Добрива, газ, інфляція: що буде з агросектором, доки «цінове раллі» не зупиниться?

Вищепоставлене питання турбує учасників аграрного ринку та суміжних з ним ринків. Слід додати до нього ще фактор глобальної інфляції, і ситуація стає ще менш прогнозованою. Експерти міркували над цим, зібравшись на майданчику AgroTradeClub.

Глобальний відкладений попит

Рішення по добривах часто відкладаються до останнього, і на момент купівлі агрохімікатів аграрії розуміють, що зволікання дорівнює втраті можливості купити «дешевше». Тому що тимчасові стабілізації давали лише хибну надію на зниження ціни. Стрімке зростання цін «вибиває» агровиробників із звичної колії і гальмує прийняття оперативних рішень. Відповідно, спостерігається зниження попиту, яке в результаті сформує відкладений попит.

— Всі знають, що відкладений попит, це коли всім одночасно необхідні добрива. Ми вже неодноразово зіштовхувалися із відкладеним попитом. Навіть у минулому році у нас це було, але минулоріч сезонна цінова різниця була близько 40%, а в цьому сезоні на сьогодні вона вже складає 200%. В минулому році інтенсивно працювала трейдерська бригада, дистриб’ютори, які ще з осені робили складські запаси і вони могли вже навесні підстрахувати аграрія зі своїх складів. Трейдери могли поставити добрива тим, хто оплатив товар, але не міг своєчасно його отримати. Навіть самі трейдери могли себе підстрахувати. В цьому році дистриб’ютори не мають такої можливості через ціну на добрива, хтось боїться, а хтось не має фактичної суми. Таким чином, підстрахувати аграрія у пік сезону просто буде нічим, — застерігає Олена Бойко, директор з розвитку ТОВ «Укртрансліт».

Підтверджує ситуацію Катерина Ілюшенко, очільниця AgroTradeClub та додає, що початок зими у вигляді снігопадів стає ще одним чинником, який буде сприяти дефіциту добрив:

— В багатьох країнах починається сільськогосподарський сезон. Стає очевидним, що аграрії відкладали купівлю добрив в надії на зниження. Із спілкування з українськими фермерами можна сказати, що вони не встигають відслідковувати ціни і не всі знають, що, до прикладу, сьогодні карбамід вже по 30 тис. грн/т. І поки що ознак зниження цін немає. Слід додати, що наразі в Україні розпочалися снігопади, то ж можливі зриви поставок. І важливим чинником окрім ціни буде поставка в срок і відсутність дефіциту добрив.

Тож навесні варто очікувати дефіциту на всю групу азотних добрив: селітру, сульфат амонію, карбамід та КАС. А додають розпачу ціни на газ.

— Всім відомий той факт, що наша хімічна промисловість напряму залежить від ціни газу та його наявності. Можна навіть сказати, що ціна газу прирівнюється до вартості мінеральних добрив, вироблених в Україні. Ціни на мінеральні добрива, останнім часом, стрімко, просто з геометричною прогресією зростають. Про зниження цін можна говорити лише при досягненні піку, а ми до нього ще навіть не дійшли. Тому чи буде вартість карбаміду у травні дешевшою, ніж у жовтні, залишається великою загадкою", — коментує Бойко.

Тренди на українському ринку добрив не відрізняються від світових. Аналітик компанії IHS Markit Agribusiness, Єлізавета Леводжіанні прогнозує щодо 2022 року:

— Очікується, що енергетичний ринок не побачить суттєвого зниження цін до другого кварталу 2022 року. Знижений або помірний попит і дещо нижчі витрати можуть знизити ціни на добрива до середини 2022 року, але не до рівня 2019−2020 років: ціни на добрива залишаться порівняно високими.

Чи є альтернатива, або краще готувати сани влітку?

Купляти добрива «на хайях» можуть собі дозволити здебільшого великі агровиробники, які, вочевидь, перекривають здорожчання добрив високими цінами на зерно, а також високими показниками врожайності, адже застосовують найпередовіші технології. Середні та малі господарства вже замислюються над доцільністю придбання дорогих добрив та шукають альтернативи, автоматично погоджуючись на зниження врожаїв. То ж частина агросектору вірогідно перейде з інтенсивних технологій до екстенсивних.

Олексій Сергієнко, кандидат біологічних наук, експерт з агротехнологічних питань прогнозує:

— У зв’язку з подорожчанням 50% фермерів зменшать використання мінеральних добрив, а 22% збільшать використання біологічних. До прикладу, в США якщо добрива дорогі, то сіють більше сої, дешеві - кукурудзи. То ж в США цьогоріч планується суттєве зростання посівних площ під соєю. А в Україні на сьогодні 2 тонни врожайності з пшениці - це компенсація витрат на живлення мінеральними добривами.

Тренд до збільшення використання біологічних добрив посилюється, на ринку з’являється все більше виробників, а для грунтів це корисно. Та на заваді стає скорочення тваринницької області.

Андрій Галушко, «Валькірія Агро» відзначає:

— Якщо розглядати ринок органічних відходів тваринництва в Україні, які можна застосувати в якості добрив, то потенціал площі внесення становить 1,45 млн га — 2,91 млн га, а це лише 3,5%-7,5% ріллі.

Перепоною для цієї альтернативи мінеральним добривам стає дороговизна кормів, через що ферми закриваються. «Відомий виробник яєць „Авангард“ закрив 28 фабрик з 36 через дорогі корми», — наводить приклад експерт.

У будь-якому випадку завжди краще діяти на випередження. Олена Бойко бачить вихід із ситуації з дорогими мінеральними добривами у плановому підході аграріїв до своїх сільськогосподарських циклів:

— Планові закупівлі фермерам необхідно проводити у міжсезоння. Ті аграрії, які прийняли рішення раніше, опиняються у набагато вигіднішому становищі, ніж ті, які приймали рішення в останній момент.

Тож девіз «готувати сани влітку» стає рятівним щодо добрив.