Примарні мита: чи збільшив МЕРТ вартість російських добрив?

«Україна ввела нові мита на російські добрива» - вчора такі заголовки у новинних стрічках провідних українських ЗМІ змусили добряче понервувати аграріїв, котрі цьогоріч потерпають від хронічного дефіциту добрив.

Пояснимо, 15 квітня 2017 року прес-служба Мінекономрозвитку на своєму сайті опублікувала повідомлення про засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, яке відбулося 13 квітня, під час якого обговорювався імпорт товарів з Росії.

Першим результатом, за повідомленням прес-служби МЕРТ, став запуск проміжного розслідування щодо імпорту з Росії нітрату амонію (аміачної селітри). Другим – запровадження антидемпінгових мит на імпорт з Росії кругів шліфувальних на керамічній зав’язці (для такої продукції підприємства "Волзький абразивний завод" було встановлено мито у розмірі 6,54 % від вартості товару, для інших виробників та загалом для Російської Федерації встановили мито у 33,83 % від вартості товару). Третім результатом став запуск антидемпінгового розслідування щодо карбамідо-формальдегідної смоли та карбамідо-формальдегідного концентрату походженням з Російської Федерації.

Але всю увагу привернув перший абзац повідомлення, в якому йшлось про антидемпінгові заходи щодо російської селітри. «Цей абзац змусив нас суттєво понервувати, оскільки з повідомлення так і не було зрозуміло, чи ввели нові антидемпінгові мита на російську селітру, чи дію старих мит вирішили відновити раніше 1 липня», - розповіли в одній із аграрних асоціацій.

Нагадаємо, у липні 2014 року Мінекономрозвитку збільшило антидемпінгове мито на імпорт з Росії селітри з 9-11% до 20-36%, залежно від виробника. Такий захід мав діяти до липня 2019 року. Окрім цього, 30 грудня 2016 року було прийнято рішення запровадити з 1 березня 2017 року антидемпінгові мита на імпорт карбаміду та КАСу з Росії. Але 22 лютого 2017 року запуск в дію такого рішення було відкладено до 1 липня цього ж року.

За повідомленням «Урядового кур’єра» від того ж 15 квітня цього року МЕРТ запустив своє проміжне розслідування по імпорту селітри саме з вимоги ПАТ «Азот», ПАТ «Рівнеазот», ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» та ПАТ «Концерн Стирол», які належать компанії Ostchem, за вимогою якої вперше у було введено це мито.

Що сказав МЕРТ?

Але чи справді Мінекономрозвитку запровадило нові антидемпінгові мита на імпорт селітри з Росії? І про що взагалі насправді йшлося у повідомленні прес-служби МЕРТ?

Ні, не наклало. Але цілком може зробити це через три місяці. У прес-службі Мінекономрозвитку на запит Agravery.com наголосили, що на засіданні МКМТ 13 квітня 2017 року йшлося тільки про «порушення та проведення проміжного перегляду» щодо імпорту селітри, а також селітри з домішками із Росії. Про старт нових антидемпінгових заходів щодо такого імпорту поки не йдеться.

Читайте також: Рік чекають: чи виконав уряд свої обіцянки перед аграріями?

Директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF Сергій Рубан пояснює, згідно з чинного законодавства Мінекономрозвитку кожні два роки має переглядати обсяг антидемпінгових заходів, накладені на ті чи ті групи імпортованих товарів. В результаті такого перегляду може бути ухвалене рішення як і про посилення антидемпінгових мит, так і про їх повне скасування. Директор аналітичної компанії «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук додає, що у цьому контексті йдеться навіть не про готову селітру як добриво, а селітру з домішками нітратного азоту або ж селітру з домішками кальцію, імпорт якої суттєво наростили у І кварталі цього року. Це і стурбувало представників Ostchem. Таким чином, антидемпінгові заходи можуть бути поширені на ті види добрив, які раніше не підпадали під такі обмеження.

Читайте також: Селітра: чи є реальна альтернатива азотним добривам українського, або російського виробництва?

Але експерти також додають, що старт 13 квітня антидемпінгового розслідування щодо російських карбамідо-формальдегідних смол (КФС) та карбамідо-формальдегідного концентрату за рішенням тієї ж МКМТ аж ніяк не вплине на ситуацію на ринку міндобрив в Україні. Сергій Рубан пояснює, такі продукти використовуються в основному у виробництві меблів, посуду та лінолеуму. КФС також використовують для поверхового покриття гранул карбаміду. Але якщо на цей продукт буде накладено антидемпінгове мито, не варто очікувати підвищення вартості карбаміду, оскільки частка собівартості КФС у загальній вартості карбаміду складає не більше 1%.

Дострокові побоювання

Сергій Рубан, каже, що для початку варто дочекатись оригіналу документу про рішення МКМТ від 13 квітня цього року, аби робити якісь конкретні висновки. Але експерт вважає, що уряд навряд чи піде на посилення антидемпінгових заходів щодо імпорту російських добрив. «Інакше зі сторони аграріїв підніметься така хвиля обурення, яка змете всіх», - каже Рубан.

Дмитро Гордійчук припускає, що на ухвалення рішення по імпорту селітри з домішками із Росії піде як мінімум три місяці. Зокрема, лише на збір інформації від учасників ринку піде близько місяця. Але на його думку, скоріше за все МЕРТ прийме компромісне рішення. Експерт каже, з однієї сторони, саме Ostchem наполягає на розширенні антидемпінгових заходів щодо імпорту добрив з Росії. З іншої сторони, аграрії наполягають на повному скасуванню антидемпінгових заходів з Росії. Тому уряд буде вимушений шукати рішення, яке б задовольнило обидві сторони.

Читайте також: Жито для Європи: що стало з традиційною зерновою?

Іван Киричевський