Талановиті в усьому. Жінки агросектору діляться досвідом виробництва органічних продуктів

Жінки в агро: в чому їх сила, а чого їм бракує? Розповідаємо про підприємницькі історії із соціальною складовою в рамках проєкту TalentA.

журналіст

Саме жінки із сіл є агентами змін у своїх громадах та утворюють великий потенціал жіночих фермерських господарств, який зараз потребує допомоги. Другий рік в Україні проводиться освітньо-грантова програма TalentA, ініційована компанією Corteva Agriscience. Минулого року навчання пройшли 25 жінок фермерок, а шість з них отримали гранти на проєкти, що сприяють розвитку громад, де вони мешкають. Читайте їх історію на Agravery.com за посиланням. Цьогоріч протягом трьох місяців 75 учасниць програми слухали лекції більш ніж 40 лекторів з розвитку soft skills, бізнесу, сучасних агрономічних технологій, доступу до фінансування, а також модулі з юридичної грамотності та сталого розвитку. Зараз триває розгляд заявок на отримання трьох грантів – 10000 дол. США, 7000 дол. США та 5000 дол. США. Переможниць  TalentA-2021  буде оголошено 13 жовтня 2021 року напередодні  Всесвітнього дня сільських жінок. Це друга публікація, яка знайомить читачів з учасницями проєкту TalentA.

Читайте також: Талановиті в усьому. Чого прагнуть жінки-підприємниці в тваринництві?

Валентина Денисенко, Харківщина, ФГ «Green for you», теплиці, овочі, 1 га

Сільське господарство – це моє хобі, а город, після робочого дня для мене, завжди був зоною відпочинку. Земля дає неймовірну силу та енергію.  Після початку бойових дій на сході нашої країни ми змушені були покинути свою домівку у Донецькій області, трохи поїздили Україною і врешті-решт приїхали у Харків. Саме тут було багато різноманітних програм, які пропонували створити власний бізнес. У цей момент хобі переросло у справу мого життя. Починаючи з 2017 року ми почали будувати теплиці де вирощували овочі. З кожним роком розширюючи наше господарство.

фото: @greenforyou.kharkov 

«Заходячи» в агробізнес дозволу ні у кого не питала, у чоловіків в тому числі. Все життя працювала у чоловічому колективі, я звикла до того, що жінок дискримінують, тому не звертаю увагу на це. Я вважаю, що жінка має такі ж права, як чоловік. Навіть, якщо мені говорять про те, що мені потрібно робити, а чого ні, я знаходжу контраргументи. Це ті тригери, на які люди звертають увагу, роблячи їх більш вразливими. Я не хочу відгукуватися на них.

фото: приватний архів Валентини Денисенко

Тренінги TalentA дуже сильні. Хочу відзначити викладачів, які розповідають не тільки цікаво, але й надають корисну інформацію. Особисто мені не вистачало знань в агрономії, оскільки я пришла у цей бізнес з іншої галузі. Я вмію продавати, спілкуватися у команді, а от ті моменти, що стосуються агро я постійно вивчаю.  Лектори, які були у нас, заповнили ці прогалини у знаннях. Крім того, були моменти і психологічної підтримки.

Ми прагнемо реалізувати у Харківській області проєкт Green for kids. Його особливість у соціальній складовій. Декілька років тому спільно з благодійною організацією ми навчали дітей з синдромом Дауна вирощувати овочі, мікрогрін, готувати. На жаль, ця програма закінчилась, але ми вирішили продовжити проєкт тепер уже з дітками з Роганськії ОТГ.

фото: @greenforyou.kharkov 

У сусідньому селі знаходиться Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, а ще там є аграрний ліцей, саме там ми хочемо організувати класи де б навчали вирощувати рослини. Основою для ідеї стала програма «Big green» навчальні сади. Діти бачать як ростуть рослини, вони починають розуміти, що агро – це не страшно, не брудно тощо. Ми хочемо донести, що сучасне агро - комп’ютеризоване, інноваційне та надзвичайно цікаве.

Ми прагнемо популяризувати професію фермера і діти вибираючи цей напрямок повинні розуміти, що їм буде цікаво і вони отримають прибуток.


 

Олена Берьозіна, Запоріжжя, СФГ «Витязь», зернові, олійні, 400га.

фото: agrarnik.com

Дитячі мрії. Так склалася доля, що моїх батьків відправили на цілину у Казахстан. Там фруктів ми не бачили, і ще тоді, будучи школяркою 6-го класу, я вирішила, що хочу займатися сільським господарством. Тільки у 15 років я вперше потримала у руках абрикос, до цього тільки бачила у кулінарних книгах мами.

Ці дитячі, підліткові переживання залишилися, вони нікуди не зникають. Коли я приїхала в Україну, настільки щедру, багату та з великими можливостями, мені важко було зрозуміти, чому люди не цінять те що у них є: проходять повз абрикоси та груші, які лежать у них під ногами, на кущах засихають ягоди.

Тут в Україні у мене з’явилася можливість вирощувати запашні абрикоси, смачні ягоди. Я зрозуміла, що це вже не така складна справа, як я колись уявляла у дитячій голові. У 1986 році я вивчала агрономію на курсах тоді ще Ленінградського сільськогосподарського університету, де отримала необхідні мені знання. Крім того, були навчальні поїздки у Молдову, Москву. Ми ніколи не сиділи на місці, постійно вивчали нове і практикувалися у полі.

фото: приватний архів Олени Берьозіної

Після закінчення університету, доля знову покликала мене в Україну. Я приїхала одразу в село Мирне, Запорізької області, і звідси вже протягом 30-ти років нікуди не виїжджаємо. Займалась садівництвом, планувалося будівництво теплиць, близько 1 га захищеного ґрунту. 2000 рік для мене став переломним. Саме тоді, я зрозуміла, що необхідно розвивати свій власний бізнес. Це рішення було прийняте заради майбутнього моїх синів. 

Довелося перевчатися, та знову вчитися, тепер вирощувати зернові. У перший рік ми отримали неймовірний урожай соняшника, потім було 3 неврожайні роки, так ми і жили. Від 30 га господарство виросло до 400 га.

Долаючи булінг. Я починала працювати з 1993 роки, і хочу зазначити, що тоді жінок-аграріїв сприймали з посмішкою і не як спеціаліста. Досить часто жартували та навіть цькували. Звичайно, з булінгом можна боротися, але, що тут казати, зневажливе ставлення чоловіків має місце у тому числі у сільському господарстві. Це неприємний момент, але у нас, жінок, є дієва протидія – це жіноча хитрість і чарівність.

фото: приватний архів Олени Берьозіної

Для мене складні для розуміння маркетингові, економічні складові, які надзвичайно важливі для ведення бізнесу. Без цих знань навіть не те, що не можливий розвиток, важко говорити про майбутнє бізнесу. Саме по цьому напрямку я отримала надзвичайно потужну інформацію від викладачів.

У TalentA підбір лекторів неймовірно сильний: їх рівень підготовки вражає, а про об’єм знань величезний. Розширяти наші горизонти знань так, як це робить TalentA, мало хто може – це я можу сказати з власного досвіду.

Якщо говорити про наше господарство, то 2003 рік був провальним по усім напрямкам: під льодяною скоринкою загинули посіви озимих культур, потім не було дощів, соняшник не сходив до літа. А після цього був град, який «перебив» все, що у нас виросло. Знову земля стала чорною.

Багаторічні спостереження змусили проаналізувати причини неврожаїв польових культур і розосередити рівень прибутковості на різні культури: засівати озимі, ранні, та ті культури, які б не знищив град або засуха. Зараз я бачу як земля з чорнозему перетворюється у сірий пісок. Щоб якось зупинити ці явища, ми змінюємо технології польових культур, залишаємо стерню, яка б також створювала тінь для рослин та ставала певним вітровим заслоном.

Зміни, які я спостерігаю протягом 30 років, змусили насаджувати абрикоси та персики. Вони повинні покрити затрати від неврожаїв зернових, забезпечувати самі себе водою. У 2007 році ми висадили перший персиковий сад, та стали найпівнічнішим регіоном де вирощували цю культуру у промислових масштабах.

Хочу зазначити, що 5 років тому ми відмовились від хімічного захисту рослин, селяни, які живуть поруч з садом, з недовірою дивились на нас. Адже біопрепаратами ми обробляли дерева вечорами. Лише коли ми почали розповідати, презентувати препарати, що ми використовували, люди побачили, що вони «працюють». Кредит довіри виявився настільки високим, що люди почали переймати наш приклад. Навіть уже у сусідньому селі висадили сад за нашою технологією. Такий проект не тільки корисний, але і перевірений часом і людьми.


 

Наталія Кальчева, Одеська область, кооператив СОК «РЕСУРСКОМПАНI КУБЕЙ», зернові, ягоди, виноград, овочі, сад, 20га

фото: приватний архів Наталії Кальчевої

Родом я з Середньої Азії, народилась у Туркменістані, потім переїхала в Молдову, а ось заміж вийшла в Одеській області та вже 20 років живу у селі. За спеціальністю я інженер-технолог, працювала на виноробному підприємстві на посаді завідувача лабораторії.

Питання, чим займатися у селі перед нами не виникало. Адже, відповідь очевидна. У нас була у власності земля, де ми вирощували для себе, для дому овочі, фрукти, виноград, тому чого б їх не продавати? Згодом виникла ідея вирощувати органічні продукти. Перед тим як зайнятися цією справою ми багато вивчали технологію їх вирощування.

У 2018 році група однодумців об’єдналися і створили кооператив СОК «РЕСУРСКОМПАНI КУБЕЙ». Набагато простіше спільно втілювати у життя наші ідеї. Ми почали вирощувати органічні овочі, ягоди та фрукти у закритому ґрунті. Сьогодні у нашому кооперативі 7 фермерів-однодумців. Чи було страшно розпочинати нову справу? Звичайно, адже не було ніяко підтримки, але ми ніколи не опускали рук, постійно приймали участь у грантах і рухалися тільки вперед.

Зараз у нас працює уже інфрачервона сушарка, створили власну торгову марку Кубей, фасуємо нашу продукцію в органічні упаковки місткістю 250-500гр.

фото: приватний архів Наталії Кальчевої

У наш час бути жінкою-фермером не так просто, адже уряд нічим нам не допомагає і не підтримує. Для того, щоб розвивати бізнес ми приймаємо участь у різних грантах, зокрема у програмі TalentA. Звичайно, підтримує мене ж мій чоловік, який займається зерновими культурами на полях.

Завдяки TalentA ми отримали чимало знань як дальше розвивати бізнес, були надані необхідні нам консультації. Саме цього нам не вистачало. Адже ми знаємо як вирощувати натуральні продукти, а от як правильно писати, оформлювати документацію для подачі на гранти у нас інформації не було.

Для мене село Кубей, не тільки одне з найбільших сіл не тільки в Болградському районі, тут здавна за особливою рецептурою та технологіями пекли хліб. Цей запах тонкою ниткою проходить через уже життя їх жителів і моє також.

Ми плануємо забезпечити потреби жителів села Кубея органічним хлібом та хлібобулочними виробами. А для цього не так багато потрібно - запуск власної пекарні, де випікатимуть хліб на основі органічних сортів пшениці. Ми плануємо показати, що споживання органічних продуктів корисно для здоров’я і у нас уже в регіоні є фермери, які готови вирощувати пшеницю без хімічної обробки з якими плануємо співпрацювати.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама