Просапати вікно у Європу: коли картоплярі почнуть експортувати, та як це вплине на ціну бульби

Ціна на картоплю в Україні наразі є рекордною – близько 20 грн/кг. Експерти пояснюють ситуацію скороченням виробничих площ і несприятливими погодними умовами і запевняють, що ціна буде опускатись. Натомість, виробники не зважають, а  приймають у господарствах інспекторів Держпродспоживслужби і готові вже цього сезону вперше продавати картоплю до ЄС.  Що потрібно для цього зробити виробникам і про які обсяги поставок  йдеться?

«Лупайте сю скалу...»

Agravery.com неодноразово розповідав, як відчайдушно вітчизняні картоплярі намагаються відкрити експорт до Митного, Євроазійського Союзу і Європи та про фактори, які заважають їм це зробити. Картоплярі докладали до цього максимум зусиль – підтягували стандарти виробництва, опановували механізм встановлення вільних карантинних ділянок – проте досі не склалось.

Як  коментує виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі (УАВК) Оксана Руженкова, цілком ймовірно,  що Україна зробить ривок у напрямку Європи. «Цього року ситуація змінилась – у червні наша українська сторона отримала лист із Єврокомісії із рекомендацією перевірити картопляні господарства за європейськими вимогами. Направду європейці перестраховуються, бо перевірка стосується 400 карантинних організмів, про багатьох із яких в Україні навіть не чули. Для порівняння: Митний Союз перевіряє українську картоплю за 18 параметрами», – стверджує вона. Під патронатом Фітосанітарної інспекції Держпродспоживслужба оперативно закупила спеціальні тест-системи, проінспектувала низку господарств у  багатьох регіонах. «Загалом в Україні перевіряється понад 1000 га картопляних посівів.  Ми сподіваємось на приїзд європейських інспекторів і на «зелене світло» для експортерів», – прокоментувала Руженкова.

У Держпродспоживслужбі Agravery.com повідомили, що з метою зняття обмежень щодо експорту української продовольчої картоплі до країн ЄС вони влітку цього року звернулися до Генерального директора з охорони здоров’я і захисту споживачів Європейської Комісії. У відповідь Держпродспоживслужба отримала листа від Представництва України при Європейському Союзі щодо можливих кроків і дій для зняття таких обмежень. Там зазначалося, що для заняття обмежень територія України має бути вільна від ряду шкідливих організмів, і це повинно бути підтверджено технічною документацією.

Читайте також: Фермер як мішень: чому вбивства аграріїв стаються все частіше і як цьому зарадити

За ініціативою Української асоціації виробників картоплі було обрано 8 місць виробництва продовольчої картоплі для перевірки на наявність/відсутність шкідливих організмів у господарствах Житомирської, Київської, Чернігівської, Дніпропетровської та Львівської областей. Після перевірки інспекторами Держпродспоживслужби і надання всіх необхідних документів експерти ЄС повинні провести в Україні перевірку результатів досліджень, включаючи результати попередніх років, інформацію про середовище вирощування, місце розташування, виробництво, інспекцію на місцях, перевірку імпорту, зони вільні від шкідливих організмів, технічні звіти про лабораторні аналізи та результати заходів щодо боротьби зі шкідливими організмами в Україні.  Потім документація щодо фітосанітарного стану вищезазначених площ буде направлена на розгляд до Єврокомісії, яка може призначити до України аудиторську місію з метою оцінювання ситуації на місці. У разі позитивної оцінки комісія може розробити відповідний проект рішення щодо зняття обмежень на експорт української картоплі до країн ЄС. 

Ситуативно чи постійно?

Доступ до ринку Європи може стати своєрідною винагородою за терпіння для наших картоплярів. Приміром, сусідня Білорусь вкотре отримавши від ЄС відмову на експорт, уже з 1 вересня 2019 року закриває свій кордон для імпорту насіння овочевих культур, зокрема картоплі, з ЄС. А українці погодилися на виконання всіх найприскіпливіших вимог, гармонізували дві директиви ЄС і рвуться в бій далі, сподіваючись самоствердитися як експортер бульби. «Цього сезону на нашу адресу надходили запити з Великобританії,  Німеччини, Австрії, Катару, Ірану, Туреччини щодо поставок великих партій картоплі на переробку – від 10 000 т щомісяця, і більше. Нехай не цього року, але, провівши попередні переговори в разі укладання форвардних контрактів, наші виробники спробують їх сформувати, хоча досі більше 220 тис. т за сезон ми не експортували», – стверджує Руженкова.

Одна з причин форсування картопляного експорту, зокрема до ЄС – бажання постачати картоплю на переробні підприємства сусідніх європейських країни – у Польщі та Німеччині розташовані основні європейські потужності картопляної переробки. Ці країни впродовж двох сезонів настільки потерпають від посухи, що дотують своїх фермерів від банкрутства. У найближчі 3 роки надолужити цей дефіцит вони не зможуть. Бельгія, Нідерланди та Франція не факт, що перекриють потреби цих переробників. Наразі європейські картопляні резерви порожні. Фермери посадили необхідну кількість картоплі, проте через неврожай переробні підприємства вже в середині зими змушені будуть шукати сировину на зовнішніх ринках. Україна цілком логічно потрапила в їх коло інтересів.

Читайте також: Андрій Касьян: BASF розглядає можливості створення власного виробництва пестицидів в Україні

Директор ТОВ «Поліська Картопляна Компанія» Денис Стаценко розповідає, що успішно пройшов першу перевірку вільної карантинної ділянки інспекторами Держпродспоживслужби і з нетерпінням чекає приїзду інспекторів із ЄС. У компанії тривають перемовини з європейськими покупцями та трейдерами картоплі з Катару. «Ми будемо робити все поступово – цього року плануємо лише 3-5 тестових експортних поставок по 20 тонн кожна. Майже увесь обсяг картоплі нашого господарства законтрактовано українськими переробниками ще взимку. Домовленості я не порушуватиму. Не хочу продавати великі партії відразу. Потрібно протестувати всі ланки і зрозуміти, як працювати на експорт, налагодити документацію та логістику. Наступного року готові поставити і 500, і 1000 тонн картоплі, потім все більше і більше. Важливо забезпечити однорідні партії, налагодити стабільний імідж постачальника», – міркує він.

Із ним повністю згоден власник ТОВ «Овочева група» Сергій Ситніков.  Цього року його компанія відмовилась від перспектив експорту картоплі до ЄС. Пояснює, що нормативи та вимоги ЄС дуже високі. Лише обмежена кількість картоплярів реально можуть їх виконати, бо проблема картопляної нематоди за відсутності в Україні нематодоцитів, зареєстрованих для картоплі, набуває загрозливих масштабів. Європа працює за квотовим принципом і добре захищає свій ринок, існує чітке планування споживання та посівних площ. «Україна стала у нагоді тільки у цьому сезоні, коли виник дефіцит через погоду. У подальшому європейці можуть знайти купу причин, аби знову повністю заблокувати імпорт. Тоді всі надзусилля наших картоплярів будуть марними. Європейським виробникам будь-які конкуренти непотрібні», – переконаний  Ситніков.

Цінові перспективи

Окрім позитиву від можливого експорту споживачі можуть відчути у цій історії негатив – мовляв, якщо картоплю експортуватимуть, то внутрішня ціна на неї відразу підскочить. Тим більше, що цьогорічна ціна покупців не радує – приміром, у Києві станом на 19 липня роздрібна ціна у торгівельних мережах 14-18 грн/кг, а на ринках 15-22 грн/кг, а на оптовому ринку «Шувар» ситуація із бульбою не краща – 11-13 грн/кг, тоді як минулого року вона трималась на рівні 9 грн/кг.

Як пояснюють експерти, з якими поспілкувався Agravery.com, на вартість картоплі вплинула погодна ситуація – через прохолодну погоду копання картоплі продовжується у низці південних регіонів, тоді як у минулому році Південь розпродав свій врожай ще в середині липня і на часі була продукція середньої групи стиглості  з Північних регіонів. Цього сезону Північ забарилася. Підтверджує проблему з погодою Денис Стаценко – вперше за довгі роки у його господарстві на Чернігівщині випала мінімальна кількість опадів. «У нас за період вегетації завжди випадає 200-300 мм дощів, а цього року – менше 150 мм. У інших господарів регіону – ситуація аналогічна, трохи краще у Центрі, а на Західній Україні – дощі, навпаки, були дуже рясними, не давали рослинам розвиватись – гребінь землі ставав кам`яним.  Зараз закупівельна ціна столової картоплі від 7-9 грн/кг, залежно від якості. Подивимося, як ринок і споживачі цю ситуацію врегулюють», – розповідає він.

Сергій Ситніков пояснює, що посівні площі під картоплею у низці потужних господарств зменшились, тому картоплі хорошої якості буде на прилавках менше. «Дефіциту картоплі українці однозначно не відчують. Але те, що картоплярські підприємства зберуть менший урожай – це факт. Річ у тім, що він переформатований під потреби переробних підприємств. Але говорити про неадекватні ціни зарано», – стверджує він. А от в УАВК не сумніваються, що ціна на картоплю найближчим часом стабілізується, дефіцит «другого хліба» українцям не загрожує, невеликі пробні експортні поставки картоплі до ЄС аж ніяк не змінять погоду на внутрішньому ринку.