттєво здавати на переробку, як цукровий буряк він, якщо забариться, втрачає свою маржинальність. Виробляти звичайний крохмаль сьогодні не рентабельно, обвалений ринок. Десь близько п’яти виробників крохмалю на Україні лишилось, — розповідає Василь Левицький.

За його словами, картопля переходить в розряд нерентабельних культур. «Минулого року посадили ми 237 гектарів картоплі. Затрати склали 20 млн грн без полива. Вирощувати картоплю на богарі сьогодні - це просто злочинно», — резюмує Василь Левицький.

 

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама