Землі працівникам: хто і за що отримає с/г землі згідно нового закону

Навести лад у передачі земель від неприбуткових ДП до законної оренди має ухвалений у першому читанні законопроєкт № 3012-2 щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю). Документ врегульовує питання, у яких випадках проводиться приватизація с/г земель державних підприємств, площу, яка має бути приватизована, та кому належатиме першочергове право на отримання цих земель. 

Сутність законопроєкту

Автори проєкту закону передбачили процес розпаювання при приватизації чи ліквідації підприємств або їх структурних підрозділів, або приватизації лише земель с/г призначення, які входять до складу ДП. Згідно з документом, землі розподіляються наступним чином: до 40% територій розподіляються між працівниками підприємства та пенсіонерами з їх числа, працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери села. При цьому земельна площа для працівника визначається у розмірі середнього розміру земельного паю по району, а для працівників закладів соціальної сфери не може перевищувати 2 га. 20% мають отримати учасники бойових дій (не більше 2 га для однієї особи), та не менше 40% передаються в оренду на земельних торгах.

Читайте також: Мінімальний податок з гектару: яким він буде в Україні?

Землі підприємств, які залишились після розподілу між працівниками підприємства, працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери села та учасниками бойових дій, передаються в оренду на 50 років господарському товариству, у яке перетворюється підприємство.

Несільськогосподарські угіддя та землі несільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні підприємства, при його ліквідації передаються до комунальної власності територіальних громад, за місцем їх розташування.

Економічний ефект

В Україні понад 42 мільйонів гектарів с/г земель, безпосередньо державним підприємствам належить близько 10 млн га, з яких 3,2 млн га - у постійному користуванні ДП, установ та організацій, 2,5 млн га - у запасі, решта - в оренді. Ще у 90-х роках працівники колгоспів отримали право розпоряджатись часткою землі, на якій працювали багато років до цього. Потім процес призупинився. Законопроєкт 3012-2 не тільки встановлює соціальну справедливість, а ще грає на користь економіки держави. 

Лише в сфері АПК працює близько 500 державних підприємств, які мають у своєму розпорядженні землі сільськогосподарського призначення. Яскравий приклад – це створене ще у 2010 році ДП «Конярство України». Наразі підприємство має у своєму розпорядженні найбільшу частку земель серед ДП - 54 тис. га. У склад ДП входять 14 філій. Це десять кінних заводів, три племінних репродуктори та Одеський іподром. При цьому підприємство не тільки розводить коней, велику рогату худобу, свиней, а ще й вирощує зернові та технічні культури. Чистий дохід у 2018 році склав трохи більше тисячі доларів. Згідно сайту Youcontrol, станом на червень 2020 року, ДП має податковий борг у понад 38 млн грн. Для порівняння, ПСП «Пісківське», що на Чернігівщині, із земельним банком у 3 тис .га, сплатило майже 30 млн гривень податків тільки за минулий рік. 

Читайте також: Поради експертів: Надійне рішення проти шкідників кукурудзи

Дохід замість збитків

Зі слів заступника голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколова, землі, які перебувають у користуванні державних підприємств, використовуються нераціонально. 

«У нас є багато ДП із с/г землями, які генерують лише збитки, потім вони лягають тягарем на держбюджет. Хоча повинно бути навпаки. Найрозумніше, що можна зробити із хронічно збитковими підприємствами - це їх ліквідація. Землі мають бути розпайовані. Частина з них, шляхом аукціону, має перейти в оренду і почати врешті приносити дохід державі. Від закону про розпаювання с/г земель державних підприємств виграють усі, крім корумпованого керівництва цих підприємств», - зазначив Михайло Соколов. 

Часто землі, шляхом укладення договорів про спільний обробіток, передають у власність третім особам, що призводить до тіньового обороту коштів, каже консультант Світового банку із земельних питань Роман Граб. 

«Мінекомрозвитку, а до цього Мінагрополітики, вже аналізували роботу ДП, і в багатьох цих с/г підприємствах показники або нижче ринкових, або не відповідають вимогам, які до них ставляться. При цьому керівники цих підприємств розпоряджаються цими землями на власний розсуд: укладають договори спільного обробітку, передають в приховану оренду іншим приватним виробникам. Ідея законопроєкту - створити законодавче підґрунтя, щоб ті категорії підприємств, які не показують високу продуктивність, або яким не потрібні такі площі, законно були передані людям, а частину здали в оренду, яка приносить значні прибутки в місцеві бюджети», - зауважив Роман Граб.

До другого читання

За словами ексголови Держгеокадастру Дениса Башлика, законопроєкт про розпаювання с/г земель державних підприємств наводить лад у механізмі регулювання земельних відносин. 

Читайте також: Терор чи боротьба з офшорами? Що змінює підписаний президентом податковий законопроєкт

«Насправді питання розпаювання земель ДП потрібно було ухвалювати вже давно, бо залишилось дуже багато збиткових підприємств, які досі не розпайовані  через відсутність механізму. Люди мають отримати свої паї, але не можуть. В цей час, окремі бізнесмени користуються цими землями для своїх підприємств. Також, завдяки законодавчим прогалинам, часто ці землі виводили у приватну власність. Позитивно, що в цьому законопроєкті приділили увагу не тільки працівникам ДП, але й робітникам соціальної сфери, воїнам АТО/ООС, прописано у відсотках, яку частку всі мають отримати. Законопроєкт є більш менш урівноваженим та ліквідує корупційну складову, яка існує до сьогодні», - зазначив Денис Башлик.

Та додав, що до другого читання в документі потрібно усунути неузгодженість між органами, які будуть розподіляти землі. 

«Треба розуміти, все ж таки, хто є розпорядником тих земель, хто буде займатись розпаюванням? Тому що є ще один законопроєкт № 2194,  який передає повноваження розпоряджатись землями до місцевих громад. У 3012-2 передбачено, що розпоряджатись буле Держгеокадастр. Втрачається законодавча логіка: ми з однієї сторони передаємо на розпорядження громадам землі, а з іншого боку, передаємо розпоряджатись землями державних підприємств Держгеокадастру», - додав Денис Башлик.

17 липня спікер парламенту Дмитро Разумков закрив третю сесію Верховної Ради 9 скликання. Хоча депутати обіцяють проводити позачергові скликання. Поки невідомо -  чи буде розглянуто законопроєкт 3012-2 у другому читанні влітку. Наступна сесія розпочнеться з 1 вересня.