Тримають гроші: чому аграріїї не отримали обіцяні дотації

Аграрії теоретично мали б уже отримати свої належні дотації за підсумками роботи в лютому, березні та квітні цього року. тим більш, що на такі видатки цьогоріч передбачено одразу чотири мільярди гривень на цей рік. Поки що дотації було нараховано лише за підсумками лютого – близько 80 мільйонів гривень, йдеться на сайті Держказначейства. При цьому аграрії скаржаться, що отримали менше від належного одразу в декілька раз. 

Як розповів заступник голови Всеукраїнського аграрної ради (ВАР) Михайло Соколов, за чинним законодавством підприємствам-членам асоціації за лютий мали б нарахувати 29 мільйонів гривень дотацій, але по факту нарахували лише 2,7 млн грн. Сума до нарахування за березень цього року складає 27,1 млн грн, втім у ДФС заявили, що нарахують тільки 9,1 млн грн. «Тож і наша асоціація, і народні депутати вже подали листи до Уряду з проханням виправити цю ситуацію», - сказав Соколов.

В прес-службі ВАР також розповіли, що установа провела інтернет-опитування, в якому взяло участь 644 респонденти. 57% або 376 опитаних респондентів заявили, що не подавали заяву на отримання дотацій агровиробникам. Таким чином, заяву на отримання дотацій подали 277 респондентів. З них 157 респондентів або 56% не були включені до реєстру ДФС на отримання дотацій. Таким чином, отримали дотацій лише 122 респонденти. Втім, 68% «щасливчиків» отримали лише 10% від належної суми дотації, лише 7% отримувачів - 80% від належної суми. Чи означають результати згаданого вище опитування, що аграрії не довіряють державі? Чи агровиробники і справді не можуть скористатись фінансовою допомогою від держави?

Читайте також: Генеральний директор KMZ Industries: Елеваторні потужності дозволяють зберігати тільки 55-60% врожаю

Навіть на папері не гладко 
За офіційними даними інформаційної системи ДФС, у лютому для отримання бюджетної дотації було подано 2177 декларацій. При цьому 1938 агровиробників включили у реєстр отримувачів дотацій, близько 200 – отримали відмову в реєстрації. Для порівняння – у січні 2017 року у реєстрі на повернення сплаченого ПДВ було 1708 аграрних підприємств, яким компенсували 750 млн грн сплаченого ПДВ у грудні 2016 року. До тимчасового реєстру для нарахування включили 638 агровиробників, яким нарахували тих самих 78,9 млн грн за лютий. 

На думку в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації Марії Дідух, поки що складно говорити, скільки саме аграріїв взагалі не схотіли і з якої саме причини подавати заявки на отримання дотацій. За її словами, лише наступного тижня представники профільних асоціацій мають намір зібратись, та зокрема обмінятись інформацією щодо проблеми нарахування дотацій. Лише після цього можна впевнено говорити про кількість аграріїв, що не скористались правом на дотації від держави. 

На думку Мар’яна Заблоцького, голови Українського товариства економічних свобод, причина може бути не лише у скептичному ставленні аграріїв до обіцянок влади. Експерт пояснює: аби отримати право на нарахування дотації, агропідприємство має сплатити ПДВ по всім видам діяльності, і таким чином показати свої реальні обороти. Не всім виробникам вигідно «світити» свої реальні прибутки, тому їм простіше не подаватись у реєстр отримувачів дотацій.

Зрештою, як розповідають фахівці, для аграріїв нема проблем подати декларацію для отримання дотації. Є проблема отримати належну суму фінансової допомоги від держави. Як розповів Соколов, за податковим кодексом базою для нарахування дотацій є різниця між ПДВ, сплаченим з продажу «дотаційної» продукції, та податковим кредитом, що виникає у зв’язку з виробництвом тих самих видів продукції. Але нормативні документи ДФС та Держказначейства свідчать, що базу для нарахування дотацій нараховують по співвідношенню сплаченого ПДВ по «дотаційним» продуктам до сплаченого ПДВ по іншим видам продукції. Саме через це, як каже заступник голови ВАР Михайло Соколов, аграрії отримали в декілька разів менші від належних за законодавством суми дотацій. 

Зрештою, як розповіла під час Agro Invest Forum нардеп Тетяна Острікова, член комітету ВР з питань податкової та митної політики, реально порядок нарахування дотацій ДФС та Держказначейство оформили у березні цього року, хоча де-юре документ написано ще в лютому. Така обставина завадила нардепам та профільним асоціаціям вчасно відреагувати на такі викривлення в нормативній базі.

Читайте також: Варення не буде: як заморозки зашкодили майбутньому урожаю ягід

«Грошей нема, але ви тримайтесь» 

Втім, за словами в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації Марії Дідух, проблема лежить дещо в іншій площині. За її словами, службовці Мінфіну неофіційно визнали, що базою для нарахування дотацій за лютий насправді стала наявна сума в держбюджеті для покриття таких видатків. Таким чином, 79 мільйонів гривень дотацій за лютий – це компроміс між заявленою аграріями сумою та реальними можливостями держбюджету. 

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії, каже: з однієї сторони, у держбюджеті і справді нема належної суми для виплати дотацій аграріям. Експерт каже: близько 3 мільярдів гривень на дотації із 4 мільярдів обіцяних мали надійти після спецконфіскації коштів «Сім’ї» Януковича. Але ці кошти можна буде використати для підтримки АПК лише після прийняття закону про спецконфіскацію, який і досі "пробуксовує" у Раді. А недавно конфісковані 1,5 мільярди доларів Януковича пішли на укріплення золотовалютних резервів держави. 

На думку Марчука, урядові варто було б чесно визнати перед аграріями, що держава поки що не може виконувати взяти на себе зобов’язання із держпідтримки. Інакше такі урядові недомовки якраз лише посилять недовіру аграріїв до держави. Марчук наголошує: у аграріїв складається враження, що такими «збоями» із нарахуванням дотацій агровиробників намагаються «прибрати» як активних учасників майбутнього ринку землі. Експерт пояснює: скасування спецрежиму ПДВ з 1 січня 2017 року «вимило» близько 20 мільярдів обігових коштів агропідприємств. В якості компенсації було обіцяно згадані вище 4 мільярди гривень дотацій, але фактично нараховано поки менше 100 мільйонів гривень. Якщо державна підтримка АПК і далі не працюватиме, аграрії не тільки не зможуть купувати ріллю, але й взагалі вести господарську діяльність на належному рівні.

Читайте також: (Не)відкривати: що думають фермери про ринок землі - позиція тваринників