Антоніна Скляренко: Україну можна назвати «гороховою» країною

Про тренди бобового ринку, перспективи гороху та поточну врожайність, розмовляємо з Антоніною Скляренко, президентом СВСБУ (ГС «Співтовариство виробників і споживачів бобових України»).

Розкажіть, яка ситуація з поточним урожаєм бобових?

— Ще не всі бобові зібрані. Триває збір квасолі. Фермери вже зібрали горох. За попередніми даними, врожайність культури цьогоріч дещо вища, ніж минулого року, в середньому близько 2т/га. В окремих регіонах показник досяг рівня 2,3−2,4 т/га, це досить непогано, адже очікували врожайність на рівні 1,7−1,8 т/га.

Попередні негативні прогнози складали через посуху?

— Так, через посуху. Незважаючи на те, що отримали врожайність гороху вище очікуваного рівня — бобові однак постраждали від погоди. Знизилася якість, оскільки частково горох пересівали. Цей рік — достатньо складний.

Читайте також: Covid-економіка та агросектор. Як все буде?

А «горохові» регіони у нас які?

— В принципі всю Україну можна назвати «гороховою». Є Центральна Україна, на півдні врожайність нижча. На сході - Харківщина, Дніпропетровщина — там горох показав гарну врожайність цього сезону. Київська область також демонструє непогані показники.

фото: organicukraine.org.ua

Серед бобових саме горох є лідером за показниками експорту в останні роки?

— Дійсно, гороху експортують більше всього. В Україні внутрішнє споживання становить близько 70 тис. тон. Решту ми переважно експортуємо. Так буде і цьогоріч. В цілому отримали по Україні урожай близько 489 тис. тон.

Чи можна очікувати підвищення посівних площ під горохом в сезоні 2021 року?

— Якщо відкриємо нові закордонні ринки, то, можливо, площі під горохом зростуть. Вони вже зросли у 2020 році через пересіви: певні культури вимерзали, або були знищені засухою.

Яка ситуація із врожаєм нуту та сочевиці?

Щодо нуту і сочевиці, то картина не дуже гарна: врожайність цих культур набагато нижча, ніж зазвичай. Певно, це найгірші показники за останні чотири роки. На окремих полях збирали менше тони з гектару, це майже нічого.

Які причини низької врожайності нуту та сочевиці?

— По-перше, це посуха, по-друге, низька якість насіннєвого матеріалу. Останнє є наслідком неякісного врожаю минулого року, коли йшли дощі і були значні ураження бобових пліснявою. Тоді ж зібрали неякісне насіння, яким засіяли цьогоріч. Купляти елітне насіння було дорого, нут і так просів у ціні. Сіяли власним насінням, просто збільшували норми висіву, та в цьому сезоні і це не врятувало.

Читайте також: Андрій Длігач: Продукти харчування за запитом — ось до чого Україна зараз має готуватися

Що з цінами на сочевицю?

— Червона сочевиця в нас піднялася в ціні. Зелена сочевиця торгується по 550−600 доларів. Нут — не так піднявся в ціні, як сочевиця.

Яка бобова культура найбільш стійка до посухи?

— Самою стабільною культурою в цьому розрізі є квасоля, вона відносно стійка до посухи. Щорічно культура додає в ціні та демонструє не погану врожайність — на рівні 1,5−2 т/га. Вона гарно підходить для українських умов вирощування і приваблює аграріїв ціною: як правило, сезон стартує з рівня у 600−700 доларів, та наприкінці показник може сягати 800−900 доларів. В цьому сезоні така ж цінова ситуація, форварди по квасолі підписували 700−800 доларів.

Сорти квасолі мають значення?

— Біла, червона, чорна квасоля — для ціни не має значення. Є різновид дуже великої квасолі, ціна на яку може доходити до 1200 доларів. В Україні її не вирощують, основні виробники — це США, Бразилія, Китай

Селекція квасолі в нас знищена. Є декілька інститутів, які займаються селекцією, та в них невеликі об'єми. Між тим, квасоля стає все більш цікавою для аграріїв, можливо весною 2021 її будуть більше сіяти.

Куди квасоля експортується?

— Переважно, Румунія, Болгарія, Німеччина — квасоля йде більше в ці країни. Попит на неї стабільний.

Нещодавно в Україні з’явилися нові потужності з переробки червоної сочевиці, як це вплинуло на ринок?

— Так, першою в переробку сочевиці в Україні зайшла компанія Акюрек, і одразу з ринку зник надлишок червоної сочевиці, вони багато переробляють. Більш того, перероблена сочевиця повністю споживається в Україні, ми майже нічого не експортуємо. Попит на внутрішньому ринку на бобові зростає з кожним роком.

Читайте також: Талановиті в усьому. Жінки агросектору діляться досвідом управління підприємствами

Чи є ще цікаві кейси з переробки бобових в Україні?

— Дуже великим переробником є СИНТЕЗ ГРУПП. Вони давно працюють, мають завод в Одесі і є номером два у світі по виробництву колотого гороху. Вся продукція йде на експорт.

В Україні ще значний потенціал щодо переробки бобових та виробники поки в очікуванні, не ризикують рухатися в бік переробки.