Висушені гроші, або Як заробити на фруктових чіпсах

Один із способів переробки фруктів – їх сушка. Наскільки це прибутковий бізнес, дізнавався Agravery.com.

журналіст

Фруктові чіпси в Україні почали виробляти не так давно. У квітні 2003 року кооператив «Агродвір» (село Зіболки, Жовківський р-н, Львівська обл.) отримав грант від Агентства США з міжнародного розвитку. За його рахунок було закуплено 4 машини потужністю 70 кг за зміну та 4 вентиляційних пристроїв фірми «Ферузи», загальною вартістю 84 тис. грн. Тоді голова кооперативу Петро Федина на офіційному відкриттю сушильного виробництва заявив, що господарство планує отримувати щорічний прибуток на суму 500 тис. грн.

На початку ХХІ ст українці, за словами Петра Федина, були ще не готові до такого продукту як фруктові чіпси. По-перше, вони дорожчі за звичайні картопляні чіпси, по-друге, на той час не сформувалась культура їх споживання. Існує ще один аспект виробництва фруктових чіпсів — його затратна частина. На жаль, встановлення потужностей для переробки фруктів чи ягід потребує суттєвих затрат, яких у садівничих господарств не вистачає.

«У радянські часи на кожному садівничому господарстві займалися переробкою власної сировини, а сьогодні таких господарств небагато: максимум 30. Яблучні чіпси — це продукт, поки новий для наших співвітчизників, але я впевнений, що попит на нього буде тільки зростати. Зазначу, що такі чіпси корисні, адже в них зберігаються усі вітаміни, мінерали, мікроелементи, які містяться у вихідній сировині. Крім того, у них немає трансжирів, які є, наприклад, у картопляних чіпсах. Це хороша альтернатива швидким перекусам. Ягідні, овочеві чіпси — вони популярні, але їх популярність ще не на піку. Цей ринок поки починає розвиватись. Це ще незаповнена ніша», — каже Володимир Печко, голова громадського союзу «Укрсадвинпром».

В залежності від потужностей виробництва, сушильня може коштувати 1 млн грн, а є й такі, що продаються за 20 млн грн — все залежить від фірми, виробника, її потужності тощо. Слід зазначити, що сьогодні фрукти переробляють у соки.

Амбіційні плани

 

Сет сухофруктів від кооперативу «Файні ябка». фото: facebook Файні ябка

Найбільш перспективним шляхом розвитку переробної інфраструктури є об'єднання у кооперативи. Про це свідчить досвід «Файних ябків». На Івано-Франківщині, у селищі міського типу Обертин, Тлуматського району розташувався кооператив «Файні ябка». Організували його у січні 2017 року і спеціалізується кооператив на переробці фруктів, ягід, овочів та грибів. Цей кооператив є яскравим прикладом того, що українці таки вміють домовлятися.

«Ми кооперуємось із жителями сільської місцевості та приймаємо сировину, в тому числі яблука, саме від них. Потім фрукти миємо вручну та розфасовуємо їх на I та II сорт. Після просушування яблуко нарізаємо на слайси зі шкіркою, але вибираємо серцевину. Викладаємо слайси на стелажі та ставимо їх у сушку. Сушимо конвекційним методом, тобто теплим повітрям. Яблучні чіпси робимо виключно з I сорту і у нас вони 2 видів: звичайні та з додаванням кориці та цукру, саме останні користуються попитом.

Яблучні з додаванням кориці та цукру і полуничні чіпси від кооперативу «Файні ябка». фото: facebook Файні ябка 

Яблучні чіпси у нас з’явилися минулого року. Також, ми виробляємо полуничні, грушеві, цитрусові чіпси. За моїми спостереженнями, споживачі все більше уваги приділяють здоровому харчуванню, тому зацікавлення фруктовими чіпсами зростає", — розповідає Інна Ткачук, керівниця кооперативу «Файні ябка».

Продукти «Файні ябка» реалізують через інтернет ресурси, зокрема, на сайті чи через соціальні мережі та у невеликих магазинах в регіоні.

З власного досвіду

 

Початок бізнес-історії Оксани Тімченко та Іллі Третнікова здивував багатьох. Молоді люди відмовилися від життя у столиці та переїхали у село Шевченкове Черкаської області, де почали сушити не тільки ягоди, овочі, фрукти, а навіть дині та кавуни. Сушіння проводили при температурі до +40°С без використання оксиду сірки (Е220). Саме у таких сухофруктах концентрація корисних вітамінів і ферментів як мінімум в 10 разів більше. Основний принцип їх господарювання — мінімальне втручання в природу і, звичайно, ніякої хімії. На початку на еко-фермі було 45 соток малини, 6 соток суниці, кущі чорної смородини та яблуневий сад. Agravery.com поцікавився, як розвивається їх бізнес сьогодні.

«Якщо думати, що сухофрукти — це манна, яка впаде на голову, то мушу засмутити, це не так. Це цікаво, це корисно, але це й великий труд. Так, наприклад з 8−12 кілограм свіжої малини виходить 1 кілограм сушеної. Тому, коли нас питали, чому така дорога сушена малина, потрібно розуміти, щоб отримати 1 кілограм сушеної малини потрібно по об'єму близько 10-ти літрове відро малини. Основний акцент ми робили на якість продукції.

Незважаючи на те, що нам подобалась наша справа, ми вирішили здійснити свою мрію, а саме відправитись у подорож. Тому еко-ферму вирішили продати", — каже Оксана Тімченко.

Інтернет-магазин SHANTI FRUITS Оксана Тімченко та Ілля Третніков закрили.

У рітейлі та інтернеті

 

фото: facebook Еко Чіпси

На полицях магазинів фруктові чіпси уже не екзотика, вони асоціюються у споживачів зі здоровим способом життя. Але, що цікаво у переважній більшості у рітейлі представлена імпортна продукція, зокрема у великому ТЦ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна».

«В асортименті METRO представлена категорія фруктових чіпсів — поки що бананові і кокосові, а також яблучні слайси. Наразі співпрацюємо з двома імпортними постачальниками.

Станом на сьогодні, ми на етапі підписання контракту з вітчизняним виробником, який поставлятиме яблучні, грушеві та інші фруктові чіпси, а також з імпортним постачальником, який поставлятиме овочеві чіпси", — зазначає Еліна Мяло, менеджер категорії «Кондитерські вироби» компанії «МЕТРО Кеш енд Кері Україна».

За останні роки, відзначають у торговому центрі, попит на фруктові та чіпси дійсно виріс. Це може бути пов’язане з поширенням в Україні тренду на здорове харчування.

Однак, більшість вітчизняних споживачів замовляють дієтичні снеки — овочеві та фруктові чіпси або фріпси через інтернет-магазини виробників чи соціальні мережі. Їх вартість досить різниться, споживачу важливо не забувати, що «безкоштовний сир буває тільки у мишоловці».

Виробники даної продукції свідчать, що сушіння фруктів — це досить затратна справа. Як пригадує Олексій Руденко, засновник компанії «Еко Чіпси», перші декілька місяців після виходу на промисловий рівень роботи було багато, інвестиції великі.

«Необхідно було швидко нарощувати асортимент і обсяги. Паралельно із цим шукати постачальників овочів та фруктів, займатися підбором відповідного пакування та збутом продукції», — додає Олексій Руденко.

фото: facebook Еко Чіпси



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама