Визнання еквівалентності українського насіння в ЄС стане новим викликом для агровиробників

Про це повідомляє прес-служба Насіннєвої асоціації України (НАУ).

Жовтень 2020 року став визначним та, безперечно, переломним моментом розвитку як насіннєвої галузі України, так і всього аграрного сектору в цілому. Визнання еквівалентності української системи сертифікації насіння до вимог ЄС — та довгоочікувана перемога, за яку майже десять років боролися представники всього ринку.

«Я більш тісно розпочала працювати над питанням визнання еквівалентності як заступник міністра з європейської інтеграції, який відповідав в тому числі за його вирішення у Міністерстві аграрної політики та продовольства України, коли процес був фактично у розпалі. Україна в той час вже успішно пройшла аудит Єврокомісії», — розповідає Ольга Трофімцева, громадський діяч, колишній в.о. міністра аграрної політики та продовольства України.

За словами Трофімцевої, Україна була на низькому старті і розуміла, що лишилося подолати політичні бар'єри, бюрократичні процедури, які в Європейському союз будуть трішки складнішими. Адже у кожній країні, яка входить до ЄС є свої інтереси, які лобіюються як на національному рівні, так і на загальноєвропейському.

«Я знаю, що дуже багато зусиль докладалося з боку учасників насіннєвого ринку та НАУ для того, щоб цей процес рухався, і, не зважаючи на певний супротив, засторогу європейських країн відносно українських виробників та української системи, ми змогли досягнути прогресу», — вважає експерт.

Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, торгового представника України, наголошує, що важливим для України є розвиток самого ринку насіння, адже наша держава є крупним гравцем у рослинницькому сегменті. Окрім того, потенціал виробництва посівного матеріалу в Україні є дуже високим.

«Велику допомогу Україні у визнанні рівноправним членом насіннєвого ринку Європи надавала на всіх етапах Європейська насіннєва асоціація Euroseeds. Спільна колаборація дала свій результат — сьогодні ми маємо успішний практичний кейс. Звичайно, ще має відбутися підписання документів, їх публікація, після чого рішення набере чинності, проте, вже з 2021 року всі чітко зрозуміють, що дасть Україні це визнання, до якого ми йшли майже 10 років», — стверджує Сюзана Григоренко, виконавчий директор НАУ.

В свою чергу, Віктор Карбівський, голова правління Насіннєвої асоціації України, генеральний директор «Лімагрейн Україна», додає, що європейськими колегами детально вивчався український насіннєвий ринок, завдяки чому сьогодні ми маємо визнання України як надійного, сертифікованого виробника якісного посівного матеріалу.

«Проте, крім визнання, це, звичайно, велика відповідальність. Адже всі гравці цього ринку мають підтвердити, що вони можуть відповідати європейським вимогам виробництва. Все це значно спростить ведення бізнесу між Україною та європейськими країнами. До того ж, вважаю, що найбільшу вигоду з покращення цих відносин отримають саме кінцеві споживачі нашої продукції — сільгосптоваровиробники», — пояснює Карбівський.

На думку Ромена Дестйоа, генерального директора MAS Seeds (ТОВ «МаїсадурСеманс Україна»), можна відзначити надзвичайний прогрес у розвитку насіннєвого ринку України. Наразі Франція експортує посівний матеріал на мільярди доларів, тож, якщо всі разом продовжать працювати, зможуть досягти цього показника, і навіть більшого. А найбільшою несправедливістю є те, що індустрія не працює сумісно над досягненням головних цілей.

«Після рішення Європарламенту варто очікувати значного спрощення ведення насіннєвого бізнесу в Україні. Наприклад, у нас є гібрид, який дав гарний врожай у поточному році. Ним зацікавилися у Румунії, ринок якої постраждав цього річ більш, як наший. Тепер ми можемо просто перемістити наш продукт до цієї країни для подальшої, безперешкодної реалізації», — коментує Олександр Федоров, генеральний директор із загальних питань ТОВ «КВС-Україна».

Також експерт відмічає покращення ведення бізнесу для українських селекціонерів, адже для них реально відкриються нові ринки збуту. На його думку, площі під посівним матеріалом в Україні в наступні кілька років будуть збільшуватися і за рахунок безпосередньо сільгоспвиробників, сертифікованих господарств, які вміють правильно вирощувати якісне насіння.

«Рішення Європарламенту для мене — це виклик для української насіннєвої галузі. Адже технічно розпланувати виробництво, переміщення, покращення поставок між Україною та ЄС не є нездійсненною місією. Гадаю, найбільшим викликом для нас буде репутаційний — чи будуть європейські фермери та замовники готові приймати насіння, виготовлене в Україні», — стверджує Сергій Клішин, директор бізнес-підрозділу насіння ТОВ «Сингента».

Клішин наголошує, що якість українського насіння вища того, що виготовляють європейські колеги. Саме через те, що існує регуляторний пресинг на ведення господарства в Європі, виробництво дорожчає з кожним роком, до того ж не на 1−2%.

«Маємо сподівання, що тепер у українських виробників є можливість знизити ціни як на власного фермера, так і для європейського», — підсумовує директор бізнес-підрозділу насіння ТОВ «Сингента».

В асоціації резюмують, що шлях, який було пройдено Україною за ці роки, був дійсно складним та тривалим, проте, саме завдяки йому насіння українського виробництва не поступається якісним показникам європейського.

Нагадаємо, експерти вважають, що в Україні немає добре поставленої селекційно-насінницької роботи.