Реклама

Заскочити в останній вагон: що буде, якщо з наступного року фермери не отримуватимуть дотацій?

​Чи спрацювали програми підтримки фермерів у 2018-2019 роках?

журналіст Agravery.com

"Ми не плануємо підтримувати окремі галузі - це принципова позиція президента та прем'єра", - на зустрічах з аграріями наголошував заступник з аграрних питань міністра економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. У проекті бюджету-2020 відсутні дотації фермерам. Лише малі та середні аграрії (не більше 500 га) можуть розраховувати на часткову компенсацію відсотків по кредиту на купівлю землі - на це загалом передбачено 4,4 млрд грн. Це майже на 23% менше, аніж було торік закладено коштів на підтримку товаровиробників різних галузей сільського господарства.

Історія про цільову підтримку окремих напрямків сільгоспвиробництва почалась тоді, коли скасували спецрежим оподаткування ПДВ для аграріїв. Нагадаємо, до 2016 року спецрежим дозволяв акумулювати кошти з ПДВ на спеціальних рахунках для власних потреб виробників. З 1 січня 2016 року правила гри змінились - виробникам зернових і технічних культур дозволилось використовувати на власні цілі лише 15% від ПДВ, а тваринникам - усі 80%. З 1 січня 2017 спецрежим скасували повністю. Нібито на зміну йому запровадили цільові програми підтримки тваринництва, садівництва і хмелярства, фермества тощо. Всі вони у проекті бюджету 2020 відсутні. Що ж буде з курсом, узятим два роки тому, зокрема, на підтримку дрібних сільгоспвиробників, розвиток молочного скотарства і садівництва? Та чи вдалось за час існування дотацій бодай наблизитись до пункту призначення? Agravery.com з’ясував, чи виявилась ефективною підтримка кількох основних напрямків сільгоспвиробництва.


ТЕХНІКА: Трактор далі не поїде

Що: відшкодування 25% (фермерам - 40%) вартості техніки та обладнання вітчизняного виробництва, компенсація 70% вартості обладнання для зберігання і переробки с/г продукції для кооперативів (не більше 3 млн грн на кооператив, з 2019 р. відсутня)

Для кого: сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств

Однією з найбільш розкручених програм підтримки поки що залишається компенсація 25% вартості вітчизняної техніки. Вона запрацювала ще в 2017 році. З одного боку, програма дозволяла аграріям трохи зекономити на купівлі бункера, сівалки чи борони, а з іншого, нібито сприяла розвитку українського машинобудування. Під пільгову програму потрапили близько 200 виробників техніки та кілька тисяч її найменувань. Зокрема, у 2018 році аграрії загалом скористались компенсацією при купівлі 235 візків, 352 тракторів, 671 обприскувача, 784 плугів, 1172 борін, 1196 сівалок тощо. Наприклад, фермер Віталій Орловський з Київщини загалом отримав півмільйона гривень компенсації за придбані культиватор, візок для жатки та причіп. Тобто аграріям, як і планувалось, програма пішла на користь.

Але повністю замістити імпорт вітчизняним продуктом не вдалося б - не дозволив асортимент. Так, Ігор Гай з Хмельниччини зауважує, що не має потреби купувати, зокрема, трактори “ХТЗ”, оскільки більшість з них - середньої потужності, на які попит невеликий. Чи вплинула програма власне на розвиток українського машбуду? За даними Держстату, протягом останніх трьох років позитивну динаміку тримало тільки виробництво борін (крім дискових). З 2016 по 2018 роки воно виросло з 8700 до 10400 штук в рік. Також помітно збільшилась кількість вироблених розбризкувачів та розпилювачів - з 883 штук у 2016 р. до 1298 штук у 2018 р. Випуск тракторів, плугів, комбайнів тощо, навпаки, скоротився. З цього приводу Юрій Алаторцев, директор компанії “Titan Machinery” в Україні, зазначає: “Внутрішнє виробництво переважно представлено боронами, бункерами, ґрунтообробною технікою та сівалками. Тому я би зосередився на тому, як залучити іноземного інвестора в Україну для виробництва високотехнологічного обладнання, комбайнів і тракторів. Закритість ринку, відсутність підтримки місцевого самоврядування, податкові та митні збори, складнощі з отриманням різних дозволів не дають іноземцям розпочати в Україні повномасштабне виробництво або часткове збирання. Хоча в Польщі така практика діє. На мою думку, потрібно на дуже привабливих умовах надати іноземним інвесторам ті заводи, які простоюють з 90-х. Також необхідно перекваліфікувати кадри, щоб на запущених заново підприємствах працювали українці”. Що стосується дотацій, то за словами експерта кредитна політика має бути такою, щоб одноосібник з 30 га міг на рівні з холдингом купувати високотехнологічне обладнання з-за кордону: “Я не бачу стратегічної цінності у знижці 25% на український візок”.

Читайте також: Корисний досвід: чим запам’яталась українській делегації виставка Tech&Bio-2019

Вітчизняні виробники техніки по-різному відреагували на відміну програми. Як радикально - очільник ТОВ “Завод КОБЗАРЕНКА” Анатолій Кобзаренко, у зв’язку зі скасуванням державної підтримки, на  своїй сторінці у facebook звернувся до прем'єр-міністра України Олексія Гончарука з питанням: “Так як же ви плануєте 40% підйому економіки, коли ставите в один ряд John Deere зі сторічною історією і кредитами під 1% і український завод без історії і кредитами під 20%, і думаєте, що по одному ляску пальців наші почнуть конкурувати і якістю, і ціною з John Deere?”. Так і нейтрально - генеральна директорка компанії елеваторного обладнання KMZ Industries Валерія Калашник зауважила, що на розвиток підприємства дотації чи їхня відсутність не вплинуть, і додала, що у 2018 році частка клієнтів KMZ Industries, які скористались державною компенсацією, становила 17%, у 2019 - 25%. Справа в тому, що компанія активно працює з комерційними елеваторами, агротрейдерами та переробниками, на яких не поширюється дія програми компенсації. 

Що ж буде власне з ринком української техніки? Опитані експерти не очікують зменшення цін в разі скасування дотацій. За їх словами, протилежне можливе тільки тоді, якщо виробник, прикриваючись державною компенсацією, навмисно робив націнку. 


ТВАРИННИЦТВО: “Поставити на копита” молочне скотарство - місію провалено?

Що: дотації на корову, дотації на теля (тільки для селян з 2019 р. в розмірі 2500 грн/гол.), відшкодування 50% вартості імпортованого племінного молодняка, компенсація до 25%  кредитних коштів, залучених на будівництво тваринницьких комплексів тощо

Для кого: сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, селян (тільки дотація 2500 грн на теля)

Найболючішою проблемою галузі є скорочення поголів'я ВРХ. Для того, щоб частково її вирішити, у 2018 році аграріям почали виплачувати по 1500 гривень за кожну наявну на 1 січня та збережену на 1 липня корову. За рік дотація зросла до рівня 1800 гривень за голову (дві виплати на рік по 900 грн), а кількість корів - ні. Навпаки, вона зменшилась з 2017,8 до 1919,4 тис. голів. Незважаючи на те, що понад 70% молока в країні виробляється подвірно, на дотацію можуть розраховувати тільки зареєстровані суб'єкти господарювання. При цьому перекреслюється логіка підтримки малого фермера, адже більшу суму дотацій відповідно отримує більше підприємство, яке вже й так утримує багато корів. Загалом у 2018 році було продотовано утримання біля 343 тис. корів - всього 18% від наявного в країні молочного поголів'я.

За словами керівниці проекту “Гуртовий збут молока” Асоціації виробників молока (АВМ) Олени Жупінас, підтримка тваринництва не замінила агровиробникам вищезгаданого спецрежиму ПДВ. Однак, зауважує керівник Української асоціації гольштинів Ігор Присяжнюк, в рамках підтримки діяла досить успішна програма компенсації половини вартості генетичних ресурсів. За словами фахівця, генетичний фонд українських нетелів поступається європейському. Відтак, за рахунок ввезеного з-за кордону молодняку можна швидше розвивати вітчизняне скотарство, оскільки виведення нових порід - тривалий і затратний процес. “Українське господарство купує в Європі нетелів по 2 тис. євро за голову, потім отримує компенсацію в розмірі 24 тис. грн. Тобто фермер економить приблизно 800 євро на кожній голові”, - говорить Присяжнюк. Наприклад, завдяки цій програмі агровиробник Віталій Орловський отримав часткове відшкодування вартості спермопродукції. Фермер планував збільшити дійне поголів'я зі 100 до 1000 корів, побудувати нові приміщення для ферми. Але, зважаючи на відсутність держпідтримки тваринництва у майбутньому, зокрема, часткового відшкодування витрат на зведення тваринницького комплексу, зупинив свій проект.

Читайте також: Мертвий вантаж: чи працює система компенсацій свинарям, постраждалим від АЧС?

В цілому ж на молочну галузь не вплине дотація чи її відсутність, запевняє аналітик молочного ринку компанії Інфагро Максим Фастєєв. “Основний фактор - ринок землі і “бажання” власників корів входити на цей ринок з коровами. Так, попри дуже високу ціну на молоко, цього року ми бачимо рекордне зниження поголів’я саме з цієї причини”, - зауважує експерт. Олена Жупінас додає, що державна підтримка тваринництва повинна проявлятись лише в одному - безвідсоткових кредитах на купівлю землі для тих, хто займається молочним скотарством. Оскільки фермери потребують гарантій того, що вони зможуть забезпечити себе землею для вирощування кормів.


РОСЛИННИЦТВО: Груша всохне?

Що: компенсація 80% вартості насіння вітчизняного виробництва, компенсація 80% вартості садивного матеріалу тощо

Для кого: фермерських господарств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів

Виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко говорить, що "насіннєва" складова програми на початку свого існування орієнтувалась на підтримку вітчизняної селекції. Однак потім програму адаптували до потреб аграріїв, і вироблене в Україні насіння перестали ділити за сортами вітчизняної або іноземної селекції. З 2018 по 2019 рік максимальна сума відшкодування вартості насіння виросла з 30 до 80 тис. грн на одне фермерське господарство або обслуговуючий кооператив. Компенсація повинна була мотивувати аграріїв офіційно купувати якісний посівний матеріал. Але, зауважує Григоренко, державна підтримка суттєво не вплинула на обсяги продажів та виробництва насіння в Україні.

Також у 2018 році садівникам була передбачена компенсація 80% вартості саджанців. Відшкодування здійснювалось в межах визначеної нормативної вартості садивного матеріалу. За останніх три роки площі під плодовими насадженнями в Україні виросли на 4000 га. У 2019 році держпідтримка садівництва, окрім власне саджанців, поширилась на обладнання зі зберігання та переробки плодоовочевої продукції. “Програма працювала прозоро, компенсацію могли отримати навіть фермери з кількома сотками землі. Цього року ми працювали з МінАПК, Аграрним комітетом над тим, щоб програма допомагала розбудовувати інфраструктуру для створення доданої вартості, - зазначає президентка асоціації “Ягідництво України” Ірина Кухтіна. - В Україні середній вік лохинової ферми становить 3 роки. Це означає, що з наступного сезону господарства вийдуть на комерційне плодоношення. А де зберігати та сортувати ягоди, якщо у фермерів нема дорогих холодильників та сортувальних ліній? Сама ферма окуповується тільки за 7-8 років”.  Експертці апелює власник горіхового розсадника з Одещини Павло Тулба: "Держпідтримка призвела до появи додаткових насаджень, які потім викорчують, оскільки не можна вирощувати горіхи за відсутності переробки. Торік ми виписали вексель іноземному виробнику на обладнання, за яке досі розраховуємось і не знаємо - чи зможемо отримати компенсацію”. За його словами, проблеми з поверненням коштів можуть виникнути, якщо Міністерство за якимись критеріями не віднесе форму господарювання вашого підприємства до таких, на які поширюється держпідтримка. 

Читайте також: Державне завдання. Чого чекають від нової влади аграрії?

Тулба додає, що механізм надання компенсацій працює так, що першими отримують вигоду ті, хто ввозить саджанці з-за кордону. “При імпорті достатньо показати декларацію, вас розмитнюють і одразу видають сертифікати сорту і якості. Тоді як я мушу спочатку показати насіннєвій інспекції те, що в мене закладено. Потім демонструю те, що знаходиться в полях і теплицях. На викопування знову приїжджає інспектор. Поки він не побачить посадковий матеріал з кореневою системою, ми не можемо своїм клієнтам надати товар і відповідні документи. Сертифікат якості  отримуємо аж восени. Тільки тоді покупець саджанців може подати на компенсацію”, - нарікає аграрій. Хоча його клієнти і отримували відшкодування вартості садивного матеріалу, але обсяг продажів від цього сильно не змінився: “Ми не конкуруємо з імпортом. У Грузії можна купити фундук по $1,5, а в нас його мінімальна ціна складає $6. У Туреччині привитий волоський горіх коштує $2,5-3, а в нас - $15".

Наразі сім об'єднань товаровиробників - “УКРСАДПРОМ”, “Укрвинпром”, “Українська горіхова асоціація”, “Ягідництво України”, “УКРСАДВИНПРОМ”, Всеукраїнська Асоціація виробників продукції тваринництва та виноградарства, а також Асоціація хмелярів України - направили голові ВР Дмитру Разумкову, голові Комітету з питань бюджету Юрію Арістову та голові Комітету з питань аграрної та земельної політики Миколі Сольскому прохання на 2020 рік продовжити програму підтримки садівництва та виділити на неї 600 млн грн. “Ті відсотки по кредитах, які ми маємо зараз, та майбутні витрати на купівлю землі можуть разом призвести до зменшення конкурентоспроможності. І з експортера заморожених ягід ми перетворимось на імпортера”, - констатувала очільниця асоціації “Ягідництво України”. Кухтіна запевняє, що кредитні кошти, спрямовані на розвиток інфраструктури, потрібно позичати під 0%. Зазначимо, що поки не скінчився 2019 рік, деякі садівники намагаються “заскочити в останній вагон” і оформити заявку на отримання компенсації вартості саджанців, придбаних цьогоріч. 

Держава також виділяла кошти на надання аграріям здешевлених кредитів. “У 2018 році ми всього отримали в межах 560 тис. грн компенсацію відсотків по кредиту. Ця підтримка була досить відчутною для господарства”, - розповідає Ігор Гай. Разом з тим, на тлі декларативної підтримки середнього та малого фермера, за даними розслідування “Схем”, у 2018 році в рамках напрямку підтримки “часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів” понад 960 млн грн отримали підприємства мільярдера Юрія Косюка (“Миронівський хлібопродукт”). Журналісти “Схем” також виявили, що підхід до розподілу дотацій в залежності від прохачів може бути різним. Одним одразу відмовляють через відсутність необхідного папірця, іншим - дозволяють донести потрібні документи навіть із запізненням. Також незрозуміло, чому на сайті Мінагрополітики оприлюднено звіти про розподіл бюджетних коштів не по всіх напрямках державної підтримки. Зокрема, відсутній звіт про розподіл коштів за тим напрямком, в межах якого "Миронівський хлібопродукт" отримав близько мільярда гривень компенсації. Раніше в інтерв'ю для Agravery.com колишня в.о. міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева зазначала, що згортання програм підриває ті паростки довіри, які з’явилися завдяки держпідтримці. “Якщо це зараз зірветься, що можуть сказати виробники? Держава знову нас фактично кидає. Я повторюся, можна критикувати підтримку птахівників. Давайте виключимо. Я погоджуюся, що потрібна більше підтримка, умовно, козівникам, вівчарству, ВРХ. Але мінімум 3-5 років програма має пропрацювати з модуляціями”, - запевнила Трофімцева.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама