Президент підписав Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель»

Сьогодні 6 травня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель».  Положення нового закону підтримує Всеукраїнська аграрна рада.

Головні завдання, на вирішення яких спрямований цей Закон, є:

• створення правової бази для створення та діяльності організацій водокористувачів, як окремої організаційно-правової форми об’єднання аграріїв, що використовують воду для меліорації (далі – ОВК);
• передача ОВК функцій управління частиною об’єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня);
• створення правових механізмів для внесення інвестицій в існуючу меліоративну інфраструктуру та будівництва нової меліоративної інфраструктури (як в рамках ОВК, та і не в рамках ОВК).

Задля досягнення цих завдань Законом передбачено:

 по-перше, внесення змін до законодавчих актів, які створять передумови для утримання водокористувачами меліоративної інфраструктури та залучення інвестицій в неї, а саме:

1) виокремлення меліоративної мережі, як окремої складової меліоративної системи, до складу якої входить комплекс технологічно пов'язаних об'єктів інженерної інфраструктури, що забезпечує забір або скидання води з або в точці водовиділу для потреб водокористувачів;

2) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про меліоративну мережу, її окремі складові та земельні ділянки (масиви земель), меліорацію на яких мережа може забезпечувати;

3)  включення до реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про права на меліоративну мережу та її окремі складові.

по-друге, законопроектом визначено правовий статус ОВК, унормовано процедуру створення та набуття ОВК прав на об’єкти меліоративної інфраструктури.

по-третє, законопроектом передбачено обов’язок замовника будівництва меліоративної мережі до початку її будівництва погодити умови надання послуг забору, доставки та відведення води, в тому числі механізму ціноутворення з власниками земельних ділянок, у власності яких сукупно перебуває не менше ніж дві третини земельних ділянок.

по-четверте, законопроект містить положення, спрямовані на спрощення адміністративних процедур щодо будівництва та експлуатації меліоративних мереж.

по-п’яте, пропонується дозволити приватизацію насосних станцій, які не використовуються протягом не менш ніж десяти років, та щодо яких жодна ОВК протягом двох років після прийняття Закону не звернулася із заявою про отримання у власність об’єктів меліоративної мережі, до складу якої входить така насосна станція.

по-шосте, пропонується при прийнятті ключових рішень в ОВК урівняти рівень впливу як великих, так і дрібних землекористувачів – членів ОВК шляхом впровадження так званого принципу голосування «двох ключів» Така модель голосування одночасно передбачає необхідність отримання більшості голосів усіх членів ОВК від їх кількісного складу (основні голоси) та більшості голосів, що розраховуються від площі зрошувальних земель (додаткові голоси).

Експерт аналітичного центру Всеукраїнської аграрної ради  Руслан Кальницький коментує прийняття нового закону:

«Наголошую, що закон про ОВК ні в якому разі не позбавить малих агровиробників доступу до води. Магістральні канали є каналами державного значення, а тому згідно з положеннями закону не можуть бути передані будь-кому та залишаються у державній власності. Те ж саме стосується і міжгосподарської інфраструктури, яку передадуть у власність не агровиробникам, а організаціям водокористувачів, членами яких можуть бути усі зацікавлені землевласники/ землекористувачі, в межах території̈ ОВК, незалежно від розмірів ділянок. Також ОВК не може розпоряджатися отриманими об'єктами, а лише їх експлуатує, та у разі її припинення, зобов'язана їх повернути у державну власність".

Крім того, цей Закон забезпечує усім водокористувачам, незалежно від площі їх зрошувальних земель, можливістьприймати активну участь в утриманні та розвитку меліоративних систем, визначені розміру плати за доставку води для цілей зрошення, на відміну від поточного регулювання, коли думка реальних водокористувачів не враховується державними установами та організаціями, які утримують меліоративні об’єкти, при визначенні розміру відповідного тарифу.

"Також впровадження так званої «моделі двох ключів» під час обрахунку кількості голосів для прийняття рішень на загальних зборах унеможливлюють ризик одноосібного прийняття  великими водокористувачами рішень з питань управління організацією, нехтуючи при цьому думкою інших членів організації, в тому числі, й малих водокористувачів. Така модель є найбільш оптимальною серед інших альтернативних моделей, адже унеможливлює, як одноосібне прийняття «мажоритарним» водокористувачем рішень, так і змову значної кількості «малих» водокористувачів та не врахування інтересів «мажоритарного» водокористувача, та відповідно вимагатиме пошуку консенсусу між великими та малими водокористувачами при прийнятті будь-якого рішення з питань управління ОВК», - відзначає Руслан Кальницький.

.Довідково: Україна має близько 40,5[1] млн. га земель, придатних для ведення сільського господарства, з них 2,2 млн. га формально віднесено до зрошуваних (з урахуванням окупованих територій). Натомість, за даними  Офісу Підтримки Реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України постійного зрошення в Україні потребувало 18,7 млн. га орних земель, періодичного - 4,8 млн. га. Враховуючи зміни клімату площа сухої та дуже сухої ріллі, що потребуватиме зрошення, у подальшому буде лише збільшуватись.