Заощаджуйте тепло: як обігрівають тваринницькі комплекси у холодний сезон

Поки, до 2005 року, газ для України коштував п'ятдесят доларів за тисячу кубів, тваринники спокійно використовували його для опалення виробничих приміщень взимку. Але із 2006 року ціна почала поступово зростати, перетнувши у 2008 році 180 дол./тис. кубів. А у 2009 році ціну було прив’язано до вартості нафти на світових ринках і, з 1 листопада 2016 року, ціна на газ для промислових споживачів в Україні становить 7380 грн/тис. кубів. Альтернатива - електроенергія, деякі тваринники використовували електроенергію. Але й на неї останнім часом ціни стабільно дорожчають.

Читайте також: Лампочка для АПК: як вплине на виробників відмова від єдиного тарифу

Тим часом температура повітря у останні тижні різко понизилась, а тварини потребують тепла. Agravery.com дізнавався як підготувалися до зими тваринницькі та птахокомплекси цього року.

Шукати виходи

Українські свинарі розповідають, що постійно шукають як обігріти вигідніше. Найбільше від браку тепла можуть постраждати поросята при народженні, яким достатньо двох годин на «холодній» підлозі, щоб температура тіла впала і, як наслідок, істотно зріс ризик захворіти. Саме цій ділянці приділяють найбільше уваги, намагаючись у перші чотири дні після народження утримувати їх у температурі 34–36 °С. Ще один відрізок, який потребує утеплення — дорощування. Комфортна температура для таких поросят — 30 °С.

Щоб витримати такі нормативи, ТОВ «Камчатка» із Хмельницької області, яке спеціалізується на розведенні товарних поросят, при будівництві нового комплексу розраховувало обігрівати тварин природним газом. Але, як розповів директор свинокомплексу Руслан Писаренко, поки справилися із документацією, газ подорожчав і тому вирішили прорахувати варіант із твердим паливом. «Ми розташовані, фактично, в лісі. Тому домовляємося із трьома місцевими лісгоспами і закуповуємо у них так звану санітарну чистку лісу. І за рахунок того, що транспортуємо власними зусиллями, це обходиться нам дешевше», — розповідає Писаренко. Крім того він додає, що експериментували із використанням вугілля, але через велику закоксовуваність обладнання — перестали. Зате не відмовляються спробувати ще й дерев’яні пелети.

Читайте також: Георгій Гелетуха: Підвищення цін на газ відкриває поле для заробітку на залишках агровиробництва

Ще одна із найбільших українських промислових свиноферм, яка відмовилася від використання природного газу, СП ТОВ «Нива Переяславщини». Перший свій свинокомплекс вони проектували і будували із розрахунком на газове опалення корпусів. Однак уже друга черга будівництва змусила їх задуматися про альтернативні варіанти. І спершу не через ціну газу, а через логістику — майданчик знаходився дуже далеко від газотранспортної системи. Як розповів директор групи компаній «Нива Переяславщини» Юрій Єрошенко, під час однієї із робочих поїздок в Данію вони побачили солом’яні пічки, якими фермери підігрівають воду у бойлерах для опалення не тільки тваринницьких корпусів, але й свого житла. Спробувавши такий варіант підігріву на одному комплексі, зрозуміли його вигідність та дублюють його й на всіх інших. Тим більше, що в обробітку компанії 23 тис. га землі у Київській області, тож проблем із сировиною не мають.

Щоб зекономити на обігріві свиноферми, на початку будівництва ТОВ «Селекційний центр свинарства» використали технологічні рішення, за рахунок яких комплекс здатен обігрівати себе сам. «По-перше, ми змонтували енергостіну, завдяки якій тепло не викидається назовні, а циркулює по колу, компенсуючи витрати енергії. По-друге, зовнішні стіни вибудували із сендвіч-панелей, які створюють ефект термоса: ізолюють приміщення, не даючи йому нагріватися чи вихолоджуватися. По-третє, використали подвійну стелю. Адже навіть якщо приміщення добре ізольоване, через вентиляцію все одно втрачається від 75 до 90% енергії. Подвійна стеля, яка є складовою системи вентиляції, дає змогу суттєво зменшити цей показник», — розповів директор господарства Євген Криворот.

Натомість, СП ТОВ «Володар», яке спеціалізується на вирощуванні індичатини із подальшою її переробкою, продовжує використовувати природній газ для опалення найменших пташенят до 28 днів. Як розповів представник ферми Сергій Сугак, вони використовують брудери, що висять над індичатами, а у секції дорощування — газові пушки. «Як альтернативу уже кілька років розглядаємо встановлення біогазової установки, яка дозволила б нам стати повністю енергонезалежними отримуючи свій газ і переробляючи його на електроенергію. Але встановити її дуже дорого. Крім того не знаходимо розуміння на державному рівні. З’являються нікому не зрозумілі перепони у особі екологів, архітекторів…», — нарікає він.

За рахунок надоїв

Набагато менше від температурних умов у приміщенні залежать життя та продуктивність кіз і ВРХ. Як розповів Agravery.com менеджер по роботі з ключовими клієнтами напрямку «Рішення для кіз та овець» компанії DeLaval Юрій Грінченко, приміщення із основним поголів’ям цих тварин не обігрівають узагалі. За його словами, при мінусовій температурі дорослі кози та корови можуть трішки більше їсти і на кілька відсотків зменшити надої. «Але для них власники ферм обов’язково підігрівають питну воду до 12-14 °С, використовуючи для цього циркулюючі насоси», — розповідає Грінченко.

Читайте також: Власник ПП "Сігма": Секрет виживання для свинарів - прибрати зайві витрати

А от для малят від нуля до двох місяців, як розповідає експерт, тепліші умови створюють обов’язково. Їх потрібно утримувати у температурі не нижчій 15 градусів.  Грінченко зазначає, що найчастіше для цього використовують грубу підстилку, розташовану на різних рівнях підлоги від кормового стола. Вона, накопичуючись, дає необхідне тепло та коштує недорого. «Хоча власних однієї із найпотужніших українських козиних ферм перестрахувався при будівництві комплексу і встановив твердопаливний котел. Але за кілька років роботи жодного разу ним і не скористався», — додає він.

Ірина Музиченко

фото: Pixabay,  #drugoi, evoteck.it