Закони, що регулюють відшкодування шкоди завданої земельним ділянкам внаслідок військової агресії росії

Вже понад шість місяців український народ продовжує героїчно протистояти військовій агресії рф. За цей період український агросектор зазнав значних збитків у земельних, економічних, виробничих, технічних та людських ресурсах. Серйозним викликом для держави та агросектору стала проблема з експортом українського зерна, яка вже давно вийшла на міжнародний рівень. Українські аграрії мужньо прийняли удар ворога і в надскладних умовах провели посівну на підконтрольних Україні територіях.

За даними Kyiv School of Economics (KSE) загальні збитки від війни в сільському господарстві України сягнули 4,3 млрд дол. США станом на 17.06.2022. Підраховуючи загальну суму збитків Експерти KSE Institute спільно з Мінагрополітики України включили до загальної суми збитки за пошкодження земель, нерухомого майна, сільськогосподарських угідь, меліоративної водогосподарської інфраструктури, сільськогосподарської техніки, паливно-мастильних матеріалів, поголів’я тварин, та інших активів аграріїв.

Обчислена KSE та Мінагрополітики України загальна сума збитків земельним ресурсам є досить орієнтовною і далеко не кінцевою, доки активна фаза воєнних дій продовжує тривати на сході та півдні України, а ракетні обстріли не припиняються по всій території нашої держави.

Які є нові законодавчі ініціативи?

Верховна Рада України у першому читанні розглянула законопроєкт №7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації». Вказаним Законопроєктом №7198 регулюються відносини компенсаційних виплат за пошкоджене нерухоме майно, яке відмінне від земельних ділянок: квартири, житлові будинки, багатоквартирні житлові будинки, виробничі будівлі та споруди, житлові і нежитлові приміщення тощо. Варто зазначити, що як земельні ділянки, так і земельні ресурси загалом не визначені законодавцем як об’єкти компенсації відповідно до вказаної законодавчої ініціативи.

Читайте також: Чому українські аграрії переплачують за доставку зерна понад 1000 грн на тонні

На момент підготовки цієї статті законопроєкт готується до другого читання, а тому до нього можуть бути внесені певні корективи. Але вже зараз можна говорити про те, що на законодавчому рівні відсутній спеціальний законодавчий акт, яким буде врегульовуватися процедура компенсації за пошкоджені/порушені землі, аграрії-власники нерухомого майна, яке було пошкоджене або знищене зможуть розраховувати на отримання компенсаційних виплат за пошкоджене або зруйноване майно: виробничі/невиробничі будівлі та споруди, зерносховища і елеватори тощо.

Які вже є підзаконні правові акти для визначення шкоди і втрат?

Варто зазначити, що постановою КМУ від 20.03.2022 №326 було затверджено уніфікований Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який серед іншого приділяє увагу земельним ресурсам як об’єкту шкоди (збитків):

• втрати земельного фонду, а також пов’язану з ними упущену вигоду;
• шкода, завданої земельним ресурсам, що зумовлена забрудненням і засміченням земельних ресурсів.

Вказані напрями втрат і шкоди можливо розділити умовно за земельно-виробничим напрямом і земельно-екологічним. Основна відмінність даних напрямів полягає у наявності різних показників для оцінки шкоди і втрат земельних ресурсів.

Для земельно-виробничого напряму основними показниками, які будуть оцінюватися:

• фактичні витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону;
• завдані збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
• витрати на відновлення меліоративних площ;
• витрати на розмінування.

Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації). Процедурною базою для визначення шкоди і збитків за даним напрямом буде Методика визначення шкоди та збитків завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, яка затверджена наказом Мінагрополітики від 18.05.2022 № 295.

Читайте також: Де платять більше: як змінилась зарплата під час воєнного стану

Для земельного-екологічного напряму основними показниками які будуть оцінюватися:

• шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок забруднення ґрунтів речовинами, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;
• шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок засмічення земельних ділянок сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами.

Як і для земельно-виробничого напряму відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації). На Держекоінспекцію покладено відповідальність за визначення шкоди та збитків за цим напрямом.

Процедурною базою для визначення шкоди і збитків за земельно-екологічним напрямом буде Методика визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, яка затверджена наказом Міндовкілля від 04.04.2022 №167 .

Як розраховуватимуться збитки та витрати?

Для земельно-виробничого напряму:

• В затвердженій Методиці Мінагрополітики передбачило, що основою для розрахунків шкоди і збитки будуть наступні інформаційні та фактичні данні:
• акти обстеження земельних ділянок, акти комісій із визначення збитків власників землі та землекористувачів;
• звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок;
• первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська та інша звітність, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку;
• проектно-кошторисна документація, документація із землеустрою;
• відомості Державного земельного кадастру, дані дистанційного зондування землі та інші документально підтверджені відомості.

Методикою передбачено, процедурні аспекти відшкодування землевласникам (землекористувачам) земельних ділянок розміру завданих збитків та витрат, а саме:

• збитки завдані земельним ділянкам сільськогосподарського призначення, та фактично понесені витрати на приведення земельних ділянок у придатний для використання стан
• витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону;
• витрати на відновлення меліоративних площ включно з втратами на відновлення меліорованих земель, водогосподарсько-меліоративних систем, об'єктів інженерної інфраструктури зрошувальних і осушувальних систем, дренажної інфраструктури, об’єктів сільськогосподарського водопостачання та водовідведення, які були порушені та зруйновані внаслідок бойових дій.

Фіксація збитків завданих земельним ділянкам сільськогосподарського призначення та фактично понесених витрат на їх відновлення відповідно до Методики Мінагрополітики передбачається здійснюватися на підставі існуючої процедури, яка раніше була передбачена Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284, при цьому зазначений підзаконний акт не зазнав жодних змін, в частині приведення процедурних аспектів відповідно до військових реалій сьогодення.

Читайте також: Інвестиції в сівалку: як сучасна агротехніка може покращити фінансові результати господарства

Що стосується витрат на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій та на відновлення меліоративних площ включно з втратами на відновлення меліорованих земель, водогосподарсько-меліоративних систем, об'єктів інженерної інфраструктури, такі витрати Методикою Мінагрополітики пропонується розраховувати на підставі кошторисної вартості робіт у відповідних проектах робочих проектах землеустрою щодо рекультивації порушених земель та проектах з реконструкції та капітального ремонту меліоративних систем та/або окремих об'єктів інженерної інфраструктури.

Для земельно-екологічного напряму:

• Методика Міндовкілля є більш уніфікованим, ґрунтовним та адаптованим документом до військових реалій сьогодення, на відміну від Методики Мінагрополітики.
• Як вже зазначалося вище Методика Міндовкілля буде застосовуватися для цілей визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам унаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану.

Відповідальними за збір і перевірку фактичних даних про забруднення ґрунтів та/або засмічення земель буде Держекоінспекція, яка також в праві проводити різноманітні лабораторні дослідження щодо забруднюючої речовини та ступеня ураження шару ґрунту. Також інспектори Держекоінспекції самостійно здійснюватимуть розрахунок шкоди.

За основу розрахунків шкоди братиметься нормативна грошова оцінка (НГО) земельних ділянок, ґрунти яких зазнали забруднення або засмічення. У випадку коли НГО щодо земельної ділянки не була проведена в основі розрахунків братиметься середня НГО площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по областям помножена на коефіцієнт, який дорівнює 300.

Складені матеріали інспектор Держекоінспекції передаватиме органам державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронним органам, які будуть узагальнювати зібрані матеріали для майбутніх міжнародних судових спорів.

партнер Legal House Руслан Редька