З чистого листа: як голландці в Україні на салатах заробляють

Найсучасніші теплиці в Україні розміром у півтора гектари, що  дають урожай у понад мільйон головок різних видів салатів на рік. Величезні інвестиції у будівництво комплексу, та не менш амбіційні плани на майбутнє – все це про роботу голландської компанії "Галіція Грінері" в Україні. 

Майкл Хондерс, комерційний директор ТОВ "Галіція Грінері".

Найбільший головний біль тепличників зараз - вартість електроенергії, яка останнім часом подорожчала в рази. Як ви справляєтесь із цією проблемою?

- Це наш найбільший біль. Сьогодні виробництво салатів в Україні, подекуди, дорівнює ціні вирощування у Голландії. Наприклад ціна газу, купленого в місцевому облгазі, становить 10,8 тис грн із урахуванням ПДВ та транспортування, а у Нідерландах – 6,3 тис грн, тобто різниця 58%. Аналогічна ситуація із електроенергією, вона коштує від 2,5 грн за кіловат-годину, а у Голландії – 1,8 грн, тобто різниця  29%. Якщо скласти все це докупи, то ми вже зараз програємо у своїх можливостях по відношенню до європейських споживачів, у яких затрати є суттєво нижчими, а ціна - вищою. Але найбільша проблема в тому, що ми не можемо прогнозувати, що буде далі із цінами – коли  НКРЄ чи Нафтогаз встановлюють ціни лише на місяць наперед, то про які довготривалі інвестиції йдеться? Ми навіть нормально видатки спланувати не можемо. Натомість, маємо "винаходити велосипед" і бути креативними. Тому бізнес в Україні не дає змогу відпочити – то те, то інше. Завжди у напрузі, кожного дня у тонусі.

ТОВ "Галіція Грінері" з`явилось в Україні у 2012 році, як компанія, що займається вирощуванням салатної зелені у теплицях методом сухої гідропоніки. Компанія локалізується  в м. Буськ, на Західній Україні. Підприємство повністю належить Galicia Greenery Holding BV, до складу якого входять Нідерландське об’єднання виробників сільгосппродукції Prominent та Rainbow, що об'єднують понад 40 виробників тепличної продукції. Проекти Holding BV  окрім України розташовані у Голландії, Грузії та Казахстані.

- Так, ми використовуємо максимально енергоощадні технології, і дивимось на альтернативні, проте неузгодженість із "зеленим тарифом" просто не дає нам змогу цього зробити. На жаль, Україна не та країна, у якій вітається запровадження нових технологій. Ми вже зараз ризикуємо вкладеними  грошима, але запровадження щоразу нових систем та технологій потребуватиме більших інвестицій.  Тому наші власники із набагато більшою охотою вкладають кошти в грузинську, а не в українську економіку.

А що для компанії є перевагою роботи в Україні?

- Великою перевагою для нас є низькі витрати на робочу силу. Люди хочуть і можуть працювати, а ми готові розвивати місцеву громаду та створювати нові робочі місця у нас, у Буську. Наразі у нас працює 25 людей. Ми інвестуємо не мало коштів, щоб навчати цих людей в Нідерландах, показати, як правильно працювати за сучасними вимогами. Мінус у тому, що в Україні немає готових фахівців, є люди які працювали у скляних теплицях старого зразка, проте із нашою теплицею це немає нічого  спільного. Тому ми, у певній мірі є першопрохідцями.

- Розпочну з того, що ми є компанією із іноземним капіталом – 100% інвестицій належать "Галіція Грінері холдинг БВ" (Нідерланди). Ми розпочали бізнес в Україні у 2012 році, а у 2015 році у с. Буське Львівської області відкрили тепличний комплекс площею 8 тис. кв. м. Площа самої теплиці 4000 кв м – на ній вирощується листовий салат різних видів за новою для України технологією сухої гідропоніки. Протягом року на даній площі ми збираємо до 1 000 000 головок салатів. Минулого року нами було залучено 600 тис. євро, і завершено будівництво другої секції теплиці для вирощування овочів площею 4,8 тис. кв. м

На яких видах салатів ви концентруєтесь та які види овочів плануєте вирощувати надалі?

- Вирощуємо такі види салатів як Батавія, Лолло Росса, Лолло Біонда, Ромен і Фрізе, а також рукколу від таких відомих голландських постачальників насіння як Enza Zaaden та Rijk Zwaan. У нещодавно збудованих теплицях будемо вирощувати томати та огірки.

Хто є вашими споживачами?

- Ми працюємо із 60 ресторанами  Києва та Львова, а також із всеукраїнським мережами METRO, Aшан, Cільпо, тощо.

Чи плануєте ви ще нарощувати площі  та обсяги  виробництва?

- Загальний розмір земельної ділянки, виділеної під теплиці, становить 20 га, проте наразі ми займаємо близько 1,6 га. Плани щодо розширення дуже сильно залежать від можливостей фінансування та від  дорожнечі електроенергії. Нам дуже важко зараз переконувати інвесторів у доцільності інвестицій у вашу країну. Так, можна було б відразу побудувати 10 га теплиць і не знайти споживача. Адже в Україні фактично немає культури споживання свіжих салатів, особливо у зимовий період. Лише зараз, своїми зусиллями, ми намагаємось змінити цю ситуацію.

 А як щодо конкуренції? Чи відчуваєте ви її?

- Звичайно, в Україні є виробники салату, проте вони використовують інші технології. Ми робимо це методом сухої гідропоніки, тобто не використовуємо ґрунтів. На відміну від інших методів це передбачає розташування повітряної "кишені" між кореневою системою і листям рослини. Це збільшити "вихід" врожаю і швидкість його появи. Наша стратегія – отримувати максимальний урожай з кожного квадратного метру.

Наскільки впливає на плани падіння купівельної спроможності українців?

- Ви знаєте, майже не впливає.  В Україні, так само як і в Європі, існує тренд до здорового харчування серед молоді, тож не зважаючи на фінансові проблеми вони купують більше нашої продукції, готові витрачати  гроші, тож, аби задовольнити попит, ми маємо збільшувати обсяги.

Читайте також: Теплиця на мільйон: як переселенка з Алчевську зробила бізнес на зелені

Ваша компанія працює на ринку уже декілька років. Як за цей період змінилось ваше ставлення до роботи в Україні?

- Так, воно дійсно трансформувалось. За ці чотири роки, що я мешкаю в Україні, я почав розуміти  наскільки багато тут у бізнесі "підводного каміння". Наша компанія має подібні теплиці у інших країнах, приміром, у Грузії та Казахстані. Але там працювати простіше, менша корупція. З одного боку, ви на державному рівні стверджуєте проєвропейські цінності, а з іншого – уряд фактично нічого не робить для того, аби залучити або, принаймні, утримати на прийнятному  рівні залучення  в економіку. Уряд має стимулювати розвиток бізнесу. Я не кажу про те, що ми не можемо  жити без субсидій, але хочемо принаймні якихось гарантій, що бізнес існуватиме. 

Побудова теплиць – це мільйонні інвестиції, і дуже хочеться вірити, що ми їх не втратимо, а держава не розвалиться як картковий будиночок. Мені дуже цікаво, коли нарешті в Україні будуть приймати дієві закони щодо оподаткування, ціни на газ, електроенергію  – все це має бути хоч якось прив’язане до реальності. Тільки у цьому випадку  ваша держава буде потрібна інвесторам. Я за те, щоб платити податки, але маю щось отримувати і від держави. Приміром, сприятливий бізнес-клімат. Якщо ви хочете, аби тут було більше іноземних компаній, годі грати за старими правилами, які були актуальними 10 років тому.  Якщо ви удосконалюватимете  законодавство  і розвиватиметесь, то у вашої держави буде дуже світле і яскраве майбутнє.

Читайте також: НКРЕ не дає добро: як підвищення вартості підключення до електромереж вдарить по АПК?

Багато українських компаній, у тому числі, і виробників тепличної продукції, орієнтовані на експорт продукції. Натомість, ви працюєте суто на наповнення внутрішнього ринку, чому так?

- Дійсно, ми сфокусовані на внутрішньому споживачеві і наразі не експортуємо. Чому всі як один мають експортувати? Ви ж не імпортуєте італійську піцу, а готуєте її в Україні, так само, і ми. Ніша якісної тепличної продукції в Україні абсолютно незаповнена, тож роботи нам, як виробникові,  на внутрішньому ринку вистачає.  Наша стратегія – виростити  салат,  зрізати його зранку і ввечері доставити його на стіл споживача. У цьому питанні ми є цілком конкурентними – покупцям не потрібно чекати, коли салат приїде через 4-6 діб у вантажівках із Італії, якщо він потрібен тут і зараз. Салат – це продукція, у якій дуже важлива свіжість, тому  потрібно розвивати локальний ринок, а не торгувати. Ми хочемо працювати із споживачами напряму, прагнемо аби наші салати були як на столах ресторанів, так і на кухнях українських господинь

.Читайте також: Ефективна енергія: секрети прибуткового виробництва цукру

Водночас, я підтримую намагання потужних виробників  приміром таких, як Калинівський чи Уманський тепличний комбінати експортувати продукцію. Якщо раніше вони відправляли продукцію до Росії, то зараз цей ринок  закритий, треба продавати у Європу. Вони мають стабільні обсяги, відпрацьовану технологію та якість, то чому б ні?

 Тож на вашу думку, наша теплична продукція по якості і ціні не поступається європейській?

- Так, різниці у якості тепличної продукції імпортованої з України немає ніякої – технології у великих виробників знаходяться на одному рівні з європейськими колегами. Скажу навіть більше, помідори, вирощені у Голландії, іноді поступаються за смаком українським. Звичайно, у більш дрібних виробників  є проблема із стандартами продукції, відповідним пакуванням під європейські вимоги, але із цим легко впоратись.

Тож експортувати продукцію ви не плануєте?

- Чесно кажучи, пропозиції щодо експорту до нас надходять часто. Особливо останні декілька місяців, коли через морози були проблеми із поставками салатів із Італії та Іспанії. Нам пропонували продати  партію салату до Голландії – ми відмовились.

Чому? Невже через ціну?

- Ні, все набагато прозаїчніше. Ми могли продати салати до Нідерландів, але це означало б, що  наші українські клієнти матимуть перебої у поставках, і будуть вимушені чекати декілька тижнів. Ми були не готові до цього, адже будуємо в Україні відносини на перспективу, а не  на  рік-два, дуже слідкуємо за репутацією. Звичайно, у літній період експортувати нам було б більш цікаво, оскільки внутрішня ціна і собівартість виробництва салатів є дещо нижчою, проте ми цього також не робимо.

Ірина Глотова

фото: galiciagreenery.com, facebook/Lviv International Rotary Club, hromadske.tv