Забагато харчів: чи спровокує світовий агросектор повторення кризи 2008 року?

В 2008 році економічна криза в США, яка обвалила світову економічну систему, почалася з того, що на ринку нерухомості виникла кредитна булька. Компанії бачили, що люди готові на кредитні кошти купувати нові будинки і споруджували все більше і більше. А коли виявилося, що ніхто не може за них розрахуватися, то ціни обвалилися і люди не могли повернути позики. І зараз в деяких невеликих містах Америки, особливо Західного узбережжя, є цілі квартали нових і незаселених будинків, які досі не можуть продати. При чому навіть по завершенню кризи ніхто не прагне продати ці будинки за низької ціною.

Згідно з останніми звітами Інституту Брукінгса схожа ситуація невдовзі може виникнути і у агросекторі. Адже загальні прибутки лише американських фермерів за останній рік впали на 21%, що є найбільшим показником падіння с 1983 року. А окремі господарства, які орієнтувалися на вирощування зернових та виробництво м’яса, зараз мають згортати свої потужності, бо їм немає чим віддавати позики. Зараз за словами Тома Вілсака, Секретаря США з агрогосподарства, зараз падіння ще не таке велике. В 2016 році ціни і прибутки фермерів можуть відкотитися на показники 2002 року. Якщо це станеться, то призведе до скорочення посівних площ, адже фермерам не стане грошей аби обробляти все. А головне, світ поступово стикається з перевиробництвом продовольства.

«Але тут лежить великий парадокс – частка голодуючих людей майже не падає, а виробництво стрімко зростає», - говорить Agravery.com Грегорі Бароф з Глобальної продовольчої програми ООН. За його інформацію компанії та приватні виробники не хочуть продавати надлишки за низькими цінами і тому готові до скорочення прибутків, аби не втратити ринки збуту. Тому не дивно, що представники ООН заявляють, що  в 2016 році в організації не буде достатньо коштів для купівлі достатньої кількості гуманітарної допомоги. 

Паралельно американський уряд платить фермерам аби вони не засівали усі поля - в 2015 році $11,4 млрд. Також уряд постійно викупає надлишки продукції аби не призвести до обвалу цін. Проте за даними ФАО, в США та ЄС ціни на молочні продукти цього року впадуть на 27%. Незважаючи на рекордні дотації.

Забагато зерна: ціни на світових продовольчих ринках знов падають

Фактори падіння

«Для сільгоспвиробників криза була золотим часом, усі хотіли інвестувати в ресурси, а тим більше в завжди потрібні», - розповідає Agravery.com Гвендолин Стенсбері з International Food Policy Research Institute. За її словами інвестиції в аграрне виробництво зростали щороку на 10-12%. Особливо відзначалися країни Азії та Латинської Америки. Адже там був високий попит на продовольство і низькі витрати на його виробництво.

Важливим стимулом також був Китай. Там економіка зростала двозначними темпами і тому люди могли собі дозволити більше харчів високої якості. Так споживання рису в Азії за останні 10 років впало на третину, натомість стрімко зростає споживання свинини. Це спричинило нечуваний тиск на зерновий ринок КНР, бо потреби в збіжжі для вигодовування худоби зросли на 43%. Тепер в Китаї зафіксували 130 млн. людей, які недоїдають, проте є і найбільше поголів’я свиней у світі.

Схожа ситуація в Індії. Люди поступово переходять на м’ясну дієту і тому збіжжя потрібно набагато більше. А отже і площі, на яких раніше висівався рис, зменшуються. За звітом журналу National Geographic до 2050 року споживання м’яса в світі подвоїться, а от вирощування рису спаде на 15%, бо його закуповують бідні країни і коштує він менше.

До останніх років здавалося, що буде ще дуже довго вигідно продавати в Китай харчі, або інвестувати туди в аграрну галузь. Проте зараз економіка країни сповільнюється, а отже грошей в мешканців Піднебесної буде значно менше. Наприкінці минулого року лідер країни Сі Цзіпінь проголосив курс на більше забезпечення потреб в продуктах за рахунок власного виробництва. Тому до 2020 року Пекін інвестує в нові ферми та відновлення пошкоджених ґрунтів більше $8 млрд. І при цьому хоче поступово згорнути імпорт. Для цього навіть країна готова взяти в оренду в Росії великі земельні наділи.

Другою причиною падіння цін стали рекордні врожаї зернових останнім часом. В 2014 році за даними Міжнародного зернового союзу врожай зерна складав 2,007 млрд. тон, що було рекордом за останні роки. Це призвело до певного перевиробництва. Тому не дивно, що ціни минулого року постійно падали. Це призвело до того, що країни закупили більше продуктів на запаси, ніж було потрібно. Так в Тайланді, за даними  The Economist Intelligence Unit, вже зараз сформовані запаси рису більше як на рік. І тому цього року країна вже не буде купувати його, а вирощування доведеться скоротити. Загальне виробництво може впасти до 1,9 млрд. тон зерна., за прогнозами International Grain Council.  

Нарешті, мода на біопаливо поступово проходить, а отже все більше посівних площ виділяються знову під сировину для продовольства. А це створює ще більше перевиробництво. Зараз в США вже розмірковують над програмою примусового скорочення посадок, адже не знають куди можна подіти стільки харчів.

Біобулька. Біопаливо, яке вважали екологічною панацеєю та вдалим полем для інвестицій, втрачає свою привабливість. Як це вплине на Україну?

На порозі бульки

Багатьом фермерам та цілим країнам буде важко жити в умовах нових цін, які є значно нижчими за ті що вони звикли. Тому прибутки фермерів будуть падати. І якщо в США та ЄС цьому зможуть частково запобігти державними дотаціями (в Європейському бюджеті цього року мають витратити на підтримку фермерів 38% від усього загального бюджету союзу, в грошах це складає майже 58 млрд. євро). То менш розвинені країни змушені будуть скорочувати посівні площі та переживати банкрутства фермерів.

«Час великих інвестиції в аграрну сферу закінчується. Тепер треба дуже ретельно добирати, що вирощувати, аби не втратити гроші», - говорить Грегорі Бароф. Можливо зараз більш привабливими будуть  капіталовкладення у вирощування фруктів та більш екзотичних рослин. Адже їхній ринок в розвинених країнах ще не такий насиченний. 

Єдиною надією великих торгівців зерном чи рисом залишається Індія та Австралія. Через природне явище Ель-Ніньо там буде випадати значно менше вологи, ніж звичайно. Тому і врожаї цього року будуть не такими великими. Але і там за даними The Economist Intelligence Unit, ціни на необроблену аграрну продукцію зростуть лише на 2,1%.

Ісламська житниця: як зняття санкції перетворить Іран на експортера агропродукції

Проте незважаючи на ці фактори товарне виробництво продовжує зростати, а багато країн вважають, що можуть побудувати на аграрній галузі значну частину власної економіки. Проте часи вже почали змінюватися. І лише ті, хто зможуть здешевити виробництво, отримають шанс вижити на новому ринку, який найближчі роки буде усіма силами уникати кризи перевиробництва. Тут фермерам допоможуть новітні наукові розробки, але вони також коштують грошей. А взяти кредит в умов падаючих цін стає дедалі важче.

 Павло Сивокінь

фото: lernertandsander.com, pixabay.com