Q&A: що трапилось із шістьома складами міндобрив поблизу Калинівки?

Вибухи на військових складах могли обернутись вибухами на шести складах агрохімії, розташованих в Калинівському районі, повідомила компанія «Інфоіндустрія». На момент публікації ні один агрохімічний об’єкт не постраждав від прямого влучання чи розльоту снарядів. Але про їх долю не було ніякої інформації. І якщо одразу шість складів з добривами заблоковано, то чи зможуть аграрії Вінничини продовжити осінньо-польові роботи?

За даними Держстату, на 1 серпня 2017 Вінницька область зайняла всіх серед областей України перше місце із зібраного врожаю картоплі - 554 тисяч тонн, друге місце по зібраному врожаю овочів - 158,8 тисяч тонн, шосте місце із зібраного врожаю зернових - 1,56 млн тонн.

Нагадаємо, що увечері 26 вересня почались вибухи на складах боєприпасів, розташованих біля міста Калинівка. З міста та навколишніх сіл було евакуйовано 28 тисяч жителів. Навколо епіцентру НП встановили 20 кілометрову заборонну зону. Тому залізничний та автомобільний транспорт на Вінницю довелось пускати обхідними напрямами. Вчора, 28 вересня, «Укрзалізниця» о 13.15 відновила рух потягів на Вінницю через Калинівку. А о 15 годині прем’єр-міністр Володимир Гройсман оголосив, що пожежу на складах снарядів повністю погасили. А від снарядів та уламків повністю очистили навколишню територію. Тому тамтешні жителі можуть повертатись до своїх осель. Поки влада та військові рахуватимуть збитки для війська та міста Калинівка, Agravery.com з’ясовувало, чи була шкода від вибухів для агрохіміків та осінньо-польових робіт.

Читайте також: Україна на регіональній мапі ринку добрив

Чи постраждали  склади з міндобривами від розльоту снарядів?

Ні. «Одразу після перших вибухів ми зателефонували місцевим агрохімікам. Сказали, що всі добрива вони переховали у ангари», - каже керівник компанії «Інфоіндустрія»  Дмитро Гордійчук. «Дані з обльоту безпілотника показали, що наш склад в Калинівці залишився неушкодженим. Але безпосередньо його оглянути та зробити остаточні висновки ми зможемо, лише коли заборонна зона навколо міста буде знята», - говорить генеральний директор компанії «Кусто-Агро» Володимир Сірий. У групі OSTCHEM також запевняють, що їх склад у смт Стрижавка залишився цілим та неушкодженим.

Чи були підстави в аграріїв боятись надзвичайної ситуації на складах міндобрив?

Так, були. Дмитро Гордійчук пояснює, що добрива на таких об’єктах можна зберігати або на відкритих майданчиках, або ж у звичайних ангарах. Влітку чи зимою добрива зберігають виключно у ангарах. Бо тоді попит на ресурс низький. А через перепади температур майно на відкритих майданчиках точно зіпсується. Весною чи восени ситуація зовсім протилежна. Відбуваються активні закупівлі міндобрив і їх майже всі зберігають лише на вулиці, під брезентовим накриттям. Ангари використовують лише для розфасовки добрив чи зберігання дуже коштовних мікродобрив. І такі об’єкти аж ніяк не розраховані на прямі попадання артилерійських снарядів.

Експерт деталізує, що на складах навколо Калинівки зберігали «дуже багато» аміачної селітри. Влучання снаряду або ж просто необережне поводження з такою речовиною цілком може призвести до вибуху. «Тисячі тон селітри вистачило б аби рознести пів-Києва», - наголошує Гордійчук.

За його словами, на складах навколо Калинівки зберігаються нітроамофоска та пестициди. Такі речовини не є вибухонебезпечні. Але вибухова хвиля від близьких розривів може розкидати хімікати, і так забруднити грунт до небезпечних для здоров’я людини показників.

Читайте також: План звільнення: на які хвороби сільгосптварин варто витрачати державні кошти

Скільки складів міндобрив і якої потужності зберігання опинились  навколо Калинівки?

П’ять складів потужністю закритого зберігання на п’ять тисяч тон , і один – на п’ятнадцять. Основний в регіоні склад трейдерів «Калинівський агрохім» (належить до компанії «Кусто-Агро») знаходиться безпосередньо в Калинівці, «Украгро» (група OSTCHEM) – смт Стрижавка, «Агроімпорт» - смт Павлівка.  Інші три склади перебувають в оренді або в субаренді інших агрохімічних трейдерів.

Який обсяг добрив було зосереджено на таких складах?

Дмитро Гордійчук каже, що достеменно таку інформацію з’ясувати складно. Оскільки в сезон польових робіт агрохімію зберігають і на відкритих майданчиках. Тому на складі одночасно може зберігатись добрив у два-три рази більше проектної потужності.

Чому так багато складів з міндобривами опинились поряд із складами вибухівки?

Бо розташування зручне, каже Володимир Сірий. А Вінницька область є одним з найбільших агровиробників України. Згадані вище склади стоять ще з радянських часів. І розташовані однаково зручно як і для аграріїв, так і для трейдерів, які завжди можуть підвезти міндобрива у потрібних кількостях. Бо через Калинівку проходить залізнична гілка Калинівка-Сосновка-Вінниці,  яка дає зручне сполучення з усіма регіонами України.

Читайте також: Платити більше, шукати іншого або чи мають аграрії альтернативу сервісу «Укрзалізниці»?

Кінець вересня – це пора сіяти озимі культури та вносити міндобрива. Якщо було заблоковано одразу 6 крупних складів міндобрив, чи було зірвано осінню посівну кампанію в регіоні?

Ні, НП в Калинівці ніяк не вплинуло на хід осінньої посівної у регіоні. Дмитро Гордійчук каже, що за його інформацією засів озимих культур в цілому по Україні було виконано мінімум на 60%. А керівник ТОВ «Батьківщина» Володимир Беспалько каже, що агрогосподарства Вінничини поза забороненою зоною цілком спокійно продовжили осінньо-польові роботи і проблем з нестачею добрив не мали. В групі OSTCHEM запевняють, що їхній склад в смт. Стрижавка взагалі не припиняв роботу, і за планом відвантажував замовлені добрива.

Чи можна щось зробити на майбутнє, аби не боятись вибухів чи пожеж на складах міндобрив?

Директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF Сергій Рубан каже, що описана вище ситуація взагалі форс-мажорна. Контролюючі органи завжди перевіряють, наскільки жорстко на сховищах добрив забезпечили екологічну та протипожежну безпеку. Тому в принципі вибухи або пожежі на таких об’єктах неможливі. Інша справа – «людський фактор», який може спрацювати в найнеочікуваніший момент. 

Читайте також: Хвороби росту: проблеми експорту української органіки