Події аграрного фронту (08.07.2022 - 14.07.2022)

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Орієнтовна загальна вартість викрадених РФ зернових та олійних культур в Україні становить понад 613 мільйонів доларів США. Такі дані озвучив експерт Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute Роман Нейтер. Наразі загальна сума збитків і втрат через війну у сільському господарстві, за оцінками KSE Агроцентру, становить 27,6 млрд дол. Найбільша категорія – це непрямі втрати через морську блокаду українських портів, 11,9 мільярдів доларів та зниження виробництва, 9,6 млрд дол. Серед збитків, які становлять 4,3 млрд дол., найбільшою категорією є збитки через незібрані озимі культури (1,4 млрд дол.) та знищена техніка (926 млн дол. США).

Аграрні підприємства нарешті отримали алгоритм дій, як фіксувати збитки, завдані війною. Держава не квапилася це зробити. Натомість відповідні методичні рекомендації щодо належної фіксації злочинів та завданих втрат аграрним підприємствам розробили та презентували експерти Всеукраїнської аграрної ради спільно з Програмою USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО).  Наразі розроблені методичні рекомендації щодо фіксації таких типів руйнувань: будівель, обладнання і товарних запасів. Збережіть посилання, де знайдете рекомендації та зразки документів для фіксації збитків. 

Аграріям слід шукати нові можливості для переробки та зберігання зернових, а також створення продукції з доданою вартістю. Додаткові потужності можна обладнати на базі об’єктів, які перебувають у державній власності та не використовуються ефективно. Міністерство аграрної політики та продовольства закликає народних депутатів України підтримати у другому читанні та в цілому законопроект №7451, який розблоковує процес приватизації і дозволяє підприємцям створити нові виробництва та гарантувати продовольчу безпеку держави в найближчій перспективі. 

Обмежені можливості експорту зерна через блокаду морських портів роблять більш цікавою переробку агропродукцію в альтернативні джерела енергії. До цього мотивують і високі ціни на енергоносії. На користь зеленого руху свідчить світовий аграрний досвід. Green deal  є офіційним курсом Європи. Натомість українське законодавство не завжди сприяє зеленому курсу. Що думають аграрії, експерти ринку та як діляться досвідом аграрії, що виробляють біогаз, дізнавайтеся тут - Green deal по-українськи: війна спонукає шукати можливості переробки зерна на етанол та біогаз.

Аграрії, які виробляють зелену енергію, давно очікують цієї новини -  Уряд починає обговорення положень щодо постачання біометану в газотраспортні мережі. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, схвалила постанову НКРЕКП «Про внесення змін до Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газорозподільних систем», які дозволять постачання біометану в мережі. Зауваження та пропозиції приймаються НКРЕКП до 15 липня 2022 року включно, у письмовому та електронному вигляді на e-mail: [email protected]. У Біоенергетичній асоціації України вже привітали такий крок.

Уряд спростив процедуру реєстрації пестицидів та агрохімікатів на період воєнного часу. Кабінет Міністрів вніс зміни до Порядку проведення випробувань та державної реєстрації  пестицидів і агрохімікатів. Цим рішенням він спростив для бізнесу оформлення дозвільних документів та узгодив проведення цих процедур із вимогами Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану».

По завершенню жнив Україні ніде буде сховати 15 млн тонн зерна. Нові елеватори будувати довго та дорого, тому депутатам пропонують знизити ціни на полімерні рукава.  Минулого тижня проблему із закупкою рукавів підняли у Всеукраїнській Аграрній Раді (ВАР), надіславши міністру аграрної політики та продовольства України Миколі Сольському лист із пропозицією прибрати мита на імпорт рукавів з полімерів, призначених для зберігання сільськогосподарської продукції та причепів для її перевезення.  Імпорту вказаних виробів не сприяють ставки ввізного мита, які складають від 6,5% до 10% їх митної вартості, кажуть у ВАР. Через декілька днів, після звернення, у Верховній Раді вже було зареєстровано законопроєкт про внесення зміни до розділу XXІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом виробів та обладнання для зберігання, перевезення, завантаження і розвантаження зернових та/або олійних культур.

Українських виробників оповістили про підняття тарифів на вантажні перевезення залізницею вже після підписання відповідного наказу. Тому зворотні думки з цього приводу представники галузі надають разом із новими показниками логістичної вартості. І вони не втішні. Детальніше - Без права на існування. Що говорять українські виробники з різних галузей про підняття тарифів УЗ

Війна між Україною та Росією не могла не позначитися на молочному скотарстві. Порушені маркетингові ланцюги породили проблеми як з доставкою молока на переробку, так й з доставкою молочної продукції до кінцевого споживача. Виникли проблеми з постачанням кормів, ветеринарних препаратів (часто імпортованих). Господарства втрачають працівників, котрі йдуть чи то воювати проти російських загарбників, чи то переїжджають подалі від зони бойових дій, що є дуже чутливим фактором. Про досвід функціонування малих молочних ферм розповідає Іван Свиноус, професор Білоцерківського національного аграрного університету, доктор економічних наук у матеріалі  Малий агробізнес. Як виживають молочарі під час війни