Аспекти сертифікації насіння: як працює агроном-інспектор

Agravery.com неодноразово розповідав про різні аспекти сертифікації та якості насіння, а також про його лабораторний аналіз. Цього разу зупинимось на важливих моментах роботи агронома-інспектора. Про те, які процедури передують отриманню сертифікату і як підприємство має готуватись до візиту інспектора, розповідає начальник Хмельницького обласного представництва ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції», агроном-інспектор Олександр Васьков.

Розкажіть, скільки часу ви займаєтесь насіннєвою справою, як взагалі стали агрономом-інспектором?

- Із насінництвом я знайомий з дитинства. Мати працювала агрономом-насіннєводом дослідного господарства.  Насіннєвий контроль здійснюю з 2001 року, до цього я працював агрономом із захисту рослин, а потім - головним агрономом у одному із дослідних насіннєвих господарств. 

Cкільки агрономів-інспекторів працюють у Хмельницькому обласному представництві? Яку кількість підприємств та господарств обслуговуєте?

- Разом зі мною 5 чоловік.  Зараз нашими клієнтами є близько 120 господарств – це господарства як державної так і приватної форми власності. Також слід зауважити, що на території Хмельницької області вирощують насіннєві  посіви досить масштабні підприємства, які реалізують свою продукцію як на території  України, так і поза її межами.

Яким чином здійснюється навчання агронома-інспектора, як і коли проводиться підвищення кваліфікації?

- Відповідно п. 182 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» для отримання свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) особа повинна мати повну вищу агрономічну освіту та стаж роботи за спеціальністю не менше одного року та пройти атестацію шляхом складання кваліфікаційного іспиту. Під час проведення кваліфікаційного іспиту перевіряється та підтверджується рівень теоретичних і практичних знань та умінь особи у сфері насінництва та розсадництва.  Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, видається свідоцтво аудитора із сертифікації (агронома-інспектора). Свідоцтво аудитора із сертифікацію (агронома-інспектора) є безстроковим та видається безоплатно. Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) зобов’язані не рідше одного разу на три роки підвищувати свою кваліфікацію. Порядок підвищення кваліфікації та внесення відповідної інформації до Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Читайте також: Недотягнули: що коштуватиме аграріям затримка з демонополізацією залізниці

Державне підприємство «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України підвищує кваліфікацію своїх фахівців в галузі насінництва та розсадництва згідно вимог законодавства.

Якими є етапи роботи інспектора? Якими є його функції?

- Слід зауважити, що сертифікація насіння та садивного матеріалу відбувається в два етапи - це визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу та визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу. Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) визначають сортові якості насіння і садивного матеріалу, видають акти польового оцінювання, відбирають проби, беруть участь у маркуванні партій насіння і садивного матеріалу.

Які документи має надати виробник насіння до ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» перед початком інспектування?

- Відповідно п. 10 Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал», затвердженого Постановою КМУ №97 від 21 лютого 2017 року,  виробник повинен надати Заявку на визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу та відповідний пакет документів: документи, що підтверджують право на використання сорту рослин; копії сертифікатів, виданих на насіння або садивний матеріал попередньої генерації під час послідовного розмноження; схема розміщення поля (полів) посіву або насадження з прив’язкою до місцевості; для гібридів – інформація про співвідношення чоловічих  і жіночих рослин, визначене власником майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту; інформацію про обраного аудитора із сертифікації (агронома-інспектора).

Як швидко з часу подання заявки відбувається візит інспектора-агронома до підприємства?

- Виїзд агронома-інспектора відбувається після розгляду заявки та прийняття рішення, щодо можливості виконання робіт із сертифікації. Відповідно до чинного законодавства  Рішення приймається не пізніше 10 робочих днів після отримання заявки.

Якщо це інспектування сортових якостей, виробник насіння має подати заявку на визначення сортових якостей та пакет документів не пізніше, ніж за два тижні до настання оптимальних  строків проведення робіт, тобто завчасно.  Якщо це заявка на визначення посівних якостей, то відбір проб має бути проведено після пакування насіннєвого матеріалу, і проведення маркування. Перед тим, як подається заявка на визначення посівних якостей виробник має звернутись із заявкою про виготовлення етикеток для маркування, інспектор визначає номер партії, яка буде присвоєна і лише після  пакування та маркування кожної тарної одиниці інспектор виїздить, та проводить відбір проб. Тобто, має бути проведена ідентифікація підготованої партії і тільки потім проведений відбір проб.

Яким чином виробник має готуватись до візиту  інспектора?

- Виробник разом із заявкою має підготувати та подати відповідний пакет документів – як для насіння, яке буде аналізуватись на посівні, так і на сортові якості. Із усіма необхідними документами можна ознайомитись у згаданій вище постанові №97. Приміром, якщо подано заявку на визначення посівних якостей насіння  і воно завезено з-за кордону, то повинні бути надані до ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» завірені копії сертифікатів ОЕСР, та сертифікатів ISTA та декларація про ввезення цього насіння, тощо. Якщо пакет документів буде неповним, то інспектор не зможе приступати до виконання робіт.

Чи є окремі вимоги для приміщень та складів, які мають бути дотримані?

- Відповідно вимог ДСТУ 2240-93 сховища повинні бути критими та сухими, знезараженими від комірних шкідників. Мішки зберігають при вологості насіння, яка не перевищує стандартну, на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше ніж на 15 см, а від стіни – 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь-якого місця і проведенню технологічних операцій. При зберіганні насіння насипом висота бурту не повинна перевищувати: для олійних – 1,5 м, інших культур – 2 м. У складських приміщеннях з активною вентиляцією висота бурту насіння зернових культур допускається до 3 м.

Точкова проба відбирається інспектором довільно, із будь-якої обраної ним тарної одиниці?

- Ні, це передбачено іншим стандартом 4138-2002 у цьому документі визначена кількість проб, які ми маємо відбирати з партії. Приміром, якщо партія має до п’яти тарних одиниць, то точкові  проби щупом відбираються інспектором із кожної тарної одиниці. Якщо від 5 до 10, то з кожної другої, але не менше 5 проб. Якщо від 10 до 25 тарних одиниць, то з кожної третьої, але не менше 10.  Якщо партія складена у біг-бегах один на один, то має бути забезпечений доступ інспектора як до верхніх, так і до нижніх мішків. Крім того, під час відбору проб агроном-інспектор перевіряє ідентичність – чи відповідає якість з кожної тарної одиниці загальній якості. Не рідко буває так, що у різних мішках насіння різне за чистотою – партія неоднорідна, є багато битого насіння. Якщо таке трапляється, то інспектор припиняє відбір проб, а господарство відправляє насіння на доочистку, поки насіння не буде однорідним. Після цього інспектора викликають ще раз, і інспекція повторюється. 

Які помилки найчастіше допускають виробники при підготовці до інспектування?

- Найчастіше мають неповний пакет документів. Як правило, якщо замовник, закуповуючи  насіння, хоче перевірити якість, посилаючись на супровідні документи, атестат-свідоцтво і надає копію сертифікату про посівні якості, забуваючи, що партія насіння має супроводжуватись і сертифікатом про сортові якості. Наявності копії цього документу виробники, чомусь, значення не надають.

Читайте також: В зоні ризику: як захистити сільськогосподарську техніку від пошкоджень та покрити збитки на ремонт?

Яким чином  агроном відбирає проби?

- Проби відбираються відповідно до державного стандарту. Це роблять по-різному залежно від культури. Обов’язково відбирається іще і так звана арбітражна проба, складається акт відбору. Інспектор, або сам замовник направляє цю пробу на аналізування до лабораторії – це може бути як наша  акредитована випробувальна лабораторія, або інша, визначена законом. Протягом доби опломбовані інспектором проби доставляються у лабораторії. Кожен із наших інспекторів має особисті пломби, за якими можна ідентифікувати особу, що проводила відбір. Інспектор складає акт відбору із вказанням номеру пломби. Звичайно, якщо йдеться про аналізування посівних якостей, то ми намагаємось надати послугу по відбору проб якомога більш оперативно, оскільки потрібен час на аналіз у лабораторії.

Скільки часу необхідно для аналізу проби у лабораторії?

- Знову ж таки, все залежить від культури – енергія проростання зернових культур на 4-6 день, схожість на 7-10 день. Приміром, якщо це свіжозібране насіння, то період продовжується іще на три-чотири дні, бо має бути подолано так званий період спокою насіння шляхом охолодження. На останній день аналізування видається протокол дослідження.

 Якою є процедура якщо, приміром, аналізоване насіння не відповідає заявленим вимогам держстандарту?

- Якщо відхилення показника схожості в нижчу сторону не перевищує 5% від того що передбачає держстандарт, тоді обов’язково передбачена процедура пересіву проби. Аналізування продовжується іще на раніше вказаний період, і результат визначається згідно повторних показників. Всі ці моменти зазначаються в протоколі.

Скільки часу проходить від часу відбору проб до безпосереднього отримання сертифікату виробником?

- Якщо за результатами аналізу проб насіння або садивний матеріал відповідають вимогам законодавства Підприємством видаються сертифікати, що засвідчують посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу, згідно з встановленою формою та вносяться відповідні дані до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал. Сертифікат, що засвідчують посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу, видається  не пізніше 5 робочих  днів після отримання протоколу випробування. У середньому, процедура від заявки до отримання сертифікату займає від 10 до 14 днів.  Щоправда, по деяким  овочевим, пряним та ефіроолійним культурам, де період аналізування довший (бо тривалий період пророщування), процедура отримання сертифікату може займати 21 день.

Читайте також: Удари фіскалів, або чому стивідори можуть зупинити експорт зерна?

Минулого року із дотриманням строків видачі сертифікатів замовниками були проблеми. Чи є вони зараз?

- Минулого року були проблеми, проте це було в основному  пов’язано із несвоєчасними проплатами за роботи надані Підприємством в частині сертифікації. Підприємство самостійну організовує роботу з питань статутного спрямування, здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку тому намагається максимально якісно та вчасно надавати послуги клієнтам, з метою максимального задоволення потеб клієнта.