Анна Бабіч: Ми розробили програму, не гіршу за МВА, і дуже прикладну для жінок-фермерок з сільської місцевості
Координаторка грантової програми для жінок-фермерок TalentA, менеджерка з корпоративних комунікації компанії Corteva Agriscience у Центральній та Східній Європі Анна Бабіч про те як з нуля створити сучасний освітній проєкт для жінок в агро.
Провідний виробник насіння та засобів захисту рослин Corteva Agriscience не один рік активно промотує гендерну рівність в аграрній галузі. Аби надати жінкам доступ до практичних знань та фінансування, компанія започаткувала в Україні освітньо-грантову програму, яка передбачає сучасне навчання та виділення грантових коштів на фінансування мікропроєктів в загальній сумі 12 тисяч доларів США. Кошти будуть розподілені на конкурсній основі. Проєкт, що посяде перше місце, отримає 5 тисяч доларів фінансування, друге – 4 тисячі доларів, третє – 3 тисячі доларів. Важливою умовою отримання гранту є те, аби проєкт був спрямований на забезпечення продовольчої безпеки громад. Координаторка програми TalentA Анна Бабіч розповіла Agravery.com про те, як відбирали учасниць для участі в програмі, які теми будуть розкриті протягом навчання та які бізнес-ідеї зможуть претендувати на перемогу в конкурсі грантів.
Анна Бабіч, менеджерка з корпоративних комунікації компанії Corteva Agriscience у Центральній та Східній Європі.
Як зародилась ідея просвітницького проєкту для жінок?
- Тема гендерного балансу в галузі цікавила ще наші компанії-попередники. У 2018 році, коли Corteva Agriscience була частиною об’єднаної компанії DowDuPont, ми провели глобальне дослідження “Жінки в агро”. Виявилось, що основними бар'єрами для розвитку жінок, які проживають в сільській місцевості та працюють в сільському господарстві, є відсутність доступу до тренінгів щодо нових технологій та інновацій, до академічної освіти та фінансування, неможливість поєднувати заняття бізнесом із значним обсягом хатньої роботи. Також бар'єром є те, що не оцінено належним чином внесок жінок у розвиток галузі. Хоча колеги з ФАО часто наголошують на тому, що якби жінки у сільській місцевості мали б такий же доступ до ресурсів і виробництва, як і чоловіки, то тоді можна було б прогодувати додатково ще 150 млн осіб.
У вересні минулого року під час конференції АгроЕкспо у Кропивницькому компанія Corteva організувала відкриту дискусію на тему «Жінки в агро», щоб підтримати просвітницьку діяльність, і я познайомилась з Людмилою Клєбановою - головою “Всеукраїнської Ради Жінок-Фермерів”. Вона підтвердила, що в українських фермерок проблеми схожі з результатами нашого дослідження - не вистачає доступу до освіти і знань та фінансових ресурсів. Це дало поштовх до розуміння, що потрібно не просто говорити про наявність проблеми, а діяти і впроваджувати спеціальні програми для жінок. А вже в листопаді я дізналась про те, що наші колеги з Corteva Agriscience в Іспанії разом з Федерацією асоціацій сільських жінок Іспанії (FADEMUR) запускають програму TalentA, спрямовану подолати ці бар'єри. Я зрозуміла, що цей проєкт має бути і в Україні, і поставила собі за мету реалізувати його.
"Жінки в агро". АГРОЕКСПО 2019, Кропивницький.
Скільки часу тривала підготовка проєкту TalentA, і що було найскладнішим у цьому процесі? Який новий досвід особисто Вам принесла робота над проєктом?
- Від зародження ідеї до її втілення минуло дев'ять місяців, оскільки ми мали самостійно з нуля підготувати програму, яка буде не гіршою за MBA. Можна було б залучити якусь бізнес-школу, але це не спрацювало б, бо потрібно було враховувати дуже специфічні проблеми та потреби жінок із сіл, які працюють в агро, щоб дати їм освіту, яка є прикладною для їхнього бізнесу. Попередньо ми з партнерами провели глибинні інтерв'ю з учасницями “Всеукраїнської Ради Жінок-Фермерів”, аби з'ясувати потреби в навчанні. Опитування також допомогло нам визначити оптимальний розклад занять. Спочатку ми готували 4-денний офлайн-курс, але в березні мали переглянути плани через карантинні обмеження. Відтак лекції проходять онлайн через ZOOM з 19:30 до 21:30 у будні тричі на тиждень. Будемо працювати в інтенсивному режимі два місяці.
Читайте також: Українське зерно: очікування нових рекордів або вирішення старих проблем?
Для мене, як для ініціатора та координатора, найважче - одночасно тримати в голові загальну картину і при цьому контролювати кожну деталь - від правильного розміщення логотипів партнерів на сайті проєкту до написання інструкцій щодо грантових програм та слідування таймінгу. Важливо забезпечити, щоб всі елементи великого механізму працювали ефективно. Я не є тренером чи розробником навчальних або грантових програм. Тому ми залучились підтримкою партнерів, зокрема команди Антона Теретишника з агенції Action Global Communications, яка має досвід роботи із грантовими соціальними проєктами. Людмила Клєбанова із “Всеукраїнської Ради Жінок-Фермерів” дуже швидко стала ключовим членом команди, вона була нашим консультантом і голосом цільової аудиторії. У лютому під час навчання для бізнесу щодо гендерної рівності та протидії домашньому насиллю я поділилася ідеєю програми з Мариною Саприкіною, головою правління Центру “Розвиток корпоративної соціальної відповідальності (КСВ)” в Україні, яка згодом стала також членом експертної ради та координаторкою команди менторів.Тоді ж познайомилась з колегами із Фонду ООН у галузі народонаселення, і до експертної ради TalentA приєдналась програмна аналітикиня Фонду Наталія Кошовська. Також ми радились з нашими колегами з Іспанії, і завдяки підтримці всіх партнерів розпочали розробку програми. Пізніше до TalentA у якості партнерів також долучилися Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
При подачі заявок для участі в програмі апліканткам потрібно було представити мікропроєкт розвитку вже існуючого бізнесу чи можна було подати ідею “з нуля”? Які були вимоги до проектів?
- На етапі відбору до участі в освітній програмі TalentA конкурсантки або подавали ідеї у форматі мрій, або орієнтувались на вже існуючий у них бізнес. Головними критеріями відбору були мотивація участі у програмі, відповідність умовам конкурсу, зокрема, проживання у сільській місцевості, і прагнення завдяки створеним в рамках програми майбутнім проєктам принести користь не лише своєму бізнесу, а й громаді.
Чому обов'язковою умовою було, аби учасниці не тільки працювали, але й проживали у сільській місцевості?
- Саме жінки із сіл є агентами змін у своїх громадах та утворюють великий потенціал жіночих фермерських господарств, який зараз потребує допомоги. Якої саме - на це питання учасниці відповідали у своїх анкетах. Ми розуміємо їхні потреби, усвідомлюємо, що в цей потенціал потрібно інвестувати, аби в підсумку виграла вся економіка та все людство.
Яких знань, на власну думку учасниць, їм бракує для реалізації їхніх ідей? І чи співпали їхні запити у конкурсній анкеті з тим, що фактично запропонувала освітня програма TalentA?
- Запити майже повністю співпали із запропонованою нами програмою, оскільки попередньо були проведені глибинні інтерв'ю з потенційними учасницями. Теми, які були вказані у конкурсних анкетах - розбудова власного бізнесу, побудова команди, проєктний менеджмент, кооперація, вихід на нові ринки, просування продукції через інтернет - охоплені в нашому курсі. Були специфічні запити, наприклад, щодо навичок в галузі тваринництва, вирощування ефіроолійних культур, сироваріння, тепличного овочівництва або знання англійської мови чи юридичних тонкощів. Але це точкові специфічні запити, вони не є спільними для всіх, і така спеціалізація не була заявлена в програмі. Ми надаємо такі знання, які допоможуть розвивати бізнес незалежно від його спеціалізації та площі в обробітку.
Захід Corteva "Жінки в агро" у Чехії.
Що саме вивчатимуть учасниці програми?
- Освітня програма складається з п'яти модулів. Перший присвячений розвитку таких soft skills як дизайн-мислення, лідерські навички, team building, самопрезентація, ефективні переговори та продажі. У другому модулі розкриті теми по розвитку бізнесу - проєктний менеджмент, стратегія, розробка та просування нових товарів чи послуг, створення ефективного маркетингового плану - як потрапити на полиці продуктових рітейл-компаній, супермаркетів чи ресторанів, як налагодити нові ринки збуту, основи фінансової грамотності та фінансове планування, антикризове управління, операційний менеджмент. Третій модуль присвячений доступу до фінансування, пошуку інвесторів, залученню партнерів, отриманню грантових коштів для розвитку соціального підприємництва. Четвертий модуль охоплює теми діджитал-комунікацій, розробки онлайн-бізнес стратегії, створення власного сайту чи інтернет-магазину, маркетингу в соціальних мережах. У п'ятому модулі будуть розкриті інноваційні агротехнології, експерти з Corteva Agriscience розкажуть про діджитал-рішення та ефективні засоби захисту, які допоможуть учасницям максимізувати їхній врожай та прибутки.
Читайте також: Сергій Галашевський: Збирати дикороси краще як сертифікований органічний оператор
Що об'єднує тих учасниць, котрі пройшли відбір для участі в програмі? Як їхні проєкти пов'язані із цілями подолання голоду, надання доступу до питної води, збереження довкілля та відповідального споживання?
- Фіналісток об'єднує, передусім, обґрунтування мотивації участі в програмі, навички самопрезентації, наявність досвіду роботи в агро. Ми дивилися на потенціал роботи із проєктами і на розуміння учасницями того, що їхня справа може приносити користь суспільству. Траплялось кілька заявок, в яких було написано приблизно таке “Чому я хочу брати участь в програмі? - Щоб купити трактор”. На купівлю трактора, звичайно, можуть бути спрямовані грантові кошти, але має бути обґрунтовано те, як громада виграє від того, що конкретна людина купить собі трактор. Найголовніше - це розуміння того, що жінки можуть своїм бізнесом принести позитивні зміни громаді.
Зараз багато ідей трансформуються під умови конкурсу, після спілкування з менторами всі розуміють, що ідеї потрібно переглянути, більше залучати громаду до обговорення проблеми. При цьому учасниці не мають відмовлятися від своїх початкових бізнес-задач. Вони будуть змагатися за гранти і їхні проєкти будуть конкурувати між собою. Тому з мого боку було б нечесно зараз розкривати якісь ідеї. Але в нас дійсно є потенційні проєкти, спрямовані на надання доступу до питної води, збереження довкілля, пропагування відповідального споживання тощо. Тому давайте дочекаємось результатів конкурсу, які ми оголосимо 15 жовтня у Міжнародний День сільських жінок.
Який середній вік слухачок програми та який у них професійний бекграунд, чи всі мають аграрну освіту?
- Середній вік слухачок програми 45 років. У нас є вісім учасниць до 40 років, шість - після 50 років і ще шість віком від 40 до 50 років. Агрономічна освіта є не у всіх, це не було вимогою конкурсу. За освітою в нас є педагоги, медики, ландшафтний дизайнер, маркетологи, математик, логіст. Але всі ці жінки є фермерками. В нас є і бджолярі, і ті, хто вирощують зернові культури. Є жінка, яка повернулася з війни і почала займатися фермерством. Є жінки, які були вимушені покинути непідконтрольні Україні території і переїхати в Карпати, там вони відкрили власний бізнес - сироварню. Є жінки зі складними історіями, які через певні обставини мусили змінити свій вид діяльності і обрали фермерство.
Чого забракло учасницям та тим проєктам, які не пройшли до фіналу?
- Не всі аплікантки відповідали головній умові конкурсу - проживати у сільській місцевості. Надходили анкети з міст, і такі заявки просто не розглядалися. Траплялись анкети, в яких було вказано тільки область, і, можливо, вони й набирали необхідну кількість балів, але після дзвінка з’ясовувалося, що конкурсантки проживають у місті. Іншим бракувало мотивації, обґрунтування своєї участі в конкурсі, десь зустрічалось нерозуміння того, що конкурс грантів спрямований більше на суспільні потреби, а не на розвиток власного бізнесу виключно. Ми оцінювали учасниць за кількома критеріями по загальній кількості балів, отриманих від членів експертної ради, до якої увійшли представники партнерів програми. І ті, наприклад, кому я ставила найвищі оцінки, не завжди отримували високі бали від інших членів команди. Разом вони формували підсумкову оцінку, тобто в нас була прозора суха арифметика, і завдяки цьому не виникало суперечок щодо складу фіналісток.
Поділіться враженнями від першого модулю програми. Які риси учасниць розкрились у ході навчання?
- На перших лекціях всі відчували певну скутість, відео-формат був незвичним і для учасниць, і для організаторів. Ще до початку роботи освітнього хабу наші партнери з Фонду ООН у галузі народонаселення запропонували залучити до проєкту психолога. У цьому нам допомагає Марина Сириця, учасниці можуть поспілкуватися з нею у будь-який момент – так само як і з іншими менторами програми: старшим ментором Тетяною Лебухорською, Головою ГО «Буковинська агенція регіонального розвитку», ментором Ольгою Сюркель, спеціалістом з комерційної ефективності Corteva Agriscience чи координаторкою команди менторів Мариною Саприкіною з Центру «Розвиток КСВ». Програма передбачає постійний зворотній зв'язок від учасниць - чи то через чат під час лекцій, чи то через звичайне телефонне спілкування протягом дня. Те, що ми почали роботу із розвитку soft skills, допомогло розкритись слухачкам програми. Зараз вони вже більш активні, звикли до роботи у форматі онлайн.
Читайте також: Ріст мінімальної зарплати: хто виграє?
Паралельно з навчанням розпочинається робота над постановкою проблеми, яка ляже в основу мікропроєкту кожної з учасниць. Вміти поставити і виявити проблему - це дуже важливо і складно. Недостатньо просто мати ідею в голові і хотіти її реалізувати, бо ця ідея може виявитись непотрібною цільовій аудиторії. Тому учасницям необхідно залучати свою громаду до обговорення і співпраці, щоб зрозуміти, яким чином скерувати свої зусилля для розвитку суспільства. Після завершення першого модулю ми провели п’ятигодинний марафон з менторами, до яких по черзі підключалися учасниці. Серед них є ті, хто вже зараз розуміє, з чим хоче працювати, і постановка проблем їхніх громад повністю відповідає вимогам грантової програми. А є ті, хто ще не визначився і потребує допомоги, і саме тому ментори активно з ними співпрацюють та скеровують їх.
Захід Corteva "Жінки в агро", Румунія.
Яким чином відбуватиметься контроль засвоєння знань учасницями? Як пройти освітню програму до кінця?
- Ми не перевантажуємо учасниць домашніми завданнями, поки є одне – відео-презентація власної діяльності. Зважаємо на їх завантаженість і не квапимо. Але ментори та організатори постійно контролюють, на якому етапі підготовки знаходяться конкурсні мікропроєкти учасниць. Ця частина вимагає найбільшої їхньої уваги.
Перед тим, як податись на програму, кожна аплікантка могла на сайті ознайомитись із навантаженням по навчанню, а відтак мала розуміти свої сили. Зараз у кількох з них виклик полягає у правильному розподілі часу між роботою та лекціями. Але якщо є достатньо мотивації, то всі зможуть пройти курс до кінця. Потрібно не втрачати з поля зору свою мету. Також допоможе розуміння цінності програми для власного розвитку.
Що потрібно для перемоги у конкурсі мікропроєктів, яким критеріям вони мають відповідати, щоб здобути грант?
- Мікропроєкти-переможці фінансуватимуться через глобальну програму Corteva Agriscience з розвитку громад. Ключова вимога – проєкт має бути спрямований на забезпечення продовольчої безпеки. До основних критеріїв оцінки відносяться проблематика та цілі проекту, чіткість формулювання проблеми, її реальність та важливість для громади, відповідність цілям сталого розвитку, детальність та реальність запропонованого плану дій та економічна ефективність. Для нас важливо, аби проєкт міг самостійно існувати після закінчення програми. Якщо його запланований кошторис виходитиме за межі максимальних для одного проєкту 5 тисяч доларів, то потрібно буде надати підтвердження того, що є додаткове джерело фінансування. Також проєкт має реалізовуватись разом із неприбутковою організацією, громадським об’єднанням тощо. Якщо ж такої організації в селі немає, учасниці зможуть звернутися до партнерів програми - «Всеукраїнської Ради Жінок-Фермерів», яка надасть необхідну підтримку.
Грант буде видаватись за представлені результати проєкту чи на втілення ідеї?
- Грант видається на ідею. Потім обов'язково і компанія Corteva Аgriscience, і ментори будуть слідкувати за реалізацією проєктів-переможців. Менторська підтримка залишається, і буде надаватись необхідна допомога. Також учасниць повідомлять про форму звітування щодо використання грантових коштів.
У чому полягає цінність “жіночого” проєкту для компанії, яка функціонує у галузі, де все ж працює більше чоловіків, аніж жінок?
- За підрахунками ФАО, глобально 43% від усієї робочої сили в сільському господарстві становлять жінки. В Україні третина населення проживає в сільській місцевості, серед них десь половина - це жінки. В ЄС серед жінок, які проживають у сільській місцевості, 40% зайняті в сільському господарстві. Показовим є те, що в Європі серед усіх керівників ферм жінки займають десь 30%, в Україні – всього 10%. Проте, в нас є ще багато жінок, які задіяні в сімейних господарствах, але офіційно не оформлені.
Зважаючи на дані досліджень та розрахунків, Corteva Agriscience бачить великий потенціал та важливу перспективу зайнятості жінок в сільському господарстві для розвитку світової економіки. Одна з цілей сталого розвитку нашої компанії полягає саме в розширенні прав та можливостей для жінок і молоді. Як компанія, яка формує ринок, ми маємо сміливість заявляти про наявність гендерного дисбалансу в галузі і приймати для когось, можливо, ще непопулярні рішення, та підтримувати жінок в сільській місцевості. Ми розуміємо, що зрештою від цих зусиль отримає переваги все населення.
В чому полягає ваша особиста мотивація розвитку гендерної тематики?
- Справедливість, рівноправність та допомога тим, хто її дійсно потребує, - це мої особисті цінності, якими я керуюся, зокрема, в роботі в цій компанії більше семи років. Для мене тема гендерної рівності завжди була важливою. Я вважаю, що жінки та молоді дівчата повинні мати рівні (з чоловіками) можливості у будь-якій галузі. А в сільському господарстві існує чимало гендерних стереотипів. Я не є жінкою-агрономом, але я спілкуюсь з жінками-агрономами і знаю їхні історії, та відвідую галузеві заходи і спостерігаю різні ситуації. Наявні гендерні стереотипи та упереджене ставлення потрібно виправляти, щоб дати можливість людям, відмінним один від одного, ділитися своїми ідеями та досвідом задля досягнення ефективного результату. Для мене важливо працювати з проєктами, які резонують з моїми власними переконаннями.
Підписання Декларація задля досягнення гендерно рівності та протидії домашньому насиллю.
Чи очікувати на другий набір TalentA наступного року?
- Підбиваючи підсумки програми, ми зробимо опитування учасниць, побачимо що необхідно змінити, і я дуже сподіваюся, що ми зможемо продовжити програму наступного року. Такий же проєкт ми робимо зараз з колегами в Румунії, наразі там триває збір заявок, і є плани розвинути його в інших країнах, тому TalentA рухається світом. Найважче почати. Наприклад, в Іспанії організація FADEMUR вже мала освітню платну програму, і в рамках проекту TalentA з 55 апліканток дві фіналістки отримали доступ до вже існуючого навчання, а одна переможниця – грант і доступ навчання. Нам же в Україні довелось самостійно розробляти програму «з нуля». Також ми значно розширили кількість слухачок. З понад 90 заявок доступ до навчання отримали 20 учасниць, грант буде надано трьом. Іншим країнам зараз набагато простіше, оскільки саму освітню програму ми вже в Україні розробили, і наші колеги можуть брати її за основу та коригувати відповідно до потреб місцевих жінок. Я сподіваюся, що скоро до проекту TalentA зможуть долучитися якомога більше фермерок з усього світу.
фото: прес-служба Corteva
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)