Український бізнес використовує потенціал залізничних перевезень до ЄС на 50%

Про це повідомив Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця», передає cfts.org.ua.

«Є чотири рівні проблем: проблеми адаптації українського бізнесу до зміни експортної логістики; неготовність іноземних залізниць/портової галузі до різкого збільшення обсягів перевезення/перевантаження українських вантажів; інфраструктурні обмеження прикордонних ділянок, нестача перевантажувальних потужностей на прикордонних ділянках, а також наявність бюрократичних процедур під час експортних перевезень вантажів через залізничні прикордонні переходи», — йдеться в повідомленні.

Щодо першого рівня проблем, українському бізнесу необхідно терміново адаптуватися до нових умов. Вантажовідправникам потрібно налагодити нові логістичні ланцюжки на території інших країн.

«Особисто рекомендую почати відновлювати логістичні ланцюги з кінця. Потрібно розпочати із укладання договорів на кінцевому пункті логістичного ланцюга (укладання договорів на перевалку вантажів у порту або договорів із кінцевим споживачем). Далі слід знайти перевізника вантажу територією іноземної держави, знайти рухомий склад, погодити питання сертифікації, митного оформлення. Тобто спочатку вибудувати логістику по території іншої держави, а потім погодити логістику по території України та питання перетину вантажів через державний кордон України. На сьогоднішній день потужності прикордонних залізничних переходів задіяні лише на половину», — коментує Ткачов.

Основною причиною низького завантаження прикордонних пунктів є нерівномірне розподілення обсягів перевезень вантажів між прикордонними переходами. На повну потужність задіяно лише чотири переходи — Ізов-Грубешов; Ужгород-Матівці; Чоп — Чієрна Над Тисою; Дякове-Халмеу. На зазначених переходах черга на перетин кордону сягає 15−20 діб. Інші прикордонні переходи задіяні не на повну потужність і мають потенціал до збільшення вантажообігу.

«Щодо другого рівня проблем хочу зазначити, що іноземні залізниці та портова галузь не готові до різкого збільшення обсягів перевезення українських вантажів. Маємо за деякими ділянками дефіцит локомотивного парку, неготовність залізничної інфраструктури до збільшення перевезень, обмежена провізна здатність окремих ділянок іноземних залізниць, невідповідність габаритів рухомого складу країн СНД технічним вимогам іноземних залізниць (Румунія, Угорщина, Словаччина) та інше», — додає експерт.

За його словами, важко вирішується питання узгодження квот перевалки українського зерна в іноземних портах Констанца (Румунія) та Гданськ (Польща). Загалом додаткові перевезення експортних українських вантажів стали викликом для транспортних систем сусідніх держав і їм потрібен час для адаптації.

«Наступний рівень проблем — це дефіцит перевантажувальних потужностей/терміналів на прикордонних ділянках; наявність інших інфраструктурних обмежень. Це питання зараз активно вирішується. „Укрзалізниця“ запропонувала бізнесу разом вирішувати це питання. Залізниця готова надати свою інфраструктуру для будівництва нових терміналів та розширення існуючих. Наразі узгоджується реалізація кількох проектів», — наголосив заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця».

У контексті цього питання АТ «Укрзалізниця» значно збільшило потужність власних пунктів перестановки візків на вантажних вагонах. На даний час потужності пунктів збільшено зі 116 вагонів на добу до 248 вагонів на добу.

«І нарешті, бюрократичні процедури, які створюють проблеми для збільшення обсягу експортних перевезень вантажів залізничним транспортом. Насамперед це такі питання: відсутність цілодобового режиму праці фітосанітарних, ветеринарних та митних органів на окремих прикордонних переходах; наявність дублюючих оглядів та процедур прикордонними, митними, фіто-санітарними державними органами території України та іноземних держав», — підсумував Валерій Ткачов.

Нагадаємо, уряд створив Координаційну раду з питань логістики в агросекторі.