Реклама

Стратегія експорту: чи допоможе новий документ Україні?

Чого очікують експерти галузі від нової експортної стратегії і чи дасть вона змогу Україні покращити свої позиції на світовому ринку - опитування. 

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Вперше в Україні була прийнята експортна стратегія аграрної продукції. Її було схвалено 10 липня на засіданні Кабінету Міністрів України. Ця стратегія буде діяти до 2026 року та створена для збільшення об’ємів експорту сільськогосподарської, харчової та переробної продукції на 17%. У даній стратегії робиться акцент на покращенні експортних можливостей або виході на ринки ЄС, Туреччини, арабських та азійських країн, Канади, США тощо. Для цього передбачається гармонізація національного законодавства до європейських вимог щодо походження водних біоресурсів, забезпечення підтримки вітчизняних експортерів сільськогосподарської продукції та продукції харчової й переробної промисловості з урахуванням міжнародних зобов’язань України у СОТ. Також цією стратегією передбачується створення нових торгових місій до інших країн,та підтримка експортерів на міжнародному рівні. Фінансуватись ця стратегія буде за рахунок Держбюджету. Як відреагував ринок на введення цієї стратегії, розповіли Agravery.com провідні експерти галузі.


Вікторія Блажко, консультант-аналітик компанії «Agritel»

- Наразі доволі складно спрогнозувати, як прийняття даної Стратегії вплине на ринок олійних, адже в ній окреслені переважно загальні кроки і дуже мало конкретики. Так, можна виділити розробку механізмів державної підтримки переробникам при закупівлі та модернізації обладнання та виробництві органічної продукції, однак як саме це буде реалізовуватися - незрозуміло. Щодо переробної галузі олійних в Україні, то вона вже і так доволі розвинена, адже, за оцінками операторів ринку, її потужності перевищують загальне виробництво. Тому, на мій погляд, більш актуальною все ж має бути підтримка виробників і переробників органічної продукції, котра до того ж користується великим попитом за кордоном і є набагато привабливішою в ціновому плані. В цілому ж, зі Стратегії зрозуміло, що пріоритетним для України залишається нарощування експорту сільгосппродукції з доданою вартістю. В цьому напрямі держава наразі почала здійснювати певні кроки (наприклад, прийняття суперечливого закону про «соєві правки»). Надалі їх потрібно підкріплювати, розширюючи ринки збуту та долю присутності України на ринках тих країн, котрі вже є нашими торговельними партнерами. Стратегія також це передбачає, однак знову ж таки реальні результати будуть залежати від конкретних дій вже нового уряду. Тож чекаємо.

Читайте також: Директор "Агровесна-2011": Я б рекомендував вкладати кошти у суницю, починаючи від 2 гектарів площі


Тетяна Смірнова, експерт плодоовочевого ринку та аналітик Асоціації «Ягідництво України».

- Експортна стратегія може мати не абияку роль в розвитку плодоовочевого сектору в цілому та ягідного сегменту зокрема.  Україна вже заявила про себе, як про доволі перспективного постачальника фруктів, ягід та продуктів їхньої переробки. Зокрема, українськими ягодами наразі ласують не тільки споживачі із сусідніх країн: ми вже маємо доволі успішний досвід поставок до таких віддалених ринків, як, наприклад, Сінгапур та Гонконг. Також Україна закріпися в списку основних постачальників заморожених ягід в ЄС

Більше того варто підкреслити, що, наприклад, більшість українських виробників лохини вже сьогодні є експортно - орієнтованими компаніями. Отже ми бачимо, як змінюється не тільки структура каналів збуту, але й підхід фермерів до бізнесу.


Ірина Кухтіна, президент Асоціації «Ягідництво України»

- Ми вже сьогодні проводимо досить багато роботи для того, щоб не тільки збільшити експорт свіжих та заморожених ягід, але й розширити географію поставок. Разом з міжнародними експертами та організаціями ми проводимо тренінги з підготови до експорту на отримання сертифікації, беремо участь в провідних міжнародних подіях та виставках. Нас дуже тішить, що «Стратегія розвитку експорту» була нарешті сформульована та прописана. Але також хочеться вірити, що вона дійсно буде втілюватися в дію, адже важливим є не просто презентація та наявність, а її довгостроковість і послідовність впровадження всіх її пунктів. І ми, безумовно, готові долучитися  до втілення цієї «Стратегії», надавати консультації та підтримувати взаємодію з Мінагрополітики в цьому питанні.


Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства України

- Однозначно – це позитивна річ, оскільки там виокремлені країни, які будуть у фокусі. Та і взагалі у держави ніколи не було експортної стратегії. А зараз є хоча б документ, який засвідчує намагання держави переходити від сировинного експорту до поставок готової продукції. Більше того, до 2014 року про це навіть ніхто не задумувався. Тому ми як представники галузі задоволені тим, що її прийняли.

По факту цей документ дає можливість узгоджувати державну підтримку, підтримку МЗС та інших ключових організацій у допомозі українським продовольчим підприємствам у спільному представленні на виставках, у розробленні та просуванні торгових місій і так далі. По факту він дає можливість для консолідації дій, для чіткої фокусації на ринках країн з певними продуктами. Також це допомагає зрозуміти, куди країна буде рухатись у розвитку експортної стратегії.

Але, варто розуміти, що це лише стратегія і цілком можливо, що вона так і не буде реалізована. Але наявність цього документу – це непогано, але від документу не можна хотіти покращення вже сьогодні. Його потрібно реалізувати конкретними діями.

Читайте також: Крістіан Мюллер: Втратити стандарт GLOBALG.A.P виробнику набагато легше, ніж його отримати


Марія Колесник, заступник директора ProAgro Group

- З одного боку стратегія – це рамковий документ, який ні на що не впливає. З іншого боку, якби не стратегія, не були б проведені ті заходи, які згідно цієї стратегії Міністерство та решта установ мають обов’язково провести. Тобто вони б не змогли отримати грошей для того, аби поглиблювати співробітництво з певними країнами. А для цього потрібно направити туди делегацію, узгодити законодавчі акти з вимогами світової спільноти, щоб нам було легше торгувати. Тобто, сама по собі стратегія нічого не дає, але без неї не буде тих кроків, на які сподівається наш сектор. Також у стратегії йдеться про збільшення експорту продукції переробки, але не за рахунок обмеження експорту сировини чи стимуляції переробної галузі, а за рахунок відкриття нових ринків для продукції переробки. Оскільки стимуляція галузі переробки без ринків збуту призведе до того, що у нас буде надлишок цієї продукції. 


Олена Жупінас, керівник проекту «Гуртові закупівлі молока» Асоціації виробників молока (АВМ)

- Основними ринками збуту нашої молочної продукції залишаються ринки СНД і як тільки у березні 2019 року Росія заборонила транзит через свою територію, так у нас одразу впали ціни на молоко і обвалився експорт. І як тільки 1 липня Росія дозволила транзит, так одразу ціни на молоко у нас злетіли, оскільки на ринку утворився дефіцит. І на нашому ринку ціна зросла на стільки, що на наш ринок може прийти продукція з Польщі. В України немає довгострокових контрактів на постачання молока на зовнішні ринки. Тому виробники молока не знають, що їм робити, чи нарощувати виробництво чи скорочувати його. Саме це питання потрібно вирішити в першу чергу. Потрібно будувати чіткі плани експорту. І якщо нова стратегія буде допомагати вирішити ці питання, то це буде дуже добре.

Також потрібно виправляти ситуацію із тим, що наразі Україна експортує сиру в два рази менше, ніж імпортує. У 2018 році ми експортували 7 млн тонн сиру, а імпортували 13 млн тонн. Так, імпортуємо ми більш преміальний сегмент, який не можемо і не намагаємось навіть виробляти. А от наш сир більше ніде не потрібен, окрім країн СНД і це також проблема. Молочні продукти ми постачаємо переважно менш маржинальні – сухе молоко та масло. І ціни на них зараз впали. Окрім того, конкурувати з країнами ЄС нам дуже важко, оскільки їх продукти вищої якості. Та і на тих ринках де ми працюємо вони не мають мит, а ми маємо. Вони змогли пролобіювати свої інтереси, а ми як держава – ні. І це також має вирішуватись. Можливо нова стратегія допоможе це вирішити.

Читайте також: Радіоактивні добрива: чи потрібен дозиметр в полі?


Олексій Єрьомін, аналітик компанії «Agritel»

- Що стосується ринку зернових, то можна відмітити декілька можливих перспективних напрямків цієї стратегії. Мова йде про задекларовані заходи, спрямовані на підвищення якості продукції та фітосанітарного контролю, шляхом проведення сертифікації; контроль за зберіганням, а також стимулювання виробників використовувати високоякісний посівний матеріал. Такі заходи реальної підтримки державних структур як всередині країни, так й за її кордонами. Дійсно, наші дипломатичні місії повинні докладати більше зусиль для просування та захисту української продукції.  Але це те, чим насправді вони могли б й повинні займатися і без розробки такої стратегії. Саме ж цінне в плані підтримки, як завжди буде стикатися з дійсністю, на що вказують й самі автори стратегії: «Обсяг фінансування, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Стратегії, визначається щороку з урахуванням можливостей Державного бюджету України».  Що стосується одвічних планів про те, що треба експортувати не пшеницю, а наприклад борошно, то треба все ж таки розуміти, що це не проблема України, яка, нібито, торгує сировиною – весь світ так працює. Обсяг світової торгівлі борошном складає мізерні 13-14 млн тонн, тоді як експорт пшениці лише тільки з України має сягнути 19 млн тонн у цьому році, а світові обсяги торгівлі пшеницею складають близько 180 млн тонн.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама