В Україні необхідно посилити контроль обігу та використання ЗЗР — експерти

Про це повідомив Віталій Ільченко, представник Спілки українських підприємців, засновник українського підприємства UKRAVIT, під час круглого столу «Проблемні питання які виникають під час застосування засобів захисту рослин», передає журналіст Agravery.com.

«В Україні склалася проблема недостатнього контролю з боку Держпродспоживслужби за ринками на яких є обіг пестицидів та агрохімікатів і не тільки зі сторони Держпродспоживслужби, а й із сторони громадських організацій, у яких не вистачає ресурсів для досліджень, хоча вони знають як саме ці дослідження робити», — розповіла Тамара Підберезняк, голова ВГО «Фумігаційної асоціації України».

За її словами, якщо говорити про законопроект №4200, то експерти його обговорюють близько 7 років. Цей законопроект публікувався для регуляторного обговорення вже 3 рази, але, мабуть, вже необхідно вносити до першого читання те, що є. У цьому законі є багато слушних пунктів, які наближають Україну до європейських норм. Зокрема, впровадження навчання щодо правильного поводження із пестицидами і агрохімікатами.

«Зараз відомі факти, коли на елеваторах використовують заборонені фосфіди магнію та алюмінію. Однак вдіяти з цим нічого не можливо, оскільки пройшла дерегуляція, а громадські організації навіть не можуть скласти реєстр тих фірм, які займаються обігом пестицидів. Таким чином цілісної картини не можна скласти», — пояснює Підберезняк.

Експерт стверджує, що обмежити реалізацію пестицидів першої групи токсичності обов’язково необхідно, оскільки уже скоро розпочнуться весняно-польові роботи і аграрії почнуть неконтрольоване використання цих пестицидів.

Разом з тим, голова ВГО «Фумігаційної асоціації України» наголошує, що раніше, щоб провести локалізацію шкідників треба було звернутися у Санстанцію для проведення дератизації та дезінфекції, які проводилися виключно під наглядом фахівців. Зараз цього немає. Тому це питання також необхідно відрегулювати, щоб це виконувалося під наглядом фахівців.

«Нещодавно ми отримали листа від хорватської компанії, яка просить поставити з України формуляції хлорпірифосу та гліфосату і змінити в документах їхні назви. Це європейська країна, яка говорить, що зробити їх не може, але розповідає, що з Китаю завозить. Заборонені пестициди в Україні продаються й досі. Їх везуть, змінюючи назву препарату. Щоб це все змінити необхідно, щоб кожна упаковка препарату мала унікальний код товару, якщо це не ввести, то ми ніколи не зможемо контролювати обіг ЗЗР», — підкреслює Віталій Ільченко.

На його думку, кожна етикетка повинна інформувати про склад препарату за основними компонентами, які мають вплив чи значення для безпеки довкілля. Наприклад завозиться цей препарат з Китаю. Компанія-замовник розуміє, що це препарат із діючою речовиною хлорпірифосу, який там розчинник, чистота діючої речовини. Тому, що в документах може бути вказаний один розчинник, а по факту доставляють інший, може бути метиловий спирт, тому що це найдешевший розчинник.

«У певних препаратів мають бути чіткі регламенти до застосування — інформування чи узгодження про проведення таких робіт. До прикладу навколо заповідних зон аграрії мають сповіщати про проведення внесення ЗЗР та узгодити із контролюючими органами у простій формі, щоб не було перепон у веденні бізнесу, щоб не допускати загибелі птахів та диких тварин», — зауважує фахівець.

Засновник UKRAVIT коментує, що на полях ще досі використовують препарати із вмістом фосфіду цинку. Тому коли відбувається загибель, то вносять у землю інші препарати, щоб «замести сліди». Крім тог, фосфід алюмінію у мережі Інтернет продається як засіб проти кротів, який вільно можна придбати.

«Тому необхідно при розгляді законопроекту внести саме маркування та ідентифікацію кожного продукту. У такий спосіб компанія із утилізації тари зможе виводити з реєстру цей препарат. Можна буде легко вести електронний реєстр. Залучити до цього проекту необхідно також Мінеоклогії та Мінцифри. В результаті Держпродспоживслужбі буде легше контролювати обіг агрохімікатів, адже в Україні наразі 40% ЗЗР — оригінальні, а 60% — фальсифіковані», — підсумував Ільченко.

Нагадаємо, Україна готова до напрацювання з ЄС сталих продовольчих систем.