Україна може втратити ринок ріпаку та кукурудзи в ЄС — експерт

Таку думку висловив Сергій Іващенко, в.о. виконавчого директора Української зернової асоціації (УЗА), передає biz.censor.net.ua.

«Стрімкий розвиток ринку біопалива в ЄС через впровадження заохочувальних механізмів та жорстких вимог щодо парникових викидів створив попит на ринку ЄС на український ріпак та кукурудзу у виробників біопалива», — розповідає Сергій Іващенко.

За даними УЗА, у 2019/20 маркетинговому році Україна вже експортувала 2,9 млн т ріпаку (в сезоні 2018/19 МР експорт склав — 2,5 млн т), в тому числі в ЄС — 2,8 млн т — 97% від загального обсягу експорту ріпаку.

Експорт української кукурудзи у 2018/19 маркетинговому році склав 30,4 млн т, в тому числі до ЄС близько 16 млн т, що становить 53% від загального обсягу експорту кукурудзи.

«Цього маркетингового сезону, Україна вже встигла експортувати до ЄС 6,7 млн т кукурудзи», — додає експерт.

Зазначимо, що європейський попит на ріпак та кукурудзу регулюється Директивою Європейського Парламенту та Ради ЄС 2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року про заохочення використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел.

Основні вимоги Директиви — необхідно підраховувати викиди парникових газів і звітувати про ці викиди протягом усього життєвого циклу сільгоспкультур, з яких буде виготовлятися біопаливо — під час вирощування та збирання врожаю, його подальшої сушки, зберігання та відвантаження.

«Такі підрахунки здійснюються для конкретної країни ЄС чи її регіону. У спрощеному вигляді такі звіти виглядають таким чином: сільськогосподарська культура, країна виробництва (чи розподіл за регіонами), обсяг викидів парникових газів. З року в рік в країнах ЄС обмеження на викиди парникових газів стають жорсткішими при виробництві біопалива. І така тенденція посилення вимог до зниження обсягів таких викидів буде тривати й надалі», — пояснює фахівець.

Проте, один з екологічних критеріїв директив ЄС передбачає що при використанні біопалива обсяг викидів парникових газів має бути на 50% меншим, аніж при використанні викопного палива.

«Конкуренти українських агровиробників — експортери ріпаку з Австралії та Канади ще позаминулого року підготували звіти щодо обсягів викидів парникових газів в розрізі штатів (регіонів), які схвалені Європейською Комісією. На сьогодні в Україні звітності та розрахунків щодо відповідної кількості викидів парникових газів при виробництві сільгосппродукції практично немає, зокрема і щодо кукурудзи», — стверджує експерт.

В Україні проведені пілотні розрахунки викидів парникових газів на основі реальних даних фермерських господарств з виробництва кукурудзи та ріпаку виконані в 2017 році Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій в рамках проекту GIZ. Дослідження показали перевищення допустимих викидів парникових газів при вирощуванні кукурудзи та ріпаку.

«Нова Директива Європарламенту та Ради ЄС, яка набуде чинності в червні 2021 року, вимагає зменшити об'єми викидів парникових газів у порівнянні з викопним паливом при виробництві біодизелю з ріпаку (показник за замовчуванням зріс від 38% до 47%), а для етанолу з кукурудзи залишається на досить високому рівні — близько 50%», — додає Іващенко.

При цьому значення викидів парникових газів за замовчуванням зростають для вирощування ріпаку з 29 до 32 г екв. CO2/МДж та кукурудзи з 20 до 25 г екв. CO2/МДж.

«Це матиме негативний вплив на рівні викидів парникових газів, які вітчизняні виробники ріпаку та кукурудзи можуть запропонувати своїм клієнтам — виробникам біопалива як в Україні, так і в ЄС», — вважає представник УЗА.

Таким чином, якщо уряд та українські виробники ріпаку та кукурудзи хочуть й надалі мати доступ до європейського ринку біопалива потрібно знижувати свої викиди парникових газів.

Окрім цього, наявність значень викидів парникових газів для ріпаку та кукурудзи з України, визнаних Єврокомісією, які б були нижчими за нові значення за замовчуванням, допомогли б досягти 50% економії викидів та запропонувати кращі рівні викидів парникових газів переробникам українського ріпаку та кукурудзи на біопаливо.

«Ігнорування урядом проблеми потреби підготовки звітності щодо викидів парникових газів при виробництві продукції та відсутність реальних кроків до зниження обсягів викидів парникових газів вже найближчим часом може зупинити більше майже весь український експорт ріпаку та більше половини експорту кукурудзи на преміальній ринок ЄС», — наголошує експерт.

За словами Іващенка, падіння доходів українських фермерів при такому сценарії неминуче, як і валютних надходжень до країни.

«Вивчення ситуації та розробка такого звіту по викидах парникових газів може коштувати $100−150 тис. для двох культур, в той час як втрати від дисконтування цін чи навіть відмови імпорту до ЄС оцінюються в десятки разів більше», — зазначають фахівці.

«Ми можемо приблизно оцінити потенційні загальні втрати України від припинення експорту ріпаку та кукурудзи на ринок ЄС в $2,5 млрд на рік. Адже, якщо взяти нинішній обсяг експорту ріпаку до Європи та середню ціну, то втрати тільки за цією статтею експорту можуть скласти $1,2 млрд на рік. Щодо кукурудзи, то за обсягу експорту в ЄС близько 16 млн тонн втрати можуть скласти ще близько $1,3 млрд», — підкреслює Іващенко.

Експерт стверджує, що Уряд та відповідні державні органи повинні підготувати національний звіт щодо викидів парникових газів при вирощуванні та обігу сільгоспкультур, що використовуються для виробництва біопалива із врахуванням регіональної складової: сільськогосподарська культура — регіон виробництва в Україні (область) — обсяг викидів парникових газів.

«Звіт має включати показники по областях і районах по кожній з культур: ріпак, кукурудза, соя. Наступним кроком має бути проведення переговорів з Євросоюзом щодо визнання ним даних показників як індикативних для сировини, що надходить з України», — додає в.о. голови УЗА.

Також Україні потрібна стратегія зниження викидів парникових газів. Першочерговими об'єктами контролю повинні стати метан та оксид азоту як основні парникові гази у секторі сільського господарства України.

«Нам потрібне вдосконалення процесу поводження з похідними продуктами тваринного походження; оптимізація систем підживлення добривами сільськогосподарських культур та підвищення ефективності використання добрив. Подальше зволікання з підготовкою звіту про викиди парникових газів та відсутність стратегії зниження викидів матиме негативні наслідки для економіки країни в цілому», — підсумовує Сергій Іващенко.

Нагадаємо, Китай закупив понад 200 тис. тонн української кукурудзи.