Реклама

Впроваджуючи вуглецеве землеробство українські аграрії можуть залучити додаткові ресурси

Коментарі

0

Українські аграрії можуть залучити додаткові ресурси та зменшити виробничі ризики, впроваджуючи вуглецеве землеробство.

Про це повідомляє прес-служба AgriLab.

«Така можливість відкривається через проєкт Міжнародної фінансової корпорації (IFC) „Розвиток кліматично орієнтованого сільського господарства“, який поширює практику вуглецевого землеробства в Україні. Допомагатиме аграріям у реалізації проєкту компанія AgriLab», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що вплив кліматичних змін стає все більш відчутним. Для їх сповільнення минулого року усі 197 країн — учасників ООН уклали Кліматичний пакт Глазго, який, в тому числі, передбачає зменшення викидів парникових газів в атмосферу. В рамках оновленої екологічної політики Світовий банк (зокрема його підрозділ IFC) разом із іншими фінансовими установами та великими бізнесами (в тому числі Microsoft, Apple) взяли на себе зобов’язання спрямовувати частину інвестицій на боротьбу зі змінами клімату. Масштабним утіленням цієї політики є вуглецеве землеробство. У ньому аграрії можуть знайти вихід і з інших загроз сьогодення: деградація ґрунтів (а це, за оцінками ООН, близько 4 млн га в Україні) і дорожчання матеріально-технічних ресурсів.

«Рішенням трьох проблем є низка практик, впровадження яких у господарствах стимулює IFC. Це впровадження стрічкової або нульової технології обробітку, використання покривних культур і активний розвиток точного землеробства», — розповідає Володимир Нехай, консультант проєкту IFC.

Так, кожен із цих заходів так чи інакше сприяє вирішенню головних проблем:

  • strip- та no-till — це скорочення кількості задіяної техніки — суттєва економія палива та часу, — а також: сприяння відновленню структури ґрунту та запобігання вітровій та водній ерозії;
  • покривні культури — це стимуляція біорізноманіття, накопичення елементів живлення й також сприяння відновленню структури ґрунту;
  • точне землеробство — це, передусім, міцна економіка, бо ж є чітке розуміння своїх можливостей, витрат і доходів, а з тим — і раціональне використання ресурсів.

«Практика свідчить, що якщо все це правильно застосувати — реально заощадити 350 $/га. Використання цих технологій приводить нас до вуглецевого землеробства», — додає Нехай.

Крім того, пригальмувати темпи кліматичних змін можна не тільки скороченням обсягів викидів парникових газів. Значну роль відіграє процес вуглецевого обміну між повітрям і ґрунтом. Тож, стимулюючи вловлення вуглецю ґрунтом, ми зменшуємо концентрацію газів в атмосфері.

Точне землеробство, покривні культури, обмежена обробка ґрунту сприяють вловленню та накопиченню вуглецю в ґрунті. Але, крім вагомих переваг у тривалій перспективі, як-то: примноження органічної речовини та поліпшення гранулометрії ґрунту, від впровадження цих заходів уже за сезон можна отримати реальні гроші.

«Міжнародні корпорації та банки взяли на себе зобов'язання мати на порядок нижчий обсяг викидів парникових газів. Вони досягають цього фізичним зменшенням викидів, а де такі можливості вичерпані, — придбанням вуглецевих сертифікатів», — пояснює консультант проєкту IFC.

Це зафіксований незалежною установою обсяг парникових газів, який компанія не викинула в атмосферу (менше рівня, встановленого державою) та/або поглинула з неї. Сертифікат купують підприємства, які не можуть досягти законодавчих норм тільки шляхом скорочення обсягів викидів.

«Коли фермер приймає рішення застосовувати одну з тих практик, які я перелічив, ми фіксуємо відправну точку. Ключова задача — точний збір даних і правильний перехід на технології. З тим вступили в партнерство з Agrilab: тут класна агрономічна служба, дорадництво щодо переходу на strip- та no-till, використанню покривних культур і дуже великий досвід зменшення норм внесення синтетичних добрив. Їхні фахівці складають агрономічний план зміни технології та визначають обсяг органічного вуглецю. Відповідно плану, розраховується прогноз обсягу невикинутих/вловлених парникових газів», — зауважує Володимир Нехай.

Наприкінці сезону збираються фактичні дані, правдивість яких підтверджується міжнародною агенцією. Після цього випускається сертифікат, IFC продає його міжнародним інвесторам, а потім розраховується з фермером, відповідно результатів проєкту.

Звернемо увагу, що минулого року така практика стартувала в США: в листопаді-грудні американські фермери отримали свої виплати. Загалом Україна — одна з перших держав у світі, що бере участь у цій програмі.

«Впровадити кліматично орієнтовані рішення, що зберігають ресурси, зменшують погодні ризики, підвищують врожайність культур, і за це ще отримати гроші: вуглецеве землеробство відкриває нові перспективи перед аграріями. Наші партнери в США розповідають, що за програмами вуглецевих сертифікатів тамтешні фермери вже сьогодні отримують 100 $/га, і ця цифра, ймовірно, зростатиме, тому що є попит від глобальних компаній і ринок тільки починає розвиватись. В Україні компанія Agrilab одна з перших почала рух в напрямку вуглецевого землеробства», — підсумував Ярослав Бойко, СЕО Agrilab.

Нагадаємо, на кадастровій карті з’явилися межі агровиробничих груп ґрунтів.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама