Равликовий марафон: український бізнес врятує лише експорт
Равликовий бізнес в Україні – досить новий напрямок. Чимало господарств, фермерів задумаються, зважаючи на успішний досвід деяких ферм, а чи не зайнятися і їм вирощуванням такого екзотичного молюска. І дійсно, якщо ще рік тому вітчизняного равлика із великим задоволенням купували іспанські, італійські, французькі ресторани, то зараз через коронавірус, який привів до закриття цих ресторанів, ринок збуту делікатесу різко скоротився. Поки українські гурмани тільки знайомляться з цим продуктом, і попит на нього на внутрішньому ринку склався невеликий.
На осінню ціну равликів безпосередньо вплинув COVID-19
Ще рік тому ГО «Українська асоціація виробників равликів» організовувала навчання на діючих равликових фермах, запрошувала іноземних фахівців, проводила для нових учасників бізнесу стажування та семінари. Сьогодні ж голова організації не так оптимістично говорить про перспективи організації равликового бізнесу цього року.
«Якщо ви не налаштовані на марафон, то краще відмовитися від ідеї створення равликової ферми. Зараз не найкращий час для старту, можливо наступного року будуть більш сприятливі умови. Насправді – це цікавий бізнес, який може стати прибутковим при правильній організації роботи, засвоєнні технології вирощування та виходу на зовнішній ринок», - говорить Роман Репка, голова ГО «Українська асоціація виробників равликів».
Читайте також: Не прозорий ринок. Сумнівна якість волоського горіху та псевдо-експортери
Потрібно розуміти, що собівартість вирощування равликів різна, усе залежить від типу господарств та виду молюсків. Наприклад, вирощування Helix aspersa muller і Helix maxima обходяться у зовсім різні суми.
«У середньому, щоб виростити 1 кг молюсків потрібно потратити 1-2 євро. Тоді як через сьогоднішню ситуацію у світі та непрогнозованість ринку дуже складно сказати, за якою ціною їх продаватимуть.
Якщо минулого року іспанські експортери купували наших равликів по €4, то у цьому році платять тільки €2. Окрім того, з ними потрібно ще й домовитись, оскільки наперед вони не готові набирати продукцію. Равлики – це все ж таки більш ресторанний делікатес, який також користується популярністю на європейських фестивалях. На осінню ціну безпосередньо вплинув COVID-19. Через закриття ресторанів, відміну фестивалів європейські постачальники не готові купувати цей продукт у минулорічних об’ємах», - відзначає Роман Репко.
З України до Іспанії
Одного разу, шукаючи на OLX рюкзак, Антон Авраменко, тоді ще програміст та професійний гравець у комп’ютерні ігри, випадково побачив, що хтось продає 5 кг равликів. Його здивувало, чого продають молюсків, а потім Антон зацікавився безпосередньо процесом їх вирощування. Молодий чоловік поїхав за кордон, де більше дізнався про цей бізнес і зрозумів, наскільки він перспективний. Після освоєння технології було прийнято рішення про відкриття ферми у Київській області. Так, програміст став фермером, і як виявилося, успішним.
«Ми починали з 20 соток і зробили чимало помилок. Методом спроб та помилок ми перейшли до більших об’ємів, запускаємо нові об’єкти. Сьогодні ми вирощуємо равликів на 1,5 га. Також почали навчати бажаючих, розповідаємо, як правильно вирощувати равликів, допомагаємо запускати ферми та гарантовано викуповуємо молюсків.
Розпочати бізнес можна з 10 соток, тоді, як зазначає Віталій Босак, фермерам-початківцям знадобиться усього 7 тис. євро», - зазначає Віталій Босак, керівник роботи з партнерами равликової ферми Maxi Snail.
Читайте також: Виробляй та наливай: чому держава розпродає прибуткову монополію на спирт?
Цей напрямок доступний майже кожному, все залежить від підходу. Це досить відповідальна і складна робота. Потрібно бути уважним та обережним, але якщо робити все за технологією, то успіх буде. Початківці повинні бути готовими до того, що кожного року ферму необхідно розширювати.
Основна проблема у равликовому бізнесі – це реалізація товару. Власник Maxi Snail одразу зорієнтувався на європейський ринок, оскільки, в Україні попит на молюсків невеликий.
«У минулому році ми почали власний експорт на Іспанію. Для того щоб експортувати свою продукцію, нам довелося отримати дозволи як у Європі, так і в Україні. Скажу одразу, що легше отримати їх за кордоном, ніж у нас. Цей процес вимагає часу, великого бажання та власної присутності на місці.
Сьогодні, через пандемію коронавірусу, ми розглядаємо український ринок, а також плануємо розширити ринок експорту на сусідні з Іспанією країни: Португалію, Францію та Італію. Нагадаю, що ми експортуємо живого охолодженого равлика в анабіозі», - додає керівник роботи з партнерами равликової ферми Maxi Snail.
Оптимістичні настрої
В Україні, на відміну від європейських країн, культура споживання наземних молюсків тільки зароджується. Вбачаючи перспективи у розвитку цього бізнесу, подружжя Оксани та Василя Юськів на початку 2018 року у селі Стрілецький Кут Чернівецької області заснували сімейну ферму «Буковинський равлик» та почали вирощувати равликів виду Helix aspersa muller.
«З давніх-давен равликів вживають в їжу у Греції, Італії, Франції - там, де Helix aspersa muller живе в природних умовах. В цих краях люди довго живуть, у них міцне здоров'я. Мені здається, це пов'язано саме з такою їжею. І зараз мій девіз: «Равликів - у кожну українську родину!», - розповідає Оксана Юськів.
На фермі влітку равлики пасуться на ділянці, на свіжому повітрі, де ховаються під спеціальними дерев'яними щитами. Коли холодає, їх збирають і відправлять на «зимівлю», так як вони впадають в анабіоз і сплять до лютого. Частина «врожаю» реалізовується, адже за сезон равлик виростає та готовий до вживання.
Читайте також: Ліам Канден: Скоро фермер зможе заробляти на «вуглецевому кредиті»
Коли маточне стадо прокидається, тоді воно починає відкладати ікру, потім проходить процес інкубації ікринок у спеціальних лотках, при постійній температурі і вологості. Навесні маленькі молюски перекочовують у теплицю, бо наш клімат дуже холодний для них. А коли потеплішає - виходять знову «пастися» на зелене поле.
«Слід зазначити, що равликова ікра навіть не пахне рибою і вважається світовим делікатесом. Вона дуже цінується на ринку: 300 г коштує 1200 грн. А в Європі 100 г равликової ікри продають за €150! Висока ціна обумовлена досить трудомістким процесом її збору. Адже один равлик виробляє всього лише близько 100 ікринок на рік. А це 4 грами! До того ж, равлик відкладає яйце в спеціальну земляну суміш. Його потрібно дістати звідти вручну і промити», - зазначає Оксана Юськів.
Українці поступово починають освоювати нові смаки, але масово ще не готові споживати равликів. Тому усі виробники українських равликів намагаються вийти на ринки Євросоюзу.
2020 рік спутав плани усім і сімейна ферма «Буковинські равлики» не стала виключенням. Ферму реорганізували у приватне підприємство, яким займається чоловік пані Оксани – Василь Юськів.
«Чоловік займається підготовкою документів, щоб відправити равликів за кордон. Через карантин, поки тишина. Дивимося на ситуацію з позитивом: не може бути весь час добре, є хороші моменти, а є й погані. Пройде зима, і все повинно вирішитися позитивно», - з оптимізмом у майбутнє дивиться Оксана Юськів.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Коментарі
0