Реклама

Топ-7 законодавчих змін травня

Проблеми воєнного часу народні депутати намагаються оперативно вирішити, ухвалюючи нові закони. 

журналіст Agravery.com

Agravery.com вже повідомляло про перший пакет законів економічного сектору, які ухвалили до початку квітня 2022 року. Тоді депутати зосередились зосередились над пільговими кредитами, ввезенні критичного імпорту та різхноманітними спрощеннями для бізнесу. Закони, які ухвалили нещодавно, вже на початку травня, здебільшого стосуються змін у земельних відносинах, налагодження роботи агросектору в умовах воєнного стану та в оподаткуванні.

Закон про безперебійну роботу агросектора

Один із документів, яким вносять численні зміни у роботу агросектору, є закон, за який проголосували 313 депутатів, щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану. Ним передбачається:

  • спрощення експорту/імпорту добрив та агрохімікатів шляхом зменшення  бюрократизму;
  • органічним виробникам дозволили переходити на український стандарт у разі, якщо вони сертифіковані у ЄС;
  • розблокування доступу суб’єктів тваринництва до сучасного племінного (генетичного) матеріалу, який походить з господарств тих країн, що є вільними від АЧС;
  • перенесення введення Закону України «Про ветеринарну медицину» на рік після воєнного стану, але не пізніше 1 січня 2024 року;

Агрохімікатам приділено найбільше уваги в цьому документі. Зокрема, пропонується скасувати до кінця військового стану та на 90 днів після його завершення державну реєстрацію азотних добрив, нітрати амонію, аміак у водному розчині, тіосульфати, фосфати калію, кальцію та алюмінію, борати, хелат інших мінеральних добрив, що ввозяться в Україну. Також цим видам добрив законом скасовується державна реєстрація при їх виробництві, реалізації, застосуванні та рекламі. Документом передбачається спрощення фітосанітарних вимог при експорті, імпорті та переміщенні продукції рослинного походження територією України. Оформлення фітосанітарного сертифіката тепер можливе і в електронній формі.

Читайте також: Посівна-2022: нестача вологи та надлишки продукції стають головними проблемами фермерів

Робота земельних відносин в умовах воєнного стану

13 травня направлено на підпис президенту закон щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану. Метою норм документа є впровадження правил під час дії воєнного стану щодо володіння, користування та розпорядження землею. Перш за все автори закону хочуть пришвидшити її оформлення.

«Правила регулювання земельних відносин мирного часу, коли процедури надання земельних ділянок тривають місяцями, в умовах воєнного стану засвідчують свою недієздатність та непристосованість до нових реалій. Вирішення багатьох завдань функціонування економіки України у воєнний період, забезпечення техногенної безпеки, захисту внутрішньо переміщеного населення тощо прямо залежать від швидкості прийняття управлінських рішень щодо формування та надання земельних ділянок відповідного цільового призначення, проведення землеустрою та реєстрації прав на землю», - йдеться у пояснювальній записці до документа.

Законопроєктом серед іншого пропонується:

  • в умовах тимчасового призупинення роботи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру надати територіальним громадам сіл, селищ, міст можливість передавати в оренду земельні ділянки, що переходять до комунальної власності територіальних громад, без державної реєстрації права комунальної власності такі земельні ділянки.
  • здійснювати оперативне надання земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщені (евакуйовані) із зони бойових дій, із жорсткими обмеженнями умов оренди;
  • встановити правило, за яким для розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб земельні ділянки комунальної власності передаються у постійне користування виконавчим органам сільських, селищних, міських рад;
  • створити правові передумови для забезпечення громадян та суб’єктів підприємницької діяльності в умовах воєнного часу послугами зі складання документації із землеустрою.

Повернення ПДВ та перевірок

Парламент 12 травня в цілому ухвалив законопроєкт 7360 щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії військового, надзвичайного стану». За відповідний законопроект проголосували 276 народних депутатів. Зокрема, документом повністю поновлюється робота Системи електронного адміністрування (СЕА) ПДВ та повертаются перевірки податкової звітності бізнесу.

Читайте також: Безпечне молоко. Як гуманітарна допомога рятує ферми

Законопроект передбачає три основні зміни, які пропонують внести до податкового кодексу України:

  • відновити податковий обов’язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов’язки, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання податкової звітності, сплати податків;
  • відновити камеральні та документальні перевірки податкової звітності;
  • відновити відшкодування сум податку на додану вартість з бюджету;
  • платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість; 
  • відновлюється притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень, за винятком їх вчинення внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору); 
  • звільняються від відповідальності (пеня 0,03 відсотка) імпортери/експортери, які порушили граничні терміни розрахунків за експортними/імпортними операціями у зв'язку з забороною експорту/імпорту товарів з РФ.

Згідно нового закону, реєстрацію податкових накладних за лютий-травень 2022 року передбачено до 15 липня 2022 року. Відновлюється обов'язок сплати податків та подання звітності для платників, які можуть своєчасно виконувати цей обов'язок. Закон вже направлено на підпис президенту.

Повноваження голів громад

Також депутатами внесені зміни і в функціонування місцевого самоврядування під час воєнного стану. Більшістю голосів парламент схвалив у другому читанні та в цілому законопроєкт «Про правовий режим воєнного стану» щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» (реєстр. №7269).   https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39399

Законопроєктом, зокрема, пропонується:

  • врегулювати питання діяльності військових адміністрацій населених пунктів;
  • за умови утворення військової адміністрації населеного пункту, повноваження селищної\сільської\ міської рад, її виконавчих органів переймає військова адміністрація, а повноваження голови – начальник військової адміністрації;
  • збільшення повноважень сільського, селищного, міського голови територіальної громади (де не ведуться бойові дії та не утворена військова адміністрація), який зможе одноособово приймати ряд рішень з питань бюджету, кадрових питань тощо;
  • сільський, селищний, міський голова або керівник виконавчого органу одноособово в оперативному порядку може призначати осіб на посади: в органах місцевого самоврядування, а також керівників комунальних підприємств, установ, організацій сфери управління їх органу місцевого самоврядування;
  • повноваження обласних (у разі окупації або оточення адміністративного центру області) та районних рад переймає обласна/районна військова адміністрація.

Прийняття Закону дозволяє забезпечити безперервне функціонування органів місцевого самоврядування та швидке ухвалення ними рішень в умовах воєнного стану, кажуть у міністерстві розвитку громад та територій.

Господарська діяльність на окупованих територіях

Проголосований у квітні, але вступив у дію в травні закон № 2217-IX щодо ведення господарської діяльності на окупованих територіях.

Згідно аналізу документа, який провели експерти аналітичного центру ВАР «Розумна країна» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО, основні положення документу передбачають:

  • здійснення господарської діяльності дозволяється виключно після зміни податкової адреси на іншу («підконтрольну») територію України;
  • усі договори, стороною яких є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемними (не створюють правових наслідків);
  • ліцензії та документи дозвільного характеру не діють на тимчасово окупованих територіях, але зберігають чинність на іншій «підконтрольній» території, після зміни податкової адреси;
  • закон прямо забороняє юридичним особам ввозити/вивозити на/з підконтрольну територію України товари, що вироблені на тимчасовій окупованій території. КМУ може визначити випадки, коли таке стане можливим, але наразі такого акту КМУ не прийнято.

Усі обмеження, які передбачені цим законом діють лише щодо офіційно визнаних РНБО тимчасово окупованих територій. До прийняття РНБО такого акту, провадження діяльності на таких територіях здійснюється у загального порядку без обмежень, передбачених цим законом.

Об’єднання водокористувачів

6 травня президент України Володимир Зеленський підписав Закон України щодо організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Це детально виписаний закон над яким більше двох років працювали експерти ВАР та Програми USAID з аграрного і сільського розвитку - АГРО.

Читайте також: Яким бачать своє майбутнє українські компанії після війни

Основна ціль документа - це передати аграріям у користування меліоративну систему, яка розташована поруч із їх полями для зрошення. На думку авторів законопроєкту, це дозволить фермерам самостійно оновлювати інфраструктуру подачі води на поле та встановлювати тарифи. Щось на кшталт житлового ОСББ, тільки в умовах сільськогосподарської діяльності аграріїв, що межують одним з одним. Для керування насосними станціями та системами подачі води, аграріям потрібно створити об’єднання водокористувачів, яке і буде доглядати за майном, а рішення будуть ухвалюватись голосуванням.

Закон комплексний та чітко розмежовує поняття меліоративної мережі, як окремої складової меліоративної системи, до складу якої входить комплекс технологічно пов'язаних об'єктів інженерної інфраструктури, що забезпечує забір або скидання води з або в точці водовиділу для потреб водокористувачів.

Законом передбачається внесення Державного земельного кадастру відомостей про меліоративну мережу, її окремі складові та земельні ділянки (масиви земель), меліорацію на яких мережа може забезпечувати;

Також вноситься до реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про права на меліоративну мережу та її окремі складові.

«Закон про ОВК ні в якому разі не позбавить малих агровиробників доступу до води. Магістральні канали є каналами державного значення, а тому згідно з положеннями закону не можуть бути передані будь-кому та залишаються у державній власності. Те ж саме стосується і міжгосподарської інфраструктури, яку передадуть у власність не агровиробникам, а організаціям водокористувачів, членами яких можуть бути усі зацікавлені землевласники/ землекористувачі, в межах території̈ ОВК, незалежно від розмірів ділянок. Також ОВК не може розпоряджатися отриманими об'єктами, а лише їх експлуатує, та у разі її припинення, зобов'язана їх повернути у державну власність», - каже експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна»  Руслан Кальницький.

Просо та цукор дозволили вивозити

В умовах проблем із логістикою, не законом, а постановою уряд дещо облегшив експорт проса та цукру. До цього Всеукраїнська Аграрна Рада звернулась до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра агарної політики і продовольства Миколи Сольського з проханням підвищити квоту на експорт проса.  

7 травня 2022 року уряд ухвалив постанову № 549 «Про внесення змін у додатки 1 і 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424». Згідно її положень квота на експорт проса та цукру скасовується повністю.

До цього аграрії стикнулись із забороною експорту проса. Бо квота на вивіз цих товарів був встановлений на рівні 0. Це унеможливлювало його продаж закордон.

«Україна забезпечена просом в повному обсязі та має значний його надлишок. Тому вважаємо, що заборона експорту проса є абсолютно невиправданою, та спричинить лише додаткових збитків аграріям, які і без того перебувають у складних економічних умовах», - йшлося у зверненні ВАР до уряду.

Після прохання асоціації підняти квоту до 80 тис. тонн, що дорівнює експортними очікуваннями на 2021-2022 МР, Кабмін взагалі скасував квоту на вивіз проса, але постачальник має взяти дозвіл (ліцензію) на його експорт.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама