Урівнює чи забирає. Що вирішує законопроєкт про мінімальний податок на гектар

Від лютого цього року в раді лежать три законопроєкти (3131, 3131-1, 3131-2) щодо запровадження поставленого податкового зобов’язання (ППЗ), або так званий мінімальний податок з гектара. Критика змусила втрутитись у справу президента Володимира Зеленського. Після урахування побажань представників агросектору, на світ з’явився четвертий варіант закону – 3131-д щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції.

Що вирішує ППЗ?

В Україні із 42 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель 12 мільйонів знаходяться в тіні. А це 28% від загальної площі. Частіш за все, власник паю здає його в оренду без договору. По документах така земля значиться як та, що не обробляють, тому за продукцію, яка на цьому полі вирощена, не сплачуються податки. Зі слів експертів, у 2019 році «тіньовики» не доплатили податків та інших платежів 6-22 млрд грн. І це щорічні втрати бюджетів всіх рівнів. При цьому  в офіційній оренді перебуває близько 25 млн га сільгоспземель. Agravery.com вже повідомляло про сутність трьох попередніх законопроєктів, всі вони вводили мінімальний податок з гектара, але завдяки різним фінансовим інструментам. Після критики у раду внесли законопроєкт 3131-д, яким пом’якшили окремі норми. 

Читайте також: Українське зерно: очікування нових рекордів або вирішення старих проблем?

Таким чином для фізичних осіб підприємців, дрібних сільгоспвиробників і сімейних фермерських господарств ставку податку зменшено з 5% до 2% від НГО, що становить близько 540 грн за гектар. Передбачено перехідний період терміном на два роки, під час якого НГО сплачувати не потрібно. Також власники ділянок до 1 гектара, а також паїв, які перебувають в офіційній оренді, не будуть сплачувати поставлене податкове зобов’язання.  Для середніх і великих підприємств встановлена ставка 4,5% НГО – приблизно 1215 грн за гектар. Тут теж передбачено пільговий період – протягом трьох років: за 2021-й рік буде діяти ставка 3% НГО; за 2022-й– 3,5% НГО, за 2023-й–4% НГО; за 2024-й і надалі буде діяти ставка 4,5% НГО.

Не більше 1400 грн

Автори законопроєкту 3131-д прописали формулу, за якою розраховуватиметься мінімальний податок: поставлене податкове зобов’язання (ППЗ) =НГО × S × К × М/12.

Де НГО - це нормативно грошова оцінка, S- площа земельної ділянки, М-кількість місяців використання землі, К – коефіцієнт, максимальний розмір якого становить 0,045 (або 4,5%).

Нормативно-грошова оцінка  за формулою рахується  по кожній земельній ділянці, але не вище середнього значення по області. Наприклад, за цією формулою, якщо взяти середню грошову оцінку землі у 28 тисяч гривень за гектар, то максимальна сума поставленого податкового зобов’язання становить 1400 грн з 1 гектара на рік. 

У разі, якщо сума сплачених податків складе менше ніж ППЗ, то доведеться доплатити. Якщо сума сплачених податків буде більшою, то користувачам не потрібно сплачувати мінімальний податок з гектара.

Заберуть у бідних?

Противники закону вважають, що мінімальний податок на гектар змусить дрібних фермерів віддати свої паї за безцінь. А поступки, на які пішла влада, не гарантують, що мінімальний податок на гектар не буде збільшуватись згодом. Зі слів керуючого партнера юридичної компанії Winner Ігоря Ясько, також норми закону змусять сплачувати податки, незалежно від фінансового результату, отриманого з поля. 

Читайте також: Енергозбереження під питанням: як енергосервісні договори стали загрозою для аграрних

«Проштовхнути закон «в лоб» у влади не вийшло, народ почав обурюватись, тож вони вирішили піти на поступки. Було 5 % від НГО, а знизили до 2%. Також ввели пільговий період. Але проблема в тому, що мінімальний податок на гектар прив’язується до НГО, а НГО буде підніматись час від часу, що збільшить нарахування податкового зобов’язання. З точки зору наповнення бюджету - це добре, але з точки зору власника паю чи орендаря - це несе додаткові витрати.  Основна мета закону -  змусити власників паїв добровільно їх віддавати та продавати, коли буде введений ринок землі, тому що їм не буде вигідно тримати пай»,- каже керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько. 

Якщо платити, то всім

З ним не погоджується власник ПСП «Пісківське» Валерій Колоша. Він господарює на 3000 га сільськогосподарських площ. Території йдуть під вирощування кормів для 3200 голів худоби. Залишки гектарів засівають кукурудзою, соняшником та цукровим буряком. У минулому році всіх податків та зборів ПСП «Пісківське» сплатило понад 29 мільйонів гривень. Валерій Колоша каже, що мінімальний податок має дещо урівняти конкуренцію в агросекторі

«Є фермери, які не оформляють свою діяльність офіційно, вони збирають земельний банк по родичах та знайомих. Щось на цих землях вирощують і дешево продають перекупщикам. За це вони жодної копійки до бюджету не сплачують. Тому для чесної роботи в Україні потрібно, щоб всі платили податки. Не правильно, коли хтось сплачує, а хтось ні. Тому, вважаю, що противники мінімального податку на гектар це ті, хто звик працювати в тіні», - каже Валерій Колоша. 

Без зайвих сплат

Зі слів партнеру аудиторської компанії Crowe Erfolg Ukraine Ольги Богданової, закон 3131-д не вводить нових податків, а лише змушує платити ті, що вже існують. 

Читайте також: Сергій Галашевський: Збирати дикороси краще як сертифікований органічний оператор

«Закон 3131-д спрямований на запровадження контролю над обов’язковою сплатою мінімального податку. Бюджет України щорічно втрачає 50-70 млрд гривень через тіньові схеми з орендою землі. Найбільші зловживання у цій сумі припадають на сільське господарство. Закон також потрібен для зменшення дисбалансу податкового навантаження в агросекторі. Я здивована інтенсивністю критики цього закону, який з’явився останнім часом. Але в жодному куточку України я не зустрічала аграріїв, які були проти цього закону. Так, хтось каже, що 5% це забагато, що потрібно врахувати низку аспектів тощо, але ніхто не проти самої ідеї мінімального податку на гектар», - пояснила Ольга Богданова.

Податковий компроміс

Зі слів заступника голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайла Соколова, нема чого боятись і тим, хто здає свій пай в оренду офіційно - обов'язки сплачувати податки покладаються на орендаря. Разом з цим, ті хто працює легально, платять з одного гектару набагато більше – від 2 до 5 тис. грн – ніж це передбачається законопроєктом 3131-д. 

«Виручка з 1 га не може бути менш як 14 тис. грн і це, якщо працювати відверто погано, а якщо добре,  то  не менше 20 тис. грн. Якщо земля обробляється фізичною особою, вона повинна сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовий збір (ВЗ) з усіх своїх доходів, а це вiд 2,8 до 4 тис. грн з гектара в рік. Також до цієї суми потрібно додати податок на землю і ПДФО з орендної плати. Якщо фермер зареєстрований юридичною особою, то він буде платити єдиний податок 4-ої групи – близько 280 грн з 1 га, ПДФО та ВЗ з орендної плати – не менше 600 грн з гектара (19,5% з 3000 грн), ПДФО та ВЗ зі своїх доходів – теж не менше 600 грн з 1 га. Разом отримуємо 1480 грн. Це мінімальні розрахунки, реальний дохід з гектара після сплати оренди складає 3-6 тис. грн на рік», - зазначив Михайло Соколов.

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики вже підтримав доопрацьований законопроект 3131-д щодо детінізації сільгоспвиробництва та рекомендував його прийняти за основу в першому читанні.