Тринадцять "жахів" закону про кооперацію та чому його не треба боятися

Не встигла Верховна Рада України дев’ятого скликання розпочати роботу, а деякі “експерти” вже взялися знову “топити” законодавчі ініціативи аграріїв, зокрема один із законопроектів, який планується винести на розгляд ВРУ. А саме – проект закону “Про сільськогосподарську кооперацію” (6527-д). Розсилаються старі статті ЗМІ  зі звинуваченнями на адресу авторів законопроекту у численних “гріхах”, “порушеннях” та “жахіттях”.

Мовляв, законопроект, підготовлений за участю цілого ряду міжнародних експертів, канадського кооперативного проекту і експертів Всеукраїнської Аграрної Ради, яка об'єднує середніх і малі с/г виробників, нібито спрямований на благо аграрних олігархів, а малим і середнім шкодить. Що ж, про "соєві правки" теж говорили, що вони аграріям не зашкодять, папір все стерпить, так що давайте розбиратися як справа йде насправді.

У чому суть?

Мета законопроекту 6527-д – кардинально спростити життя аграріям-кооператорам: звести все регулювання до одного закону та радикально зменшити кількість паперової роботи, необхідної для забезпечення його господарської діяльності.

Наразі потрібно чимало сил і терпіння, аби просто пояснити, як повинен сьогодні згідно із законом працювати кооператив, а от виконати всі ці вимоги взагалі вдається одиницям. Так, кооператив, який об’єднує фермерів або сільськогосподарські підприємства, не може купувати продукцію своїх членів. Тому, аби виконати свою ключову функцію, – торгового підрозділу (trading arm) кооператора – він повинен підписати з кожним членом договір доручення, а потім прийти з усіма цими папірцями до покупця і спробувати переконати його їх підписати. Ані трейдери, ані переробники не хочуть цього робити – занадто високий ризик. Їм набагато зручніше та безпечніше мати справу з одним посередником, нехай і комерційним, який володіє тим, що продає, ніж з десятками і сотнями фермерів, яких вони в очі ніколи не бачили, оскільки від їх імені веде перемови кооператив. При цьому сам кооператив ні за що не відповідає і відповідати не може, оскільки нічим не володіє.  

Зробити ж власну переробку такому кооперативу практично неможливо. Наприклад, якщо кооператив вирішить переробити молоко своїх членів, він повинен буде відстежити, з чийого молока була виготовлена сметана, молоко або сирки, оскільки і молоко, і продукція з нього є власністю члена кооперативу. Тому потрібно постійно відслідковувати, чиє молоко у що перероблено і кому належить готова продукція. Поставляти ці продукти в торгову мережу кооператив також повинен від імені своїх членів, але при цьому потрібно вмовити роздрібну мережу підписати договори поставки з кожним фермером окремо. Після цього поміж фермерами неминуче виникнуть суперечки, адже різні молочні продукти мають різну маржинальність і оборотність. Тому хтось із кооператорів обов’язково програє, оскільки на зданому до кооперативу літрі молока заробить менше, ніж інші його члени. 

Очевидно, що так працювати дуже незручно, саме тому в Україні через кооперативи реалізується менше 1% сільськогосподарської продукції, а у розвинених країнах – 30-60%%.

За кордоном все відбувається значно простіше: кооператив купує продукцію своїх членів за встановленою ними ж ціною, а потім продає її або уже перероблений продукт. Отриманий прибуток кооператив розподіляє пропорційно кількості зданої кооператорами продукції, тобто обороту з ними. Саме це і пропонує зробити законопроект 6527-д.

І хоча це далеко не всі позитивні новації законопроекту, але саме їх і багато інших головний критик законопроекту Роман Корінець чомусь назвав “жахіттями”.

Отож, що це за “жахіття”?

➨  “Жах” №1

Для початку законопроект 6527-д звинувачують у неконституційності. А саме у тому, що його автори, нібито, порушують ним рішення Конституційного суду N16-рп/2004.

Мовляв, раз Конституційний суд у своєму рішенні процитував ч. 2 ст. 5 Закону “Про кооперацію”, її уже не можна міняти. А законопроект №6527-д її змінює, встановлюючи, що правові відносини у сфері кооперації регулюються виключно законом “Про сільськогосподарську кооперацію”.

Однак, потрібно зазначити, що згадане рішення насправді до теми законопроекту ніякого відношення не має. Ним Конституційний суд встановив, що колгоспні ринки, які в радянському союзі, були передані до КООПспілки, є власністю не держави, а саме КООПспілки. При цьому в даному рішенні суд також процитував норми радянського законодавства, які зараз відмінені. Тому, якщо погоджуватись із логікою критиків законопроекту, то виходить, що відміна відповідних радянських норм, як і сотень інших норм і положень, які цитувались в рішеннях Конституційного суду, є антиконституційними.

➨  “Жах” № 2

Законопроект 6527-д позбавляє неприбуткові кооперативи паю і це нібито руйнує самі основи кооперації.

Згідно з чинним законодавством, пай – це майновий вклад, на який здійснюються пайові виплати його власнику. І тут формується правова колізія, через яку обслуговуючі кооперативи зараз мають велику проблему. У нинішньому законі “Про сільськогосподарську кооперацію” встановлено, що обслуговуючі кооперативи можуть бути лише неприбутковими, але пайові виплати в них існують. Тому фіскальна служба статусу неприбутковості їм не надає, бо при наявності пайових виплат членам кооперативу неприбутковим він бути не може. Виходить, потрібно або змінювати вид майнового вкладу на такий, який виплат не передбачає, або встановлювати виключення для неприбуткових кооперативів, що в їх випадку виплат на пай не відбувається.

Власне, саме таку поправку і пропонується зробити у другому читанні, - вказати, що пай в неприбутковому кооперативі все ж є, але виплати на них не відбуваються. Ось і все, і правова колізія, яка заважає жити кооперативам, зникає. 

➨  “Жах” № 3

Законопроект № 6527-д нібито пропонує те, що рідко використовується в інших країнах – пропорційне голосування. Це додаткові голоси, які може отримати той учасник кооперативу, у якого з ним великий оборот. Нібито це рідкісна практика.

Однак, згідно зі звітом європейських експертів, підготовленому на замовлення Єврокомісії, у 20 країнах із 24, які досліджувались, пропорційне голосування наявне. Тому не зовсім зрозуміло, як таку норму можна назвати рідкісною. Більше того: у тім же звіті сказано, що ті кооперативи, які реалізують цю можливість, в середньому працюють більш ефективно. Чому? Тому що в будь-якому кооперативі рано чи пізно постає питання: на що направити основну суму зароблених грошей: на кооперативні виплати (пропорційні об’єму зданої  продукції) чи пайові. І ті, хто активно працював з кооперативом, звичайно, хоче, щоб виплата здійснювалась пропорційно зданій продукції, а той, хто не працював, – аби гроші пішли на пайові виплати. І саме ця норма дозволяє посилити тих, хто працює з кооперативом.

➨  “Жах” № 4

Заходи державної підтримки нечіткі і спірні. Мовляв у законопроекті 6527-д погано прописані заходи державної підтримки. Однак, ця теза є не зовсім зрозумілою, оскільки і в нинішньому законі “Про сільськогосподарську кооперацію” практично нічого не сказано про держпідтримку аграріїв. І це правильно, оскільки даний напрямок не відноситься до сфери регулювання цього закону. Він регулюється окремим законом “Про державну підтримку сільського господарства України”.

Тому в законопроекті 6527-д і не може бути більшості норм, які регулюють дану сферу. При цьому, у ньому таки передбачена поява нових форм держпідтримки, яких у діючому законодавстві немає. Приміром, створення Агенції з розвитку сільськогосподарської кооперації. Інакше кажучи, з прийняттям законопроекту можливості щодо держпідтримки сільськогосподарських кооперативів збільшаться, а не зменшаться.

Читайте також: Мікробний бум: тенденції ринку біологічних препаратів в Україні

➨  “Жах” № 5

Агенція з розвитку сільськогосподарської кооперації не може бути бюджетною установою.

Так, не може. Бо самі кооператори – ті, хто приймав участь у розробці цього законопроекту, говорили, що хочуть, аби ця агенція розпоряджалась у тому числі й грошима донорів. Але якщо донори віддають в агенцію свої гроші, вони хочуть приймати участь в управлінні нею. А в управлінні державною установою вони брати участі точно не зможуть.

Таким чином, якщо це буде державна установа, тоді там будуть лише державні гроші. Але тоді виникає питання: для чого це потрібно? У нас вже є відповідний департамент в Мінагрополітики.

Якщо ми хочемо створити щось нове – орган, який зможе працювати і з бюджетними грошима, і з грошима донорів, то його дійсно потрібно робити не бюджетною установою, а створювати на засадах приватно-державного партнерства.

➨  Жах” № 6

Забезпечення освіти покладається на органи управління кооперативами.

Тут, мабуть, мається на увазі, що, на думку пана Корінця, законом повинно бути встановлено, скільки кооператив повинен віддавати коштів на кооперативну освіту. Але тоді виникає питання: хто в кооперативі має керувати? Чому хтось має казати людям, скільки вони повинні віддавати грошей на освіту? А якщо вони уже знають все, що їм потрібно, і зараз додаткових знань не потребують? Саме у цьому і є привабливість кооперативу: у ньому самі кооператори вирішують коли і на що їм витрачати свої гроші.

➨  “Жах” № 7

Законопроект порушує логічну конструкцію кооперативного законодавства, формує паралельне правове поле. Тут пан Корінець, вочевидь, повертається до думки, що всі зміни потрібно було вносити в уже діючий закон “Про кооперацію”, який регулює масу різноманітних форм кооперації.

Однак, такий шлях – це просто спосіб “втопити” законопроект у безкінечних суперечках та погодженнях. Важко навіть уявити, яку кількість змін та зауважень могли б запропонувати представники споживчих чи гаражних кооперативів, а також, приміром, кооперативів з виготовлення взуття.

Спробувавши покращити життя усім, автори законопроекту, скоріш за все, не покращили б його нікому, оскільки такий законопроект так ніколи і не був би прийнятим.

➨  “Жах” № 8

Узаконює порушення прав працівників. Пан Корінець говорить, нібито законопроект 6527-д звільняє кооперативні виплати від оподаткування ПДФО та ЄСВ. Але згідно із нинішнім законодавством кооперативні виплати також не є оплатою праці і не обтяжуються ЄСВ і ПДФО. Тобто законопроект 6527-д у цій частині нічого нового не створює.

Суть у тому, що кооператив – це об’єднання підприємців. Кооператори об’єднуються, щоб разом здійснювати підприємницьку діяльність і беруть на себе усі ризики, в тому числі й ризик отримання збитків. Такі відносини не є трудовими, більше того: у кооператорів не може бути трудових відносин між самими собою, в яких би вони одночасно виступали і працівниками, і працедавцями. І Мінагрополітики вже пояснювало цей нюанс, коли готувався трудовий кодекс. Зокрема, відзначалось, що трудові відносини можуть бути з найнятими працівниками: директором, бухгалтером чи технологом. З ними дійсно має бути підписаний трудовий договір і члени кооперативу своїми грошима гарантують їм виплату зарплати.

Читайте також: Острів Станиця. Як фермери прифронтового селища пережили кризу і прорвалися на нові ринки збуту

➨  “Жах” № 9

Перетворює кооперативи в Акціонерні товариства і банки. У діючому законі прописано, що кооператив може виплачувати на паї не більше 20% доходу кооперативу. А автори законопроекту 6527-д пропонують здійснювати виплати до 80% від прибутку (чистого фінансового результату). І ця норма, на думку пана Корінця, погіршує ситуацію, бо кооператив, нібито, стає інструментом для заробляння дивідендів, а не торговим чи переробним підрозділом своїх членів.

Але тут важливо розуміти принципову різницю. У нинішньому законодавстві пропонується виплачувати до 20% від доходу. Це означає, що кооператив може заплатити своїм членам навіть більше, ніж він заробив. Бо дохід – це виручка, все, що отримав кооператив за реалізацію продукції та надання послуг. Законопроект 6527-д пропонує виплачувати не більше 80% від прибутку. А прибуток – це дохід мінус видатки. Тобто 80% від прибутку – це в нинішніх реаліях менше, ніж 20% від доходу.

Крім того, не розуміло, чому взагалі за аграріїв хтось має вирішувати, куди їм направити власні гроші.

➨  “Жах” № 10

Вперед до колгоспів! У законопроекті 6527-д є норма, згідно з якою, у сільськогосподарському кооперативі, який діє з метою отримання прибутку, Уставом може бути передбачена обов’язкова трудова участь у кооперативі його членів. І пан Корінець вважає, що наявність такої норми перетворює кооператив у колгосп.

Але ж діючий закон “Про кооперацію” передбачає не можливу, а обов’язкову трудову участь у сільськогосподарському виробничому кооперативі кожного його члена! Виходить, що рух іде якраз у зворотному напрямку, – від колгоспів до справжніх кооперативів. 

➨  “Жах” № 11

Кооперативи-метелики. Неефективне використання державних коштів. Згідно із законопроектом 6527-д у разі реорганізації кооперативу його кошти переходять до правонаступника, який може і не бути кооперативом. І, таким чином гроші держпідтримки, нібито, можуть кудись піти не в кооператив. Але все якраз навпаки.

Зараз обслуговуючий кооператив дійсно може отримувати державну підтримку. Але кооператори можуть його ліквідувати, попередньо  позбавившись статусу неприбуткової організації, і все, що у них було, поділити між собою. В тому числі й кошти, які вони отримали в якості держпідтримки.

Що ж говорить законопроект 6527-д? У ньому прописано, що держпідтримку можуть отримувати усі кооперативи, – і прибуткові, і неприбуткові. Але всі ці кошти ідуть у фонд розвитку, який є неподільним. Якщо кооператив ліквідується, цей фонд не може бути поділеним між кооператорами. Він має бути переданий у такий же фонд іншого кооперативу, або повернутий державі.

Тому, так – кооператив можна перетворити у все, що завгодно, але гроші та майно з фонду розвитку туди не перейдуть. А те, що люди, попрацювавши у кооперативі, вирішили переформатувати його, приміром, у ТОВ, – це їхнє право. Чому вони спочатку мають забрати гроші, а потім знову давати на створення нової організації?

➨  “Жах” № 12

Сільськогосподарським кооперативам надається компенсація у розмірі 90% суми ЄСВ за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом України.

Дана норма говорить не про те, що Верховна Рада зобов’язана виділити ці гроші. У ній сказано, що депутати можуть це зробити, щоб участь у кооперативі була більш привабливою. А можуть і не зробити. Реалізована така можливість може бути лише, якщо депутати цього захочуть та передбачать відповідні державні видатки в бюджет на  даний рік. Тому ми знову стикаємось із тим, що критики законопроекту вводять своїх читачів в оману.

Читайте також: Ринок техніки: як впливають на продажі низькі ціни на врожай та відкриття ринку землі

➨  “Жах” № 13

Конфлікт інтересів. Пан Корінець побачив конфлікт інтересів у тому, що автори законопроекту дозволили кооператорам призначати директора з числа самих членів кооперативу. Зараз цього зробити не можна, потрібно наймати директора зі сторони. І це реальна проблема, яка зараз існує у кооператорів. Бо у багатьох селах такої кандидатури не з числа кооператорів знайти неможливо – немає відповідних людей. Тому саме представники реально діючих  кооперативів і просили її відмінити.

До того ж, у законопроекті 6527-д не говориться, що директор має бути обов’язково членом кооперативу, це на розсуд самих кооператорів. То про який конфлікт інтересів іде мова? Кооператорів із самими собою?

Замість висновку:

Мабуть, щоб переконати читачів у справедливості своїх оцінок, противники законопроекту також заявили, що низка організацій, включно з Інститутом аграрної економіки, дали негативний висновок щодо законопроекту 6527-д. Але вони “забувають” сказати, що дехто з них або особисто з співпрацює з цими організаціями, або брали участь у написанні відповідних висновків.

В той же час, Корінець замовчує, що ключові норми законопроекту були підтримані численними міжнародними експертними установами та організаціями, включаючи ЕБРР, Канадську кооперативну асоціацію (CCA), SOCODEVI (Канада), Генрі Хагена, - колишній керівник Кооперативного відділення Міжнародної організації праці в Женеві та інші.

Більше того, на запит ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», Литовський Сейм офіційно провів експертний аналіз законопроекту 6527-д та у висновку вказує, що він  не те що не поступається, а в певних нормах навіть є кращим, ніж поточне законодавство з питань кооперації в Литві, яка є однією зі світових лідерів розвитку кооперації.

Також замовчується той факт, що даний законопроект підтримує Всеукраїнська Аграрна Рада, Аграрний союз України, Асоціація сільських голів, Українська аграрна конфедерація, Український клуб аграрного бізнесу, Асоціація  фермерів та приватних землевласників Вінницької області. Усі ці організації в сукупності об’єднують переважну більшість аграріїв.

Разом з ними цей законопроект підтримує маса реально діючих кооперативів: СОК “Добробут Андріївки” Покровського району Дніпропетровської області, СВК “Молоко Країни”, СОК “Первоцвіт” Апостолівського району Дніпропетровської області, СОК “Молочна Ріка” Новомосковський район  Дніпропетровської області, СОК “Жовтневе” Токмацького району Запорізької області, СОК “Любава” Скадовського району Херсонської області, СОК “Зерновий” Васильківського району Дніпропетровської області, СОК “Зерно-БУНК” Бобринецького району Кіровоградської області, СОК “Саксагань” П’ятихатського району Дніпропетровської області, СОК “Бджолийний шлях” Покровського району Дніпропетровської області, СОК “Перший Ягідний” Царичанського району Дніпропетровської області, Об`єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів “Господар” Дніпропетровська область.

Чому всі названі організації підтримують законопроект №6527-д? Тому, що він значно полегшує роботу кооператорів. В результаті його прийняття потреба у різного роду консультантах, які пояснюють перипетії численних законів та розповідають, як кооператорам працювати в рамках нинішнього недосконалого кооперативного законодавства, різко впаде. Напевне, чисто “випадково” пан Корінець останні 10 років є таким консультантом.