Реклама

Сергій Сальніков: У більшості випадків у загибелі бджіл вини пестицидів немає

Коментарі

0

Про дослідження під час викидів з кримського «Титану», цікаві випадки мутацій та нестандартні дії препаратів на культуру в інтерв’ю розповів Сергій Сальніков, керівник сервісно-технологічного відділу компанії «UKRAVIT».

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Вже пройшло більше року з моменту початку роботи «Інституту здоров’я рослин». За цей час установа збільшила кількість пропонованих послуг, провела ряд досліджень та почала співпрацювати з міжнародними науковими установами та організаціями. Але який в цьому зиск для пересічного українського аграрія?

З моменту офіційного відкриття Інституту пройшло вже більше року. Які досягнення були зроблені за цей час?

- Інститут надає сервіси як для аграріїв, так і для простих людей, а також працює як R&D-центр. Що стосується сервісів, то можу сказати, що аграрії активно надсилають матеріали для досліджень, тож працівникам лабораторій ніколи відпочивати. В нас немає дня, коли б ми простоювали. До Інституту черга стоїть, усі лабораторії завантажені зразками. Якщо так піде і надалі, то доведеться розширюватись. Крім того, з моменту відкриття ми суттєво розширили перелік діючих речовин пестицидів, які ми можемо визначати. Якщо починали ми з 500, то тепер їх більше 800.

Що ж стосується наукових досліджень, то ми розробляємо нові препарати та тестуємо їх в лабораторних умовах. Наприклад, після ряду досліджень підтвердилися наші здогадки про проблеми з якістю води для сільського господарства. Аграрій нам показує результати 90-х років де показники води – майже ідеальні. Та з часом методи господарювання (пестициди, добрива та ін.) вносять свої корективи; вносить свій «вклад» шкідливих речовин і промисловість, що теж негативно впливає на якість води. Ми вже провели близько 300 досліджень і лише у менш, ніж 5% випадків виявили, що вода може застосовуватися без додаткових доробок. Тому нами було прийняте рішення провести розробку препарату, який здатен виправити ситуацію із pH та жорсткістю води. В результаті з’явились препарати «Айворі» та «Айворі Плюс». І ми завжди доводимо аграрію, що краще витратити сотню гривень на дослідження води і додати 100 мл препарату та бути впевненим, що пестициди які він застосовуватиме, спрацюють якісно, на всі 100%, аніж шукати потім винуватців неякісного внесення чи ліквідувати його наслідки.

І часто трапляються такі випадки, коли аграрії звертаються з претензією до пестициду, а виявляється, що проблема була в якості води?

- Трапляється. Особливо на Півдні, де якість води незадовільна. На змішувальному пункті зробили робочий розчин, а поки трактор доїхав до поля, то відбувся період напіврозпаду діючої речовини. А тут, не дай Боже, ще й обід приїхав. Тоді взагалі є ризик внести на поле воду із залишками пестициду.

Читайте також: Глобальне потепління по-українськи, або де взяти воду?

Але у разі спірних питань досліджується не лише вода. Оцінюються агрегати, температурні умови внесення, проводяться дослідження пестицидів, адже наразі багато фальсифікату. Часто трапляється так, що аграрій каже: «Я купив у дяді Петі, а він точно придбав пестицид у вашого представника». Тоді потрібно шукати дядю Петю, а він поїхав у Єгипет, і тоді, коли цей клубок розплутуєш, виявляється, що аграрій придбав цю каністру десь при дорозі чи на заправці. І придбав він її утричі дешевше, але це не викликало в нього жодних здивувань чи підозри.

Також ми проводимо дослідження рослин на залишкову кількість пестицидів. І вже на основі усіх цих даних можемо зробити висновок, чому не спрацював препарат.

Головне в розслідуванні – це не вийти на самого себе. Чи буває так, що ви дійсно виявляєте, що вся справа у вашому препараті? Адже усі розуміють, що хоч і невеликий відсоток браку, але таки міг потрапити на ринок.

- Виключено. Адже кожна партія сировини, що йде на виробництво, та кожна партія готового продукту перевіряється в нашій лабораторії у декілька етапів. Препарат, що не відповідає нормам, вилучається та відправляється на доопрацювання. Адже продукція використовується на тільки в Україні, а й в інших європейський країнах – де стандарти набагато вищі. Тому якість продукції знаходиться на високому рівні, і ми постійно вдосконалюємо процес виробництва. «Інститут здоров’я рослин» працює над вдосконаленням існуючих препаратів та розробкою нових, впроваджуючи свої напрацювання на виробництві.

Із якими міжнародними партнерами ви наразі вже співпрацюєте?

- В нас є ряд міжнародних проектів, в яких ми виконуємо частину загального завдання. Наразі тісно співпрацюємо науковими та комерційними установами Швейцарії, Канади та іншими Європейськими країнами. Співпрацюємо з такими організаціями як: UNIDO, BIPEA, FAPAS, MERCK, TWINNING та ін.

Чи збільшилась кількість вчених, що працюють в Інституті? Чи вдалось залучити ще когось з іноземних науковців, або тих, хто поїхав працювати закордон?

- В нас було близько десяти іноземних висококваліфікованих вчених, з якими при відкритті Інституту ми підписували однорічні контракти на проведення навчання наших працівників та впровадження методик дослідження. Після цього вони знов повернулись до свого постійного місця роботи.

Читайте також: Щасливі в агро. Історії людей, які знайшли справу за покликом

Але є спеціалісти, які залишились і працюють у нас. Також ми збільшуємо кількість вчених в штаті, оскільки черга на дослідження тільки зростає. Здебільшого, намагаємось наймати вітчизняних вчених, аби вони не виїжджали в Польщу збирати яблука, а працювали у нас по спеціальності і заробляли за це гідні гроші. Бували випадки, коли ми буквально повертали людей із заробітків. От приїхала людина в міжсезоння в Україну, і тут ми її перехоплювали, пропонували гідні умови, і їй більше не доводилось їхати закордон.

Але ми наймаємо й іноземних спеціалістів, особливо, якщо це стосується якихось специфічних досліджень.

Уявімо, що я аграрій. Вирощую основні польові культури, маю 3 тисячі гектарів ріллі. Що ваш Інститут може мені запропонувати, аби я міг підвищити свої прибутки?

- Починаємо з дослідження ґрунту, визначаємо, чого у вас не вистачає, і розробляємо скоректовану систему живлення. Аналізуємо якість води. Аналізуємо непротруєний посівний матеріал на фітопатогени і рекомендуємо діючі речовини протруйників, якими варто обробити насіння. Це дозволяє аграрію купувати не бренд, а вирішення проблеми, що склалася.

Крім того, протруйники можуть мати негативний вплив на схожість і проростання. Оцінивши ці показники в лабораторії, ми надаємо рекомендації додати до протруйника ще стимулятори росту чи комплекс мікроелементів.

Також, аналізуються добрива, та пестициди, які використовує аграрій. Бо трапляються випадки, коли сільгоспвиробник приносить на дослідження добриво, що він придбав трохи дешевше, а елементів живлення в ньому виявляється менше, ніж повинно бути; крім того, там ще виявляють інші складові, яких взагалі бути не повинно. Чи пестициди аналізуємо, а там замість однієї діючої речовини – інша.

Під час вегетації ми досліджуємо рослинний матеріал на нестачу елементів живлення чи наявність хвороб. Бо тепер з’являються хвороби, про які в Україні ще декілька років тому навіть не чули. Наприклад, якщо ще три роки тому ти сказав би, що аграрію потрібно буде обробляти кукурудзу фунгіцидом по листу, тобі б відповіли, що ти хочеш нажитися на ньому. А тепер це вже нікого не здивує, і деякі аграрії вносять фунгіциди профілактично.

Також ми проводимо дослідження води перед обприскуванням, адже її якість сильно впливає на ефективність дії пестицидів. А в кінці сезону аналізуємо готову продукцію на якісні показники, залишкову кількість пестицидів та вміст важких металів. Навіть взимку проводимо дослідження озимих культур – перевіряємо, в якому вони стані, та чого очікувати на весні.

Чи були у вас за час роботи якісь унікальні дослідження чи незвичні випадки? Що найбільше запам’яталось за час роботи установи?

- Люди звертаються до нас із рослинами-мутантами чи просять провести дослідження частини поля, на якій вже десятки років нічого не росте. Це цікавий виклик для наших спеціалістів, які проводять глибоке дослідження, визначають причини аномалії та надають свої рекомендації. У більшості випадків причиною є неправильне поводження з пестицидами чи невідповідна їх якість. Можливо на цьому полі можна вирощувати якісь певні культури, на які ці залишки не впливають, або потрібно провести певні меліоративні заходи, аби виправити ситуацію. Також до нас звертались аграрії з областей, де видобувається газ або нафта. Там при бурінні свердловин порода викидалась на їх поля, і після цього там стали гинути рослини. Вони починають рости, а потім сохнуть. І яку б культуру не сіяли – вона пропадає. Після досліджень виявилось, що ситуацію можна виправити меліоративними заходами.

Ще один яскравий випадок трапився тоді, коли відбувся викид небезпечних речовин із заводу «Титан», що знаходиться в Криму. До нас зверталась Херсонська ОДА, аби ми провели дослідження небезпечних залишків у ґрунті, воді та в рослинному матеріалі. Аграрії питали, чи не зашкодить це їхнім посівам, чи можна буде використовувати той врожай. І в деяких випадках його потрібно було знищувати за допомогою спецзаходів. Проте були такі ділянки, які були лише частково забруднені, і їх можна було врятувати та використати продукцію. І в такому випадку аграрії були задоволені, адже було чітке розуміння картини, тому що інші інстанції рекомендували все переорати та забути. І витрати, як ви розумієте, ніхто особливо аграріям за це не компенсує. Тож наявність висновку від нашого Інституту давала їм змогу вберегти частину свого врожаю.

Читайте також: Леонід Фадєєв: У мене черга із бажаючих придбати моє обладнання у Японії, Канаді, Африці

Пам’ятаю, був випадок, коли поєднались нестабільні погодні умови та пестицидне навантаження, і гібрид негативно відреагував на дію препарату. А в цьому році на кукурудзі на частині площ, де ще була якась врожайність, качани деформовані, але вони хоч є. Тоді як на значній частині земель качанів взагалі не було. Просто стоїть зелена рослина – і все. Почали досліджувати – і виявилось, що у стресових умовах даний препарат негативно впливає на фізіологічні процеси.

Наразі доволі гарячою темою є загибель бджіл від пестицидів. Проте пасічнику доволі важко довести, що отруєння було спричинене саме отрутохімікатами. Державні органи також доволі рідко можуть виявити причину загибелі комах-запилювачів. Чи міг би Інститут взяти на себе цю роль та провести такі дослідження? Чи будуть вони визнані в суді?

- Пасічники доволі часто звертаються до нас із отруєнням бджіл. Але у 80-90% випадків ми встановлюємо, що причиною загибелі було не отруєння пестицидами. На жаль, наші ЗМІ дуже активно звинувачують в усьому отрутохімікати, а це не завжди відповідає дійсності. І це призвело до того, що як тільки бджоляр бачить трактор в полі, він не дивиться, що цей трактор робить, чи він їде з бочкою води, чи просто привіз обід, а одразу починає нервувати. І якщо на другий-третій день пасічник бачить якусь проблему із бджолами, то він довго не розбирається, а звинувачує в усьому аграрія. Хоча дійсно, іноді трапляються випадки отруєння пестицидами, але зазвичай причини, повторюся, зовсім в іншому. Крім того, потрібно розуміти, в якій кількості був той пестицид, бо є летальні дози, а є допустимі. Також важливо, аби бджоляр максимально оперативно доставив до нас зразок, адже діюча речовина з часом розкладається, і її буде складно виявити.

Ми можемо провести дослідження і виявити, чи була загибель спричинена отрутохімікатами, але наразі в суді цього буде недостатньо. Існує визначений порядок збору доказів для суду, і там встановлено, що цим має займатись спеціалізована група експертів, які це роблять за певною методикою. Ні пасічник, ні наш працівник не входять до групи таких експертів, бо в нашого працівника немає акредитації, а в бджоляра, окрім цього, ще й замало компетенції. Ми думаємо над цим, але наразі багато сил забирає міжнародна акредитація, яку ми плануємо невдовзі отримати. Тому зараз це не на часі.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама