Зберегти не можна скасувати: що говорили на парламентських слуханнях щодо ринку землі

Коли четвертого жовтня цього року народні депутати продовжували мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, вони також брали на себе зобов`язання розробити протягом оптимальну модель обігу землі в Україні.

Учора, 21 грудня, Верховна Рада навіть провела окремі слухання, присвячені пошуку моделі ринку землі в Україні. Само собою, що такий захід не обійшовся без висловлювань окремих політиків на кшталт «продавати землю – означає продавати Україну», «Земля – то наша мати», «В Україні почалась війна за сільськогосподарську землю». Однак Agravery.com зміг зібрати і грунтовні пропозиції щодо оптимальної побудови ринку землі від Мінагрополітики, народних депутатів, експертів та аграріїв.

Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики України

- Питання запуску ринку землі уже давно назріло. Через збереження земельного мораторію українська економіка недоотримала з 2014 року 43 млрд доларів. Окрім цього, консервація мораторію призвела до викривлень в аграрному секторі, зокрема до масового вирощування культур з найкоротшим циклом . Соняшником та зерновими засіяно зараз 92% від усіх посівних площ. Водночас посівна площа під багаторічними рослинами скоротилась настільки, що Держстат навіть не публікує інформації по таким посівам.

При доволі високому рівні безробіття на селі орендна плата за землю зараз є ледь не єдиним засобом до життя. Зараз середня ставка орендної плати становить 950 грн. Навіть  ставка у 2-3 тисяч грн. орендної плати  є не високою та не відповідає реальній вартості землі.

Запуск ринку землі має допомогти створити середній клас на селі. При цьому, після запуску ринку землі потрібно буде обмежити можливість купівлі землі великому капіталу – українському та іноземному. Потрібно визначити граничний розмір землі, який можна буде зосередити в одних руках. Також стоїть питання про утворення державної структури, котра б здійснювала та контролювала операції купівлі-продажу землі в Україні

Було б непогано, аби держава стала покупцем «останньої надії» для селян, якщо на тих тиснуть, аби ті подешевше продали свою землю.

Я переконаний, що усі ризики, які виникнуть при запуску ринку землі, можна попередити. Але для цього нам потрібна фахова дискусія. Зрештою, мета земельної реформи – дати селянам можливість купити або придбати землю для ведення господарства. Такою є офіційна точка зору Мінагрополітики щодо запуску ринку землі в Україні.

Ярослав Гадзало, президент Національної академії аграрних наук України

- Усі ініціативи щодо запуску ринку землі в Україні мають бути оформлені у вигляді єдиного блоку поправок до Земельного кодексу України, а не у вигляді розрізнених законів.

Ринок землі в Україні і так уже давно працює – є  продаж присадибних ділянок, є відчуження землі у селян для суспільних потреб. Земельна реформа має стати лише частиною аграрної реформи в Україні. Тому у першу чергу потрібно прийняти закон про уклад агросектору економіки країни, а також ухвалити стратегію розвитку села.

НААН пропонує дозволити продаж землі лише фізичним особам. При цьому необхідно розблокувати іпотеку землі, а також продаж на аукціонних торгах земель комунальних та державних підприємств, що уже з банкрутували.

При цьому держава ні в якому разі не має усуватись від управління земельними ресурсами, оскільки стаття 14 Конституції України говорить, що земля як ресурс має бути охороною держави.

Однак усувати органи самоврядування від цього неправльно – потрібно аби місцеві громади регулювали діяльність агрохолдингів на своїй території

Система управління та охорони земельних ресурсів потребує удосконалення, оскільки одні і ті ж повноваження передані різним структурам, що розбалансувало систему. При цьому втрати від деградації ріллі для економіки України  уже становлять 1,5 млрд євро. Потрібно усі повноваження з управління та охорони земельних ресурсів передати усі повноваження Держгеокадастрові.

Читайте також: Чотири альтернативи мораторію: концепція земельної реформи від експертів

Олег Березюк, голова фракції Самопоміч у ВР

- Ринок землі в Україні ще не скоро можна буде запустити. Для цього потрібна активна держава, яка б вела пояснювальну роботу про переваги запуску ринку землі. Яка б вирішила питання з повернення спецрежиму ПДВ для аграріїв, та в цілому налагодила систему державної підтримки. Яка б навчила аграріїв користуватись фінансовими інструментами. 

Потрібно аби професійні асоціації стали суб’єктом перемовин з парламентом. Парламент має стати лобістом інтересів не великих латифундистів, а саме одноосібників, що складають конкуренцію агрохолдингам.

Наталія Гришко, власник земельного паю в Бахмачському районі,  Чернігівщина

- Зняття мораторію могло б принести користь для селян. Однак за 15 років чиновники не розробили чітких правил гри. У нас нема цивілізованого ринку землі, у нас нема нормального обліку землі, нормативно грошова оцінка занижена, що значно знижує справжню вартість землі. Власники паїв мають низьку правову освіту, низький рівень життя спонукає продавати землю за копійки. Це все стоїть на заваді запуску ринку землі.

Вадим Івченко, нардеп від фракції Батьківщина

- Необхідно дозволити продаж землі, але лише державі або ж громадам, які, у свою чергу, здаватимуть її в оренду сільгоспвиробникам

Але у першу чергу потрібно вирішити питання інвентаризації держземель, сформувати політику охорони грунтів та обмежити  великих латифундистів у можливостях володіння землею. 

Андрій Мартин, завідуючий кафедри землевпорядкування НУБіП

- Ми ніколи не побудуємо успішної держави, допоки не зрозуміємо, що громадяни – то вільні люди, які можуть самостійно розпоряджатись своїм майном. Хто найбільш зацікавлений у збереженні мораторію? Точно не сім мільйонів пайовиків. Основними вигодонабувачами від продовження земельного мораторію є  агрокопорпорації, що уже зосередили у своїх руках значні земельні ресурси.  Успіхи великого агробізнесу в Україні базуються на виснаженні грунтів та дешевій орендній платі за землю.

Аби уберегти наші землі від масованої скупки, давайте уже краще обмежувати права агрохолдингів на володіння землею, давайте заборонимо компаніям з іноземними беніфіціарами брати в оренду землю, давайте обкладено агрохолдинги корпоративним податком.

Читайте також: Зерно у пастці: чому для врожаю-2016 не вистачає транспорту

Ольга Ходаківська, завідувач відділу земельних відносин Інституту аграрної економіки

- Кожна країна у той чи інший спосіб регулює обіг земель в країні, зважаючи на місцеві особливості та національні інтереси. При цьому усі уряди надають фермерам цілеспрямовані пільгові кредити для придбання землі.

Світовий досвід показує, що запуск ринку землі допомогти формуванню середнього класу на селі. Але, аби досягти такої мети,  нам треба відмовитись від порад закордонних інституцій, зокрема від порад МВФ щодо запуску вільного ринку землі. Ідеї лібералізму показали свою нежиттєздатність у світі. Тому ми маємо усіма силами захищати власного виробника та власні інтереси. 

Олексій Мушак, нардеп від фракції БПП

- Продовження мораторію на продаж землі означатиме, що державної землі ставатиме все менше, а от латифундистів – все більше і більше. Без запуску ринку землі не вдасться розкрити потенціал аграрного сектору, сім млн пайовиків не отримають гідну плату за оренду, а Україна так і залишиться країною бідних людей.

Андрій Кошиль, голова Земельного союзу України

- На сьогодні у нас є вакуум правил гри, за якими мають регулюватись земельні стосунки. Ми можемо і далі продовжувати мораторій, але все рівно не вдасться заморозити той стан земельних відносин, що є зараз в країні. Кожного року кризові явища в земельних відносинах лише поглиблюватимуться. Тому нам потрібен суспільний компроміс, пошук спільного рішення щодо земельного мораторію.

Андрій Гордійчук, голова правління компанії "Сварог Вест Груп"

-  Влада не займається розробкою чітко встановлених правил гри на ринку землі в Україні, натомість займається провокаціями, як от «вкидання» законопроекту 5535  про запуск продажу землі в Україні з 1 липня наступного року.

Членам уряду, що виступають за вільний продаж землі, варто поїхати у Бразилію і Аргентину, аби побачити до чого призводять реформи за зовнішніми підказками – до масового розорення малих фермерів та знецінення землі. Для пошуку найоптимальнішої моделі ринку землі було б варто створити Земельну асамблею, в якій би брав учать і президент України.

Читайте також: Фінансова кооперація: як об'єднання громади замінює банк, пенсійний фонд та соціальну службу

Олексій Цикалов, фермер, член Асоціації фермерів та землевласників України

- Селян турбує не сама проблема запуску ринку землі. Селян цікавлять питання – чи буде забезпечено дотримання права селян на продаж землі при наші недосконалій судовій системі та прокуратурі? Хто слідкуватиме за дотриманням прийнятих законів про ринок землі?

Іван Киричевський

фото: Pixabay