Віктор Шеремета: Ми працюємо над фондом, де фермер візьме кошти на придбання землі

На початку жовтня ​Кабінет міністрів України призначив віце-президента Асоціації фермерів і приватних землевласників України Віктора Шеремету заступником міністра аграрної політики і продовольства з питань фермерства. «Як я і обіцяв, ми приділимо серйозну увагу розвитку українського фермерства. В бюджеті ми вже передбачили 1 млрд грн на його підтримку і також я обіцяв, що буде в Мінагропроді введена посада заступника з розвитку фермерства та за пропозицією Асоціації фермерів буде призначений на неї Віктор Шеремета. Тепер потрібно робити реальні справи і відроджувати українське фермерство», — заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман. В своєму першому інтерв'ю Віктор Шеремета розповів про те, чим саме займатиметься та яка допомога потрібна фермерам.

Як фермери сприйняли появу окремого замміністра, що ними опікуватиметься?

- Кожен день звертаються, приїзжають на прийоми з пропозиціями, інколи засиджуємося до пізнього вечора, обговорюючи проблеми і пропозиції. Головне, що турбує сьогодні фермерів, щоб мільярд гривень, який в бюджеті передбачений на їх підтримку, дійшов безпосередньо до фермера і щоб коштами не скористалися інші. Адже тільки з’явилася інформація про цей мільярд, почали утворюватися легальні і не зовсім легальні фермерські господарства. Ще коштів немає, але умовні претенденти вже в черзі.

Фермери вам розповідають про існування не справжніх фермерів?

- Багато хто не сприймає, що на ці кошти можуть претендувати одноосібники. Але я вважаю, що цією преференцією повинні скористатися чим більше сільгоспвиробників. Щоб кошти дійшли в найглибше село. Щоб не було так, як раніше, - хто перший добіг “до корита”, той і отримав. Щоб ті фермери, які не знають, які навіть документи потрібно подати на отримання, змогли скористатися державною підтримкою. Ці кошти  мають бути розподілено просто і без впливу чиновників.

І багато скарг на паперових фермерів?

- Не багато. Але люди бояться, щоб виділені кошти пішли чітко за призначенням.

Чи мають фермери бачення, за якою схемою і на яких умовах мають розподілятися кошти?

- Вже як замміністра, я побував у всіх регіонах України, просив фермерів надавати свої пропозиції і бачення щодо цього питання. Зустрічався з цього приводу з різними громадськими організаціями і об’єднаннями. Лише в спільному пошуку ми можемо знайти істину. Сьогодні ми працюємо не лише з тими, для кого призначені ці кошти, але і з державними установами: Міністерством фінансів і Міністерством економіки, щоб відпрацювати алгоритм розподілу грошей.

Ми розраховуємо, що кошти отримують не десятки фермерів, а тисячі. В будь-якому випадку будуть не задоволені, але ми зробимо все щоб це було найбільш справедливо.

Чи є якісь конкретні критерії, хто є фермером в Україні? Є якісь чітко визначена методологія?

- Концепцією визначено, що це господарства, які мають до 100 га землі. Але класичне визначення фермерства - це сімейне господарство, де працюють члени родини і на певні роботи залучається наймані працівники.

Яким з цих визначень керуєтесь?

- Фермери вже висловлюють припущення, що деякі компанії, які мають багато землі, можуть зареєструвати господарства по 100 га і претендувати на ці кошти, але ми плануємо зробити мікрокредити, які просто будуть не цікавими для великих компаній. Для дрібного виробника сума 20 тис грн буде стартом, а для для великої компанії це не гроші.

Хочемо залучити місцеві громадські організації, які знають фермерів на місцях. Вони будуть підтверджувати чи дійсно цей фермер працює на землі, коли засноване господарство і чи займається виробництвом

А мікрокредити до якої суми?

- Я б хотів, щоб сума була до 20 тис. грн. Це будуть обігові стартові кошти.

Читайте також: Рік з KUHN: Листопад – час обирати сівалку

Ви не боїтеся, що залучення громадських організацій стане додатковим джерелом корупції на місцях?

- Маю на увазі Асоціацію фермерів та приватних землевласників, яка виключає вплив великих агрохолдингів чи сільгоспкомпаній. В великих громадських об’єднань, які лобіюють інтереси великих компаній, немає розгалужень по районах. Вони працюють переважно в Києві. І ви подивіться на їх офіси, фінансовий ресурс, то звісно стає зрозумілим, що фінансування не з внесків членів організації.  

Чи не плануєте все ж таки виробити чітку методологію визначення “фермер”, за якою розглядатимуться заявки на державну допомогу?

- Я вважаю, що формат “мікрокредитів” не цікавитиме великі компанії. Для більшого кредитування буде залучено Фонд підтримки. Інший напрямок, над яким ми працюємо і він поки що знаходиться на стадії проекту, це залучення банків. Має бути гарантована застава для фермерів і відсоток найнижчий з тих, що можна зробити. Але у фермерів проблеми з заставою.

Обери допомогу

В 2017 році  з 40 тисяч ФГ на отримання державної допомоги подалися лише 308. Це свідчить про недовіру до держави, чи незнання фермерів про цю програму, чи складну процедуру подання?

- Так, заявок подано було 308, а отримали кошти 219 фермерів. В середньому це 200-300 тис. гривень на господарство. Всі знали, яка сума припадає на кожну область, в середньому це 2 млн грн. Вони порахували і якщо подано було заявок від 10 фермерів, то не було сенсу далі подаватись. Кошти по цій програмі були повністю використані і освоєні.

Конкурсні комісії працювали в областях, засідання і голосування проходили в онлайн режимі. Кожен міг зайти і подивитись хто подає документи і претендує на кошти. І наскільки мені відомо, то оскаржень і невдоволень не було, лишень в Одеській області були нарікання від претендентів, що не так пройшов конкур відбору.

Чи є розуміння на рівні Мінагрополітики, навіщо виділяються ці кошти? Щоб збільшити виробництво аграрної продукції, чи підтримати населення на місцях, чи створити стійкий прошарок фермерів?

- Якщо 10 років назад з карти України зникало 10 сіл, то сьогодні щорічно зникає 30 сіл. Тенденція збільшується. І це один із факторів як нам зберегти село. Всі розуміють, що великі господарства особливо не допомагають місцевим громадам і села приречені до зникнення. Наше завдання, щоб за допомогою підтримки відродити села. Звісно, попередні роки підтримка була мізерною, але в 2018 році мільярд дасть певний стимул роботи нашим невеликим фермерським гоподарствам.

Читайте також: Винен банкроту, або якщо кредитор - банк під ліквідацією

Чи робили ви статистику по 308 поданим заявкам в 2017 році, чим займаються господарства і в яких галузях працюють?

- В першу чергу, отримували допомогу господарства, які займаються тваринництвом, овочами, ягодами і нішевими культурами. Найбільші суми допомоги зосереджені в Південних і Східних областях через великі обсяги валової продукції. А це береться як критерій для області при визначенні розміру суми. Там переважають господарства з вирощування зернових. Звісно, пріорітет був за господарствами, що займаються тваринництвом, ягідництвом, овочівництвом, але якщо не було таких, то кошти розподілялися серед іншими. Я був на Херсонщині, і якщо на Західній Україні пай 3 га, то там - 7-10 га. В Херсонській області великі площі і менше людей, тому, зрозуміло, що для цього регіону більш характерно зерновиробництво, овочівництво і баштанництво.

Фермери якої області в 2017 році отримали найбільше дотації?

- Кіровоградська, Дніпропетровська, Одеська області і це ж знову таки зумовлено тим, що в цих областях найбільше виробляється валової продукції. Погоджуюсь, що подібний механізм розподілу не зовсім чіткий, бо наприклад на Закарпаття припадає всього 260 тис. грн.

Чи будуть враховані такі неточності при розподілі фермерських коштів в наступному році?

- Звичайно, підхід потрібно змінювати. Система передбачає якраз дрібних виробників, які в тих регіонах, як правило займаються не великим зерновим господарством.

Зараз створюється багато кооперативів. Чи має Міністерство підтримувати кооперацію? Як?

- Я знаю менталітет наших фермерів, навіть підтримка їм потрібна не так фінансова, як організаційна, бо важко в кооперативи завернути тих, хто вийшов із колгоспів. Всі хотіли самостійного, незалежного життя і тепер людина стає залежною, що буде на когось працювати. В багатьох нема розуміння, але ми ж розуміємо, що для дрібних, особливо хто займається, наприклад, ягодами, кожному сховище чи холодильник не побудуєш. Так само і молокозбирачі.

Чи цікава програма відшкодування 20% на сільгосптехніку фермерам?

- Так, ми думаємо для фермерів навіть збільшити цей відсоток. На мою думку, це один із прозорих методів держпідтримки. Купив техніку, взяв документи, здав їх у держбанк і тобі повернули частину коштів.

Чи є саме фермери, які взяли допомогу?

- Так, правда не всі знали, що через держбанки треба було проплату зробити і тому купували через інші банки. Але є час і на наступний рік вже буде краще .

Паперові проблеми

Є думка, що для збереження сіл, краще підтримувати не агровиробника, а соціальну інфраструктуру. Якщо отримало допомогу в районі одне господарство, то добре, але якби ці кошти було виділено на дороги, лікарню, то користь від цих грошей відчували б усі місцеві жителі.

- Слушна думка, ми сьогодні працюємо над розвитком інших напрямків, один з них - розвиток сільських територій. Вчора ми попередньо розглядали грантові проекти. Сума 600 млн на всю Україну. Я наголошував, щоб за один з важливих критеріїв брали участь місцевої громади або місцевого бюджету. Щоб не тільки дотаційні кошти. Коли я працював в районі, бачив, що де люди до проекту додали власну копійку, вони беруть проект. Якщо місцева громада не залучена, то такі проекти не мають успіху. Подароване, на жаль, не ціниться.

Читайте також: Гроші на списання: чому ДФС зняло гроші з рахунків аграріїв

Якою має бути громада, щоб вона мала змогу отримати таку допомогу чи грант?

- Я читав проекти, а це понад 200 штук - водогін, відновлення пожежної безпеки, облаштування лікарні, кооперація. Якщо громада вважає, що це їй потрібно і вона до цього долучається і пише про ефективність цього проекту, то всі Міністерства, які є в складі Конкурсної комісії з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізуватися за рахунок коштів державного бюджету отриманих від ЄС, це підтримають і вона може бути переможцем.

Що як правило просять? Гроші на що?

- Здебільшого такі проекти стосуються доріг, освітлення, водогонів, вирощування енергетичних культур, відновлюванної енергетики. До речі, зараз громади взагалі не подають проекти по газифікації населених пунктів.

Чи існує протистояння між фермерами і агрохолдингами? Наприклад, агрохолдинги зазначають, що багато фермерів працюють в “тіні”, не платять податки, не утримують села.

- Був на Форумі, який висвітлював тенізацію української економіки. Економісти порахували і розповіли, що в Україні “в тіні” найбільше грошей знаходиться в офшорах і через безмитне ввезення товарів. Сільське господарство в тіні працює, але це відсоток не великий. Причому в тіні працюють як невеликі агровиробники, так середні і великі.

Державну допомогу треба надавати тим, хто працює офіційно і легально. Працювати “в тіні” не правильно, але тому є причина. В 2016 році було відмінений спецрежим ПДВ. І дрібним виробникам потрібно було переходити на загальну систему оподаткування з усіма наслідками, тримати бухгалтерію, це занадто складно. Багато таких тоді з’явилося, які пішли працювати у тінь.

Сьогодні їх можна вивести з тіні репресивними методами - послати податківців і всіх перерахувати та змусити платити. Хоча, якщо органи місцевого самоврядування працювали б добре на своїх місцях, адже це їхні податкові надходження, то можна було навести лад. Місцева влада знає кількість землі і отримувати податки - це їх завдання.

Але можна ще підійти до цього економічними методами, тому ми передбачаємо державну підтримку тим, хто працюватиме лише відкрито.

Чому в 2017 році побільшало випадків рейдерства на агропідприємствах, чим це зумовлено? Що робиться на рівні держави, щоб захистити від цього явища фермерів, адже саме вони найчастіше є жертвами захоплень?

- До 2013 року, поки не було електронного реєстрування договорів оренди, таке саме рейдерство існувало, але про нього ніхто особливо не говорив. Сильніші забирали в слабших, пайовиків обманювали, переманювали, зацікавлювали, залякували.

За останні 10 років земля суттєво змінила своїх користувачів, але ніхто не говорив тоді, що то рейдерство. Класичним рейдерством вважається, коли за рахунок інтелекту хтось стає користувачем власності, але в нас не за рахунок інтелекту, а за рахунок сили, бандитизму.

Читайте також: AgriTech в Азії: як інновації змінюють сільське господарство

Зараз створені Антирейдерська міжвідомча робоча група при Кабміні та антирейдерські обласні штаби і регулярно проводять аналіз усього, що відбулося за перший період, приймаються рішення, надаються вказівки Міністерству внутрішніх справ, Міністерству юстиції України, прокуратурі розібратися в цих питаннях і ліквідувати. Звісно, не так просто сьогодні це зробити з нашими силовими структурами, на жаль, вони не завжди вчасно реагують.

Розглядаючи деякі випадки, цікавлюся, чи по місцю реєстрації договору оренди, чи по місцю зміни власника, чи по місцю знаходження це проходило. І завжди з’ясовується, що бандити знаходили приватного нотаріуса з яким вступали в змову і робили незаконні речі.

Тут можна говорити як про об’єктивні вирішення цього питання. Років 5 назад, коли виникло питання реєстрації договорів, фермери на всіх зібраннях просили спрощену систему реєстрації договорів. Це наша найбільша проблема. Дали  спрощену систему реєстрації договорів, коли реєстратор іншого краю може зареєструвати договори, і після цього почалися проблеми. Реєстратор має бути на місці знаходження підприємства чи господарства. Звісно, будуть зловживання, але якщо ця людина, яка зробила незаконну реєстрацію знаходиться на місці, то йому буде не зовсім комфортно працювати в населеному пункті.

Електронна карта державного кадастру виправила цю ситуацію, допомогла реєстраторам договорів?

- Накладки виникали через те, що до 2013 року реєстрація договорів проходила на паперових носіях. Потім перейшли на електронний варіант і дані з паперових носіїв вчасно не перенеслися в електронну базу. Реєстратор, коли заходить в базу, відповідно бачить, що немає реєстрації, а перевірити далі немає бажання або немає потреби. Так і виникають подвійні реєстрації.

Дайте землі? 

Чи хочуть фермери відкрити ринок землі і на яких умовах?

- Якщо говорити за дикий ринок, тобто можливість всім продавати і всім купувати без обмежень, то фермери категорично проти. Якщо ж зробити цивілізований ринок і визначити критерії, навіть ті, що зараз обговорюються - може купувати фізична особа, 200 гектарів у руки. Я б ще додав, щоб той, хто купує землю, має приїхати і жити в тому населеному пункті, де знаходиться земля. Якщо такі критерії будуть визначені, то не викликатиме зовсім негативних відгуків. Ще великим плюсом було б створення фінансового Фонду, за рахунок якого фермери б могли самі купити цю землю.

Навіть якщо відкриється ринок, то в багатьох, особливо дрібних фермерів, немає ресурсу купити землю. Зараз ми працюємо над тим, щоб створити такий фонд, де можна фермеру взяти кошти на придбання землі. Фінансувати Фонд будуть донори з інших джерел,але не Міністерство аграрної політики.

А скажіть по асоціації фермерів. В інших країнах, де діють такі асоціації, вони надають купу послуг фермерам: ветеринарні, аналіз грунту, лабораторії і технології. Чи не хотіла б асоціація фермерів вибудувати і в нас таку структуру?

- Не так асоціації, як аграрні палати, які створені фермерами. Вони надають технічну консультацію, і потреба в такому органі надзвичайно велика. Ми на сьогодні не знаємо перелік техніки, яка найякісніша, найбільше підходить до ферми. Десь сусід в сусіда спитав і хтось сказав, взяв нормальний, наче працює, можна купувати. Так само насіння і худоба. Якщо б була спільна узгоджена думка і визначення якості, то всі б купували рекомендоване. В нас це реально зробити, але це не короткострокова перспектива.

Скільки в нас за останньою статистикою фермерів і скільки вони обробляють землі?

- Числиться більше 40 тис., більш-менш ефективні – близько 33 тис., які 4 млн га обробляють. Звісно, хто не може фізично потягнути, той здає в оренду, але основна маса тих, хто з останнього тягнеться аби працювати.

А за цей рік багато ФГ припинили роботу?

- За останні 10 років десь на 10 тис. зменшилось.