Уряд на паливі: чому Кабмін відмовився від введення мита на ДП та скраплений газ

Мито на імпорт дизпалива та скраплений газ мали підняти цінники на українських АЗС, що запустило б ланцюгову реакцію зростання цін на  інші товари, а значить, і нову хвилю інфляції. Збитки, тільки в агросекторі, від введення мит сягали б від 2 до 3 мільярдів гривень щорічно.

Ледве встиг перевалити за екватор і без того важкий 2020 рік, а над українськими аграріями зависла нова біда: уряд з лютого поточного року не залишав ідею збільшити мита на імпорт ДП і зрідженого природного газу з Росії до 8,46%, із поступовим зростанням до кінця 2024 року на 25,4%. Про це Міжвідомчу комісію з питань міжнародної торгівлі попросили вітчизняні виробники пального ПАТ «Укрнафта», АТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укртатнафта». Комісія спочатку відмовила, але наприкінці травня це рішення було заблоковано і до ідеї введення мита знов повернулись.

Схожа ситуація нещодавно мала місце із добривами. Agravery.com вже повідомляло про звернення представників хімічної галузі до цієї ж комісії, з проханням обмежити поставки продукції їх закордонних конкурентів. Причину називають ту ж саму: імпорт вбиває вітчизняне виробництво. Активне лобіювання цієї ідеї почалось з травня. Після, були звернення асоціацій, протести аграріїв та навіть блокування доріг з вимогами відмовитись від квот. І вже 22 червня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) прийняла рішення не обмежувати поставки в Україну мінеральних добрив. 

Читайте також: Сергій Іващук: Квоти на добрива – це ручний режим перерозподілу коштів в агросекторі

Частка російського дизеля

За різними оцінками, частка російського дизеля на українському ринку складає близько 30%, майже стільки ж постачає в Україну Білорусь. Проте найбільше занепокоєння у власників вітчизняних НПЗ викликають обсяги поставок з Росії, бо там ця галузь субсидується з державного бюджету.

«Це призводить до великого ступеню залежності вітчизняного ринку дизельного палива від одного джерела імпортних поставок та суперечить стратегії національної економічної безпеки», - йшлось у тексті скарги виробників пального до комісії.

В той же час внутрішній виробник може забезпечити лише 25% річних потреб країни у дизпаливі. Запровадження мита для одного імпортера збільшить вартість палива незалежно від країни походження. Із лютого експерти попереджали, що тільки на старті запровадження митного бар’єру один літр дизеля може подорожчати на понад 1 гривню. 

Запаси на жнива

ПСП «Пісківське», що на Чернігівщині, господарює на 3000 га сільськогосподарських площ та має понад 3200 загального поголів'я ВРХ. Виробляють м’ясо, молоко, для худоби тут вирощують власні корми, а залишки площ засівають кукурудзою, соняшником та цукровим буряком. За рік господарство споживає до 5 тисяч тонн ПММ. Запровадження понад 8% мита на поставки дизеля у розпал жнив, могло суттєво вплинути на фінансову стабільність господарства.

Читайте також: Нафта у мінусі. Чи є плюси для українських аграріїв?

«Ми очікували на стрімкий ріст вартості пального. Від цього на пряму залежить підніметься собівартість виробництва. Планували робити запаси дизеля, поки ціна не пішла б вгору. Цього року ми не купляли наперед, бо ціни були низькі і, в середньому, нас все більш-менш влаштовувало. А це означало б додаткові витрати, щоб трошки заощадити згодом. Ми не можемо підняти ціни на свою продукцію, щоб компенсувати ріст собівартості, бо залежим від зовнішніх ринків. Ось і виходить, що за рахунок наших доходів, хтось зверху хотів помножити свої мільйони», - каже директор ПСП «Пісківське» Валерій Колоша. 

Ринки безжальні

У собівартості виробництва аграрної продукції паливно-мастильні матеріали займають 15%. Як наслідок, слід чекати зменшення рентабельності. 

«Підняти ціну на пшеницю, на жаль, неможливо. Ми залежні від зовнішніх ринків, бо пшениці в нас завжди більше, ніж ми споживаємо, і тому вона йде на експорт. А вдало продавати за кордоном ми можемо у разі конкурентоспроможної ціни. Не вийде комусь розповідати, що у нас тут підняли вартість пального, купляйте в нас дорожче. Також неможливо продавати дорожче пшеницю на внутрішньому ринку. Знов таки, завдяки залежності від експортної вартості», - каже аналітика компанії Agritel Олексія Єрьоміна. 

Ціни на пальне могли знизитись

На думку генерального директора «Украгроконсалт» Сергія Феофілова, від збільшення мита на ввезення дизельного пального та скрапленого газу, фермери, у короткочасній перспективі, у період перших 6-9 місяців, втратили б частину прибутку, маржа їх бізнесу знизилась, але в подальшому - після 12-18 місяців, ціни на пальне в країні могли знизитись. Звісно, якщо виробники палива не знайдуть нові варіанти втримати ціни всередині країни. 

«Аграрії, у короткостроковій перспективі, обов'язково зіткнулись із зростанням цін на паливо. Це призвело б до зростання витрат при виробництві і, відповідно, зниженню прибутку. За прогнозами світові ціни на основні види сировинних товарів українського аграрного експорту залишаться на рівні. Тому, у разі запровадження мита на окремі види палива, це знизить маржу при виробництві аграрних культур. Але в довгостроковій перспективі, ми кажемо про зростання пропозиції пального: запропоновані мита мали захистити внутрішнього виробника. Як наслідок, це мало знизити ціни. Однак захищеність внутрішнього виробника імпортними митами, може підштовхнуті їх наростити експорт, для стабілізації цін на високому рівні. При такому сценарії корекція цін на внутрішньому ринку малоймовірна», - каже Сергій Феофілов.

Позиція асоціацій

Як і у випадку з добривами, аграрні асоціації не бачать підстав захищати вітчизняного виробника палива та закликали прем’єр-міністра Дениса Шмигаля не запроваджувати мита.

«На даний момент в Україні діє один нафтопереробний завод – Кременчуцький НПЗ, що належить олігарху Ігорю Коломойському, фактично, є вітчизняним монополістом на ринку дизельного палива та займає частку більше 80% внутрішнього ринку», - йдеться у тексті зверненя асоціацій.

Читайте також: Наталія Прокопчук: Споживач ЄС хоче бачити на свої тарілці продукт, який був виготовлений поруч

В той час, у 2019 році, внутрішнє виробництво пального зросло на 22%, що вказує на відсутність тиску з боку імпорту. 17 червня фермери вийшли під стіни Кабміну, одна з вимог - не запроваджувати мита. Зі слів голови ГО «Аграрний союз України» Геннадія Новікова, тоді представники Мінекономрозвитку  запевнили, що мита вводити не будуть.  

«Під час акції до нас вийшли два заступники міністра економічного розвитку, Тарас Висоцький та Тарас Качка і заявили, що підстав запроваджувати мита немає. Подальше рішення комісії це перемога здорового глузду. Ми, звісно, маємо побоювання, що для збільшення цін на паливо будуть вводитись інші інструменти, бо в уряду є ще багато важелів для реалізації цієї ідеї. Але наразі вони зупинились, проте, аграріям слід бути на чеку і, як завжди, бути разом для захисту своїх інтересів», - пояснив Геннадій Новіков.

25 червня  Міжвідомча комісія повідомила про відмову від намірів проводити розслідування. А без нього уряд не може вводити мита.

«За результатами розгляду Комісія встановила, що наведені у скарзі докази не є достатніми для порушення антисубсидиційного розслідування щодо імпорту в Україну окремих продуктів переробки нафтової сировини (дизельного палива та скрапленого газу) походженням з Російської Федерації», - йдеться у повідомленні комісії.

Аграрні асоціації, разом із експертами для розвитку вітчизняної галузі виробництва пального пропонують демонополізувати ринок та підтримати виробників доступом до дешевого фінансування, яке зможе надати поштовх для модернізації НПЗ.