Страсті за пестицидами: чим загрожують Україні заборони ЄС

журналіст

Законодавче рішення про зменшення використання на українських полях хімії, і зокрема двох пестицидів, назву яких навіть вимовити складно пересічному громадянину, може лише бути на користь. Проте чи все так, як здається на перший погляд?

З січня 2022 року набув чинності наказ N 960 «Про затвердження максимально допустимих рівнів (МДР) вмісту хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу у сільськогосподарській продукції та харчових продуктах та Змін до Гігієнічних нормативів і регламентів безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів», згідно з якими максимально допустимі рівні (МДР) вмісту хлорпірифосу та хлорпірифос — метилу у сільськогосподарській продукції та харчових продуктах в кількості 0,01 мг/кг (мг/л).

Останній рік можна без перебільшення назвати «страсті за пестицидами». Все почалося на початку 2020 року з рішення ЄС, яким було максимально знижено дозволений вміст цих пестицидів в продовольстві. Йшлось про зернові, олійні і продукцію з них. Річ у тому, що Європейський Союз великими кроками прямує до скорочення використання хімічних засобів захисту рослин. Передусім, мова про хлорпірифос і хлорпірифос-метил. Зокрема, у законодавстві ЄС встановлено нижчу межу або найнижчу межу аналітичного визначення (LOD), яка становить 0,01 мг/кг. Будь-який залишок понад 0,01 мг/кг вважається недотриманням та підтвердженням заборони розміщення товару / компонента на ринку ЄС / імпорту в ЄС для обігу. Регламенти застосовуються безпосередньо і повинні бути виконані негайно у країнах-членах ЄС.

фото: з презентації В.Седика для онлайн заходу Trend&Hedge Club

Заборона повна чи часткова?

 

Це означає не тільки обмеження на внутрішньому ринку ЄС, але й нові умови для ввозу продукції у Європу. Для того щоб зберегти обсяги експорту до країн ЄС та інших країн, де діють такі вимоги, Україна також має дотримуватися цих норм. Український бізнес відразу почав говорити про повну заборону хлорпірифосу, хоча обмеження у залишкових кількостях і повна заборона — це різні речі. Тому відразу утворилось два табори бізнесменів — ті хто «за», та ті, хто «проти» повної заборони пестицидів. В Україні майже відразу з з’явився Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження максимально допустимих рівнів вмісту хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу у сільськогосподарській продукції та харчових продуктах та Змін до Гігієнічних нормативів і регламентів безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів», яким регулюється залишкова норма на рівні 0,01 мг/кг, і майже всі трейдери вважають це перемогою.

— Проте потрібно розуміти, що якщо ви купуєте сою з залишком хлорпірифосу 0,01, то це далеко не означає, що в соєвій олії буде так само. Як правило, там буде 0,02 і 0,03 мг/л. До прикладу, у Аргентині і США гранична допустима кількість хлорпірифосу 0,05 мг/кг. І тому перше, ніж копіювати законодавство, потрібно трохи задуматись над проблематикою. З іншого боку, потрібно розуміти цінність аграрного експорту та агросфери загалом. Якщо подивитись на надходження коштів у регіонах, то 70% із них продукує якраз агросектор. Тож хаотично забороняти і обмежувати — це може у результаті дорого коштувати агросектору, — вважає колишній президент Фітосанітарної асоціації України, експерт аналітичного центру Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) «Розумна країна» Владислав Седик.

2022 — рік обмежень для аграріїв

 

Взагалі, 2022 рік буде досить цікавим роком з точки зору обмежень для аграріїв. З одного боку, відбувається імплементація в ЄС та Україні вимог Green Deal, іншими словами «зеленого» курсу євроспільноти, мета якого — скоротити викиди парникових газів задля боротьби з кліматичною кризою. Цей курс викликає чимало запитань, і низка європейських фермерів навіть, отримуючи чималі дотації від своєї держави, проти нього. Адже імплементуючи ці вимоги, певну кількість культур буде просто нереально вирощувати і мати пристойні врожаї. З іншого — Китай, що обмежує виробництво як компонентів, так і діючих речовин, що неминуче призведе до здорожчання та скорочення виробництва ЗЗР. Уже зараз ЗЗР здорожчали у середньому на 20%, і це ще до початку сезону.

Читайте також: Добрива, газ, інфляція: що буде з агросектором, доки «цінове раллі» не зупиниться?

Так само само це влине і на ринок фумігантів, оскільки в звязку з скороченням виробництва компонентів для фуміганітів в Україні вже відчувається дефіцит фумігантів що провокує здорожчання. Це буде впливати і на ціноутворення і на експортні можливості держави, адже всі вантажі, які відправляються за кордон, повинні фумігуватись і бути вільними від шкідливих організмів.

Нові стандарти здорового життя

 

За словами Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької, цього року Україна зробила два дуже важливих кроки в питаннях створення нових стандартів здорового життя за європейськими нормами: перший — це нові стандарти щодо вмісту у продуктах хімікату хлорпірифосу; другий — обмеження вмісту фосфатів у мийних засобах.

— Ці два рішення позитивно впливатимуть як на ситуацію із якістю води, так і на здоров’я українців загалом. На черзі - встановлення нових стандартів якості води, формування переліку пестицидів та харчових добавок виключно за принципом відповідності європейським нормам, приведення інших нормативів до стандартів Євросоюзу. У світі змінюється філософія економічного розвитку, яка тепер тісно пов’язана із екологічністю. Що вчора було звичним, сьогодні змінюється до невпізнанності. Це тому, що відбувається новий технологічний стрибок. Зміни, в тому числі, включають в себе відмову від багатьох звичних хімічних сполук й переходу до здорового харчування, — зазначила Владислава Магалецька.

У свою чергу, Держпродспоживслужба, цього року ініціює заборону низки діючих речовин які використовуються на території України — зокрема йдеться про атразін, ацетохлор, ацифлуорфен, гліфосат, дельтаметрин, імідаклоприд, тощо. При цьому чотири діючі речовини, такі як фенітротіон, піразофос, галоксіфон-Р-метил, та диазинон зі наданого Держпродспоживслужбою «заборонного» списку взагалі не використовуються в Україні.

фото: з презентації В.Седика для онлайн заходу Trend&Hedge Club

Не потрібно дублювати заборони

 

— Взагалі, у суспільстві побутує думка, що в Україні тонами виливаються у землю пестициди, а у фермерів так багато грошей, що вони готові витрачати мільйони доларів, аби хаотично використовувати агрохімікати. Проте якщо подивитись на офіційну статистику ЄС, то Україна вносить 2,35 кг пестицидів на гектар, що серед європейських країн чи не найменший показник. І якщо скоротити, як передбачено програмами ЄС використання пестицидів до 2030 року на 50%, то з цими двома кілограмами ми отримаємо ніщо інше, як ризикове сільське господарство. Всі пестициди мають свої діючі речовини і специфіку застосування, залежно від агрокліматичних умов, кліматичних особливостей, виду культуру тощо. Тому брати за приклад заборону використання деяких країнах не завжди логічно і правильно, дублювання заборон не є виходом із ситуації, — коментує Владислав Седик.

фото: з презентації В.Седика для онлайн заходу Trend&Hedge Club

Читайте також: Сергій Тимошенко, «MAS Seeds Україна»: Сегмент невеликих фермерів, які хочуть зростати, зараз є найбільш цікавим для насіннєвих компаній

В Україні робота із пестицидами регулюється законом No86/95-BP «Про пестициди і агрохімікати», у статті 7 прописано процедуру реєстрації пестицидів та агрохімікатів. Так у країні реєструють препаративну форму, а не діючу речовину препарату. Функцію реєстрації покладено на Мінприроди. Для реєстрації пестицид повинен пройти низку досліджень відразу у трьох установах, що займає по часу близько двох років і коштує чимало коштів. Тому завезти до країни речовини сумнівної якості не так і просто. Інше питання — як, з точки зору законодавства, забороняти пестициди, і які з них в Україні дійсно слід забороняти, а які - ні. Підставою для заборони пестицидів є отримання раніше невідомих фактів про їх небезпечність. Якщо дослідження встановлюють наукові факти, то вони і можуть стати підставою для скасування реєстрації препаративної форми чи заборони діючої речовини.

Україна суворіша за ЄС

 

Тепер щодо регламентації. В України система реєстрації пестицидів суттєво суворіша ніж у ЄС, це дає низку перевагу. Таким чином переважна більшість препаратів на ринку України відповідає нормам ЄС. Приміром, якщо подивитись на гігієнічні норми максимально допустимих рівнів вмісту діючих речовин у сільськогосподарській сировині, то по гліфосату маємо 3, тоді як у ЄС — 10, по ячменю в Україні -3, а у ЄС -20. Це показник того, що продукція більш якісна. І саме ці розриви спонукають ЄС регулювати застосування пестицидів. Водночас потрібно розуміти, що заборона речовини у ЄС не означає, що її буде прийнято у всіх країнах. На практиці це означає, що навіть після заборони у ЄС широко застосовується процедура видачі так званих «спеціальних дозволів», які дозволяють ввезення певної кількості забороненого пестициду. І таким чином можна навіть під час заборони отримувати необхідну кількість. Тоді як в Україні такої процедури немає.

фото: з презентації В.Седика для онлайн заходу Trend&Hedge Club

Як розповідає Владислав Седик, якщо подивитись на список препаратів, який планує заборонити Держпродспоживслужба, і об'єм завезених препаратів і середню дозу внесення на гектар, то картина буде наступна. В Україні офіційно обробляються на сьогоднішній день 21,9 млн га землі, і якщо вивести з обігу всі препарати зі списку, то українським аграріям не буде чим обробити 16,4 млн га — інсектицидами, 11,1 млн га — протравниками, і 8,9 млн га — гербіцидами. Це не враховуючи що зазвичай одну площу при необхідності обробляють ЗЗР декілька разів, а дефіцит препаратів становить майже 50%.

фото: з презентації В.Седика для онлайн заходу Trend&Hedge Club

Заполітизований гліфосат

 

Щоб зрозуміти, що приблизно відбудеться через заборону пестицидів, потрібно подивитись на досліди Інституту аграрної економіки, приміром, щодо заборони гліфосату, який є уже і без того заполітизованим у ЄС. Аналогу препарату немає, тому обробку потрібно проводити механічно, що означає додаткові витрати на амортизацію, пальне. І тільки по одному гліфосату збитки аграрного сектору в Україні становлять від 31 до 35 млрд. грн. Втрати держбюджету України через зменшення податкових надходжень, викликаних зниженням обсягів виробництва агропродукції, і зростанням витрат на проведення додаткових операцій становитимуть 0,77−1,34 млрд грн. Погіршення якості виробленої продукції та зниження обсягів виробництва призведе до втрати конкурентних позицій України на зовнішніх ринках і недотримання валютної виручки обсягом 21,7- 38,6 млрд грн.

При забороні певних пестицидів, ми провокуємо або зростання кількості механічного обробітку, або використання менш ефективних препаратів. А отже, зростає кількість обробок. Приміром, лише по одному гліфосату збільшиться використання води до 6,8 кубометрів. Механізований метод це не тільки затрати на пальне, а й ущільнення грунту через збільшення кратності обробок, що із екологією немає нічого спільного. Крім того, якщо використовувати одні і ті ж самі препарати, через відсутність вибору, то це провокує у шкідників резистентність. Тому збитки від ведення сільського господарства зростатимуть у геометричній прогресії.

фото: з презентації В.Седика для онлайн заходу Trend&Hedge Club



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама