Ісламська житниця: як зняття санкції перетворить Іран на експортера агропродукції

2016 рік може стати поворотним в багатьох сферах світової єкономіки. Нарешті стане зрозумілим, чи буде китайска промисловість гальмувати з великим прискоренням і чи призведе це до нової економічної кризи. Також розвинені країни мають визначитися, чи подолали вони остаточно кризу. А, головне, виробники агропродукції мають готуватися до нового буму та можливо падінню цін на їхню продукції.

Але від цього має точно виграти одна країна, яка вже багато років мріє вийти на світові аграрні ринки та почати продавати тисячі тонн свого зерна та цукру сусідам, які потребують все більше продовольства. Цією країною може стати Іран. Наприкінці січня представники Міжнародної ради Ірану з інвестування заявили, що готуються до інвестиційного та експортного буму. І особливу ставку роблять на сільськогосподарське виробництво. Адже, навіть попри постійні обмеження в торгівлі, поступово Тегеран все більше продає назовні своїх агротоварів. Наприклад, минулого року, за данними FAO, Іран став світовим лідером з продажу фісташків за об‘ємами, та заробив лише на цих горіхах на $587 млн.

Тепер, коли представники ЕС нарешті досягли домовленностей щодо послаблення санкцій, то вже невдовзі ситуація з інвестиціями в сільське господарство цієї країни може значно поліпшитися. Як заявила Верховний представник ЄС з закордонних справ Федеріка Могеріні, інвестори лише чекають відкриття кордонів, аби принести свої гроші на цей перспективний ринок.

Чекають лише грошей

В агробізнесі для Ірану є гарний приклад Египту або навіть Саудівської  Аравії, які спромоглися налагодити вирощування різних культур в умовах, коли клімат може бути навіть більш несприятливим. Адже Аравія щороку інвестує більше $4 млрд лише для того, аби створити еффективне сільське господарство в пустелі, та навіть експортує власні фрукти до сусідніх країн.

Іран теж потребує великих інвестицій. В середньому в країні випадає 250 мм опадів на рік. І тому аби вести нормальне господарство потрібні великі капіталовкладення для побудови нормальної іригаційної системи. За данними ООН, останні 20 років земельний банк Ірану поступово деградував. Це не дивно, адже країна перебувала під міжнародними санкціями, а отже не могла отримувати достатньо інвестицій для розвитку. В 2007 році, коли між Іраном та світовою громадскістю почалася нова дипломатична криза та інвестування знову звернулося, Тегеран зробив спробу запровадити державну программу підтримки сільськогосподарського виробництва. Проте тоді зростання ВВП впало до показників 2,3% на рік, а інфляція досягнула 13%. Тому грошей в країні для будівництва великих іригаційних споруд просто не було, а ззовні їх неможливо було отримати через міжнародні санкції. Тоді ж Іран згорнув майже весь експорт аграрної продукції, аби забезпечити продуктову стабільність в среденині країни.

Тепер же ситуація зовсім інша. В Міністерстві агропромислового розкитку країни заявили, що вже зараз готовий спільний проект з французькими інвесторами суму в $600 млн. Він являтиме собою нову систему іригації на площі в 500 гектарів. Уряд країни обіцяє взяти на себе більшу частину витрат з організації місцевої інфраструктури та допомогти з перевезенням вирощенної продукції за кордон. В Тегерані також повідомили, що ведуть схожі переговори з іншими компаніями в США та ЄС, аби отримати подібні інвестиції. В Ірані великі кампанії приваблюють, по-перше, досить поблажливий режим оподаткування та сприяння бізнесу з боку влади. В Ісламській республіці не прагнуть продавати землю, але готові працювати на умовах приватно-державного партнерства. Як заявили представники МВФ, завдяки такій позиції після зняття санкцій Іран може отримати більше $4 млрд інвестицій в сільске господарство щороку. Більша частина цих грошей піде на вирощування зерна, овочів та фруктів, а також горіхів.

«Тільки в 2016 році Іран може привабити більше 800 млн. інвестицій, коли санкції будут зняті і гроші підуть лише в сільське господарство», — говорить Agravery Франческо Гуімелі з університету Гронінгену в Нідерландах. На його думку, капіталовкладення швидко окупляться.

Інша причина — це великий внутрішній ринок країни, який зараз явно недостатньо насиченний. Лише 25% з 80 млн. населення можуть собі дозволити нормально харчуватися. Тому зростання виробництва призведе до того, що купівельна спроможність населення буде зростати, а отже і зростатиме споживання продуктів сільского господарства. Тим більше, що виробництво цукру, яке потребує енергії, через невисокі ціни на нафту, також буде недорогим.

Голодні сусіди

Коли санкції будут зняті, то, за данним ООН, агровиробництво буде зростати більше як на 25% на рік. Тому постає питання куди країна буде направляти надлишки продовольства. Першим кандидатом буде Індія, яка на відміну від Китая все ще має велику потребу завозити до себе рис та зерно. Адже там виробництов не досягло потрібного рівня, а статки населення поступово зростають. Наступного року Делі закупить лише збіжжя на сумму в $3 млрд. Крім того, в 2016-му прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді починає программу продуктового підтриманні бідних верств населення і тому країні буде потрібно багато продовольства. Тому вже зараз країни попередньо уклали угоди про додаткове постачання продовольства.

А врожаї в Індії та Південно-Східній Азії останніми роками падають. Природній феномен Ель-Ніньо приносить туди муссони, які вимивають грунт і приносять затяжні дощі. За данними Американської адміністрації океанів та атмосфери, в наслідок Ель-Ніньо значна частина опадів в регіоні Тихого океану буде зсунута в часі, що може призвести до поганих врожаїв.

Проте саме це явище також може принести більше опадів на территорію Ірану.

Другим ринком сбуту Ірану можуть бути країни Близького Сходу. Громадянські війні в Сирії, Лівії та постійні хвилювання в Египті та інших країнах Північної Африки призвели до того, що там різко впало сільськогосподарське виробництво. І тому Іран може зайняти ці территорії власним експортом. Тим більше, на думку Гокхана Бачика з Інституту Анатолії, багато цих країн, які зараз зруйновані війною, експортували фрукти та овочі до Європи. І тому зараз ці ринки відчувають нестачу товарів.

Тепер все залежатиме від того, наскільки швидко будуть зняті санкції з Ірану, а також наскільки Рада ісламської революції зможе порозумітися з західними корпораціями. Хоча зараз все свідчить про те, що Іран може змінити ринок агропродукції на лише на Близькому Сході, але в цілій Азії. Тому вже скоро зерно, горіхи та фрукти, які будут вирощенні на землях Ісламської республіки Іран, можут з’явитися на багатьох світових ринках і посісти там гідне місце.

Павло Сивокінь

 Збирання шафрану, Торбете-Хейдер, Іран 

  Вирощування картоплі в Північному Ірані  

  85% сільських господарств в Ірані - сімейні ферми  

  Випасання овець в Північному Ірані  

ото: wikipedia, jaarinnspub.hatenablog.com, unic-ir.org, maptia.com/ Klaus Thymann, columbian.com