Рахуємо прибутки: скільки Аграрний день у Раді коштуватиме аграріям

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільгосппризначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація».

Проблема: Недостатня якість встановлених на державному рівні механізмів захисту землекористувачів від збитків при залученні значних інвестицій, спрямованих на меліоративні заходи.

Ціна питання: н/д

Що зроблено: - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства термін оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель та на яких проводиться гідротехнічна меліорація, відтепер не може бути менше ніж 10 років.

- до укладеного договору включено зобов‘язання орендаря сприяти належній експлуатації відповідних меліоративних систем та об‘єктів інженерної інфраструктури. «Дане нововведення є, однозначно, правильним кроком в напрямку розвитку галузі, оскільки воно впорядковує сферу гідротехнічної меліорації. Згідно даного закону, до договору оренди землі включатиметься зобов'язання орендаря сприяти розвитку та належній експлуатації меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури, що має позитивно відобразитись на стані цих давно застарілих об’єктів» - вважає аналітик «Української аграрної конфедерації» Дмитро Дейна. За його словами, найбільш значимим рішенням закону варто вважати подовження мінімального строку оренди земель с/г призначення з 7 до 10 років, що, безумовно, збільшить шанси орендарів на повернення їх інвестицій в довгостроковій перспективі.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного виноматеріалу (не придбаного).

Проблема: Документ скасовує обов’язкове ліцензування для виробників вина, які зараз мають платити щорічно 500 000 гривень, навіть виробляючи вино з власного виноматеріалу. 

Ціна питання: 500 000 гривень з кожної виноробні

Що зроблено: - скасовано необхідність отримання ліцензії на оптову торгівлю суб'єктами господарювання, що отримали ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або медових напоїв) та виробляють їх із виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних).

-  доповнено статтю 17 нормою, згідно з якою до суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії, у випадках, передбачених законом, не застосовуються фінансові санкції (штрафи).

- впроваджено нові терміни: "виноматеріали", "виноматеріали виноградні", "виноматеріали плодово-ягідні", "виноматеріали медові", "вино виноградне", "вино плодово-ягідне", "напій медовий". Коментуючи прийняття законопроекту один із його авторів Олексій Вадатурський на своїй сторінці в Facebook говорить наступне: «Ліцензування для виробників вина, що заганяло в тінь цілу галузь та гальмувало появу нових підприємств, особливо невеликих фермерських господарств. Маємо 230 голосів «за». Насправді таке рішення «коштуватиме» державі всього 2 мільйони гривень. Але важко уявити, скільки виробників були змушені працювати в тіні і принижуватися перед контролерами. Тепер можна рухатись вперед: відкривати свої бренди і робити якісне вино! Завоювати спочатку ринок України, а потім вийти на експорт, нехай в світі знають, що ми вміємо робити якісне вино, яке ми робили ще 3-4 тисячі років тому назад. Дякую кожному співавтору проекту за зроблений внесок й всім колегам - за підтримку в залі!».

Читайте також: Як за півроку відкрити 100 нових виноробних підприємств?

«Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли»

Проблема: Якщо ділянка не має власників, спадщину треба визнавати відумерлою. Але цей процес відбувається дуже повільно і земля не має правової долі. В результаті значна кількість площ таких земель або використовується без оформлення будь-яких прав за корупційними домовленостями з місцевою владою, або взагалі не використовуються і заростає бур’янами.

Ціна питання: близько 1,5 мільйона гектарів. Місцеві бюджети щорічно втрачають біля 1,1 млрд гривень.

Що зроблено: - право на відумерлу спадщину отримають територіальні громади;

- якщо договір оренди триває, він вважається продовженим до державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, а також зупинити на цей період строки повідомлення орендарем власника про використання переважного права на продовження терміну оренди.

Читайте також: Хвилююча земля: з якими проблемами найчастіше стикаються орендатори

Про внесення змін до Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною" (щодо узгодження його положень у сфері поводження з продуктами тваринного походження, що належать до категорії ІІ, з вимогами законодавства ЄС)

Проблема: існуюче законодавство зводить усі способи поводження з побічними продуктами тваринного походження, які належать до категорії ІІ, до їх стерилізації під тиском. За відсутності встановленого ризику поширення будь-яких інфекційних хвороб є не тільки енерго- та ресурсозатратним, але й недоцільним, оскільки при обробленні шляхом стерилізації під тиском, наприклад, гною, гинуть не тільки патогенні мікроорганізми та збудники інфекційних хвороб, але й корисні мікроорганізми, втрачаються поживні елементи. З одного боку суб’єкти господарювання вимушені будуть нести додаткові витрати, з іншого – значно ускладниться підвищення продуктивності та родючості грунтів.

Ціна питання: за підрахунками експертів стерилізація гною під тиском коштуватиме середній свинофермі в тисячу голів до мільйона гривень на місяць. 

Що зроблено: законом передбачається значне розширення способів поводження з побічними продуктами, віднесеними до другої категорії, як це передбачено законодавством ЄС. Якщо щодо цих продуктів компетентним органом не встановлено ризику поширення серйозних інфекційних хвороб, вони можуть бути перероблені на органічні добрива та покращувачі ґрунту, компостовані або перетворені у біогаз – з попереднім обробленням або без такого оброблення.

Читайте також: Свиняча енергія: як свиноферма заробляє на побічних продуктах

«Про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Основний кредит для аграрної галузі — Україна») між Україною та Європейським інвестиційним банком»

Проблема: нестача грошей у Державному бюджеті України на підтримку аграрної галузі.

Ціна питання: 400 млн євро

Що зроблено: фінансовою угодою встановлено, що Європейський інвестиційний банк надасть Україні кредит. Кошти підуть на кредити, які отримаюють малі та середні підприємства. За словами міністра агрополітики Тараса Кутового, позика надаватиметься на первинне виробництво зернових та олійних культур; розвиток, модернізацію та сертифікацію потужностей для сушки, очистки, сортування, тестування і зберігання зернових та олійних культур; реконструкцію виробничих потужностей аквакультури та рибного господарства; обладнання та інфраструктуру для рибопереробки та консервування; дослідні станції, випробувальні лабораторії, обладнання для досліджень та професійного навчання, служби поширення сільськогосподарських знань та сертифікації, системи контролю та моніторингу рибного господарства.

Строк надання кредитів — до 12 років із чотирирічним пільговим періодом. Проект планується реалізувати в період з 2016 до 2020 року. За даними Мінагрополітики, за рахунок кредитних коштів може бути покрито до 50% вартості проектів. Джерелом фінансування решти 50% вартості будуть власні кошти банків-учасників або засоби кінцевих бенефіціарів. З рештою, реалізація проекту сприятиме акумулюванню фінансових ресурсів в обсязі близько 800 млн євро.