AgriTech в Азії: як інновації змінюють сільське господарство
Сільське господарство було і залишається одним з найбільших секторів економіки в Азії. Зростання ролі і пришвидшення динаміки розвитку агросфери в азійських країнах зумовлені об’єктивно, адже за прогнозами в найближчі 50 років населення цих країн має збільшитися вдвічі.
Сьогодні найбільший сільськогосподарський потенціал в регіоні зосереджено у виробництві свіжих овочів, морепродуктів та рису.
Наприклад, В’єтнам є одним з найбільших виробників свіжих овочів – 1,5% в світовому виробництві, цитрусових – 0,8%, зернових культур – 2%, м'яса птиці – 0,7%, яєць – 0,5%, яловичини – 0,6%.
За останні 5 років загальна вартість експорту досягла досить високого зростання (в середньому 12,8% на рік) у В’єтнамі, однак експорт сільськогосподарської продукції зіткнувся з труднощами і середній приріст становив лише 2,4% на рік. Як наслідок, частка сільськогосподарської продукції у загальному експорті В'єтнаму зменшилася з 13% у 2012 році до 9% у 2016 році.
Всього в 2016 році експорт аграрної продукції з В’єтнаму склав $19,3 млрд. Основними експортними категоріями були: кава, чай, прянощі - $4,7 млрд або 24% від агроекспорту, риба -$ 4,5 (23%), їстівні плоди - $3,2 млрд (16%), продукти з м’яса, риби - $1,7 (9%).
Варто зазначити, що найбільше зростання серед продуктів сільського господарства за останні п’ять років відбулося в експорті овочів та фруктів. У розрізі вартості плоди та овочі є третьою за величиною групою після кави та горіха кеш'ю. В 2016 році обсяг експорту плодів та овочів становив $2,46 млрд. - близько 16% від загальної вартості експорту всіх сільськогосподарських продуктів.
Імпорт сільськогосподарської продукції у 2016 році становив $ 28,8 млрд. Частка в загальному імпорті товарів в країну склала 14%. Більше всього було імпортовано до В’єтнаму: риби – $5,3 млрд (19% с/г імпорту), їстівних плодів – $3,5 млрд (12%), м’яса та субпродуктів – $3,3 млрд (11%).
Тобто у В’єтнамі спостерігається негативне сальдо зовнішньої торгівлі сільськогосподарськими товарами. Подібна ситуація існує і в Китаї, який традиційно є найбільшим економічним гравцем в регіоні.
У 2016 році товарообіг сільськогосподарської продукції у Китаї становив $185 млрд. Аграрний експорт склав майже $73 млрд, а імпорт - $111,57 млрд. Найбільше було імпортовано олійних культур, продуктів тваринного походження та зернових. Експортовано – морепродукти, овочі, фрукти.
Таким чином, головною характеристикою сучасного китайського ринку є його імпортоорієнтованість: у Китаї живе четверта частина всього населення планети, але в країні не вистачає ресурсів, аби забезпечити продовольчу безпеку населення. У 2014 році Китай став найбільшим у світі імпортером зерна (2,5 млн тонн). На частку Китаю вже припадає 50% світового імпорту сої, а до 2023 року країна стане лідером з імпорту кукурудзи.
Отже, хоча сільське господарство є важливою сферою економічної діяльності в регіоні, останніми десятиріччями майже всі країни відчувають гостру нестачу основних продуктів харчування, що зумовлює посилення їх залежності від світового ринку. Низькі темпи відтворення у сільськогосподарському виробництві зумовлені передусім незадовільним технічним і технологічним забезпеченням, відсутністю інноваційних технологій.
Сьогодні аграрії цих країн разом з урядами та міжнародними організаціями намагаються вирішити цю проблему.
У В’єтнамі 1,3 млн фермерів почали використовувати інноваційні технології в сфері вирощування рису. Вони використовують Систему інтенсивного рисівництва - the System of Rice Intensification (SRI), розроблену для збільшення урожайності рису, використовуючи менше насіння, води та мінеральних добрив. Крім того, для вирішення проблем у сфері рисівництва компанія Bayer Vietnam, в партнерстві з дослідницьким інститутом Cuu Long Rice Research запропонувала інноваційне рішення, яке допомагає фермерам більш ефективно боротися із бур’янами. Мова йде про технологію сухого прямого посіву (Dry Direct Seeding Technology).
У Китаї на модернізацію аграрного сектору буде виділено $450 мільярдів до 2020 року. Використання мінеральних добрив, дослідження генетично модифікованого насіння та регулювання сільськогосподарської сфери скоріш за все стануть ключовими елементами цієї політики.
Крім того, уряд використовує ці кошти для розвитку сільської місцевості.
Минулого року було започатковано проект «Інноваційна сільськогосподарська діяльність в Азії» (Feed the Future Asia Innovative Farmers Activity - AIFA), що фінансується Агенством США з міжнародного розвитку (USAID). Проект має на меті підтримати дрібних фермерів країн Південної та Південно-Східної Азії у процесі технологізації виробництва, що дасть змогу збільшити доходи, одночасно підвищуючи продовольчу безпеку та уникаючи необхідності міграції. AIFA створює мережі для об’єднання підприємців, інвесторів, науково-дослідних інститутів, неурядових організацій. Завдяки конкурсу Tech4Farmers Challenge, AIFA знаходить нові технології для місцевого садівництва та розвитку аквакультури, які мають потенціал для підвищення продуктивності та доходів регіону, а потім забезпечує підтримку у реалізації цих технологічних рішень. Технології, які можуть включати в себе інноваційні бізнес-моделі, підпадають під чотири роки категорії: інтелектуальні послуги та інформація, інноваційні фінансові послуги, технології зберігання та подальшого використання продукції, а також низьковитратні технології.
Це приклади реформ, які необхідні сільському господарству азійських країн. Динамічний розвиток регіону потребує сталого розвитку сільського господарства і вимагає сучасної сільськогосподарської політики для підвищення ефективності, продовольчої безпеки, збереження ресурсів та захисту навколишнього середовища. Хоча AgriTech в Азії є молодими, вони постійно розвиваються, і все більше IT-компаній в Азії починають займатися вирішенням проблем сільського господарства - від ефективного управління сільськогосподарськими продуктами до збільшення урожайності та фінансування.
З огляду на глобальний характер ринків і технологій в сучасному світі українці не можуть залишатися осторонь новітніх тенденцій розвитку сільського господарства і для зміцнення позицій на міжнародних ринках мають продукувати власні ІТ-розробки для фермерів. Наприкінці листопада в Україні розпочнеться міжнародний конкурс IT-рішень AgriTech Challenge, переможці якого зможуть випробувати свої сили на ринках Південно-Східної Азії.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Коментарі
0