Пишіть та позивайтесь, або як доводять незаконність заборони на продаж ріллі через суд

«Українці відстояли право продавати землю, посилаючись на рішення ЄСПЛ», - писали минулого тижня ЗМІ, з посиланням на дані інформаційної системи OpenDataBot. Десятого жовтня Донецький апеляційний суду в місті Бахмут ухвалив рішення за №77102418, яким відмовив обласній прокуратурі визнати незаконною угоду міни земельними ділянками між селянином-власником маю та місцевою агрокомпанією, укладену в обхід «земельного мораторію». При цьому суд посилався на травневе рішення Європейського суду у правах людини у справі «Зеленчук та Цицюра проти України», що визнала «земельний мораторій» таким, що порушує право власності селян на отримані паї ріллі.

Нагадаємо, 22 травня ЄСПЛ завершив розгляд скарги двох власників паїв з України  Софії Зеленчук та Віктора Цицюри на неправомірність «земельного мораторію». Суд ухвалив, що заборона купівлі-продажу ріллі порушує Європейську конвенцію про захист прав людини, а також право людини розпоряджатися своєю власністю, гарантоване Конституцією України. В ЄСПЛ також додали, що Україна як «держава-відповідач перейшла межі широкої свободи дій і не забезпечила справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та правом власності заявників». Тому наша держава зобов’язана законодавчо дозволити купівлю-продаж ріллі. Остаточної сили такий присуд набув 22 серпня цього року.

За законом «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», держава Україна зобов’язана виконувати рішення ЄСПЛ. При цьому стаття 17 закону зазначає, що рішення ЄСПЛ є джерелом права для українських судів.

Селянам не обов'язково йти одразу до ЄСПЛ, можна почати й з судів нижчої ланки, розповіла на круглому столі “Конституційність мораторію” керівник практики нерухомості компанії PwC Legal Ольга Балицька. Наприклад, фермер Дмитро Огньов та селянин-власник паю оскаржують в Дрогобицькому районному суді відмову нотаріуса засвідчити угоду купівлі-продажу земельної ділянки, що грунтувалась на існуванні «земельного мораторію». Подати такий позов землеробам допомогла  PwC Legal. «Ми через судову систему вирішили також мораторій трошки похитати і таким чином допомогти прийняти це рішення (про скасування мораторію - Ред.)», - сказала Балицька.

Читайте також: Без ризику: або чому варто перевірити добрива та насіння перед сезоном?

Ухвала права і рекомендації

На даний момент Єдиний реєстр судових рішень (ЄДСР) містить сім судових ухвал, що згадують рішення ЄСПЛ про «земельний мораторій».

Чотири з них мають спільну фабулу: аби наростити банк ріллі в обхід «земельного мораторію» агрофірма «Коровай» на Донеччині у 2015-2016 році уклала декілька угод обміну наділами із місцевими селянами. Землевласники передавали «Короваю» паї площею 8-10 гектарів, натомість отримували 230-250 тисяч гривень та ділянку в 0,1 гектари.

У 2018 році Костянтинівська місцева прокуратура клопотала перед судом, аби визнати такі угоди недійсними та такими, що порушують «інтереси держави». Прокурори наполягали, що аграрії та селяни не мали права обмінюватись наділами ріллі в обхід «земельного мораторію». Суди ухвалювали, що пайовики вільні розпоряджатись своїм майном будь-яким чином на підставі статей 13, 14,22, 41  а також ч.1.ст.8 Конституції України і статті 78 Земельного кодексу. Окрім цього, судді також посилались на рішення ЄСПЛ, що прямо визначало заборону на ринковий обіг ріллі неправомірною. У даному випадку йдеться про рішення №75498613 та №75219018, ухвалені Добропільським районним судом на Донеччині. Також – рішення № 77102418 та №77422577 прийняті Донецьким апеляційним судом.

ЄДСР також містить рішення №77054936 Олександрівського районного суду Кіровоградської області, яке використовує рішення ЄСПЛ, щоб захистити право власності селянина перед орендарем-агровиробником «ОЛТО». Один із пайовиків вирішив продати свій пай через механізм обміну земельними ділянками, без відома орендаря. «ОЛТО» хотіло оскаржити таку угоду як неправомірну та таку, що шкодить інтересам агрокомпанії. Втім, суд таке прохання відхилив.  У тексті ухвали йдеться, що проведений обмін паями не має жодних юридичних наслідків для орендаря: «ОЛТО» може обробляти наділ до завершення угоди оренди. Окрім того, власник паю був вільний розпорядитись своєю власністю так, як це передбачає Конституція та рішення ЄСПЛ по «земельному мораторію».
Втім, реєстр також містить справи № 77341814 та № 77055188 від Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, що відкидають рішення ЄСПЛ по «земельному мораторію». Фігурантом обох справ є місцева агрофірма ТОВ «Зоря». У першому випадку власниця паю сама ініціювала угоду про обмін паями, аби обійти «земельний мораторій» та отримати 200 тисяч гривень на побутові потреби. Потім подала до суду, аби визнати угоду недійсною.
В другому випадку, агрокомпанія сама обманним шляхом заволоділа паєм, хоча селянка просила лише видати одразу 150 тисяч гривень як плату за оренду ділянки протягом наступних 10 років. В обох випадках суддя Володимир Шепетько визнав угоди недійсними, так як в країні досі діє заборона на ринковий обіг ріллі. Рішення ЄСПЛ по «земельному мораторію» суддя Шепетько відхилив як «не імплементоване в українське законодавство».

Читайте також: Комерційний директор «Сумифітофармація»: Лікарських трав і рослин в Україні вистачить всім і надовго​
Комітет незгодних не скасує мораторій

«Зараз сотні районних судів завалять тисячі позовів з вимогою зареєструвати угоди по купівлі-продажу землі. Процес вже пішов», - прокоментував описану вище судову практику член аграрного комітету ВР Олексій Мушак на своїй сторінці у Facebook. «Я не думаю, що рішення Донецького апеляційного суду матиме величезний вплив на інші судові рішення. Це - лише фіксація законності обміну “підмораторних” земельних ділянок, і така практика достатньо розповсюджена», - заперечив в коментарі Agravery.com голова земельного підкомітету аграрного комітету ВР Олег Кулініч. Відтак, як припустив нардеп, парламент скасує «земельний мораторій» лише після виборів 2019 року.

Хоча, як вважає керуючий партнер юридичної фірми «Софія» та консультант із питань земельного законодавства Проекту "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні" Олександр Поліводський, згадані вище судові ухвали, що посилаються на рішення ЄСПЛ по «земельному мораторію», уже заклали правову базу для скасування законодавчої заборони на ринок ріллі. У першу чергу, йдеться про зростання значення практики ЄСПЛ для правової системи України. «Крок за кроком ті концепції, які не мають формалізованого визначення, але будуються на ідеях свободи, у тому числі свободи щодо розпорядження майном, що застосовуються у країнах ЄС, будуть все ширше застосовуватися в Україні», - коментує експерт.

При цьому поняття «інтересу держави» почало включати не лише інтереси держустанов, але й громадян. Відтак, самі власники ріллі отримали позитивний приклад, як правовим шляхом розпорядитись своєю землею, попри «земельний мораторій», також – як взагалі добитись скасування такої заборони.

За припущеннями Поліводського, суди все більше розглядатимуть позовів щодо неправомірності «земельного мораторію» зростатиме, «оскільки рішення Донецького апеляційного суду, рішення ЄСПЛ у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» та практика і надалі будуть делігітимізувати заборону на ринок землі».  

На користь припущень Поліводського грає статистика Світового банку: якщо у 2016 році за угодами міни пройшло 24,43 тис га ріллі, то лише за І половину 2017 року – 19,4 тис га. За останні 2 роки кількість обміняних ділянок ріллі росла на 556 одиниць або ж 11,7% за квартал. Це свідчить про затребуваність аграріями та селянами міни як інструменту земельних відносин

При цьому, як наголосив Кулініч, з 1 січня 2019 року умови обміну земельних наділів стануть суворішими: мінятись можна буде лише рівноцінними ділянками, без всіляких доплат, і лише в рамках одного земельного масиву. Оскільки, за словами заступника голови Земельного союзу України Андрія Мартина, прокуратура завжди активно слідкує за земельними відносинами, слід очікувати нових численних позовів прокурорів щодо недійсності угод в обхід «земельного мораторію».

Відтак, за словами директора Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайла Тарахкала, один з таких прокурорських позовів може дійти і до Верховного суду України (ВСУ), рішення якого також є джерелом права в українському законодавстві. Якщо ВСУ присудить, що «земельний мораторій» є неправомірним, то ринок землі стартує завдяки не діям парламенту, а усталеній законотворчій практиці, коментує Поліводський.

Читайте також: Наплодило: як Україна впорається із великим урожаєм яблук