Сунична галявина: як захищати та підживлювати найпоширеніші ягідні культури

Україна нарощує потужності з виробництва ягід та виходить на європейські ринки. Але експорт вимагає якісну та безпечну продукцію, яку в Україні зробити досить важко. Адже на даний час майже немає хімічних препаратів зареєстрованих для захисту ягідних культур. Площі ягідних культур поки відносно невеликі, а реєстрація коштує досить дорого і термін окупності занадто великий. Тому великі гравці не наважуються інвестувати свої кошти у захист ягідних культур. Проте, препаратів, які можуть бути використані на них, цілком вдосталь і, хоч вони не мають реєстрації, діють цілком ефективно, що доведено міжнародним досвідом.

Тому ягідники вимушені або використовувати препарати без реєстрації, порушуючи закон, або використовувати біологічні препарати, у яких є реєстрація, проте такий захист дещо складніший і потребує більшої уваги до ягідного насадження, адже біологічними препаратами потрібно працювати на упередження. 

Agravery.com вирішив розібратися, як захищати та підживлювати найбільш поширені в Україні ягідні культури.

Лохина

Лохина в Україні вважається відносно молодою культурою і тому ще не встигла нажити собі багато проблем із хворобами та шкідниками, проте деякі із них все ж таки шкодять цим насадженням. «Перші промислові насадження лохини були посаджені на Волині на початку 90-х років. Тому специфічних шкідників, які паразитують саме на цій ягоді, немає. Лохина доволі стійка до захворювань, але також може уражуватися сірою гниллю і більшістю захворювань малини. Тому профілактичні методи для захисту від хвороб теж потрібно проводити. Основна особливість лохини - це існування в симбіозі з мікоризним грибом. Через який по суті вона і живиться. Тому основними шкідниками для лохини являються личинки хруща і кроти. При пошкодженні коріння хрущами лохина засихає, а при недостатній зволоженості ґрунту гине мікориза і лохина не в змозі самостійно живитися», - стверджує агроконсультант компанії «Органік Експерт» Богдан Гнатюк.

Із тим, що коріння є найбільш вразливою частиною куща лохини, погоджується Олександр Мигловець, керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР у компанії Ukravit. Проте він також радить звернути увагу на живлення цієї ягідної культури. «На лохині високорослій найбільшою проблемою є ґрунтові шкідники – дротяники та личинки хрущів. Ситуація погіршується ще тим, що при вирощуванні лохини створюється сприятливий мікроклімат для їх розвитку. На крапельному зрошенні ця проблема легко вирішується внесенням інсектициду. Серед хвороб на лохині найпоширенішими вважаються сіра гниль та антракноз, але декількох обробок за сезон цілком достатньо аби убезпечити себе від них. Важливим елементом вирощування лохини є підживлення комплексом мікроелементів таких як бор, цинк, кальцій та інші», - говорить він.

Читайте також: Школа агрономів: що треба знати про закриття вологи

Більш розширений список захворювань та шкідників, яких варто остерігатись, називає Андрій Осиковий, регіональний представник Вінницької та Хмельницької областей компанії «Самміт-Агро Юкрейн». «Наразі на лохині зустрічаються такі хвороби як антракноз, пліснявіння, замирання пагонів, борошниста роса, іржа, септоріоз та альтернаріоз. Інколи на певних сортах може проявлятися бактеріальний рак, бактеріальні листові плямистості, гнилі.  Серед шкідників ми найчастіше відмічаємо кліщів, молі, попелиці, щитівки, галиці, а також ґрунтових шкідників», - стверджує він.

Суниця садова

Суниця садова в Україні вирощується досить давно і тому проблем у неї значно більше ніж у лохини, особливо через хвороби. «Серед шкідників тут проявляють активність сунично-малиновий довгоносик та ґрунтові шкідники. Але найбільшою проблемою цієї ягідної культури є хвороби. У промислових насадженнях кількість обробок від хвороб може доходити до 8 разів», - каже Олександр Мигловець.

«Найбільші проблеми суниці по хворобах останніх років це - плямистості, антракноз і борошниста роса. Борошниста роса сильно проявилася в 2017 році на певних сортах (Хоней, Джолі і так далі), також проблемою завжди є фузаріозні гнилі і обов’язково - сіра гниль», - стверджує Андрій Осиковий. За даними Богдана Гнатюка, підвищення температури і відносної вологості повітря сприяє ураженню суниці борошнистою росою і антракнозом. 

«Борошниста роса уражує листки, черешки і ягоди, обволікаючи їх білим борошнистим нальотом. Краї листків зморщуються і загинаються догори. Потім хвороба розповсюджується на квітконоси, квітки і ягоди. Недостиглі ягоди перестають розвиватися, стають бурими і засихають. Ознаки антракнозу з’являються в період дозрівання врожаю. На зелених та дозрівших плодах з’являються вдавлені коричневі чи темні плями правильної округлої форми. Основні шкідники суниці, які вражають листя, - це попелиці, кліщі, сунична листокрутка. Вони живляться соком рослини і таким чином її ослаблюють. Кореневу систему пошкоджують хрущі та нематоди. Сунично-малиновий довгоносик та оленка волохата пошкоджують цвіт», - запевняє він.

Читайте також: Q&A: як підприємству пройти перевірку інспектором Держпродспоживслужби

Про нестачу живлення також не варто забувати, адже, без мікро- та макроелементів ви не отримаєте великий та кондиційний врожай. «Симптоми нестачі азоту починають проявлятися на старих листах. Спочатку листя блідо зеленого кольору, з розвитком дефіциту вони стають червоними. Дефіцит фосфору також проявляється на старих листках, спочатку вони мають темно-зелене забарвлення, потім з’являться фіолетовий відтінок. Плоди дрібні та погано забарвленні. При нестачі калію краї старих листків стають коричневими та сухими. При порушенні надходження магнію листки стають яскраво жовтими, краї листків пошкоджуються некрозами. Дефіцит бору призводить до пошкодження або абортації квіток, деформації плодів. Симптоми нестачі заліза завжди проявляються на молодих листках в якості блідо-жовтого міжжилкового хлорозу, з некротичними плямами на краях листків. Дефіцит цинку проявляється жовто-зеленим забарвленням, як на молодих, так і на старих листках», - стверджує Ольга Капітанська, науковий консультант НВП «Квадрат».

Малина

У малини також вистачає проблем із шкідниками та хворобами: галиці, малиновий жук, клопи, дідімела та антракноз, ось невеликий список того, що загрожує цій культурі. «У насадженнях малини варто остерігатись сунично-малинового довгоносика, попелиці, клопів та скляниці, що розвивається у пагонах. Серед хвороб найпоширенішими вважаються антракноз листя та сіра гниль», - каже Олександр Мигловець.

У компанії «Органік Експерт» стверджують, що основні хвороби малини це - антракноз, дідімела, а основними причинами захворювання малини найчастіше стає заражений посадковий матеріал, загущена посадка і перезволоження. В промисловому вирощуванні малини у компанії рекомендують залишати не більше 10-12 пагонів на погонний метр, оскільки більша загущеність пагонів призведе до зменшення плодів і товарного вигляду.

«Найбільш поширені шкідники малини - це стеблова і пагонова галиці, які поселяються в стеблах малини, утворюють гали (нарости) Це приводить до пошкодження пагонів і зменшення урожайності. Пошкоджений пагін може засохнути. З шкідників, які пошкоджують цвіт малини, найбільш шкодочинний це малиновий жук. Він вилазить на поверхню, коли ґрунт прогрівається до 13-15 градусів. І потребує додаткового живлення перед розмноженням. Спочатку їжею жукам служить нектар квіток ранньоквітучих бур’янів, потім вони пошкоджують квітки смородини і аґрусу, а трохи пізніше їх можна зустріти на квітках плодових дерев. В середині травня під час висунення бутонів малини, жуки зосереджуються на цій культурі, виїдають бутони, ушкоджують листочки і квітки. До початку цвітіння малини самки відкладають яйця, розміщуючи їх по одному в квітки і в молоді зав’язі», - каже Гнатюк.

Читайте також: Прикрутили кран: скільки коштуватиме зрошення в новому сезоні

Також, останніми роками часто спостерігаються бактеріози, також проблемою завжди є фузаріозні гнилі, і обов’язкова хвороба плодів - сіра гниль, яка завжди присутня на ягодах малини, уточнює Осиковий.

Проте навіть нестача живлення може викликати некроз листків малини, тому варто бути уважним під час діагностики та не сплутати прояв дефіциту поживних речовин із захворюванням. «Дефіцит азоту проявляється дрібнолистістю, порушенням утворення плодів. На старих листках проявляється хлороз (спочатку жилки залишаються зеленими), при гострому дефіциті некрози. Листки передчасно обпадають. При нестачі фосфору молоді та середні листки мають темно-зелене забарвлення, погіршуються гілкування, зменшується кількість та якість ягід. Порушення надходження калію проявляється міжжилковим хлорозом, некрозами та відставанням у рості пагонів. Дефіцит магнію проявляється також міжжилковим хлорозом старих листків, але поступово переходить на більш молоді. При дефіциті бору уповільнюється ріст пагонів та ягід, листки деформуються, часто з вираженим міжжилковим хлорозом, відзначають ненормальне потовщення верхівки погонів. При порушенні забезпечення залізом з’являються сильно вираженні бліді хлорози на молодих листках, при цьому жилки залишаються зеленими», - говорить Ольга Капітанська.

Смородина

Ця культура лише починає повертатись у промислові насадження, але у неї також є проблеми із хворобами та шкідниками. «На чорній смородині найбільш розповсюдженою хворобою є американська борошниста роса, яка вкриває ягоди білим нальотом, який потім стає сірим. Такі ягоди непридатні до споживання. Захист від цієї хвороби у світі відомий – це фунгіциди на основі тіофанат-метилу або пенконазолу. Із шкідників доволі шкодочинною стає попелиця, якщо її популяція набуває великих розмірів. Попелиця висмоктує сік із листя та воно скручується, окрім того попелиці переносять вірусні захворювання, що може призвести до великих втрат, адже вірусні захворювання неможливо вилікувати і уражений кущ потрібно знищувати, аби не заразити усю плантацію» - застерігає Олександр Мигловець.

Поради з агротехніки, живлення та захисту

1. Потрібно знищувати бур’яни та опале листя аби не допустити розвитку хвороб та шкідників.

«Задля того, аби зменшити кількість захворювань і шкідників, потрібно постійно знищувати бур’яни, які виступають проміжною ланкою для розвитку хвороб та осередком для перезимівлі шкідників. Також варто позбуватись опалого листя, оскільки хвороби можуть на ньому зимувати і з настанням весни уразити основну ягідну культуру. Також зменшенню хвороб сприяє підбір стійких та районованих сортів, своєчасна та якісна обрізка насаджень, правильна схема посадки та обрізання ушкоджених частин рослини», - радить Мигловець.

2. Варто діяти на упередження, особливо після рясних дощів.

«Лікувати грибкові захворювання біологічними препаратами на пізніх стадіях дуже важко. Тому що всі біопрепарати мають контактну дію, вони не здатні проникати в середину рослини. Тому їх ефективне застосування проходить саме на ранніх стадіях захворювання. А самий кращий ефект для знищення личинок хруща дають хижі нематоди. Хоча вони відносно дорогі, але ефект від їх внесення триває багато років», - стверджує Богдан Гнатюк.

3. Не варто нехтувати використанням корисних комах та зберігати їх природню популяцію, оскільки це значно полегшує захист ягідників від шкідників.

«Ми часто стикаємося із попелицями, цю проблему вирішуємо за допомогою бітоксібацеліну, а також за допомогою ентомофагів. У нас багато корисних комах, особливо сонечок, які живляться попелицями. Справа в тому, що завдяки відсутності хімічних обробок в нас зберігаються популяції ентомофагів, що значно полегшую захист у ягіднику. Також ми активно використовуємо трихограму для захисту від листокрутки. Взагалі ми майже не захищаємо ягідники у відкритому ґрунті, оскільки це не вигідно, але у теплицях ми вимушені проводити обробку майже кожного тижня, оскільки там немає такої кількості корисної біоти як у полі. Проти хвороб суниці ми використовуємо препарати на основі курячого посліду, це дозволяє упереджувати розвиток хвороб та підживити рослини. Для лохини ми кожного року додаємо тріску аби підкислити ґрунт», - говорить Олексій Трегубов, господар ягідної плантації «Старица».

4. Варто звертати увагу на рН ґрунту, оскільки це значною мірою впливає на засвоєння поживних елементів.

«Чорниця краще всього росте на ґрунтах з значеннями рН від 4,5 до 5,5, малина при рН між 5,6 та 6,5, полуниця при рН 5,0 та 6,5. При такому низькому рН важливі поживні речовини, такі як фосфор, кальцій, калій, магній, азот, бор і молібден, оскільки вони стають менш доступними для рослин. Інші елементи, алюміній і марганець, стають більш доступними і можуть фактично стати токсичними для рослин, що призводить до зниження врожайності. У рослин, що розвиваються в таких умовах, можна помітити явне уповільнення росту, обумовлене поганою засвоюваністю поживних речовин, що містяться в кислих ґрунтах», - стверджує Ольга Капітанська.