В Україні пестицидне навантаження на гектар вдвічі нижче, ніж у ЄС

Про це повідомляє Роман Сластьон, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), передає agroportal.ua.

Зазначимо, що Європейський зелений курс (ЄЗК) зорієнтований в першу чергу на те, щоб допомогти ЄС виконати свої зобов’язання в рамках Паризької кліматичної угоди. Він ставить серйозні екологічні виклики перед власними виробниками, зокрема — сільським господарством. Угода European Green Deal — це цілий набір політичних ініціатив Єврокомісії з досягнення нейтрального впливу господарської діяльності на клімат.

«Українські виробники уже на поточному етапі вбачають у реалізації ЄЗК суттєвий бар'єр для подальшого постачання агропродукції до ЄС. Якщо сліпо слідувати вимогам Green Deal, ми або втратимо ринок збуту, або наша продукція буде неконкурентоспроможною», — вважає Сластьон.

На його думку, слідувати екологічним доктринам без відповідних компенсацій практично неможливо. Це розуміють у ЄС, тому і передбачили фінансову підтримку. Але у нас із ними початково нерівні умови та різні підходи до сільського господарства. Якщо в ЄС фермери отримують €300 дотацій на кожен гектар, то в Україні агробізнес мусить перш за все бути ефективним, щоб виживати в умовах жорсткої конкуренції.

«Українським виробникам такі дотації не те що не світять, навпаки, щороку на агробізнес збільшується податковий тиск. Все, на що зараз може розраховувати Україна, — це технічна допомога ЄС у адаптації законодавства чи позики європейських фінансових інституцій», — додає Назар Бобицький, керівник Брюссельського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі.

Однак, за словами Тараса Висоцького, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна буде адаптуватись до нових «зелених» стандартів, які впроваджує ЄС, в рамках існуючих фінансових можливостей. Зокрема, згідно уже прийнятого до другого читання законопроєкту №3295 органічне сільське господарство буде йти окремим блоком, на який готується державна підтримка.

«З 2021 року будемо пропонувати програми з підтримки органічного виробництва. Окрім того, поступово рухатимемося в інших напрямках, пов’язаних із „зеленими“ вимогами. Також необхідно впроваджувати певні норми на національному рівні, щоб гарантувати вітчизняним компаніям збереження доступу до європейського ринку», — наголошує Висоцький.

Разом із тим, угода несе багато суттєвих ризиків. Один із таких — наміри ЄС скоротити на 50−70% впродовж наступних 10 років використання засобів захисту рослин.

«Це може мати наслідком наджорстких фітосанітарних норм в законодавстві ЄС з відстеження максимальних залишкових рівнів пестицидів при імпорті агропродовольчої продукції. Якщо ми отримаємо подібні бар'єри впродовж наступних років, українські виробники будуть змушені швидко пристосовуватися до нових стандартів, перебудовувати ланцюжки», — пояснює Бобицький.

За словами Романа Слстьона, пестицидне навантаження на гектар в Україні на даний час уже вдвічі нижче, ніж у ЄС. Тож не варто стрімголов мчатися за скороченням застосування ЗЗР слідом за європейськими аграріями.

«Якщо приймати цільові рівні ЄС з використання, то ми вже вклалися в нормативи. Ми довгий час суттєво відставали в інтенсивності виробництва в рослинництві, тому для України зниження на 50% використання добрив і пестицидів точно не актуальне», — підсумовує експерт.

Нагадаємо, в Україні можуть оновити допустимий вміст хлорпірифосу в агропродукції.