Зрада чи перемога: хто виграє від зниження ПДВ до 14%

Однією кулею закрити дві мішені вирішили народні депутати, ухваливши у першому читані законопроєкт №3656 про зниження податку на додану вартість для агровиробників окремих видів продукції з 20% до 14%. Зокрема: пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, сою, насіння льону, ріпаку, соняшнику, насіння та плоди інших олійних культур, цукрові буряки, незбиране молоко, живець великої рогатої худоби та свиней.

Кого торкнеться зменшення ставки ПДВ

Податок на додану вартість (ПДВ) використовують у переважній більшості країн світу. Цим обтяженням оподатковується споживання товарів. Надбавка використовується до ціни, не залежно де ця продукція вироблена. Це забезпечує нейтральність податку. А ось при експорті вітчизняної продукції ПДВ повертають.

Читайте також: Мінімальний податок. Кому доведеться платити за гектар?

До 2017 року українським аграріям повертали сплачене ПДВ в якості державної підтримки. Після повернення припинили. Це призвело до збільшення витрат на сплату податків та штовхнуло окремих сільгоспвиробників у «тінь». Крім того, українські аграрії знизили свою конкурентоспроможність на експортних ринках, адже їх колеги із сусідніх країн сплачують значно менший ПДВ при виробництві та продажі сільгосппродукції. Разом з цим, ПДВ є одним із головних податків, яким наповнюють бюджет. Автори законопроєкту 3656, яким знижується ПДВ із 20 до 14%, кажуть, що запропоноване зменшення ставки податку на додану вартість не вплине на обсяги наповнення бюджету. Оскільки перелічені товари не реалізуються  кінцевому споживачу, який є фактичним платником ПДВ.  Проте, є ризик, що учасники ринку відчують тимчасовий касовий розрив, термін якого залежить від часу необхідного на переробку та реалізацію споживачу кінцевого товару.

В ТОВ «ЮГ Агро сервіс», що на Одещині, виробляють зернові та утримують майже 700 голів молочного стада ВРХ. Наразі «Юг Агро сервіс» має в обробітку близько 4200 гектарів земель. Останні роки на Одещині видаються посушливими, що значно шкодить врожаю. Із 2017 року в господарстві майже не отримують прибутку, весь дохід йде на заробітну платню та сплату податків та інших зборів.

«Так, при ухваленні цього закону, ми в господарстві чекаємо зміни на краще. Зниження ПДВ на 6% дещо ослабить той зашморг із податків та інших платежів, який кожен рік тільки звужується. Також це трошки зрівняє нас із нашими конкурентами за кордоном, які сплачують значно нижчі ставки ПДВ при продажі сільгосппродукції. Але, знов ж таки, потрібно дочекатись, коли цей закон ухвалять остаточно. Поки ми продаєм новий врожай з існуючою ставкою ПДВ», - каже керівник ТОВ «ЮГ Агро сервіс» Анатолій Запорожан.

Приємна боротьба з «тінню»

Перелічена продукція в тексті проєкту закону обрана не випадково, а із переліка товарів, які йдуть переважно на зовнішні ринки. Тому, разом із зниженням ставки ПДВ, державі потрібно буде менше відшкодовувати експортерам таких зернових та продуктів їх переробки,  при поставках на зовнішні ринки. Ризик бюджетних надходжень мінімальний, але виводить із «тіні» тих, хто користувався так званими «скрутками». Від цієї схеми, за різними оцінками, держава щорічно втрачає від 5 до 7 млрд гривень щорічно. Зі слів партнера аудиторської компанії Crowe Erfolg Ukraine Ольги Богданової, бізнес платить 10-12% за послуги такої «оптимізації». ПДВ у 14% робить інтерес до «скруток» значно меншим.

Ложка «зради»

В Українському клубі аграрного бізнесу попередили, що законопроєкт в тому вигляді, за який проголосували за нього у першому читанні, має «підводні каміні». Наприклад, ті хто будуть сплачувати 14% замість 20%, можуть програти у довгостроковій перспективі капітальних інвестицій у виробництво. Бо продавати вироблений товар аграрій буде за зниженою ставкою, а купувати обладнання із повноцінною 20%-ю ставкою.Також існує ризик збільшення бюрократичного тиску, у зв’язку із скасуванням автоматичного відшкодування ПДВ при ставці у 14%.

Читайте також: Детінізація виробництва сільськогосподарської продукції, чи наступна спроба збільшити податкове навантаження?

«Зниження ставки ПДВ на сільгосппродукцію, яка є сировиною для переробки, не призводить до поліпшення фінансового стану аграріїв. Натомість, у випадку значних збитків, як цьогоріч через посуху, агропідприємства будуть навпаки ще більше втрачати від зниженої ставки ПДВ на свою продукцію. Проте, врегулювання питання сплати та відшкодування ПДВ, а також його адміністрування, є актуальним і потребує більш нагального вирішення, ніж гра зі ставками», - зауважив генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.

Контраргументи

Збільшення бюрократичного навантаження не відбудеться, каже партнер аудиторської компанії Crowe Erfolg Ukraine Ольга Богданова. Після ухвалення цього законопроєку, аграріям не потрібно буде корегувати вхідний ПДВ. А при продажі в податковій накладній просто додається колонка «ПДВ 14%». А ось ризик від’ємного значення при покупці великих інвестицій є, але він нівелюється за рахунок відшкодування.

Читайте також: Ринок спаржі: як цей бізнес вистояв у поточному сезоні

«Якщо сільгоспвиробник інвестує і будує елеватор, купує сільгосптехніку, будує склад, тобто він не забирає свої прибутки та дивіденди, а витрачає у дострокові інвестиції з ПДВ, то, дійсно, в нього може виникнути значення коли буде від’ємне ПДВ. Але діюче видання податкового кодексу не позбавляє такого сільгоспвиробника на відшкодування податку на додану вартість. Законопроєкт схожий на той, що використовується у фармацевтичній галузі, там діє знижена ставка ПДВ на ліки до 7%. Медичний ринок вже пройшов цей етап», - розповіла Ольга Богданова.

Законопроект прийнятий поки тільки в першому читанні. Але документ вже отримав широкий консенсус серед народних депутатів. Окрім позитивних відгуків про нього у медійному полі, депутати вирішили розглядати його за прискореною процедурою. Наразі у комітетах парламенту будуть працювати над правками до нього, аби ухвалити законопроєкт у другому читані.