Що сезон готує для соняшнику та ріпаку: хвороби та захист

Які у вас очікування від цього сезону для соняшнику та ріпаку? Які будуть відмінності від минулого року?

- Минулий рік видався досить важким для аграріїв через важкі погодні умови. Це негативно вплинуло на врожайність ключової для України культури – соняшнику. Вперше за декілька років у 2017 років виробництво соняшнику зменшилось — до 12,05 млн тон (-11,5%). Ситуація щодо ріпаку була ліпша – це єдина культура, що показала позитивну динаміку протягом минулого року. Зважаючи на пізнє відновлення вегетації цього року, можна припустити, що урожайність озимого ріпаку може дещо знизитися в порівнянні з минулим. А ось для соняшнику передумови для підвищення урожайності є – запаси вологи в півтораметровому шарі ґрунту на момент відновлення весняної вегетації майже по всій території України достатні і знаходяться на рівні 150 мм і більше.

Останнім часом в Україні збільшується доля фунгіцидного захисту соняшнику, із чим це пов'язано?

- Ми раді зауважити, що експертність українських аграріїв зростає з кожним роком. Тому для мене логічно припустити, що ріст попиту пов’язаний з усвідомленням агровиробників необхідності збільшувати фунгіцидні обробки соняшнику. Існує декілька об’єктивних факторів. Перш за все, м’які погодні умови взимку сприяють розвитку хвороб на рівні минулого року чи більше. Крім того, в Україні щорічно збільшуються площі під соняшником (наразі, понад 20%). Це впливає на ареал розповсюдження хвороб та рівень їх шкодочинності.

Також, ми рекомендуємо аграріям застосовувати фунгіциди у якості профілактики за сприятливих для поширення хвороби умов. Адже часто досвідчені хазяїни полів можуть, майже, стовідсотково спрогнозувати її появу за вологої чи теплої погоди. У такому разі, немає причин очікувати перших ознак хвороби та вносити фунгіцид вже постфактум.

Які нові (нетипові) хвороби соняшнику чи ріпаку ви спостерігали на полях України, чи варто аграріям переживати через них (наприклад, останні роки сильно активізувалась вугільна гниль на соняшнику)?

- Ми можемо констатувати поширення нетипових хвороб соняшнику, про які раніше можна було прочитати лише в підручнику. Я хочу виділити дві з них – це вугільна гниль (збудник Macrophomina phaseolina) та суха гниль (збудники роду Rhizopus sрp.). Особливість цих хвороб в тому, що вони для свого поширення не потребують високої вологості повітря та ґрунту, а навпаки – уражують рослини в умовах підвищених температур та посухи. Їх шкодочинність дуже висока, особливо сухої гнилі, вона здатна повністю знищити урожай. Поширення цих хвороб пов’язане саме з процесами зміни ґрунтово-кліматичних умов України. Наразі ефективних засобів контролю вугільної гнилі не існує. Щодо ризопусу (сухої гнилі) – проводяться випробування препаратів і вже є певні результати. На ріпаку появи нових хвороб, поки що, не спостерігається. 

Як швидко мутує вовчок соняшниковий, та які шляхи призупинення мутації використовують в Україні та світі?

- Швидкість мутацій вовчку збільшується постійно. Якщо між появою першої та другої рас пройшло близько 50 років, то між п’ятою та шостою расами – п’ять років. Також в межах однієї раси виділяють популяції вовчку різного географічного походження, які відрізняються між собою рівнем агресивності. Однією з причин мутагенезу є здатність цього паразиту до самозапилення. Найбільш дієвим інструментом протистояння  вовчку є поєднання стримуючих технологічних заходів, а саме: вирощування генетично стійких до вовчку та до імідазолінонів гібридів соняшнику, насичення сівозміни культурами-провокаторами (кукурудза, соя, льон), проведення глибокого безполицевого обробітку ґрунту. Інші методи контролю вовчку досить дорогі, проте не мають високої ефективності.

Читайте також: АГРОНОМІКА. Як правильно захищати та підживлювати озимий ріпак

Як перезимував ріпак в цьому році, та як можна покращити його стан цією весною, чи потрібно буде вносити регулятори росту?

- У більшості випадків ріпак перезимував на відмінно. Головне – збереглася густота, рівномірність та життєздатність рослин. Подекуди спостерігається незначне поширення тифульозу та сірої гнилі. Є також випадки весняного «випадіння» рослин. Причинами є посів непротруєним насінням та відсутність належного фунгіцидного захисту восени. За таких умов вищевказані хвороби здатні призвести до повної загибелі рослин ріпаку. Важливим технологічним прийомом для стримування розвитку хвороб є боронування посівів з подальшим застосуванням фунгіцидів-ретардантів. Ці препарати паралельно з контролем хвороб стримують інтенсивний ріст головного пагону та покращують розвиток кореневої системи, що стає передумовою протистояння виляганню та підвищує посухостійкість рослин. Обираючи морфорегулятор-фунгіцид, уникайте препаратів, до складу яких входять діючі речовини з одного хімічного класу та з однаковим механізмом дії.

Цього року перезимівля пройшла дуже комфортно для ріпаку. Його стан на даний момент гарний, площі збільшились. Тому ризикувати недоотримати врожай через здешевлення технології буде невиправданим. Справжній господар розуміє ціну недоінвестування. Тому не треба «розслаблятись» – як я вже казав, ми рекомендуємо аграріям діяти на випередження та вносити препарати заздалегідь.

Крістіан Телл анонсував вихід нових препаратів на ринок України, чи будуть серед них препарати для захисту соняшнику та ріпаку, та, якщо не секрет, які саме це будуть препарати?

- Компанія BASF на глобальному рівні збирається найближчим часом запустити нову інноваційну серію засобів захисту рослин. За прогнозами, максимальний об’єм продажів продуктів серії до 2027 року досягне 3,5 млрд євро. На глобальному рівні продовжується процес реєстрації ключових технологій, серед яких фунгіцид Revysol® на зернові та інсектицид Inscalis® одразу на декілька культур. Ще 2 гербіциди наразі у стадії розробки. Інсектицид Broflanilide® на зернові з’явиться у ключових ринках світу у 2020 році. Які з цих препаратів будуть представлені в Україні поки що невідомо.

Є ще препарат Архітект, який комбінує характеристики морфорегулятора і фунгіциду. Як морфорегулятор препарат вирівнює посіви, покращує розвиток кореневої системи і загальний стан рослини, а також значно підвищує стійкість до посухи і високих температур. Завдяки більшій кореневій системі, коротшому  та товщому стеблу збільшується стійкість до вилягання рослин і оптимізується розподіл поживних речовин. Як наслідок,  врожайність зростає до 21% в порівнянні з необробленою рослиною. Україна – перша країна, в якій розпочався продаж препарату, кількість цього року була невеликою, і наразі вже весь об'єм викуплений.