Аграрний 2017-й: політика держави щодо аграрної галузі

Як змінилось оподаткування у 2017 році?

Вже кілька років поспіль перед новорічними святами уряд радує сільгоспвиробників «приємними сюрпризами», внаслідок яких аграрії вимушені вдаватися до акцій протесту. 1 січня 2017 року аграрії зустріли без «спецрежиму ПДВ». Замість скасованого «спецрежиму ПДВ», який діяв протягом 1998-2016 років і гарно себе зарекомендував, було запроваджено компромісний варіант – систему бюджетної дотації, спрямовану на компенсацію галузям, орієнтованим переважно на внутрішній ринок: тваринництво, овочівництво, ягідництво.

Специфіка діючого у 20017 році механізму системи державної підтримки полягала у повній сплаті аграріями суми ПДВ, згенерованого дотаційними видами діяльності, до бюджету із наступним поверненням її частини у вигляді бюджетної дотації в автоматичному режимі. Тому цей механізм ще називають «квазіакумуляцією ПДВ». На дану програму у держбюджеті поточного року було виділено 4 млрд гривень.

По причині відсутності з початку року нормативних актів, за якими мало відбуватись нарахування дотації, виплата її сільгоспвиробникам почалася лише з початку ІІ кварталу. Зокрема постанова КМУ №83, якою розраховується так званий «коефіцієнт пропорційності» сум виплати дотацій сільгосппідприємствам (окремо по птахівничих підприємствах, окремо – по інших сільгосппідприємствах) була затверджена тільки 8 лютого 2017 р. Зважаючи на серйозні недоліки і недосконалість нормативних актів, якими впроваджено реалізацію механізму «квазіакумуляції ПДВ» підприємства, які одночасно займаються виробництвом продукції тваринництва та рослинництва практично не отримували дотацію у 1 півріччі 2017 року.

Читайте також: Ціни на максимум: як за рік змінилася вартість основних продуктів харчування

Незважаючи на те, що програма «квазіакумуляції ПДВ» виявилася чи не єдиною у 2017 році, яка, на відміну від інших програм підтримки розвитку сільського господарства, була профінансована у повному обсязі, її ефективність була занижена наявними перевагами для великих агровиробників. Половину від загального бюджету держпідтримки за даним напрямом, а це біля 2 млрд грн, освоїли топ-10 найбільших отримувачів цього виду державної підтримки, які є виробниками курятини та свинини. При цьому біля 40% із 2,2 тисяч потенційних отримувачів дотації отримали за рік суми менші 100 тис. грн.

Масове блокування податкових накладних аграріїв

Ще один вагомий виклик, із яким зіткнулися сільгоспвиробники у 2017-му – це блокування податкових накладних, у зв’язку із запуском з 1 липня автоматичної системи їх реєстрації, яка навіть після випробувального періоду, на жаль, не змогла запрацювати як планувалося.

Мета автоматичної системи блокування податкових накладних полягає у виявленні фіктивних операцій купівлі-продажу, зокрема, за допомогою звірки товарів, які закуповує підприємство та які воно продає. Нова система фактично зупинила роботу багатьох сільськогосподарських підприємств, вбачаючи в невідповідності товарів на «вході» (закупівля матеріалів виробництва, таких як добрива, насіння, ЗЗР) та «виході» (продаж готової сільськогосподарської продукції) спробу провести фіктивні операції. Проблема блокування реєстрації податкових накладних найгостріше постала для агросектору в останній декаді серпня, коли сільгоспвиробники почали масово збувати зібраний врожай.

Чергових коректив система блокування податкових накладних зазнала у змінах до Податкового кодексу України 7 грудня, коли парламент у другому читанні підтримав законопроект №6776-д. Законом, зокрема, передбачено призупинення до березня 2018 року скасування системи блокування податкових накладних. Відповідно, протягом наступних двох місяців потрібно зосередитися на питанні поліпшення власне самої системи.

Незважаючи на те, що система державної дотації у поточному році не запрацювала так як слід, як показує практика і експертні оцінки, в разі усунення вище перелічених недоліків, механізм «квазіакумуляції ПДВ» міг би стати серйозною підтримкою розвитку тваринництва у наступні роки. Про позитивний ефект для сільськогосподарських виробників внаслідок надання зазначеної дотації свідчить припинення падіння показників поголів'я у сільськогосподарських товаровиробників, що займаються виробництвом продукції тваринництва.

Читайте також: Який елеватор вам потрібен? Короткий тест з відповідями

На жаль, в уряді на статистику не зважають і до сільгоспвиробників не прислухаються. Тому в оприлюдненому урядом проекті держбюджету на перше читання на дотації аграріям заклали 2 млрд грн; на компенсацію затрат на будівництво нових тваринницьких ферм – 1,6 млрд грн, на компенсацію 20% затрат на купівлю нової української агротехніки – 0,9 млрд грн. Така постановка питання викликала зауваження зі сторони аграрних асоціацій, які аргументовано вимагали виділити на дотації 4 млрд грн, а на підтримку тваринництва та компенсацію затрат на купівлю техніки залишити по пів мільярда гривень.

Зважаючи на активну та чітку позицію аграрних асоціацій ще більш незрозумілою є позиція уряду, який у проекті держбюджету на друге читання, який був проголосований депутатами, зовсім позбавив аграріїв дотації по програмі «квазіакумуляції ПДВ». При цьому на підтримку тваринництва – виділили 4 млрд грн. На програму по закупівлі української агротехніки залишили 0,9 млрд грн.

Як і у випадку із запровадженням «квазіакумуляції ПДВ» кошти у бюджеті передбачено, а порядок їх розподілу не розроблений. До того ж є побоювання, що ці кошти будуть розподілені «вручну» між кількома «крупними агровиробниками». Адже у 2017 році аграрії збудували нових виробничих комплексів лише на 300 млн грн. Навіть якщо припустити, що в наступному році процес активізується, то аграрії не зможуть освоїти більше ніж півмільярда гривень. Відтак відмова від механізму «квазіакумуляції ПДВ» та перехід до «ручного розподілу дотацій» несе в собі корупціогенні ризики.

Ще більшим шоком для аграрної галузі стало внесення змін до Податкового кодексу, згідно з якими з 1 березня 2018 року мала бути скасована компенсація експортного ПДВ на технічні культури (соняшник, ріпак та сою). Кричущим є той факт, що народні депутати своїм голосуванням попередньо не підтримали цей законопроект, а відповідна правка була внесена таким чином, що більшість народних депутатів не знали про що голосують. Тіньовий характер прийняття і внесення змін у головний фінансовий документ країни порушує принцип публічності та прозорості, передбачений Бюджетним кодексом України, який полягає, зокрема в інформуванні громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету.

Зважаючи, що провідні аграрні асоціації України не було залучено до складання проекту Державного бюджету України на 2018, а також не було ознайомлено з його показниками в аграрній частині на стадії розробки, у сільгоспвиробників не залишилося іншого вибору як донести власні вимоги до влади шляхом блокування центральних автомагістралей у кількох областях України та проведення акції протесту в урядовому кварталі. Завдяки масовій мобілізації сільгоспвиробників і висвітленню цього питанню у ЗМІ депутати зробили крок назад і проголосували компромісне, з їхньої точки зору, рішення по збереженню компенсації експортного ПДВ для соняшнику, для сої передбачено відстрочку відміни сплати та компенсації експортного ПДВ до 1 вересня 2018 року, по ріпаку відстрочку від відмови від експортного ПДВ до 1 січня 2020 року. Але це можна вважати лише проміжною перемогою аграріїв, адже в аграрному секторі планування здійснюється на три-п'ять років.

Земельна реформа: найбільш спірні питання

Цього року в інформаційному просторі все гучніше велися розмови щодо можливого скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. І хоча в підсумку, 7 грудня Верховна рада продовжила мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення ще на рік, у нас виникає багато застережень. В основному ведуться суперечки по питанню: знімати чи не знімати мораторій на продаж земель с/г призначення. Насправді такий підхід є поверхневим і не враховує цілого кола проблемних питань, на які попередньо слід дати відповіді.

Читайте також: Сам собі теплоенергетик: дві історії про обігрів залишками рослинництва

Перш ніж запроваджувати ринок землі, необхідно унормувати законодавчу базу, яка містить багато прогалин. З першочергового необхідно протидіяти рейдерству та тіньовій оренді землі. Для цього слід: забезпечити повне наповнення та виправлення даних Державного Земельного Кадастру та Реєстру майнових прав; закріпити на законодавчому рівні передачу земель за межами населених пунктів у розпорядження ОТГ; виділити паї колишнім і нинішнім працівникам сільгосппідприємств, а також працівникам соціальної сфери села, які не брали участь у розпаюванні земель сільськогосподарського призначення; гарантувати отримання земельних ділянок ОСГ в рамках безоплатної приватизації учасниками АТО. І тільки після цих ключових питань можна говорити про прийняття закону, який регулюватиме обіг земель сільськогосподарського призначення. При цьому для запровадження ринку землі необхідний перехідний період.

У Меморандумі про співробітництво щодо реформ у галузі сільського господарства, який вже підписали найбільші аграрні асоціації і до якого планується долучити політичні сили, які відстоюють близькі аграріям принципи сказано, що ринок землі можна відкривати не раніше ніж, через 5 років після прийняття Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Меморандум визначає право на купівлю с/г земель за громадянами України; фермерськими господарствами; юридичними особами, засновниками яких є виключно громадяни України, територіальні громади (об'єднані територіальні громади) та держава, в виручці яких доходи від реалізації сільгосппродукції останні 3-роки становили понад 75%. При цьому документом передбачається заборона права купівлі с/г землі іноземцями, іноземними юридичними особами, особами без громадянства та іншими юридичними особами, заснованими іноземцями.

Системно не вистачає зерновозів

Як і попереднього року основною перешкодою, що стояла на шляху реалізації експорту зернових у 2017/18 маркетинговому році, є логістична складова. Попри запевнення Укрзалізниці, що проблему вдалося вирішити від сільгоспвиробників з усієї України надходили численні звернення стосовно нестачі рухомого складу зерновозів, внаслідок чого неможливо планувати графік та забезпечувати виконання договорів по доставці Укрзалізницею зернових нового врожаю в порти. Заявки на вагони забезпечувалися в кращому випадку на 40-50%. Найгостріше дефіцит зерновозів відчувався в областях, що обслуговуються «Львівською залізницею» (Львівська, Волинська, Рівненська, Тернопільська області) та «Південно-Західною залізницею» (Хмельницька область).

Логістичні проблеми не дають Україні вийти на більш високі темпи експорту. За умови несвоєчасного отримання вагонів для перевезень доволі часто зриваються строки поставок, що супроводжується штрафними санкціями та призводить до зниження розміру виручки сільгоспвиробників за вирощену продукцію. Доки в Укрзалізниці шукають рішення аграрії все більше починають «замикати» зернову логістику на автошляхи, якими вивозять на експорт більше чверті зерна. Попри свою дорожнечу, перевагою автотранспорту є більша надійність і оперативність.

Монополія на ринку мінеральних добрив

Цього року в Україні збереглися високі ціни на добрива, що криється в монополії на внутрішньому ринку, перш за все на ринку аміачної селітри, єдиним вітчизняним виробником якої є Група компаній Ostchem (належить Дмитру Фірташу).

Читайте також: Директор департаменту реалізації «Сварог Вест Груп»: Компанії не приділяють уваги системній моделі продажів

Без втручання держави та демонополізації ринку мінеральних добрив українські сільгоспвиробники і надалі потерпатимуть від високих цін на них. Виходом із ситуації є проведення розслідування відносно зловживання монопольним становищем Групою компаній Ostchem на ринку аміачної селітри; введення нульової ставки митних платежів з ввезення в Україну з інших країн (за виключенням Російської Федерації) мінеральних добрив азотної групи, що дасть змогу врегулювати питання захисту сільськогосподарського виробництва від монопольного завищення цін на Українському ринку азотних добрив. Для підтримки національного виробника слід прийняти рішення Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій для залучення кредитів на будівництво заводів по виробництву синтезованого газу із бурого вугілля, а також надання хімічним підприємствам ліцензій на розробку газових родовищ для виробництва азотних добрив із власної сировини та відмова від використання російського газу.

Плани на 2018 рік

Зважаючи на негативний досвід щорічної зміни законодавства у сфері оподаткування аграрної галузі, сільгоспвиробники виступають за введення прозорих «правил гри» на тривалий період часу, які дадуть можливість перейти до довготермінового планування виробництва.

Зважаючи, що обіцянкам уряду вірити не можна, Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) запропонувала своїм колегам з інших аграрних асоціацій виступити за відмову від дотацій з бюджету в рамках квазіакомуляції ПДВ, який діятиме до 1 січня 2018 року, а також від ручного розподілу дотацій, який передбачається після 1 січня 2018 року. Натомість пропонується перейти до спецрежиму ПДВ, в тому вигляді, в якому він працював до 1 січня 2016 року, а також встановити 7% ПДВ на продукти харчування. Така форма державної підтримки в даних умовах буде єдиним видом некорупційної держпідтримки, а також дозволить знизити ціни на продукти харчування для населення.

Що стосується виплати експортного ПДВ, то на наступному пленарному тижні парламенту, який розпочнеться з 15 січня 2018 року аграрні асоціації вимагатимуть прийняття законопроекту № 7403, який покликаний зберегти діючу сьогодні систему із повернення експортного ПДВ для всіх технічних культур (соняшник, соя, ріпак).

Таким чином, у 2018 році сільгоспвиробники не знижуватимуть темпи, а і надалі активно захищатимуть інтереси галузі. Тут головне – командна робота, чітке бачення та скоординовані дії всіх зацікавлених сторін.